Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Oreotragus oreotragus (кліпспрингер) — вид оленеподібних (Artiodactyla) ссавців з родини бикових (Bovidae). Ця невелика африканська тварина мешкає переважно в скелястих районах; вона чудово лазить і стрибає по скелях, здатна спритно і швидко пересуватися по складній кам'янистій місцевості.
| Oreotragus oreotragus | |
|---|---|
  | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Бикові (Bovidae) |
| Підродина: | Oreotraginae Pocock, 1910 |
| Рід: | Oreotragus A. Smith, 1834 |
| Вид: | O. oreotragus |
| Біноміальна назва | |
| Oreotragus oreotragus (, 1783) | |
 | |
Морфологічна характеристика
Кліпспрингери вагою від 8 до 18 кг (середня вага самців: 10,6 кг; середня вага самиць: 13,2 кг). Загальна довжина кліпспрингерів становить від 75 до 115 см (середня довжина самців: 86,2 см; середня довжина самиць: 90,5 см). Висота кліпспрингера більш різноманітна, коливається від 43 до 51 см. Кліпспрингери — це кремезні тварини з короткою шиєю і тулубом і великими задніми кінцівками, які допомагають стрибати зі скелі на скелю. Вуха округлі та великі, а хвости малі. Будова копит унікальна, оскільки останні суглоби пальців обертаються, щоб кліпспрингери могли ходити на кінчиках копит. Ходьба зношує копита, надаючи їм циліндричну форму, яка підходить для способу життя на скелях. Кліпспрингери виділяють феромони зі своїх преорбітальних залоз, які є вузькими чорними щілинами в кутику очей. У самців пахучі залози розвинені сильніше, ніж у самиць.
Як і в інших африканських антилоп, волосся кліпспрингера порожнисте та гладке, від 15 до 28 мм завдовжки. Колір кліпспрингера є результатом пігментованих кінчиків їхніх покривних волосків. Окремі волоски світлі біля основи і темніють до жовто-коричневого біля кінчиків. Загалом колір шерсті кліпспрингера залежить від походження. Нижня частина тіла, підборіддя та область навколо губ білі. Їхні хвости такого ж кольору, як верхня сторона тіла, але світліші знизу. Верхня частина голови темніша, а боки обличчя світліші. Задня частина вух рідко вкрита чорними волосками, тоді як внутрішня — рясно вкрита довгими білими волосками.
У ПАР роги мають лише самці, тоді як у східних регіонах Африки (Кенія та Танзанія) роги мають і самці, і самки одного підвиду (O. o. schillings). Останнє може бути результатом більшої конкурентної взаємодії на сході. Загалом роги — це короткі прямі шипи, які кільчасті лише біля основи. Роги починають рости через 4 місяці, виступають з верхньої частини голови через 5,5-6 місяців і досягають дорослого розміру через 17-18 місяців. Середня довжина рогу 10 см, рекордна довжина 16,2 см.
Проживання
Вид живе у субсахарській Африці (Ангола, Ботсвана, Центральноафриканська Республіка, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Еритрея, Есватіні, Ефіопія, Кенія, Малаві, Мозамбік, Намібія, Нігерія, Руанда, Сомалі, Південноафриканська Республіка, Південний Судан, Танзанія, Уганда, Замбія, Зімбабве; ймовірно вимер у Бурунді; наявність непевна у Лесото) на висотах до 4380 метрів. Кліпспрингери залежать від скелястої та гірської місцевості (кліпспрингер означає «стрибунець зі скелі» на африкаанс), трапляючись до 4380 м на Ефіопському нагір'ї. Рифтові долини та південноафриканські уступи забезпечують велике придатне середовище існування та є центральними для його поширення. Вони часто використовують більш плоскі ділянки чагарників, що прилягають до скель і скелястих виступів.
