Координати: 48°51′39″ пн. ш. 2°20′09″ сх. д. / 48.86083° пн. ш. 2.33583° сх. д.
Музе́й Лу́вр (фр. Musée du Louvre) — один з найбільших музеїв світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі Парижа. Музей було відкрито 1793 року під назвою Центральний музей мистецтв Республіки.
Лувр | |
---|---|
фр. Musée du Louvre | |
Подвір'я Наполеона з пірамідою | |
48°51′ пн. ш. 2°20′ сх. д. / 48.850° пн. ш. 2.333° сх. д. | |
Тип | художня галерея[2] і археологічний[2] |
Тема | мистецтво і d |
Назва на честь | Луврський палац[d] |
Склад | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
Країна | Франція[3] |
Розташування | Париж |
Адреса | 75001[4] Вулиця Ріволі |
Архітектор | П'єр Леско[2], Клод Перро[2], Шарль Лебрен[2] і Бей Юймін[2] |
Засновник | Наполеон I Бонапарт[5] |
Засновано | 10 серпня 1793 |
Відкрито | 10 серпня 1793[6] |
Оператор | d |
Фонд | 460 000 ± 5000 документ[7] |
Відвідувачі | 8.3 мільйонів (2007) |
Директор | Henri Loyrette |
Куратор | Marie-Laure de Rochebrune |
Сайт | louvre.fr |
Лувр (Франція) | |
Нагороди | |
Лувр у Вікісховищі |
Лувр демонструє понад 300 000 експонатів від найдавніших часів до XIX століття на виставковій площі 72 735 м².
У 2018 році кількість відвідувачів Лувру перевищила 10 млн осіб, що є рекордом.
Сучасний Лувр — результат послідовних будівельних проєктів, що здійснювалися протягом 800 років. Музей розміщено в палаці, що розташований на місці фортеці кінця XII століття, яка була побудована за часів правління Філіппа II. У XV столітті французький король Карл V зробив фортецю своєю резиденцією і заснував в ній бібліотеку. За часів правління короля Франциска I архітектор П'єр Леско зніс фортецю і на її місці звів палац у стилі ренесанс. Свою нинішню квадратну форму Лувр отримав у період правління Людовика XIV. У 1682 році Людовик XIV переніс свою резиденцію у Версальський палац, і Лувр перетворився в місце зберігання королівської колекції, зокрема, з 1692 року колекції античної скульптури. Під час Французької революції Національна Асамблея постановила, що Лувр має використовуватися як музей, демонструючи культурне надбання країни. Перший музей був відкритий у палаці в 1793 році.
З 2008 року експонати музею розділені на 9 колекцій: Стародавній Схід, Стародавній Єгипет, Стародавня Греція, Етрурія та Рим, Мистецтво ісламу, Скульптури, Предмети мистецтва, Образотворче мистецтво, Графічне мистецтво.
Історія
Початкова історія Лувру
Вважають, що колись на цьому місті був військовий табір франків, що намагались захопити стародавнє галло-римське місто Лютеція. Перша письмова згадка про Лувр віднайдена в письмовому джерелі за 1204 рік, де сповіщається про Вежу-донжон. Вежу побудували ще за короля Філіппа ІІ Августа у 1190 році. У 1317 році сюди перевезли королівську скарбницю. Стару вежу Лувра зруйнували за наказом короля Франциска І у 1528 році. Франциск першим почав широко колекціонувати твори мистецтва і запрошувати на службу у Францію митців з Італії і Нідерландів. Мистецькі збірки тоді розмістили не в Луврі, а в замку Фонтенбло, улюбленій резиденції монарха. Майстерні Фонтенбло були справжньою академією по вихованню майстрів і створенню творів мистецтва доби Відродження і маньєризму. Шедеври школи Фонтенбло пізніше розійшлися світом від Нью-Йорка до Москви як визначні твори XVI століття.
Створення королівської резиденції в Луврі розпочали у 1546 році (архітектор П'єр Леско). Квадратний двір палацу створили архітектори Жак Лемерсьє, а наприкінці XVII століття добудував Луї Лево. Лувр ставав конгломератом різностильових споруд від доби відродження до класицизму (східна Колонада Лувру, архітектор Клод Перро). Будівельні роботи припинилися за короля Луї XIV, що переніс королівську резиденцію в улюблений Версаль. Приміщення палацу використовували як майстерні і житло художників, крамнички ремісників, облаштували друкарню тощо. Порожніх приміщень було стільки, що в Луврі розмістилася Королівська Академія живопису і скульптури.
З 1725 року сюди перевели щорічні виставки художників. Від назви Квадратний салон палацу Лувр походить і назва виставок Паризький салон, що здобули світову славу.
Проте палац Лувр почав занепадати. У 1750 році його навіть запропонували зруйнувати. Пожвавлення прийшло несподівано в роки французької революції 1789—1793 рр., що врятувало колишній королівський палац від руйнацій.
Французька революція
Під час Французької революції Лувр був перетворений на публічний музей. У травні 1791 року Національна асамблея заявила, що Лувр буде «місцем, в якому будуть зібрані пам'ятки науки і мистецтва». 10 серпня 1792 року Людовик XVI був ув'язнений, і королівська колекція Лувру стала національним надбанням. Через побоювання можливих випадків вандалізму або крадіжок 19 серпня 1792 року Національна асамблея оголосила невідкладну підготовку до відкриття музею. У жовтні комітет почав збирати колекцію для показу заради «збереження національної пам'яті».
Відкриття
Музей відкрився 10 серпня 1793 року в першу річницю повалення монархії. Публіці надавався вільний доступ три дні на тиждень. Колекція нараховувала 537 картин і 184 витвори мистецтва. Три чверті з них були отримані з королівської колекції, решту конфіскували в аристократів-емігрантів та у французької церкви. Для збільшення і упорядкування колекції Французька Республіка виділяла 100 000 ліврів на рік. У 1794 році французька революційна армія під проводом Наполеона Бонапарта почала забирати твори мистецтва з різних країн Європи як військові трофеї. Музей поповнився такими шедеврами як Лаокоон та його сини і Аполлон Бельведерський, низкою картин італійських майстрів з палаців Італії, картинами нідерландських майстрів доби Відродження, маньєризму і бароко.
