Готель «Європейський» (також готель «Європа», «Hotel d'Europe») — один із найстаріших готелів Львова. Розташований на площі Міцкевича, 4. Нині не діє. У перебудованому вигляді служить як приміщення для філії «Укрексімбанку». Пам'ятка архітектури місцевого значення.
Готель «Європейський» | ||||
Інформація та статистика | ||||
Розташування | площа Міцкевича, 4 | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Україна | |||
Дата відкриття | 1804 | |||
Фотографії у Вікісховищі | ||||
Історія
Готель заснований 1804 року. Ділянка на той час мала конскрипційний номер 7 1/4. 1826 року перебудований для Кароля Мате. Набув вигляду одноповерхового заїжджого двору з трьома брамами, високим дахом та слуховими вікнами. Пізніше згадується у джерелах уже як чотириповерховий. У 1870-х перебудований у стилі неоренесансу. Готелем володіла родина Альзнерів. 1895 року придбаний Альбертом Сковроном, який прибудував у дворі ресторан (арх. З. Сулковський). 1920 року готель придбав купець Антоній Увєра. 1934 року на замовлення Увєри архітектор Зигмунт Шмукер виконав проект реконструкції. Однак його було відкинуто магістратом. Пізніше з'явився проект вітрин першого поверху того ж автора, який теж не було прийнято. 1935 року архітектор Фердинанд Касслер розробив черговий проект, який було прийнято до реалізації. Було зроблено перепланування, укріплено фундаменти, надбудовано п'ятий поверх. Докорінно перебудовано сходову клітку. Фасад обшито плитами зі штучного каменю, а вестибюль оздоблено алебастром. Фасад було повністю перероблено у стилі функціоналізму. Оновлений готель мав 65 номерів, вартістю 4—9 злотих на добу. 1949 року готель змінив назву на «Україна».
За часів незалежності готель перебував в аварійному стані. 2000 року приміщення придбано «Укрексімбанком» у СП «Галінвест». За кілька місяців у дворовому флігелі стався обвал. Через просідання фундаментів ухил перекриттів на довжині 32 м сягав 35 см. Виявлено, що фундамент утворений із дубових паль, несуча здатність яких була майже втрачена. Оригінальна цегла була вкрай низької якості. Прийнято рішення повністю розібрати будинок, включно з фундаментами для будівництва нового. Виконано фіксацію стану пам'ятки, натурні обстеження, обміри. Виявлено чотири будівельних періоди в історії споруди. Прийнято рішення відтворити споруду у вигляді, що відповідав би третьому будівельному періоду. Проект розробив інститут «Гіпроцивільпромбуд» (Київ, ГАП Олександр Думчев), у співпраці з інститутами «Укрзахідпроектреставрація» (архітектори Микола Гайда, Лідія Горницька), «Містопроект» (інженерне забезпечення), «Геотехнічний інститут» (інженерно-геологічні вишукування), кафедрою будівельних конструкцій та мостів НУ «Львівська політехніка». При будівництві застосовано схему з монолітними залізобетонними колонами та перекриттями. Перекриття вестибюля зроблено шляхом викладання цегляних склепінь. Фасадові надано рис неоренесансу. Споруду розбудовано також вглиб ділянки із виходом на вулицю Вороного. Цій частині надано стилістично нейтрального вигляду. Разом із реставрацією спроектовано меблі для операційних зал № 1 і 2.
У травні 2006 року будинок здано в експлуатацію. Тут розмістився офіс «Укрексімбанку». Того ж року в Любліні реставрацію було відзначено «кришталевою цеглиною» за найкращу будівельну інвестицію Єврорегіону Буг у номінації «Ревальоризація об'єктів».
5 грудня 2023 року Державний банк «Укрексімбанк» проводить публічну реалізацію будівлі філії у Львові на площі Міцкевича через систему електронних торгів OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України). Стартова ціна лота — 373 669 925.10 грн. Дата проведення аукціону — 9 січня 2024 року.
Мешканці готелю
Серед мешканців готелю в різний час були такі відомі люди як Олена Пчілка та Леся Українка (лютий 1891), Марія Конопницька (жовтень 1902), художники Олександр Августинович та Юзеф Макаревич. Від 1877 року тут знаходилась книгарня Францішека Ріхтера, яку 1883 року придбав Герман Альтенберг. У 1926–1928 роках тут відбувались мистецькі виставки.
Примітки
- Бірюльов Ю. Ще про площу Міцкевича. Факти, відомості, припущення // Галицька брама. — 1997. — № 9 (33). — С. 11.
- Харчук Х. «Європейський», готель // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 268. — ..
- Харчук Х. Готель «Європейський» // Архітектурний вісник. — 2002. — № 2 (15). — С. 37.
- Дубина В. Нова будівля в історичному середовищі Львова // Архітектурний вісник. — 2002. — № 2 (15). — С. 45—47; Будівля філії «Укрексімбанку» у Львові — подарунок місту до його 750-річчя // Архітектурний вісник. — 2006. — № 1 (26). — С. 7—20.
- Хроніка інституту // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2006. — № 16. — С. 189.
- Укрексімбанк через аукціон OpenMarket продає історичну будівлю в центрі Львова - АТ «Укрексімбанк». www.eximb.com. Процитовано 27 грудня 2023.
Джерела
- Дубина В. Новий офіс «Укрексімбанку» — шанс врятувати ще один цінний будинок у Львові // Архітектурний вісник. — 2001. — № 1—2 (12). — С. 14—15.
- Котлобулатова І. На обох берегах Полтви. Мешканці і будинки площі Міцкевича // Галицька брама. — 1997. — № 9 (33). — С. 6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotel Yevropejskij takozh gotel Yevropa Hotel d Europe odin iz najstarishih goteliv Lvova Roztashovanij na ploshi Mickevicha 4 Nini ne diye U perebudovanomu viglyadi sluzhit yak primishennya dlya filiyi Ukreksimbanku Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Gotel Yevropejskij Gotel Yevropejskij Informaciya ta statistika Roztashuvannya plosha Mickevicha 4Krayina UkrayinaData vidkrittya 1804 Fotografiyi u VikishovishiIstoriyaGotel zasnovanij 1804 roku Dilyanka na toj chas mala konskripcijnij nomer 7 1 4 1826 roku perebudovanij dlya Karolya Mate Nabuv viglyadu odnopoverhovogo zayizhdzhogo dvoru z troma bramami visokim dahom ta sluhovimi viknami Piznishe zgaduyetsya u dzherelah uzhe yak chotiripoverhovij U 1870 h perebudovanij u stili neorenesansu Gotelem volodila rodina Alzneriv 1895 roku pridbanij Albertom Skovronom yakij pribuduvav u dvori restoran arh Z Sulkovskij 1920 roku gotel pridbav kupec Antonij Uvyera 1934 roku na zamovlennya Uvyeri arhitektor Zigmunt Shmuker vikonav proekt rekonstrukciyi Odnak jogo bulo vidkinuto magistratom Piznishe z yavivsya proekt vitrin pershogo poverhu togo zh avtora yakij tezh ne bulo prijnyato 1935 roku arhitektor Ferdinand Kassler rozrobiv chergovij proekt yakij bulo prijnyato do realizaciyi Bulo zrobleno pereplanuvannya ukripleno fundamenti nadbudovano p yatij poverh Dokorinno perebudovano shodovu klitku Fasad obshito plitami zi shtuchnogo kamenyu a vestibyul ozdobleno alebastrom Fasad bulo povnistyu pererobleno u stili funkcionalizmu Onovlenij gotel mav 65 nomeriv vartistyu 4 9 zlotih na dobu 1949 roku gotel zminiv nazvu na Ukrayina Za chasiv nezalezhnosti gotel perebuvav v avarijnomu stani 2000 roku primishennya pridbano Ukreksimbankom u SP Galinvest Za kilka misyaciv u dvorovomu fligeli stavsya obval Cherez prosidannya fundamentiv uhil perekrittiv na dovzhini 32 m syagav 35 sm Viyavleno sho fundament utvorenij iz dubovih pal nesucha zdatnist yakih bula majzhe vtrachena Originalna cegla bula vkraj nizkoyi yakosti Prijnyato rishennya povnistyu rozibrati budinok vklyuchno z fundamentami dlya budivnictva novogo Vikonano fiksaciyu stanu pam yatki naturni obstezhennya obmiri Viyavleno chotiri budivelnih periodi v istoriyi sporudi Prijnyato rishennya vidtvoriti sporudu u viglyadi sho vidpovidav bi tretomu budivelnomu periodu Proekt rozrobiv institut Giprocivilprombud Kiyiv GAP Oleksandr Dumchev u spivpraci z institutami Ukrzahidproektrestavraciya arhitektori Mikola Gajda Lidiya Gornicka Mistoproekt inzhenerne zabezpechennya Geotehnichnij institut inzhenerno geologichni vishukuvannya kafedroyu budivelnih konstrukcij ta mostiv NU Lvivska politehnika Pri budivnictvi zastosovano shemu z monolitnimi zalizobetonnimi kolonami ta perekrittyami Perekrittya vestibyulya zrobleno shlyahom vikladannya ceglyanih sklepin Fasadovi nadano ris neorenesansu Sporudu rozbudovano takozh vglib dilyanki iz vihodom na vulicyu Voronogo Cij chastini nadano stilistichno nejtralnogo viglyadu Razom iz restavraciyeyu sproektovano mebli dlya operacijnih zal 1 i 2 U travni 2006 roku budinok zdano v ekspluataciyu Tut rozmistivsya ofis Ukreksimbanku Togo zh roku v Lyublini restavraciyu bulo vidznacheno krishtalevoyu ceglinoyu za najkrashu budivelnu investiciyu Yevroregionu Bug u nominaciyi Revalorizaciya ob yektiv 5 grudnya 2023 roku Derzhavnij bank Ukreksimbank provodit publichnu realizaciyu budivli filiyi u Lvovi na ploshi Mickevicha cherez sistemu elektronnih torgiv OpenMarket DP SETAM Ministerstva yusticiyi Ukrayini Startova cina lota 373 669 925 10 grn Data provedennya aukcionu 9 sichnya 2024 roku Meshkanci gotelyuSered meshkanciv gotelyu v riznij chas buli taki vidomi lyudi yak Olena Pchilka ta Lesya Ukrayinka lyutij 1891 Mariya Konopnicka zhovten 1902 hudozhniki Oleksandr Avgustinovich ta Yuzef Makarevich Vid 1877 roku tut znahodilas knigarnya Francisheka Rihtera yaku 1883 roku pridbav German Altenberg U 1926 1928 rokah tut vidbuvalis mistecki vistavki PrimitkiBiryulov Yu She pro ploshu Mickevicha Fakti vidomosti pripushennya Galicka brama 1997 9 33 S 11 Harchuk H Yevropejskij gotel Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 2 S 268 ISBN 978 966 7007 69 0 Harchuk H Gotel Yevropejskij Arhitekturnij visnik 2002 2 15 S 37 Dubina V Nova budivlya v istorichnomu seredovishi Lvova Arhitekturnij visnik 2002 2 15 S 45 47 Budivlya filiyi Ukreksimbanku u Lvovi podarunok mistu do jogo 750 richchya Arhitekturnij visnik 2006 1 26 S 7 20 Hronika institutu Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2006 16 S 189 Ukreksimbank cherez aukcion OpenMarket prodaye istorichnu budivlyu v centri Lvova AT Ukreksimbank www eximb com Procitovano 27 grudnya 2023 DzherelaGotel Yevropejskij u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Gotel Yevropejskij u Vikishovishi Dubina V Novij ofis Ukreksimbanku shans vryatuvati she odin cinnij budinok u Lvovi Arhitekturnij visnik 2001 1 2 12 S 14 15 Kotlobulatova I Na oboh beregah Poltvi Meshkanci i budinki ploshi Mickevicha Galicka brama 1997 9 33 S 6