Затвор (значення)

• Затвор — нагальний протокол дій, який забороняє людям вільно входити або залишати певну зону.
• Верхній затвор (графен) — у фізиці напівпровідників — затвор, який знаходиться зверху над графеном та підкладкою з протилежного боку від підкладки.
• Гідравлічний затвор (во­дя­ний за­твор) — гід­рав­лічний пристрій, що перешкоджає зворотному протіканню га­зів у трубопроводах і тех­нічних пристроях.
• Гідротехнічний затвор — рухома конструкція, якою частково чи повністю перекривають (відкривають) водопропускні отвори гідротехнічних споруд.
• Затвор (затвір) — подвиг відлюдництва та усамітнення у православному та східному чернецтві.
• Дисковий затвор (заслінка) — тип трубопровідної арматури, в якій замикаючий чи регулюючий елемент має форму диска, що повертається навколо осі, що розміщена перпендикулярно чи під кутом до напрямку потоку робочого середовища. Також ці пристрої ще називають поворотними затворами, герметичними клапанами, гермоклапанами.
• Затвор (електрод) — електрод у транзисторах.
• Затвор (зброя) — частина вогнепальної казеннозарядної зброї, яка досилає набій до патронника (камори), замикає та відчиняє канал ствола, виконує постріл та викидає гільзу.
• Затвор (техніка) — рухома конструкція, що повністю або частково перекриває отвір, маючи змогу припиняти (регулювати) надходження через нього рідини, газу тощо.
• Затвор (фотоапарат) — пристрій, який дозує кількість світла, що потрапляє на фотоплівку або світлочутливу матрицю.
• Обернений затвор — у фізиці напівпровідників — позначає сильно леговану підкладку, яка є хорошим провідником.

Див. також

• Засувка (значення)
• Заслінка