На початковому етапі робота музею була погано організована, художники жили у приміщеннях музею, картини без етикеток і пояснень висіли «одна поруч з іншою від підлоги до стелі». Саме приміщення було закрито у травні 1796 року через поганий технічний стан. Музей знову відкрили 14 липня 1801 року, колекції були розташовані в хронологічному порядку, з новим освітленням.
Наполеон I
За часів Наполеона I розпочалось будівництво північного крила палацу, колекція зростала внаслідок успішних військових компаній і грабунків, завдяки яким музей Лувр поповнився іспанськими, австрійськими, голландськими та італійськими творами мистецтва. Після єгипетської кампанії 1798—1801 Наполеон призначив першим директором музею Домініка Вівана Денона. Як данина пошани в 1803 році музей перейменували в «Музей Наполеона». Після поразки французів під Ватерлоо колишні власники творів мистецтва прагнули їх повернути, проте адміністратори Лувру не бажали виконувати ці вимоги і сховали багато робіт у приватних колекціях. У відповідь іноземні держави послали емісарів до Лондона за допомогою, після чого багато робіт були повернуті, навіть ті, які пройшли реставрацію в Луврі.
Реставрація Бурбонів та Друга імперія
У часи реставрації Бурбонів (1814–1830), Людовік XVIII та Карл X збільшили колекцію на 135 робіт на загальну суму 720 000 франків. Це було менше, ніж сума, виділена на реставрацію Версалю. Після створення Другої республіки в 1848 році, новий уряд виділив два мільйони франків на ремонтні роботи і остаточного завершення Галереї Аполлона, Салону Каре та Великої галереї. 2 грудня 1851 року президент Луї-Наполеон Бонапарт здійснив державний переворот і проголосив Другу імперію. У цей період (1852–1870) французька економіка зростала; музей додав 20 000 нових експонатів до своєї колекції, Павільйон Флори і Велика Галерея були реконструйовані під керівництвом архітекторів Луї Вісконта і Эктор-Мартіна Лефюеля.
Третя республіка та світові війни
У часи Третьої французької республіки Лувр придбав нові експонати, в основному, завдяки пожертвуванням та подарункам. «Товариство друзів Лувру» пожертвувало картину . У 1863 році на острові Самотракі була виявила скульптура Ніки Самофракійської. Ця скульптура, хоча і сильно пошкоджена, була виставлена в Луврі з 1884 року. Музей збільшив свою експозицію на 7000 робіт після придбання колекцій Джамп'єтро Кампани, Дюрана, Генрі Солта і Бернардіно Дроветті.
Збільшення експонатів Лувру сповільнилося після Першої світової війни. У цей період не було придбано якихось значних робіт; виняток становить картина художника Жоржа Дюменіля де Латура Святий Хома і пожертвування 4000 гравюр, 3000 малюнків і 500 ілюстрованих книг бароном Едмондом де Ротшильдом. На початку Другої світової війни музей вивіз більшу частину експонатів та сховав найціннішу його частину за винятком тих робіт, які були дуже важкі і не мали великої цінності. На початку 1945 року, після звільнення Франції, твори мистецтва почали повертатися в Лувр.
У XX столітті у дворах палацу майже вперше відбулись масштабні археологічні розкопки і проведені роботи по створенню підземних споруд і допоміжних приміщень музею. Археологічні знахідки збагатили і без того багаті збірки музею. Тоді і з'явилась модернова скляна піраміда (за проектом американського архітектора Йо Мінг Пея), фонтани і садок скульптур Арістіда Майоля. У дворі Лувра реставрували регулярний сад бароко за давніми планами. У Луврі зберігається одна з найбільших колекцій картин, скульптур і інших зразків європейського та французького мистецтва на європейському континенті. В його колекції є такі відомі твори, як Джоконда (Мона Ліза), Венера Мілоська, Ніка Самофракійська, картини Рембрандта, Тіціана і Леонардо да Вінчі, Франса Галса . У 1989 р. в центрі палацу була додана скляна піраміда, створена китайсько-американським архітектором Й. М. Пейєм. Лувр складається з трьох основних галерей — Сюллі, Рішельє і Денон.
XXI століття
Лувр містить понад 380 000 експонатів, з яких лише 35 000 виставлені у восьми залах загальною площею більш ніж 60 000 м². Лувр демонструє скульптуру, твори мистецтва, картини, малюнки та археологічні знахідки. Це найбільш відвідуваний музей у світі, в середньому 15 000 відвідувачів в день, 65 відсотків з яких складають туристи. Лувр став об'єктом підвищеної уваги завдяки книзі американського письменника Дена Брауна «Код да Ві́нчі» і знятому в 2006 році однойменному фільмі на основі цієї книги. Музей заробив 2,5 млн доларів США, надавши право на знімання фільму в своїх галереях.
Лувр, який знаходиться на першому місці в ТОП-20 за даними Theme Index and Museum Index 2022, мав у 2019 році максимальну кількість відвідувачів — 9,6 млн. Пандемія Covid-19 дуже сильно вплинула на відвідування — у 2020 році кількість відвідувачів становила 2,7 млн. осіб, у 2021 році — 2,825 млн. У певному ступені у 2022 році стан справ покращився, відбулося певне відновлення інтересу до музею, що призвело до збільшення чисельності відвідувачів до 7,7 млн. (скорочення на 19,5% до показників 2019 року).
Колекціонери і картини
Лувр надзвичайно збагатився за рахунок малих і великих приватних збірок.
- Колекція кардинала Мазаріні дала «Портрет Кастільйоне» Рафаеля, «Венеру дель Пардо» Тиціана, «Антіопу» Корреджо.
- Колекція Ябаха дала картини Веронезе, Тінторетто, Тиціана («Юнак з рукавичкою», «Дама перед дзеркалом»), «Смерть Богоматері» Караваджо і «Сільський концерт» Джорджоне.
- Придбання збірки (не кардинала), а герцога Рішельє дало 13 картин Ніколя Пуссена.