Спосіб життя
Кліпспрингери харчуються в основному рано вранці та пізно вдень, а також протягом короткого періоду протягом дня. На годування вони витрачають від 15 до 41 відсотка свого дня. Один із членів групи (як правило, самець) стоїть і залишається пильним. Самиця ж веде групу від однієї зони годівлі до іншої, що, ймовірно, пов'язано з її вищими потребами в їжі. Вони вибірково споживають високопоживні рослини. У деяких випадках кліпспрингери встають на задні лапи, щоб дістатися до певних фруктів або квітів. Насправді фрукти та квіти складають приблизно дві третини дієт кліпспрингера. Однак, коли зима або сухі умови, кліпспрингери з'їдять більше листя, оскільки поживних рослин немає у великій кількості. Кліпспрингери споживають дуже мало води. Вони отримують більшу частину води з їжі або з роси. Кліпспрингери час від часу харчуються сукулентами з товстим м’ясистим листям або стеблами заради води, але не заради поживних речовин. Коли вода доступна, вони будуть пити з тимчасових басейнів, водойм і струмків. Відомі вороги: Panthera pardus, Caracal caracal, Crocuta crocuta, Canis lupaster, Canis simensis, Papio hamadryas, , Aquila rapax, Polemaetus bellicosus.
Тварини живуть поодиноко, в моногамних парах чи сімейними групами з самцем, самицею та їхнім потомством. Середня чисельність групи 2.6 особини. Це територіальні тварини. Коли кліпспрингер вторгається на територію іншого кліпспрингера, самець проганяє зловмисника. Самці, які б'ються, опускають роги й стикаються головами, а самиці кусають і виривають шерсть одна в одної.
Самиці кліпспрингерів народжують одне потомство кожні 16 місяців. Сезон розмноження у них зазвичай відбувається між серпнем і вереснем, але також може змінюватися в залежності від місцевих умов. Термін вагітності близько 6 місяців. Одне дитинча народжується (вагою приблизно 1 кг) навесні або влітку в укритті скель і рослинності. Молоді тварини залишаються прихованими протягом перших 2–3 місяців після народження і вигодовуються молоком приблизно 3–4 місяці від пахових молочних залоз своїх матерів. Молодь відлучають через 4–5 місяців і досягають статевої зрілості через 7 місяців. Приблизно через 1 рік молодняк досягає дорослого розміру. Самці залишають свою групу раніше (приблизно через 6 місяців після народження), щоб заснувати нові території, тоді як самки можуть залишатися в групі до 10 або 11 місяців. Зафіксовано, що кліпспрінгер у неволі прожив до 17 років і 10 місяців. Немає записів про тривалість життя кліпспрінгерів, що зустрічаються в дикій природі..
Використання
На вид полюють з метою м'яса та спорту.
Загрози й охорона
Немає очевидних серйозних загроз для кліпспрингерів у більшості частин їхнього ареалу. Середовище їх існування не має великої цінності для людини, і вони зберігаються за межами охоронюваних територій у регіонах, де полювання не є інтенсивним. Невеликі ізольовані популяції в межах відносно невеликих ділянок скелястого середовища більш вразливі до полювання та конкуренції з боку кіз, і багато з цих популяцій були знищені в осілих регіонах.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- Ewacha, M. (2013). Oreotragus oreotragus. Animal Diversity Web. Процитовано 25.02.2023. (англ.)
- IUCN SSC Antelope Specialist Group (2016). Oreotragus oreotragus. The IUCN. Процитовано 25.02.2023. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oreotragus oreotragus klipspringer vid olenepodibnih Artiodactyla ssavciv z rodini bikovih Bovidae Cya nevelika afrikanska tvarina meshkaye perevazhno v skelyastih rajonah vona chudovo lazit i stribaye po skelyah zdatna spritno i shvidko peresuvatisya po skladnij kam yanistij miscevosti Oreotragus oreotragus zliva samec pravoruch samicya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Oreotraginae Pocock 1910 Rid Oreotragus A Smith 1834 Vid O oreotragus Binomialna nazva Oreotragus oreotragus 1783 Morfologichna harakteristikaKlipspringeri vagoyu vid 8 do 18 kg serednya vaga samciv 10 6 kg serednya vaga samic 13 2 kg Zagalna dovzhina klipspringeriv stanovit vid 75 do 115 sm serednya dovzhina samciv 86 2 sm serednya dovzhina samic 90 5 sm Visota klipspringera bilsh riznomanitna kolivayetsya vid 43 do 51 sm Klipspringeri ce kremezni tvarini z korotkoyu shiyeyu i tulubom i velikimi zadnimi kincivkami yaki dopomagayut stribati zi skeli na skelyu Vuha okrugli ta veliki a hvosti mali Budova kopit unikalna oskilki ostanni suglobi palciv obertayutsya shob klipspringeri mogli hoditi na kinchikah kopit Hodba znoshuye kopita nadayuchi yim cilindrichnu formu yaka pidhodit dlya sposobu zhittya na skelyah Klipspringeri vidilyayut feromoni zi svoyih preorbitalnih zaloz yaki ye vuzkimi chornimi shilinami v kutiku ochej U samciv pahuchi zalozi rozvineni silnishe nizh u samic Yak i v inshih afrikanskih antilop volossya klipspringera porozhniste ta gladke vid 15 do 28 mm zavdovzhki Kolir klipspringera ye rezultatom pigmentovanih kinchikiv yihnih pokrivnih voloskiv Okremi voloski svitli bilya osnovi i temniyut do zhovto korichnevogo bilya kinchikiv Zagalom kolir shersti klipspringera zalezhit vid pohodzhennya Nizhnya chastina tila pidboriddya ta oblast navkolo gub bili Yihni hvosti takogo zh koloru yak verhnya storona tila ale svitlishi znizu Verhnya chastina golovi temnisha a boki oblichchya svitlishi Zadnya chastina vuh ridko vkrita chornimi voloskami todi yak vnutrishnya ryasno vkrita dovgimi bilimi voloskami U PAR rogi mayut lishe samci todi yak u shidnih regionah Afriki Keniya ta Tanzaniya rogi mayut i samci i samki odnogo pidvidu O o schillings Ostannye mozhe buti rezultatom bilshoyi konkurentnoyi vzayemodiyi na shodi Zagalom rogi ce korotki pryami shipi yaki kilchasti lishe bilya osnovi Rogi pochinayut rosti cherez 4 misyaci vistupayut z verhnoyi chastini golovi cherez 5 5 6 misyaciv i dosyagayut doroslogo rozmiru cherez 17 18 misyaciv Serednya dovzhina rogu 10 sm rekordna dovzhina 16 2 sm ProzhivannyaVid zhive u subsaharskij Africi Angola Botsvana Centralnoafrikanska Respublika Demokratichna Respublika Kongo Dzhibuti Eritreya Esvatini Efiopiya Keniya Malavi Mozambik Namibiya Nigeriya Ruanda Somali Pivdennoafrikanska Respublika Pivdennij Sudan Tanzaniya Uganda Zambiya Zimbabve jmovirno vimer u Burundi nayavnist nepevna u Lesoto na visotah do 4380 metriv Klipspringeri zalezhat vid skelyastoyi ta girskoyi miscevosti klipspringer oznachaye stribunec zi skeli na afrikaans traplyayuchis do 4380 m na Efiopskomu nagir yi Riftovi dolini ta pivdennoafrikanski ustupi zabezpechuyut velike pridatne seredovishe isnuvannya ta ye centralnimi dlya jogo poshirennya Voni chasto vikoristovuyut bilsh ploski dilyanki chagarnikiv sho prilyagayut do skel i skelyastih vistupiv Sposib zhittyaKlipspringeri harchuyutsya v osnovnomu rano vranci ta pizno vden a takozh protyagom korotkogo periodu protyagom dnya Na goduvannya voni vitrachayut vid 15 do 41 vidsotka svogo dnya Odin iz chleniv grupi yak pravilo samec stoyit i zalishayetsya pilnim Samicya zh vede grupu vid odniyeyi zoni godivli do inshoyi sho jmovirno pov yazano z yiyi vishimi potrebami v yizhi Voni vibirkovo spozhivayut visokopozhivni roslini U deyakih vipadkah klipspringeri vstayut na zadni lapi shob distatisya do pevnih fruktiv abo kvitiv Naspravdi frukti ta kviti skladayut priblizno dvi tretini diyet klipspringera Odnak koli zima abo suhi umovi klipspringeri z yidyat bilshe listya oskilki pozhivnih roslin nemaye u velikij kilkosti Klipspringeri spozhivayut duzhe malo vodi Voni otrimuyut bilshu chastinu vodi z yizhi abo z rosi Klipspringeri chas vid chasu harchuyutsya sukulentami z tovstim m yasistim listyam abo steblami zaradi vodi ale ne zaradi pozhivnih rechovin Koli voda dostupna voni budut piti z timchasovih basejniv vodojm i strumkiv Vidomi vorogi Panthera pardus Caracal caracal Crocuta crocuta Canis lupaster Canis simensis Papio hamadryas Aquila rapax Polemaetus bellicosus Tvarini zhivut poodinoko v monogamnih parah chi simejnimi grupami z samcem samiceyu ta yihnim potomstvom Serednya chiselnist grupi 2 6 osobini Ce teritorialni tvarini Koli klipspringer vtorgayetsya na teritoriyu inshogo klipspringera samec proganyaye zlovmisnika Samci yaki b yutsya opuskayut rogi j stikayutsya golovami a samici kusayut i virivayut sherst odna v odnoyi Samici klipspringeriv narodzhuyut odne potomstvo kozhni 16 misyaciv Sezon rozmnozhennya u nih zazvichaj vidbuvayetsya mizh serpnem i veresnem ale takozh mozhe zminyuvatisya v zalezhnosti vid miscevih umov Termin vagitnosti blizko 6 misyaciv Odne ditincha narodzhuyetsya vagoyu priblizno 1 kg navesni abo vlitku v ukritti skel i roslinnosti Molodi tvarini zalishayutsya prihovanimi protyagom pershih 2 3 misyaciv pislya narodzhennya i vigodovuyutsya molokom priblizno 3 4 misyaci vid pahovih molochnih zaloz svoyih materiv Molod vidluchayut cherez 4 5 misyaciv i dosyagayut statevoyi zrilosti cherez 7 misyaciv Priblizno cherez 1 rik molodnyak dosyagaye doroslogo rozmiru Samci zalishayut svoyu grupu ranishe priblizno cherez 6 misyaciv pislya narodzhennya shob zasnuvati novi teritoriyi todi yak samki mozhut zalishatisya v grupi do 10 abo 11 misyaciv Zafiksovano sho klipspringer u nevoli prozhiv do 17 rokiv i 10 misyaciv Nemaye zapisiv pro trivalist zhittya klipspringeriv sho zustrichayutsya v dikij prirodi VikoristannyaNa vid polyuyut z metoyu m yasa ta sportu Zagrozi j ohoronaNemaye ochevidnih serjoznih zagroz dlya klipspringeriv u bilshosti chastin yihnogo arealu Seredovishe yih isnuvannya ne maye velikoyi cinnosti dlya lyudini i voni zberigayutsya za mezhami ohoronyuvanih teritorij u regionah de polyuvannya ne ye intensivnim Neveliki izolovani populyaciyi v mezhah vidnosno nevelikih dilyanok skelyastogo seredovisha bilsh vrazlivi do polyuvannya ta konkurenciyi z boku kiz i bagato z cih populyacij buli znisheni v osilih regionah Samicya harchuyetsya samec na storozhiKopita zblizkaPrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Ewacha M 2013 Oreotragus oreotragus Animal Diversity Web Procitovano 25 02 2023 angl IUCN SSC Antelope Specialist Group 2016 Oreotragus oreotragus The IUCN Procitovano 25 02 2023 angl