Протока Фрама — найглибша протока Північного Льодовитого океану, обмежена Гренландією на заході і Шпіцбергеном на сході, широтні кордони приблизно 81 ° пн.ш. і 77 ° с.ш .. З'єднує і Арктичний басейни. Найглибша точка — 5,6 км ( (англ. [en])). Це єдиний глибоководний зв'язок між Арктичним океаном і світовим океаном, а саме Гренландським морем і морем Ванделя. Інші протоки — (англ. [en]), Берингова протока і дрібні протоки Канадського Арктичного архіпелагу. Всі вони мілководніше і вужче за протоку Фрама. Протока Фрама названа на честь норвезького судна Фрам. Завширшки — 500 км. Порогова глибина — 2200 м
Океанографія
Атлантична вода
Атлантична вода — водна маса, що формується в Атлантиці і транспортується на північ на сході протоки. Течія є підповерхневою, має сильну сезонність з мінімальним обсягом транспортування у зимовий період. На північ швидкість максимальна в зимовий час, так званий тепловий транспорт, тому висока в зимовий період.
Арктичні води
Східно-Гренландська течія тече на південь вздовж Гренландського шельфу. Маса води є відносно прісною.
Морський лід
Протока Фрама знаходиться з підвітряного боку від Трансарктичної течії і, отже, покривається багаторічним льодом в західній частині протоки, поруч з узбережжям Гренландії. Приблизно 90% морського льоду, з Арктики транспортується Східно-Гренландською течією.
Кількість проходження морського льоду через протоку Фрама змінюється з року в рік, і впливає на глобальний клімат через його вплив на термоциркуляцію. Морський лід, по суті, складається з прісної води, і має вміст солі 4 проміле порівняно з близько 35 проміле для морської води.
Примітки
- Martin Klenke, Hans Werner Schenke: A new bathymetric model for the central Fram Strait. In: Marine geophysical researches 23, 2002, S. 367–378, DOI:10.1023/A:1025764206736
- Rolf Gradinger: Fram Strait. In: Mark Nuttall (Hrsg.): Encyclopedia of the Arctic. Bd. 1, Routledge, New York und London 2003, , S. 669–670 (Протока Фрама на «Google Books»).
- . Norwegian Polar Institute. Архів оригіналу за 13 квітня 2013. Процитовано 26 вересня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Protoka Frama najglibsha protoka Pivnichnogo Lodovitogo okeanu obmezhena Grenlandiyeyu na zahodi i Shpicbergenom na shodi shirotni kordoni priblizno 81 pn sh i 77 s sh Z yednuye i Arktichnij basejni Najglibsha tochka 5 6 km angl en Ce yedinij glibokovodnij zv yazok mizh Arktichnim okeanom i svitovim okeanom a same Grenlandskim morem i morem Vandelya Inshi protoki angl en Beringova protoka i dribni protoki Kanadskogo Arktichnogo arhipelagu Vsi voni milkovodnishe i vuzhche za protoku Frama Protoka Frama nazvana na chest norvezkogo sudna Fram Zavshirshki 500 km Porogova glibina 2200 mRoztashuvannya protoki Frama na mapi Osnovni techiyi v protoci Frama chervonim transportuye vidnosnu teplu i solonu vodu na pivnich Shidno Grenlandska techiya sinim teche na pivden i transportuye prisnu vodu yak ridku tak i tverdu morskij lid z Pivnichnogo Lodovitogo okeanu OkeanografiyaAtlantichna voda Atlantichna voda vodna masa sho formuyetsya v Atlantici i transportuyetsya na pivnich na shodi protoki Techiya ye pidpoverhnevoyu maye silnu sezonnist z minimalnim obsyagom transportuvannya u zimovij period Na pivnich shvidkist maksimalna v zimovij chas tak zvanij teplovij transport tomu visoka v zimovij period Arktichni vodi Shidno Grenlandska techiya teche na pivden vzdovzh Grenlandskogo shelfu Masa vodi ye vidnosno prisnoyu Morskij lid Protoka Frama znahoditsya z pidvitryanogo boku vid Transarktichnoyi techiyi i otzhe pokrivayetsya bagatorichnim lodom v zahidnij chastini protoki poruch z uzberezhzhyam Grenlandiyi Priblizno 90 morskogo lodu z Arktiki transportuyetsya Shidno Grenlandskoyu techiyeyu Kilkist prohodzhennya morskogo lodu cherez protoku Frama zminyuyetsya z roku v rik i vplivaye na globalnij klimat cherez jogo vpliv na termocirkulyaciyu Morskij lid po suti skladayetsya z prisnoyi vodi i maye vmist soli 4 promile porivnyano z blizko 35 promile dlya morskoyi vodi PrimitkiMartin Klenke Hans Werner Schenke A new bathymetric model for the central Fram Strait In Marine geophysical researches 23 2002 S 367 378 DOI 10 1023 A 1025764206736 Rolf Gradinger Fram Strait In Mark Nuttall Hrsg Encyclopedia of the Arctic Bd 1 Routledge New York und London 2003 ISBN 1 57958 436 5 S 669 670 Protoka Frama na Google Books Norwegian Polar Institute Arhiv originalu za 13 kvitnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2012