- Наполеонівські грабежі мистецьких зібрань в Італії неможливо назвати колекціонуванням. У 1815 році з примусовим припиненням його влади налічили 5 223 тільки картин, які було слід вивезти з Лувру і повернути законним володарям. А були ще меблі, скульптури, гобелени тощо. Повернуто було далеко не все, а вельможні переможці Наполеона зі Священного союзу зголосилися, що Париж таки мистецький центр, вони сюди приїдуть, завдяки чому багато чужих творів мистецтва так і залишили в Луврі.
- Тільки на початку 19 століття дирекція Лувру купує картини Шардена і полотно Яна Вермера з Дельфту. А директор Жанрон, сам другорядний художник, настояв на придбанні картин Жеріко. Адміністрація музею починає купувати картини представників інших мистецьких течій, що дуже не схожі на офіційно підтриманий класицизм, академізм тощо. Серед придбаних робіт — «Свобода, що веде народ» Делакруа, представника романтизму.
- Подарунком Лувру була колекція лікаря Ла Каза, що дала музею Франса Галса («Циганка»), картину Хосе де Рібера «Кульгавчик» і полотно Рембрандта «Вірсавія».
- Тимчасове директорство в Луврі архітектора Удіно та скульптора Далу привело в колекцію музею полотно Пітера Брейгеля Старшого «Каліки», «Автопортрет» Дюрера, триптих Рогіра ван дер Вейдена.
- Скандальна «Олімпія» (художник Едуар Мане) придбана в Лувр лише у 1907 році. Потім настав час французьких імпресіоністів, комерційно розкручене мистецтво котрих перетнуло мільйонні кордони на мистецьких аукціонах.
Відділи музею Лувр
Лувр має не тільки картинну галерею, яку репрезентують широко відомі картини майстрів Італії, Франції, Німеччини, Іспанії, Голландії та Фландрії XVII століття. Це різнобічна колекція витворів мистецтва і за матеріалами, і за техніками, і за стилями. Лувр входить в десятку найбільших музеїв Європи і світу разом з Метрополітен-музеєм, музейним комплексом в Берліні, Ермітажем, Музеєм Прадо в Мадриді, Британським музеєм (що не має картинної галереї), Національною галереєю в Лондоні (декілька музеїв, де експонують живопис, театральне мистецтво тощо).
З 2008 експонати музею Лувр розбиті на 8 наступних колекцій:
- Стародавній Схід
- Стародавній Єгипет.
- Стародавня Греція, Етрурія, Стародавній Рим.
- Мистецтво ісламу (від мусульманської Іспанії до Індії тощо).
- Скульптури
- Декоративно-ужиткове мистецтво (скло, порцеляна французька і закордонна, східні килими і сюжетні гобелени, вишивки, кераміка)
- Образотворче мистецтво
- Графічне мистецтво
Адміністрація
Лувр є власністю французького уряду; проте з кінця 1990-х він став більш незалежним. З 2003 року музею дозволили самостійно створювати фонди для реалізації власних проектів. У 2006 році державне фінансування музею скоротилося з 75 відсотків загального бюджету до 62 відсотків. У 2008 році французький уряд виділив лише $180 мільйонів з загального річного бюджету музею $350 млн. Решта коштів надійшла з приватних пожертвувань та продажу квитків.
Персонал Лувру становить більше 2000 працівників на чолі з директором Анрі Луаретом, який звітує перед французьким міністерством культури та комунікації. Під керівництвом Луарета, який змінив П'єра Розенберга у 2001 році, політика Лувру зазнала змін, дозволивши музею надавати і позичати більше експонатів, ніж раніше. У 2006 році музей надав 1300 одиниць предметів мистецтва, що дозволило йому позичити більше експонатів з інших музеїв. З 2006 по 2009 Лувр надав свої роботи для Музею високого мистецтва в Атланті, штат Джорджія, і отримав за це 6,9 млн дол. США, які були використані на ремонт приміщення музею. Майбутнє відкриття філіалу музею в столиці Об'єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі збільшить додаткові надходження для Лувру. Луарете більш незалежний в прийняті рішень, за його керівництва більш ніж 90 відсотків загальної площі музею тепер доступні для демонстрації експонатів кожен день, проти 74 відсотків у 2001 році. Він ввів безкоштовний вхід в п'ятницю увечері, подовжив роботу музею, фонд придбання творів мистецтва збільшився з $4,5 млн в 2004 до $36 млн в 2007.
Полеміка
Лувр причетний до суперечки з приводу культурних цінностей, захоплених під час Другої світової війни нацистами і при Наполеоні I. Після нацистської окупації, більш ніж 60 000 предметів мистецтва повернулись до Франції. Близько 2000 об'єктів, право власності яких не було точно встановлено, і на які претендували ізраїльтяни, залишились у французьких музеях, включаючи Лувр. У 1997 році прем'єр-міністр Ален Жюппе ініціював створення комісії на чолі з Жаном Маттеолі для розслідування цієї справи. Відповідно до заяви уряду, Лувр продовжує утримувати 678 одиниць спірних предметів мистецтва. Під час військових кампаній Наполеона, багато предметів античності були виявлені під час археологічних розкопок, зокрема в Єгипті і на Близькому Сході, і вивезені до Франції. Адміністрація Лувру висловилася на користь подальшого утримання цих пам'яток, незважаючи на прохання країн, в яких вони були знайдені, повернути їх. Музей бере участь в арбітражних засіданнях, які проводить комітет ЮНЕСКО зі сприяння повернення культурних цінностей країнам їхнього походження.
Абу-Дабі
У березні 2007 року стало відомо, що в 2012 році в Абу-Дабі буде збудований філіал музею Лувр. Згідно з 30-річною угодою, підписаною міністром культури Франції Рено Доннедье де Вабром і шейхом Заіда бен Султана Аль Нахайяна, в центрі Абу-Дабі планують побудувати музей в обмін на € 832 млн ($1,3 млрд). За проектом французького архітектора Жана Нувеля та інженерної фірми Буро Хаппольд, Лувр Абу-Дабі займатиме 24 000 м² і буде покритий дахом у формі літаючої тарілки. Франція погодилася протягом 10 років по черзі надавати від 200 до 300 предметів мистецтва; надати досвід управління; організовувати проведення 4 тимчасових виставок щороку протягом 15 років. Експонати будуть надходити з кількох музеїв, зокрема Лувру, Центру Жоржа Помпіду, Музею д'Орсе, Версалю, Музею Гіме, музею Родена, і Музею на набережній Бранлі.
Лувр Абу-Дабі був відкритий у 2017 році.
Реорганізації
Лувр зазнав декілька значних реорганізацій. Найбільша — створення музею д'Орсе й передача туди всіх творів з 1848 по 1914 роки. Саме в музей д'Орсе увійшли картини імпресіоністів та інших мистецьких напрямів. Твори майстрів XX століття збирає, вивчає та експонує Музей сучасного мистецтва імені Жоржа Помпіду. Хронологічно експозиції Лувра закінчуються 1848 роком.
Стародавній Єгипет
Відділ Стародавнього Єгипту створений 15 травня 1826 за розпорядженням Карла X.
Першим наглядачем створеного Музею Єгипту став розшифровувач давньоєгипетських ієрогліфів Жан-Франсуа Шампольйон.
Нині колекція єгипетських старожитностей поділена на 3 частини:
- Римський Єгипет, Коптський Єгипет;
- Тематична експозиція;
- Хронологічна експозиція.
-
-
- Стела Жрець спалює пахощі перед Ra-Horakhty-Atum, близько 900 до н. е.
- «Молода пані з сережками», Фаюмські портрети
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Стародавня Греція, Етрурія, Рим
У колекції представлені:
Окремі зали присвячені грецькій кераміці, глиняним і бронзовим виробам, коштовностям.
- Кіклади, голова жінки, культура Керос, 2700–2300 до н. е.
-
-
-
-
- Афіна з Веллетри
- Жертви Марсу
-
-
-
-
-
- Етруський саркофаг, 520-510 до н. е.
- Афродита, 3 століття до н. е., римська копія 2 століття н. е.
-
- Боргезький борець, , близько 100 н. е.
-
- , Стародавні Афіни, близько 550 до н. е.
-
-
-
-
Галерея
-
-
- Ритон, Близький Схід, 600–300 до н. е.
-
Примітки
- Sandler, Linda (25 лютого 2008). Louvre's 8.3 Million Visitors Make It No. 1 Museum Worldwide. Bloomberg.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 17 квітня 2008.
- https://www.britannica.com/topic/Louvre-Museum
- archINFORM — 1994.
- https://www.louvre.fr/en/visit/map-entrances-directions
- https://www.irishtimes.com/culture/art-and-design/napoleon-s-stolen-masterpieces-the-plunder-that-formed-the-louvre-1.4589616
- Національна бібліотека Франції — 1537.
- Rapport d’activité 2013
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
- TEA/AECOM 2022. Theme Index and Museum Index: The Global Attractions Attendance Report. Publisher: Themed Entertainment Association (TEA)
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 10 травня 2017.
Див. також
- Ніка Самофракійська
- Афродіта Мілоська
- Теракоти Танагри
- Відродження
- Караваджизм
- Сад бароко
- Абсолютизм
- Французька революція
- Революційний класицизм
- Давньогрецькі скульптури
- Домінік Віван-Денон, перший директор Лувра
- Огюст де Форбен, другий директор Лувра
- 4513 Лувр — астероїд, названий на честь музею.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лувр |
- Офіційний сайт музею. [ 1 березня 2000 у Wayback Machine.]
- УКРАЇНСЬКЕ бароко — в Луврі. «Галицький Мікеланджело» [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.].
- Virtual Panorama (QTVR small) par Tolomeus.
- . (рос.)
- Sacre Bleu! It's the Louvre Inc. [ 17 грудня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 48 51 39 pn sh 2 20 09 sh d 48 86083 pn sh 2 33583 sh d 48 86083 2 33583 Muze j Lu vr fr Musee du Louvre odin z najbilshih muzeyiv svitu roztashovanij na pravomu berezi Seni v pershomu okruzi Parizha Muzej bulo vidkrito 1793 roku pid nazvoyu Centralnij muzej mistectv Respubliki Luvrfr Musee du LouvrePodvir ya Napoleona z piramidoyu48 51 pn sh 2 20 sh d 48 850 pn sh 2 333 sh d 48 850 2 333Tip hudozhnya galereya 2 i arheologichnij 2 Tema mistectvo i dNazva na chest Luvrskij palac d Sklad d d d d d d d d d d i dKrayina Franciya 3 Roztashuvannya ParizhAdresa 75001 4 Vulicya RivoliArhitektor P yer Lesko 2 Klod Perro 2 Sharl Lebren 2 i Bej Yujmin 2 Zasnovnik Napoleon I Bonapart 5 Zasnovano 10 serpnya 1793Vidkrito 10 serpnya 1793 6 Operator dFond 460 000 5000 dokument 7 Vidviduvachi 8 3 miljoniv 2007 Direktor Henri LoyretteKurator Marie Laure de RochebruneSajt louvre frLuvr Franciya Nagorodi d 1 lyutogo 2003 d Luvr u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Luvr znachennya Luvr demonstruye ponad 300 000 eksponativ vid najdavnishih chasiv do XIX stolittya na vistavkovij ploshi 72 735 m U 2018 roci kilkist vidviduvachiv Luvru perevishila 10 mln osib sho ye rekordom Suchasnij Luvr rezultat poslidovnih budivelnih proyektiv sho zdijsnyuvalisya protyagom 800 rokiv Muzej rozmisheno v palaci sho roztashovanij na misci forteci kincya XII stolittya yaka bula pobudovana za chasiv pravlinnya Filippa II U XV stolitti francuzkij korol Karl V zrobiv fortecyu svoyeyu rezidenciyeyu i zasnuvav v nij biblioteku Za chasiv pravlinnya korolya Franciska I arhitektor P yer Lesko znis fortecyu i na yiyi misci zviv palac u stili renesans Svoyu ninishnyu kvadratnu formu Luvr otrimav u period pravlinnya Lyudovika XIV U 1682 roci Lyudovik XIV perenis svoyu rezidenciyu u Versalskij palac i Luvr peretvorivsya v misce zberigannya korolivskoyi kolekciyi zokrema z 1692 roku kolekciyi antichnoyi skulpturi Pid chas Francuzkoyi revolyuciyi Nacionalna Asambleya postanovila sho Luvr maye vikoristovuvatisya yak muzej demonstruyuchi kulturne nadbannya krayini Pershij muzej buv vidkritij u palaci v 1793 roci Z 2008 roku eksponati muzeyu rozdileni na 9 kolekcij Starodavnij Shid Starodavnij Yegipet Starodavnya Greciya Etruriya ta Rim Mistectvo islamu Skulpturi Predmeti mistectva Obrazotvorche mistectvo Grafichne mistectvo IstoriyaPochatkova istoriya Luvru Vvazhayut sho kolis na comu misti buv vijskovij tabir frankiv sho namagalis zahopiti starodavnye gallo rimske misto Lyuteciya Persha pismova zgadka pro Luvr vidnajdena v pismovomu dzhereli za 1204 rik de spovishayetsya pro Vezhu donzhon Vezhu pobuduvali she za korolya Filippa II Avgusta u 1190 roci U 1317 roci syudi perevezli korolivsku skarbnicyu Staru vezhu Luvra zrujnuvali za nakazom korolya Franciska I u 1528 roci Francisk pershim pochav shiroko kolekcionuvati tvori mistectva i zaproshuvati na sluzhbu u Franciyu mitciv z Italiyi i Niderlandiv Mistecki zbirki todi rozmistili ne v Luvri a v zamku Fontenblo ulyublenij rezidenciyi monarha Majsterni Fontenblo buli spravzhnoyu akademiyeyu po vihovannyu majstriv i stvorennyu tvoriv mistectva dobi Vidrodzhennya i manyerizmu Shedevri shkoli Fontenblo piznishe rozijshlisya svitom vid Nyu Jorka do Moskvi yak viznachni tvori XVI stolittya Stvorennya korolivskoyi rezidenciyi v Luvri rozpochali u 1546 roci arhitektor P yer Lesko Kvadratnij dvir palacu stvorili arhitektori Zhak Lemersye a naprikinci XVII stolittya dobuduvav Luyi Levo Luvr stavav konglomeratom riznostilovih sporud vid dobi vidrodzhennya do klasicizmu shidna Kolonada Luvru arhitektor Klod Perro Budivelni roboti pripinilisya za korolya Luyi XIV sho perenis korolivsku rezidenciyu v ulyublenij Versal Primishennya palacu vikoristovuvali yak majsterni i zhitlo hudozhnikiv kramnichki remisnikiv oblashtuvali drukarnyu tosho Porozhnih primishen bulo stilki sho v Luvri rozmistilasya Korolivska Akademiya zhivopisu i skulpturi Z 1725 roku syudi pereveli shorichni vistavki hudozhnikiv Vid nazvi Kvadratnij salon palacu Luvr pohodit i nazva vistavok Parizkij salon sho zdobuli svitovu slavu Prote palac Luvr pochav zanepadati U 1750 roci jogo navit zaproponuvali zrujnuvati Pozhvavlennya prijshlo nespodivano v roki francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr sho vryatuvalo kolishnij korolivskij palac vid rujnacij Francuzka revolyuciya Pid chas Francuzkoyi revolyuciyi Luvr buv peretvorenij na publichnij muzej U travni 1791 roku Nacionalna asambleya zayavila sho Luvr bude miscem v yakomu budut zibrani pam yatki nauki i mistectva 10 serpnya 1792 roku Lyudovik XVI buv uv yaznenij i korolivska kolekciya Luvru stala nacionalnim nadbannyam Cherez poboyuvannya mozhlivih vipadkiv vandalizmu abo kradizhok 19 serpnya 1792 roku Nacionalna asambleya ogolosila nevidkladnu pidgotovku do vidkrittya muzeyu U zhovtni komitet pochav zbirati kolekciyu dlya pokazu zaradi zberezhennya nacionalnoyi pam yati Vidkrittya Muzej vidkrivsya 10 serpnya 1793 roku v pershu richnicyu povalennya monarhiyi Publici nadavavsya vilnij dostup tri dni na tizhden Kolekciya narahovuvala 537 kartin i 184 vitvori mistectva Tri chverti z nih buli otrimani z korolivskoyi kolekciyi reshtu konfiskuvali v aristokrativ emigrantiv ta u francuzkoyi cerkvi Dlya zbilshennya i uporyadkuvannya kolekciyi Francuzka Respublika vidilyala 100 000 livriv na rik U 1794 roci francuzka revolyucijna armiya pid provodom Napoleona Bonaparta pochala zabirati tvori mistectva z riznih krayin Yevropi yak vijskovi trofeyi Muzej popovnivsya takimi shedevrami yak Laokoon ta jogo sini i Apollon Belvederskij nizkoyu kartin italijskih majstriv z palaciv Italiyi kartinami niderlandskih majstriv dobi Vidrodzhennya manyerizmu i baroko Na pochatkovomu etapi robota muzeyu bula pogano organizovana hudozhniki zhili u primishennyah muzeyu kartini bez etiketok i poyasnen visili odna poruch z inshoyu vid pidlogi do steli Same primishennya bulo zakrito u travni 1796 roku cherez poganij tehnichnij stan Muzej znovu vidkrili 14 lipnya 1801 roku kolekciyi buli roztashovani v hronologichnomu poryadku z novim osvitlennyam Napoleon I Za chasiv Napoleona I rozpochalos budivnictvo pivnichnogo krila palacu kolekciya zrostala vnaslidok uspishnih vijskovih kompanij i grabunkiv zavdyaki yakim muzej Luvr popovnivsya ispanskimi avstrijskimi gollandskimi ta italijskimi tvorami mistectva Pislya yegipetskoyi kampaniyi 1798 1801 Napoleon priznachiv pershim direktorom muzeyu Dominika Vivana Denona Yak danina poshani v 1803 roci muzej perejmenuvali v Muzej Napoleona Pislya porazki francuziv pid Vaterloo kolishni vlasniki tvoriv mistectva pragnuli yih povernuti prote administratori Luvru ne bazhali vikonuvati ci vimogi i shovali bagato robit u privatnih kolekciyah U vidpovid inozemni derzhavi poslali emisariv do Londona za dopomogoyu pislya chogo bagato robit buli povernuti navit ti yaki projshli restavraciyu v Luvri Restavraciya Burboniv ta Druga imperiya U chasi restavraciyi Burboniv 1814 1830 Lyudovik XVIII ta Karl X zbilshili kolekciyu na 135 robit na zagalnu sumu 720 000 frankiv Ce bulo menshe nizh suma vidilena na restavraciyu Versalyu Pislya stvorennya Drugoyi respubliki v 1848 roci novij uryad vidiliv dva miljoni frankiv na remontni roboti i ostatochnogo zavershennya Galereyi Apollona Salonu Kare ta Velikoyi galereyi 2 grudnya 1851 roku prezident Luyi Napoleon Bonapart zdijsniv derzhavnij perevorot i progolosiv Drugu imperiyu U cej period 1852 1870 francuzka ekonomika zrostala muzej dodav 20 000 novih eksponativ do svoyeyi kolekciyi Paviljon Flori i Velika Galereya buli rekonstrujovani pid kerivnictvom arhitektoriv Luyi Viskonta i Ektor Martina Lefyuelya Tretya respublika ta svitovi vijni U chasi Tretoyi francuzkoyi respubliki Luvr pridbav novi eksponati v osnovnomu zavdyaki pozhertvuvannyam ta podarunkam Tovaristvo druziv Luvru pozhertvuvalo kartinu U 1863 roci na ostrovi Samotraki bula viyavila skulptura Niki Samofrakijskoyi Cya skulptura hocha i silno poshkodzhena bula vistavlena v Luvri z 1884 roku Muzej zbilshiv svoyu ekspoziciyu na 7000 robit pislya pridbannya kolekcij Dzhamp yetro Kampani Dyurana Genri Solta i Bernardino Drovetti Zbilshennya eksponativ Luvru spovilnilosya pislya Pershoyi svitovoyi vijni U cej period ne bulo pridbano yakihos znachnih robit vinyatok stanovit kartina hudozhnika Zhorzha Dyumenilya de Latura Svyatij Homa i pozhertvuvannya 4000 gravyur 3000 malyunkiv i 500 ilyustrovanih knig baronom Edmondom de Rotshildom Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni muzej viviz bilshu chastinu eksponativ ta shovav najcinnishu jogo chastinu za vinyatkom tih robit yaki buli duzhe vazhki i ne mali velikoyi cinnosti Na pochatku 1945 roku pislya zvilnennya Franciyi tvori mistectva pochali povertatisya v Luvr U XX stolitti u dvorah palacu majzhe vpershe vidbulis masshtabni arheologichni rozkopki i provedeni roboti po stvorennyu pidzemnih sporud i dopomizhnih primishen muzeyu Arheologichni znahidki zbagatili i bez togo bagati zbirki muzeyu Todi i z yavilas modernova sklyana piramida za proektom amerikanskogo arhitektora Jo Ming Peya fontani i sadok skulptur Aristida Majolya U dvori Luvra restavruvali regulyarnij sad baroko za davnimi planami U Luvri zberigayetsya odna z najbilshih kolekcij kartin skulptur i inshih zrazkiv yevropejskogo ta francuzkogo mistectva na yevropejskomu kontinenti V jogo kolekciyi ye taki vidomi tvori yak Dzhokonda Mona Liza Venera Miloska Nika Samofrakijska kartini Rembrandta Ticiana i Leonardo da Vinchi Fransa Galsa Ciganka U 1989 r v centri palacu bula dodana sklyana piramida stvorena kitajsko amerikanskim arhitektorom J M Pejyem Luvr skladayetsya z troh osnovnih galerej Syulli Rishelye i Denon XXI stolittya Luvr mistit ponad 380 000 eksponativ z yakih lishe 35 000 vistavleni u vosmi zalah zagalnoyu plosheyu bilsh nizh 60 000 m Luvr demonstruye skulpturu tvori mistectva kartini malyunki ta arheologichni znahidki Ce najbilsh vidviduvanij muzej u sviti v serednomu 15 000 vidviduvachiv v den 65 vidsotkiv z yakih skladayut turisti Luvr stav ob yektom pidvishenoyi uvagi zavdyaki knizi amerikanskogo pismennika Dena Brauna Kod da Vi nchi i znyatomu v 2006 roci odnojmennomu filmi na osnovi ciyeyi knigi Muzej zarobiv 2 5 mln dolariv SShA nadavshi pravo na znimannya filmu v svoyih galereyah Luvr yakij znahoditsya na pershomu misci v TOP 20 za danimi Theme Index and Museum Index 2022 mav u 2019 roci maksimalnu kilkist vidviduvachiv 9 6 mln Pandemiya Covid 19 duzhe silno vplinula na vidviduvannya u 2020 roci kilkist vidviduvachiv stanovila 2 7 mln osib u 2021 roci 2 825 mln U pevnomu stupeni u 2022 roci stan sprav pokrashivsya vidbulosya pevne vidnovlennya interesu do muzeyu sho prizvelo do zbilshennya chiselnosti vidviduvachiv do 7 7 mln skorochennya na 19 5 do pokaznikiv 2019 roku Kolekcioneri i kartiniBrati Lyenen Voyaki u kazarmi nadvechir 17 st Luvr Parizh Luvr nadzvichajno zbagativsya za rahunok malih i velikih privatnih zbirok Kolekciya kardinala Mazarini dala Portret Kastiljone Rafaelya Veneru del Pardo Ticiana Antiopu Korredzho Kolekciya Yabaha dala kartini Veroneze Tintoretto Ticiana Yunak z rukavichkoyu Dama pered dzerkalom Smert Bogomateri Karavadzho i Silskij koncert Dzhordzhone Pridbannya zbirki ne kardinala a gercoga Rishelye dalo 13 kartin Nikolya Pussena Napoleonivski grabezhi misteckih zibran v Italiyi nemozhlivo nazvati kolekcionuvannyam U 1815 roci z primusovim pripinennyam jogo vladi nalichili 5 223 tilki kartin yaki bulo slid vivezti z Luvru i povernuti zakonnim volodaryam A buli she mebli skulpturi gobeleni tosho Povernuto bulo daleko ne vse a velmozhni peremozhci Napoleona zi Svyashennogo soyuzu zgolosilisya sho Parizh taki misteckij centr voni syudi priyidut zavdyaki chomu bagato chuzhih tvoriv mistectva tak i zalishili v Luvri Tilki na pochatku 19 stolittya direkciya Luvru kupuye kartini Shardena i polotno Yana Vermera z Delftu A direktor Zhanron sam drugoryadnij hudozhnik nastoyav na pridbanni kartin Zheriko Administraciya muzeyu pochinaye kupuvati kartini predstavnikiv inshih misteckih techij sho duzhe ne shozhi na oficijno pidtrimanij klasicizm akademizm tosho Sered pridbanih robit Svoboda sho vede narod Delakrua predstavnika romantizmu Podarunkom Luvru bula kolekciya likarya La Kaza sho dala muzeyu Fransa Galsa Ciganka kartinu Hose de Ribera Kulgavchik i polotno Rembrandta Virsaviya Timchasove direktorstvo v Luvri arhitektora Udino ta skulptora Dalu privelo v kolekciyu muzeyu polotno Pitera Brejgelya Starshogo Kaliki Avtoportret Dyurera triptih Rogira van der Vejdena Skandalna Olimpiya hudozhnik Eduar Mane pridbana v Luvr lishe u 1907 roci Potim nastav chas francuzkih impresionistiv komercijno rozkruchene mistectvo kotrih peretnulo miljonni kordoni na misteckih aukcionah Viddili muzeyu LuvrTuristichna shema plan Luvra Luvr maye ne tilki kartinnu galereyu yaku reprezentuyut shiroko vidomi kartini majstriv Italiyi Franciyi Nimechchini Ispaniyi Gollandiyi ta Flandriyi XVII stolittya Ce riznobichna kolekciya vitvoriv mistectva i za materialami i za tehnikami i za stilyami Luvr vhodit v desyatku najbilshih muzeyiv Yevropi i svitu razom z Metropoliten muzeyem muzejnim kompleksom v Berlini Ermitazhem Muzeyem Prado v Madridi Britanskim muzeyem sho ne maye kartinnoyi galereyi Nacionalnoyu galereyeyu v Londoni dekilka muzeyiv de eksponuyut zhivopis teatralne mistectvo tosho Z 2008 eksponati muzeyu Luvr rozbiti na 8 nastupnih kolekcij Starodavnij Shid Starodavnij Yegipet Starodavnya Greciya Etruriya Starodavnij Rim Mistectvo islamu vid musulmanskoyi Ispaniyi do Indiyi tosho Skulpturi Dekorativno uzhitkove mistectvo sklo porcelyana francuzka i zakordonna shidni kilimi i syuzhetni gobeleni vishivki keramika Obrazotvorche mistectvo Grafichne mistectvoAdministraciyaLuvr ye vlasnistyu francuzkogo uryadu prote z kincya 1990 h vin stav bilsh nezalezhnim Z 2003 roku muzeyu dozvolili samostijno stvoryuvati fondi dlya realizaciyi vlasnih proektiv U 2006 roci derzhavne finansuvannya muzeyu skorotilosya z 75 vidsotkiv zagalnogo byudzhetu do 62 vidsotkiv U 2008 roci francuzkij uryad vidiliv lishe 180 miljoniv z zagalnogo richnogo byudzhetu muzeyu 350 mln Reshta koshtiv nadijshla z privatnih pozhertvuvan ta prodazhu kvitkiv Personal Luvru stanovit bilshe 2000 pracivnikiv na choli z direktorom Anri Luaretom yakij zvituye pered francuzkim ministerstvom kulturi ta komunikaciyi Pid kerivnictvom Luareta yakij zminiv P yera Rozenberga u 2001 roci politika Luvru zaznala zmin dozvolivshi muzeyu nadavati i pozichati bilshe eksponativ nizh ranishe U 2006 roci muzej nadav 1300 odinic predmetiv mistectva sho dozvolilo jomu pozichiti bilshe eksponativ z inshih muzeyiv Z 2006 po 2009 Luvr nadav svoyi roboti dlya Muzeyu visokogo mistectva v Atlanti shtat Dzhordzhiya i otrimav za ce 6 9 mln dol SShA yaki buli vikoristani na remont primishennya muzeyu Majbutnye vidkrittya filialu muzeyu v stolici Ob yednanih Arabskih Emirativ Abu Dabi zbilshit dodatkovi nadhodzhennya dlya Luvru Luarete bilsh nezalezhnij v prijnyati rishen za jogo kerivnictva bilsh nizh 90 vidsotkiv zagalnoyi ploshi muzeyu teper dostupni dlya demonstraciyi eksponativ kozhen den proti 74 vidsotkiv u 2001 roci Vin vviv bezkoshtovnij vhid v p yatnicyu uvecheri podovzhiv robotu muzeyu fond pridbannya tvoriv mistectva zbilshivsya z 4 5 mln v 2004 do 36 mln v 2007 PolemikaLuvr prichetnij do superechki z privodu kulturnih cinnostej zahoplenih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nacistami i pri Napoleoni I Pislya nacistskoyi okupaciyi bilsh nizh 60 000 predmetiv mistectva povernulis do Franciyi Blizko 2000 ob yektiv pravo vlasnosti yakih ne bulo tochno vstanovleno i na yaki pretenduvali izrayiltyani zalishilis u francuzkih muzeyah vklyuchayuchi Luvr U 1997 roci prem yer ministr Alen Zhyuppe iniciyuvav stvorennya komisiyi na choli z Zhanom Matteoli dlya rozsliduvannya ciyeyi spravi Vidpovidno do zayavi uryadu Luvr prodovzhuye utrimuvati 678 odinic spirnih predmetiv mistectva Pid chas vijskovih kampanij Napoleona bagato predmetiv antichnosti buli viyavleni pid chas arheologichnih rozkopok zokrema v Yegipti i na Blizkomu Shodi i vivezeni do Franciyi Administraciya Luvru vislovilasya na korist podalshogo utrimannya cih pam yatok nezvazhayuchi na prohannya krayin v yakih voni buli znajdeni povernuti yih Muzej bere uchast v arbitrazhnih zasidannyah yaki provodit komitet YuNESKO zi spriyannya povernennya kulturnih cinnostej krayinam yihnogo pohodzhennya Abu DabiDokladnishe Luvr Abu Dabi U berezni 2007 roku stalo vidomo sho v 2012 roci v Abu Dabi bude zbudovanij filial muzeyu Luvr Zgidno z 30 richnoyu ugodoyu pidpisanoyu ministrom kulturi Franciyi Reno Donnede de Vabrom i shejhom Zaida ben Sultana Al Nahajyana v centri Abu Dabi planuyut pobuduvati muzej v obmin na 832 mln 1 3 mlrd Za proektom francuzkogo arhitektora Zhana Nuvelya ta inzhenernoyi firmi Buro Happold Luvr Abu Dabi zajmatime 24 000 m i bude pokritij dahom u formi litayuchoyi tarilki Franciya pogodilasya protyagom 10 rokiv po cherzi nadavati vid 200 do 300 predmetiv mistectva nadati dosvid upravlinnya organizovuvati provedennya 4 timchasovih vistavok shoroku protyagom 15 rokiv Eksponati budut nadhoditi z kilkoh muzeyiv zokrema Luvru Centru Zhorzha Pompidu Muzeyu d Orse Versalyu Muzeyu Gime muzeyu Rodena i Muzeyu na naberezhnij Branli Luvr Abu Dabi buv vidkritij u 2017 roci ReorganizaciyiLuvr zaznav dekilka znachnih reorganizacij Najbilsha stvorennya muzeyu d Orse j peredacha tudi vsih tvoriv z 1848 po 1914 roki Same v muzej d Orse uvijshli kartini impresionistiv ta inshih misteckih napryamiv Tvori majstriv XX stolittya zbiraye vivchaye ta eksponuye Muzej suchasnogo mistectva imeni Zhorzha Pompidu Hronologichno ekspoziciyi Luvra zakinchuyutsya 1848 rokom Starodavnij YegipetViddil Starodavnogo Yegiptu stvorenij 15 travnya 1826 za rozporyadzhennyam Karla X Pershim naglyadachem stvorenogo Muzeyu Yegiptu stav rozshifrovuvach davnoyegipetskih iyeroglifiv Zhan Fransua Shampoljon Nini kolekciya yegipetskih starozhitnostej podilena na 3 chastini Rimskij Yegipet Koptskij Yegipet Tematichna ekspoziciya Hronologichna ekspoziciya Pisar sho sidit 2600 2350 do n e IV abo V dinastiya Starodavnij Yegipet Osiris Isida ta Gor 874 850 do n e Stela Zhrec spalyuye pahoshi pered Ra Horakhty Atum blizko 900 do n e Moloda pani z serezhkami Fayumski portretiStarodavnya Greciya Etruriya RimU kolekciyi predstavleni Arhayichna Greciya Klasichna Greciya Ellinistichna Greciya Etruriya Starodavnij Rim Okremi zali prisvyacheni greckij keramici glinyanim i bronzovim virobam koshtovnostyam Kikladi golova zhinki kultura Keros 2700 2300 do n e Milon Krotonskij Adonis Oleksandr Velikij Artemida Afina z Velletri Zhertvi Marsu Apollon Karakalla Ganimed Etruska chornofigurna amfora Diomed ta Poliksena blizko 540 530 do n e Etruskij sarkofag 520 510 do n e Afrodita 3 stolittya do n e rimska kopiya 2 stolittya n e Sokrat rimska kopiya skulpturi Lisippa 1 stolittya n e Borgezkij borec blizko 100 n e Friz attichnogo sarkofag Ahilles pered sudom Likomeda 240 n e Starodavni Afini blizko 550 do n e Medaljon z Erosom ellinizm blizko 250 200 do n e Venera Miloska Nika Samofrakijska Nika SamofrakijskaGalereyaBlizkij Shid golova Gudea princa Lagasha diorit blizko 2120 do n e Zobrazhennya leva na glazurovanij cegli Vavilon 605 562 do n e Riton Blizkij Shid 600 300 do n e Melanholiya Domeniko FettiPrimitkiSandler Linda 25 lyutogo 2008 Louvre s 8 3 Million Visitors Make It No 1 Museum Worldwide Bloomberg com Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 17 kvitnya 2008 https www britannica com topic Louvre Museum archINFORM 1994 d Track Q265049 https www louvre fr en visit map entrances directions https www irishtimes com culture art and design napoleon s stolen masterpieces the plunder that formed the louvre 1 4589616 Nacionalna biblioteka Franciyi 1537 d Track Q193563 Rapport d activite 2013 d Track Q18123380 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2019 Procitovano 18 lyutogo 2019 TEA AECOM 2022 Theme Index and Museum Index The Global Attractions Attendance Report Publisher Themed Entertainment Association TEA Arhiv originalu za 10 listopada 2017 Procitovano 19 listopada 2017 Arhiv originalu za 15 listopada 2016 Procitovano 10 travnya 2017 Div takozhNika Samofrakijska Afrodita Miloska Terakoti Tanagri Vidrodzhennya Karavadzhizm Sad baroko Absolyutizm Francuzka revolyuciya Revolyucijnij klasicizm Davnogrecki skulpturi Dominik Vivan Denon pershij direktor Luvra Ogyust de Forben drugij direktor Luvra 4513 Luvr asteroyid nazvanij na chest muzeyu PosilannyaPortal Mistectvo Portal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Luvr Oficijnij sajt muzeyu 1 bereznya 2000 u Wayback Machine UKRAYiNSKE baroko v Luvri Galickij Mikelandzhelo 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine Virtual Panorama QTVR small par Tolomeus ros Sacre Bleu It s the Louvre Inc 17 grudnya 2009 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi