Берло́зи — село в Україні, у Козелецькій селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 442 особи. До 2016 орган місцевого самоврядування — Берлозівська сільська рада.
село Берлози | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Чернігівський район |
Громада | Козелецька селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | Кінець XVI- початок XVII ст. |
Населення | 442 (01.01.2014) |
Площа | 1,75 км² |
Густота населення | 252,57 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17003 |
Телефонний код | +380 4646 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°54′04″ пн. ш. 31°09′37″ сх. д. / 50.90111° пн. ш. 31.16028° сх. д.Координати: 50°54′04″ пн. ш. 31°09′37″ сх. д. / 50.90111° пн. ш. 31.16028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 109 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Козелець, вул.Соборності, б.27 |
Карта | |
Берлози | |
Берлози | |
Мапа | |
Історія
Берлози були засновані наприкінці XVI—XVII ст.остерськими боярами Берлозами. Наприклад, у королівському указі 1597 р. згаданий боярин Василь Береглаз.
Більш давнє, ніж у радянських офіційних виданнях, походження села засвідчив той факт, що згідно указу Петра І від 1709 р.двір з одним підданим в Берлозах був наданий ігумену Свято-Георгіївського монастиря Ф.Степановському. Наступна згадка про село датована 1718 р. Збереглася купча того часу, у якій йшлося про те, що Семен Коврига з Берлоз продав поле з дібровою, котре межувало із землями Павлюченка, Івана Донця та Григорія Литвина. У купчій за 1756 р. згадано жителя Берлозів Матвія Коляду
Згадано село і в Рум'янцевському переписі 1766 р. На той час в селі було 26 козацьких дворів, у яких проживали 150 душ. 3 двори (21 душа) належали Свято-Георгієвському монастиреві, якому вони сплачували 1 руб.20 коп. у рік та відробляли панщину по 2 дні на тиждень. Два двори (15 душ) належали Семену Гламазді. Свої двори в селі мали сестра братів Розумовських Віра Дараган та військовий товариш Київського полку Іван Жила. Всього, за даними перепису, у Берлозах налічувалось 37 дворів, у яких проживало 212 жителів.
За першої половини ХІХ ст. Берлози активно розбудовувались, і на 1858 р. тут налічувалось 65 дворів, у яких за даними 1866 р., проживали 373 жителі. Під 1872 р. згадано виставлений на продаж маєток Петра Халинського у с. Берлози.
1873 р. в Російській імперії відбулися земські вибори, у яких право голосу мали лише ті, хто мав більше 10 десятин землі. Від с. Берлози до списку виборців були включені: А. Савенко (87 дес.), Г. Нуждевський (183 дес.), Ласковичі (47 дес.), С. Гломазда (12 дес.), Іван та Микита Коляди (33 дес.), сини В. Буянського (36 дес.), Іван Грищенко (16 дес.), а також Омелян Гламазда, Е. Шевченко, Аврам і Михайло Шинкаренки.
За даними Всеросійського перепису 1897 р., у Берлозах налічувалось 112 дворів, у яких проживало 589 жителів. Це найбільша кількість за всю історію села. З'явились родини багатих селян. Це були родини Самків та Шинкаренків.
На 1911 р. у селі проживало 543 жителі. Поряд розташовувася хутір Андрія Шевченка, у якому проживали 7 членів його родини.
В 1918 році родини Лісковичів, Самків та Шинкаренків були прибічниками Гетьмана Павла Скоропадського
За ініціативи голови комнезаму М. Шевченка восени 1929 р. почалось створення колгоспу, із розкуркулення та висилки Шинкаренка Єгора Дмитровича та Шинкаренка Івана Івановича.
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 63 жителі села.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Козелецької селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Козелецького району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області.
Особистості
- (1937) — український поет, протягом 7 років працював у селі Берлози головою колгоспу імені Шевченка.
- — козак, член церковної ради Свято-Преображенської церкви м. Козельця, розкуркулений та депортований 1930 р. в Північний край РСФРР.
- козак, син куркуля-експертина Шинкаренко Сака Микитовича, учасник Другої світової війни у складі І-го Українського фронту
- — козак, в 1918 р. член Союз хліборобів власників, в 1929 р. депортований у Північний край РСФРР, 1937 р. розстріляний.
- — козак,1929 р. розкуркулений та депортований в Північний край РСФРР.
- — в 1918 р. член Союз хліборобів власників, 1929 р. розкуркулений та депортований в Північний край РСФРР, 1937 р. розстріляний.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- Пенський, А; Гузій, В (2011). Опис краю Козелецького (Українською) . Київ: ТОВ Брама-V. с. 572. ISBN .
- Берлози. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- України, ЦДЕА. . archives.gov.ua. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 18 травня 2021.
Посилання
- Погода в селі Берлози [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berlo zi selo v Ukrayini u Kozeleckij selishnij gromadi Chernigivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 442 osobi Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Berlozivska silska rada selo Berlozi Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Chernigivskij rajon Gromada Kozelecka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane Kinec XVI pochatok XVII st Naselennya 442 01 01 2014 Plosha 1 75 km Gustota naselennya 252 57 osib km Poshtovij indeks 17003 Telefonnij kod 380 4646 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 54 04 pn sh 31 09 37 sh d 50 90111 pn sh 31 16028 sh d 50 90111 31 16028 Koordinati 50 54 04 pn sh 31 09 37 sh d 50 90111 pn sh 31 16028 sh d 50 90111 31 16028 Serednya visota nad rivnem morya 109 m Misceva vlada Adresa radi 17000 Chernigivska obl Chernigivskij r n smt Kozelec vul Sobornosti b 27 Karta Berlozi Berlozi MapaIstoriyaBerlozi buli zasnovani naprikinci XVI XVII st osterskimi boyarami Berlozami Napriklad u korolivskomu ukazi 1597 r zgadanij boyarin Vasil Bereglaz Bilsh davnye nizh u radyanskih oficijnih vidannyah pohodzhennya sela zasvidchiv toj fakt sho zgidno ukazu Petra I vid 1709 r dvir z odnim piddanim v Berlozah buv nadanij igumenu Svyato Georgiyivskogo monastirya F Stepanovskomu Nastupna zgadka pro selo datovana 1718 r Zbereglasya kupcha togo chasu u yakij jshlosya pro te sho Semen Kovriga z Berloz prodav pole z dibrovoyu kotre mezhuvalo iz zemlyami Pavlyuchenka Ivana Doncya ta Grigoriya Litvina U kupchij za 1756 r zgadano zhitelya Berloziv Matviya Kolyadu Zgadano selo i v Rum yancevskomu perepisi 1766 r Na toj chas v seli bulo 26 kozackih dvoriv u yakih prozhivali 150 dush 3 dvori 21 dusha nalezhali Svyato Georgiyevskomu monastirevi yakomu voni splachuvali 1 rub 20 kop u rik ta vidroblyali panshinu po 2 dni na tizhden Dva dvori 15 dush nalezhali Semenu Glamazdi Svoyi dvori v seli mali sestra brativ Rozumovskih Vira Daragan ta vijskovij tovarish Kiyivskogo polku Ivan Zhila Vsogo za danimi perepisu u Berlozah nalichuvalos 37 dvoriv u yakih prozhivalo 212 zhiteliv Za pershoyi polovini HIH st Berlozi aktivno rozbudovuvalis i na 1858 r tut nalichuvalos 65 dvoriv u yakih za danimi 1866 r prozhivali 373 zhiteli Pid 1872 r zgadano vistavlenij na prodazh mayetok Petra Halinskogo u s Berlozi 1873 r v Rosijskij imperiyi vidbulisya zemski vibori u yakih pravo golosu mali lishe ti hto mav bilshe 10 desyatin zemli Vid s Berlozi do spisku viborciv buli vklyucheni A Savenko 87 des G Nuzhdevskij 183 des Laskovichi 47 des S Glomazda 12 des Ivan ta Mikita Kolyadi 33 des sini V Buyanskogo 36 des Ivan Grishenko 16 des a takozh Omelyan Glamazda E Shevchenko Avram i Mihajlo Shinkarenki Za danimi Vserosijskogo perepisu 1897 r u Berlozah nalichuvalos 112 dvoriv u yakih prozhivalo 589 zhiteliv Ce najbilsha kilkist za vsyu istoriyu sela Z yavilis rodini bagatih selyan Ce buli rodini Samkiv ta Shinkarenkiv Na 1911 r u seli prozhivalo 543 zhiteli Poryad roztashovuvasya hutir Andriya Shevchenka u yakomu prozhivali 7 chleniv jogo rodini V 1918 roci rodini Liskovichiv Samkiv ta Shinkarenkiv buli pribichnikami Getmana Pavla Skoropadskogo Za iniciativi golovi komnezamu M Shevchenka voseni 1929 r pochalos stvorennya kolgospu iz rozkurkulennya ta visilki Shinkarenka Yegora Dmitrovicha ta Shinkarenka Ivana Ivanovicha Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 63 zhiteli sela 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Kozeleckoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kozeleckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Chernigivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Osobistosti 1937 ukrayinskij poet protyagom 7 rokiv pracyuvav u seli Berlozi golovoyu kolgospu imeni Shevchenka kozak chlen cerkovnoyi radi Svyato Preobrazhenskoyi cerkvi m Kozelcya rozkurkulenij ta deportovanij 1930 r v Pivnichnij kraj RSFRR kozak sin kurkulya ekspertina Shinkarenko Saka Mikitovicha uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni u skladi I go Ukrayinskogo frontu dzherelo ne vkazane 1517 dniv kozak v 1918 r chlen Soyuz hliborobiv vlasnikiv v 1929 r deportovanij u Pivnichnij kraj RSFRR 1937 r rozstrilyanij kozak 1929 r rozkurkulenij ta deportovanij v Pivnichnij kraj RSFRR v 1918 r chlen Soyuz hliborobiv vlasnikiv 1929 r rozkurkulenij ta deportovanij v Pivnichnij kraj RSFRR 1937 r rozstrilyanij dzherelo ne vkazane 1517 dniv Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 22 grudnya 2015 Procitovano 19 grudnya 2015 Penskij A Guzij V 2011 Opis krayu Kozeleckogo Ukrayinskoyu Kiyiv TOV Brama V s 572 ISBN 978 966 2651 01 0 Berlozi Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 nedostupne posilannya Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ukrayini CDEA archives gov ua Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 18 travnya 2021 PosilannyaPogoda v seli Berlozi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi