Педро де Агуадо (ісп. Pedro de Aguado, 1513 або 1538 — між 1589 та 1609) — іспанський історик і священник, місіонер-францисканець у Новій Гранаді (сучасні Колумбія та Венесуела). Як свідок завоювання Південної Америки написав «Історичний Збірник», виданий посмертно.
Педро де Агуадо | |
---|---|
ісп. Fray Pedro de Aguado | |
Народився | 1513 Вальдеморо, Мадрид, Іспанія |
Помер | 1608 Нова Гранада, Іспанська імперія, Іспанія |
Країна | Іспанія |
Національність | іспанець |
Діяльність | історик, священик |
Галузь | історія і етнографія |
Відомий завдяки | хроніст Нової Гранади |
Знання мов | іспанська |
Конфесія | католицизм |
|
Життєпис
Походив із заможної, впливової родини. Народився в Вальдеморо (неподалік від Мадриду), хрестився 23 січня. Втім рік викликає сумніви: за однією версією — 1513, за іншою — 1538. Не відомо, коли він став священником і про інші відомості з його життя перед тим, як він вирушив до Америки, оскільки відомостей не збереглося ні в місцевій церкві, ні в муніципалітеті.
Історик Педро Симон згадує про те, що Агуадо навчався теології та математики, але в його власній книзі відомостей про математику і астрономію не виявляється. З питань історії Агуадо у своїй роботі цитує кілька народів давнини (вавилонян, содомітів, євреїв, єгиптян, греків і римлян); декількох імператорів і героїв (Гектор, Одіссей, Олександр Великий, Юлій Цезар, Помпей, Траян, Октавіан) і декількох істориків (Тит Лівій, Светоній, Геродот, Фрігій, Полібій, Фретульфій Рабанус). Його цитати, правда, не дозволяють віднести його до вчених. З питань права і теології він наводить звичайні для того часу уявлення щодо конкісти, енкомьєнди, євангелізації індіанців, і у нього не зустрічаються цитати теологів і юристів.
Вже ченцем-францисканецем у 1561 році переїхав у Новий Світ. Він складав частину групи з 50 священників, яких привів чернець Луїс Сапата, призначений тоді комісаром-реформатором францисканського Ордену в Перу. 4 лютого 1561 року переписувачем Торгового Дому Севільї складено обліковий запис про витрати на утримання цих священників.
Агуадо добрався до королівства Нова Гранада, піднявшись по річці Магдалена з іншими п'ятьма священниками, і з того часу почалася його робота як місіонера, що проповідує Євангеліє індіанцям. 12 червня 1562 року в листі різних священників з Санта-Фе присутній підпис Агуадо.
Після цього був парафіяльним священником в індіанців з Когу, Немес і Песа протягом двох років; відомо, згідно з нещодавно виявленим документом, він також був їм у Боса (Bosa). Відтак був прелатом монастирів у Санта-Фе та Тунха.
Агуадо ознайомився з провінцією Панчо і ймовірно, відвідав місто Картахена, але вже як голова провінції францисканського ордену (призначений 1573 року).
13 січня 1575 року він отримав дозвіл на відплиття до Іспанії для подачі петиції голові Ордену стосовно спрямування 20 священників для євангелізації індіанців. Тут він оселився в монастирі Святого Франсіско в Мадриді. У 1583 році він отримав дозвіл повернутися до Нової Гранади і в 1585 році вже перебував у Санта-Фе-де-Богота (Колумбія).
Точна дата його смерті невідома — між 1589 та 1609 роками.
Творчість
Педро де Агуадо був свідком багатьох подій, що трапилися за час іспанського завоювання Південноамериканського континенту, і написав про це свій «Історичний Збірник» («Recopilación Historial»), який присвятив Філіпу II. У 1579 році його робота була представлена Раді Індій для видачі дозволу на публікацію. У 1581 і 1582 роках він отримав такі дозволи, але книга не була видана і його рукопис бачив Гарсіласо де ла Вега в Кордобі, а Леон Пінеля виявив її в бібліотеці Хуана де Сальдьерна. Проте робота Агуадо була надрукована лише після його смерті в 2 частинах. Вони були названі:
- «Historia de Santa Marta y Nuevo Reino de Granada» (1906)
- «Historia de Venezuela» (1913).
У своїй книзі Педро Агуадо розповів про події, які пережили як іспанці, так і місцеві індіанці. Оскільки його матеріали мають характер безпосереднього учасника подій, то ці книги були повторно видані Іспанської Академією Історії в 1916—1918 року.
Джерела
- Энциклопедия доколумбовой Америки. Часть 1. Южная Америка. Том 1. Хронисты, чиновники, миссионеры, историки XVI—XVII веков в Южной Америке: Биографии. Библиография. Источники. / под ред. А. Скромницкого. — К.: Blok.NOT, 2011. —С.16-20 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aguado Pedro de Aguado isp Pedro de Aguado 1513 abo 1538 mizh 1589 ta 1609 ispanskij istorik i svyashennik misioner franciskanec u Novij Granadi suchasni Kolumbiya ta Venesuela Yak svidok zavoyuvannya Pivdennoyi Ameriki napisav Istorichnij Zbirnik vidanij posmertno Pedro de Aguadoisp Fray Pedro de AguadoNarodivsya1513 Valdemoro Madrid IspaniyaPomer1608 Nova Granada Ispanska imperiya IspaniyaKrayinaIspaniyaNacionalnistispanecDiyalnististorik svyashenikGaluzistoriya i etnografiyaVidomij zavdyakihronist Novoyi GranadiZnannya movispanskaKonfesiyakatolicizm Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv iz zamozhnoyi vplivovoyi rodini Narodivsya v Valdemoro nepodalik vid Madridu hrestivsya 23 sichnya Vtim rik viklikaye sumnivi za odniyeyu versiyeyu 1513 za inshoyu 1538 Ne vidomo koli vin stav svyashennikom i pro inshi vidomosti z jogo zhittya pered tim yak vin virushiv do Ameriki oskilki vidomostej ne zbereglosya ni v miscevij cerkvi ni v municipaliteti Istorik Pedro Simon zgaduye pro te sho Aguado navchavsya teologiyi ta matematiki ale v jogo vlasnij knizi vidomostej pro matematiku i astronomiyu ne viyavlyayetsya Z pitan istoriyi Aguado u svoyij roboti cituye kilka narodiv davnini vavilonyan sodomitiv yevreyiv yegiptyan grekiv i rimlyan dekilkoh imperatoriv i geroyiv Gektor Odissej Oleksandr Velikij Yulij Cezar Pompej Trayan Oktavian i dekilkoh istorikiv Tit Livij Svetonij Gerodot Frigij Polibij Fretulfij Rabanus Jogo citati pravda ne dozvolyayut vidnesti jogo do vchenih Z pitan prava i teologiyi vin navodit zvichajni dlya togo chasu uyavlennya shodo konkisti enkomyendi yevangelizaciyi indianciv i u nogo ne zustrichayutsya citati teologiv i yuristiv Vzhe chencem franciskanecem u 1561 roci pereyihav u Novij Svit Vin skladav chastinu grupi z 50 svyashennikiv yakih priviv chernec Luyis Sapata priznachenij todi komisarom reformatorom franciskanskogo Ordenu v Peru 4 lyutogo 1561 roku perepisuvachem Torgovogo Domu Sevilyi skladeno oblikovij zapis pro vitrati na utrimannya cih svyashennikiv Aguado dobravsya do korolivstva Nova Granada pidnyavshis po richci Magdalena z inshimi p yatma svyashennikami i z togo chasu pochalasya jogo robota yak misionera sho propoviduye Yevangeliye indiancyam 12 chervnya 1562 roku v listi riznih svyashennikiv z Santa Fe prisutnij pidpis Aguado Pislya cogo buv parafiyalnim svyashennikom v indianciv z Kogu Nemes i Pesa protyagom dvoh rokiv vidomo zgidno z neshodavno viyavlenim dokumentom vin takozh buv yim u Bosa Bosa Vidtak buv prelatom monastiriv u Santa Fe ta Tunha Aguado oznajomivsya z provinciyeyu Pancho i jmovirno vidvidav misto Kartahena ale vzhe yak golova provinciyi franciskanskogo ordenu priznachenij 1573 roku 13 sichnya 1575 roku vin otrimav dozvil na vidplittya do Ispaniyi dlya podachi peticiyi golovi Ordenu stosovno spryamuvannya 20 svyashennikiv dlya yevangelizaciyi indianciv Tut vin oselivsya v monastiri Svyatogo Fransisko v Madridi U 1583 roci vin otrimav dozvil povernutisya do Novoyi Granadi i v 1585 roci vzhe perebuvav u Santa Fe de Bogota Kolumbiya Tochna data jogo smerti nevidoma mizh 1589 ta 1609 rokami TvorchistPedro de Aguado buv svidkom bagatoh podij sho trapilisya za chas ispanskogo zavoyuvannya Pivdennoamerikanskogo kontinentu i napisav pro ce svij Istorichnij Zbirnik Recopilacion Historial yakij prisvyativ Filipu II U 1579 roci jogo robota bula predstavlena Radi Indij dlya vidachi dozvolu na publikaciyu U 1581 i 1582 rokah vin otrimav taki dozvoli ale kniga ne bula vidana i jogo rukopis bachiv Garsilaso de la Vega v Kordobi a Leon Pinelya viyaviv yiyi v biblioteci Huana de Salderna Prote robota Aguado bula nadrukovana lishe pislya jogo smerti v 2 chastinah Voni buli nazvani Historia de Santa Marta y Nuevo Reino de Granada 1906 Historia de Venezuela 1913 U svoyij knizi Pedro Aguado rozpoviv pro podiyi yaki perezhili yak ispanci tak i miscevi indianci Oskilki jogo materiali mayut harakter bezposerednogo uchasnika podij to ci knigi buli povtorno vidani Ispanskoyi Akademiyeyu Istoriyi v 1916 1918 roku DzherelaEnciklopediya dokolumbovoj Ameriki Chast 1 Yuzhnaya Amerika Tom 1 Hronisty chinovniki missionery istoriki XVI XVII vekov v Yuzhnoj Amerike Biografii Bibliografiya Istochniki pod red A Skromnickogo K Blok NOT 2011 S 16 20 ros