Олександр Мойсейович Коваль (нар. 3 червня 1913 — 26 лютого 2005) — радянський військовик-артилерист, Герой Радянського Союзу (1945).
Олександр Мойсейович Коваль | |
---|---|
Народження | 3 червня 1913 Абрамовка, Новохоперський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія |
Смерть | 26 лютого 2005 (91 рік) Казань, Росія |
Поховання | Казань |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | артилерія |
Освіта | Сумське вище артилерійське командне училище |
Роки служби | 1933–1952 |
Звання | Підполковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Коваль Олександр Мойсейович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 3 червня 1913 року в селищі Абрамовка (нині – Таловський район Воронезької області) у селянській родині. Українець. Закінчив сім класів школи та школу фабрично-заводського навчання. Працював ковалем на Тушинському аеродромі (зараз в межах Москви).
У Робітничо-селянській Червоній Армії з 1933 року. В 1938 році закінчив Сумське артилерійське училище.
З червня 1941 року – на фронтах німецько-радянської війни.
Командир дивізіону 23-го гвардійського артилерійського полку (4-а гвардійська стрілецька дивізія 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту) гвардії майор Олександр Коваль відзначився в боях на підступах до Відня і в самому місті.
5 квітня 1945 року Коваля вогнем батарей підтримував наступ стрілецького полку, вміло коректував вогонь дивізіону, знищивши 9 кулеметів і 6 протитанкових гармат противника.
12 квітня 1945 року дивізіон переправився через Дунайський канал і забезпечив підрозділам захват мосту через Дунай і утримання його до підходу головних сил дивізії. У тому бою Коваль отримав поранення, але не покинув поля бою.
28 квітня 1945 року гвардії майор Олександр Коваль був удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 4974.
Після закінчення війни Коваль продовжив службу в Радянській Армії. У 1946 році він закінчив Ленінградську вищу офіцерську артилерійську школу.
У серпні 1952 року підполковник Коваль вийшов у запас. Проживав у Казані. Помер 26 лютого 2005 року, похований в Казані.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — стор. 677 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Koval Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Koval Oleksandr Oleksandr Mojsejovich Koval nar 3 chervnya 1913 19130603 26 lyutogo 2005 radyanskij vijskovik artilerist Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Oleksandr Mojsejovich KovalNarodzhennya3 chervnya 1913 1913 06 03 Abramovka Novohoperskij povit Voronezka guberniya Rosijska imperiyaSmert26 lyutogo 2005 2005 02 26 91 rik Kazan RosiyaPohovannyaKazanKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk artileriyaOsvitaSumske vishe artilerijske komandne uchilisheRoki sluzhbi1933 1952Zvannya PidpolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi 4974 Koval Oleksandr Mojsejovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 3 chervnya 1913 roku v selishi Abramovka nini Talovskij rajon Voronezkoyi oblasti u selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv sim klasiv shkoli ta shkolu fabrichno zavodskogo navchannya Pracyuvav kovalem na Tushinskomu aerodromi zaraz v mezhah Moskvi U Robitnicho selyanskij Chervonij Armiyi z 1933 roku V 1938 roci zakinchiv Sumske artilerijske uchilishe Z chervnya 1941 roku na frontah nimecko radyanskoyi vijni Komandir divizionu 23 go gvardijskogo artilerijskogo polku 4 a gvardijska strilecka diviziya 4 yi gvardijskoyi armiyi 3 go Ukrayinskogo frontu gvardiyi major Oleksandr Koval vidznachivsya v boyah na pidstupah do Vidnya i v samomu misti 5 kvitnya 1945 roku Kovalya vognem batarej pidtrimuvav nastup strileckogo polku vmilo korektuvav vogon divizionu znishivshi 9 kulemetiv i 6 protitankovih garmat protivnika 12 kvitnya 1945 roku divizion perepravivsya cherez Dunajskij kanal i zabezpechiv pidrozdilam zahvat mostu cherez Dunaj i utrimannya jogo do pidhodu golovnih sil diviziyi U tomu boyu Koval otrimav poranennya ale ne pokinuv polya boyu 28 kvitnya 1945 roku gvardiyi major Oleksandr Koval buv udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka za nomerom 4974 Pislya zakinchennya vijni Koval prodovzhiv sluzhbu v Radyanskij Armiyi U 1946 roci vin zakinchiv Leningradsku vishu oficersku artilerijsku shkolu U serpni 1952 roku pidpolkovnik Koval vijshov u zapas Prozhivav u Kazani Pomer 26 lyutogo 2005 roku pohovanij v Kazani LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 tomah Tom I Moskva Voenizdat 1987 stor 677 ros