Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воротинцев Микола Пилипович (* 21 травня 1924, с. Мокрець Горшеченського району Курської області — † 26 вересня 1977, с. Новоспаське) — Герой Радянського Союзу, кулеметник окремого гвардійського навчального батальйону 67-ї гвардійської стрілецької дивізії 23-го гвардійського стрілецького корпусу генерал-лейтенанта Єрмакова у складі 6-ї гвардійської армії І-го Прибалтійського фронту. .
| Воротинцев Микола Пилипович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 21 травня 1924 с.Мокрець Горшеченського району Курської області |
| Смерть | 26 вересня 1977 (53 роки) с.Новоспаське |
| Країна |  СРСР |
| Рід військ | Піхота |
| Роки служби | 1942—1945 |
| Партія | КПРС |
| Звання | молодший лейтенант |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди | |
Біографія
Микола Пилипович Воротинцев народився 21 травня 1924, с. Мокрець Горшеченського району Курської області. А за чотири роки до цього, 19 січня 1920 року, в цьому ж селищі народився Іван Мойсейович Воротинцев, троюрідний брат Миколи. Тоді ще ніхто не знав, що обидва брати стануть Героями СРСР, Іван — за штурм с. Гута, біля Києва, в жовтні 1943 р., а Микола в червні 1944р — за форсування р. Західна Двіна в районі с. Узрєчьє в Вітебській області. В 1939 році родина Пилипа та Марії Воротинцевих, у якій було п'ятеро дітей, переїхала до селища Стаси Веселівського району Запорізької області. І ось в 1941 році почалась Німецько-радянська війна. Микола, разом з іншими односельчанами, під час евакуації сільгосптехніки та худоби потрапив до Ставропольського краю де влітку 1942 року був мобілізований до армії Бурацьким РВК. В 1943 р., закінчивши школу кулеметників, він опинився на фронті.
Друга світова війна
В 1944 році частини І-го Прибалтійського фронту під командуванням І. Х. Баграмяна опинилися навпроти так званого «білоруського балкону», виступом фронту в центрі німецької оборони, де зосередилась велика частина військ групи армій «Центр». Для того, щоб ліквідувати цей виступ та визволити Білорусь був розроблений план Білоруської стратегічної наступальної операції під кодовою назвою «Багратіон». Початок операції мав відбутися 23 червня 1944 року частинами 43-ї армії генерал-лейтенанта та 6-ї гвардійської армії генерал-полковника Чистякова. Ці армії отримали наказ — прорвати оборону ворога на лінії Полоцьк-Вітебськ та захопити плацдарм на березі Західної Двіни в районі Бешенковічей.
Єфрейтор М. П. Воротинцев у червні 1944 р. був кулеметником окремого гвардійського навчального батальйону 67-ї гвардійської стрілецької дивізії 23-го гвардійського стрілецького корпусу генерал-лейтенанта Єрмакова у складі 6-ї гвардійської армії І-го Прибалтійського фронту.
Перед початком операції «Багратіон» навчальний батальйон провів вдало розвідку боєм, внаслідок чого фронт пересунувся на 3 км на захід майже впритул до селища Сиротине. Ця позиція була досить вдалою для подальшого наступу на Західну Двіну, достатньо було пройти всього близько 30 км до її берегів.
Ввечері, 23 червня, командир 67 гвардійської стрілецької дивізії генерал-майор О. І. Баксов віддав наказ: «Сформувати з бійців дивізії мобільний зведений загін, якому наказувалось непомітну досягти берегів Західної Двіни, з ходу її форсувати та захопити особливо важливу понтонну переправу». До складу цього загону увійшов і окремий навчальний батальйон, в якому служив Микола Воротинцев. Керував батальйоном гвардії капітан Украдиженко.
Усю ніч йшов цей загін по території, яка фактично була зайнята ворогом. Провідником був місцевий житель, партизан. Категорично заборонялось вступати в бій з ворогом. Несли з собою лише зброю та набої. Микола йшов, згибаючись під вагою кулемета, набоїв та гранат. Поряд йшли інші бійці батальйону, серед них і сам Іван Украдиженко, його заступник капітан Володимир Богуславський, командир роти, командир взводу лейтенант Олексій Александров, командир відділення сержант Олександр Щеблаков, кулеметники старшина Федір Іванішко, рядовий Михайло Кравченко, рядовий Петро Труфанов, рядовий Анатолій Іванов.
Ще до світанку підійшли до селища Буй. Основна частина сил приготувалася до переправи, а батальйону Украдиженко було наказано підійти до селища Узрєчьє та здійснити там прорив, відрізавши основні сили німців від підступів до понтонного моста та стримувати натиск танкових і піхотних атак. Навчальний батальйон висунувся до селища. Коли підійшли до річки, стало зрозуміло, що переправитись буде досить важко. Всі засоби для переправи залишились в тилу. Увійшовши в селище, солдати почали готувати плавзасоби. В хід йшло все: порожні діжки, колоди, дошки. Місцеві жителі розбирали сараї, знімали двері, ворота і разом з бійцями носили це все до річки. Хтось наважився просто перепливти річку, а деякі набивали соломою свої плащ-палатки.
І ось капітан Украдиженко віддав наказ: «Почати переправу». Солдати роздяглися, зав'язали одяг в тугий вузол і увійшли в холодну воду. Микола, разом з іншими бійцями, штовхав важкий пліт. Дехто з гвардійців встановили свої кулемети на невеличкі саморобні плотики, а потім, прив'язавши до них канат, перепливли на протилежний берег і підтягнули їх до себе. Коли перші солдати, серед яких був і Микола Воротинцев, не досягли і половини річки, почався масований обстріл, — їх помітив ворог. Кулі засвистіли поруч, почався мінометний обстріл, заговорила артилерія ворога. Прямою наводкою було розбито пліт, який йшов поруч. Від вибухів вода здіймалася навкруги величезними фонтанами, разом з плотами та солдатами, дошки, зброя та понівечені тіла розліталися в усі сторони. Розбило пліт Іванішко. Його, контуженого, разом з кулеметом, кинуло в вводу. Вчепившись під водою в свій «максим», він потяг його по дну. Пірнаючи знову і знову він витяг його на берег.
Стало зрозуміло, що тепер потрібно пересуватися з максимальною швидкістю. Але чомусь пливти стало важче. Повернувши голову, Микола зрозумів, що вбито солдата, який разом з ним штовхав пліт.
Вибравшись на суходіл, бійці покидали одяг прямо на землю і, поки інші їх прикривали, почали підтягувати та встановлювати кулемети. В хід пішли ручні гранати, якими закидали німецькі траншеї. Часу одягтися не було. В ранковий час, біля річки, було досить холодно. Від холодної води тіло Миколи посиніло і тремтіло. Пальці на спусковому гачку не слухались, і тому перші черги летіли в різні напрямки: в землю і вгору. Почався бій за плацдарм. Їх взвод виявився першим, який опинився на західному березі Двіни.
Кулеметники відбили першу контратаку ворога і таким чином допомогли переправитись решті батальйону. Вже через годину навчальний батальйон знаходився на протилежному березі.
В цей час, побачивши що передовий загін навчального батальйону закріпився на протилежному березі, відволікаючи основні сили німців на себе, почалась переправа основних частин в стороні від прориву. Гвардійські полки під командуванням гвардії майора Геннадія Шляпіна та гвардії підполковника Георгія Ковтунова перейшли в атаку.
А тим часом бійці навчального батальйону утримували свій плацдарм, не підпускаючи, таким чином, основні німецькі частини до понтонного мосту та зони основного прориву. Після першої контратаки наступила невеличка перерва. Солдати нарешті змогли одягтися та перевести подих. Але невдовзі почалась друга, а за нею третя контратаки.
У той час, коли Микола разом зі своїм батальйоном відбивав другу контратаку німців, в штаб командувача І-го Прибалтійського фронту І. Х. Баграмяна увійшов командувач 6-ї гвардійської армії Іван Михайлович Чистяков і доповів: «Орли генерала Єрмакова черпають воду із Західної Двіни». Він мав на увазі саме окремий навчальний батальйон капітана Украдиженко, який першим ступив на ворожий берег.
Цілий день вони відбивали німецькі атаки. Під час однієї з таких атак було важко поранено в голову командира взводу гвардії лейтенанта Олексія Александрова. Майже не зупиняючи свого натиску німці кидали в бій танки, які підтримувала піхота. Їм було життєво необхідно відкинута назад, в Західну Двіну, солдатів навчального батальйону, адже по понтонному мосту вже почали переправлятися основні сили 6-ї гвардійської армії: свіжа піхота, артилерія, танки.
Навчальний батальйон виконав своє завдання. За цей бій 9 солдат та офіцерів цього підрозділу отримали звання Герой Радянського Союзу.
- Гвардії лейтенант Олексій Александров,
- Гвардії рядовий Михайло Кравченко,
- Гвардії старшина Федір Іванішко,
- Гвардії рядовий Петр Труфанов,
- Гвардії капітан Володимир Богуславський,
- Гвардії капітан Іван Украдиженко,
- Гвардії сержант Олександр Щеблаков,
- Гвардії старший сержант Олександр Суслов,
- Гвардії рядовий Микола Воротинцев.
Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 22 червня 1944 року Миколі Пилиповичу Воротинцеву було присвоєно звання Героя СРСР, Медаль «Золота Зірка» № 3846
Подальші роки
Микола Воротинцев був учасником Параду Перемоги на Червоній Площі 24 червня 1945 року.
Після війни Микола Воротинцев повернувся в с. Стаси Веселівського району Запорізької області. В 1960 році разом зі своєю великою сім'єю переїхав до Приазовського району, в с. Новоспаське. 26 вересня 1977 року Герой Радянського Союзу Миколи Пилипович Воротинцев пішов з життя. Працював агрономом. Похований в с. Новоспаське. Його ім'ям названо вулиці в с. Новоспаське та Веселе.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, медаллю Золота Зірка, Медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»,Орденом Слави ІІІ ст.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Москва: Воєніздат, 1988(рос.)
- Золотые звезды курян. Сб. очерков, документов и материал лов. — Воронеж: Центрально-Черноземное кн. изд-во, 1965.(рос.)
- Ковтунов Г. Н. Всей мощью огня. — Москва: ВИМО, 1982.(рос.)
- Подвигом славны твои земляки/ под ред. А.Гифельфарба. — Запорожское книжно-газетное издательство, 1962.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vorotincev Mikola Pilipovich 21 travnya 1924 s Mokrec Gorshechenskogo rajonu Kurskoyi oblasti 26 veresnya 1977 s Novospaske Geroj Radyanskogo Soyuzu kulemetnik okremogo gvardijskogo navchalnogo bataljonu 67 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 23 go gvardijskogo strileckogo korpusu general lejtenanta Yermakova u skladi 6 yi gvardijskoyi armiyi I go Pribaltijskogo frontu Vorotincev Mikola PilipovichNarodzhennya21 travnya 1924 1924 05 21 s Mokrec Gorshechenskogo rajonu Kurskoyi oblastiSmert26 veresnya 1977 1977 09 26 53 roki s NovospaskeKrayina SRSRRid vijskPihotaRoki sluzhbi1942 1945PartiyaKPRSZvannyamolodshij lejtenantVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiSRSR Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 orden Lenina Orden Slavi III st Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr BiografiyaMikola Pilipovich Vorotincev narodivsya 21 travnya 1924 s Mokrec Gorshechenskogo rajonu Kurskoyi oblasti A za chotiri roki do cogo 19 sichnya 1920 roku v comu zh selishi narodivsya Ivan Mojsejovich Vorotincev troyuridnij brat Mikoli Todi she nihto ne znav sho obidva brati stanut Geroyami SRSR Ivan za shturm s Guta bilya Kiyeva v zhovtni 1943 r a Mikola v chervni 1944r za forsuvannya r Zahidna Dvina v rajoni s Uzryechye v Vitebskij oblasti V 1939 roci rodina Pilipa ta Mariyi Vorotincevih u yakij bulo p yatero ditej pereyihala do selisha Stasi Veselivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti I os v 1941 roci pochalas Nimecko radyanska vijna Mikola razom z inshimi odnoselchanami pid chas evakuaciyi silgosptehniki ta hudobi potrapiv do Stavropolskogo krayu de vlitku 1942 roku buv mobilizovanij do armiyi Burackim RVK V 1943 r zakinchivshi shkolu kulemetnikiv vin opinivsya na fronti Druga svitova vijna V 1944 roci chastini I go Pribaltijskogo frontu pid komanduvannyam I H Bagramyana opinilisya navproti tak zvanogo biloruskogo balkonu vistupom frontu v centri nimeckoyi oboroni de zoseredilas velika chastina vijsk grupi armij Centr Dlya togo shob likviduvati cej vistup ta vizvoliti Bilorus buv rozroblenij plan Biloruskoyi strategichnoyi nastupalnoyi operaciyi pid kodovoyu nazvoyu Bagration Pochatok operaciyi mav vidbutisya 23 chervnya 1944 roku chastinami 43 yi armiyi general lejtenanta ta 6 yi gvardijskoyi armiyi general polkovnika Chistyakova Ci armiyi otrimali nakaz prorvati oboronu voroga na liniyi Polock Vitebsk ta zahopiti placdarm na berezi Zahidnoyi Dvini v rajoni Beshenkovichej Yefrejtor M P Vorotincev u chervni 1944 r buv kulemetnikom okremogo gvardijskogo navchalnogo bataljonu 67 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 23 go gvardijskogo strileckogo korpusu general lejtenanta Yermakova u skladi 6 yi gvardijskoyi armiyi I go Pribaltijskogo frontu Pered pochatkom operaciyi Bagration navchalnij bataljon proviv vdalo rozvidku boyem vnaslidok chogo front peresunuvsya na 3 km na zahid majzhe vpritul do selisha Sirotine Cya poziciya bula dosit vdaloyu dlya podalshogo nastupu na Zahidnu Dvinu dostatno bulo projti vsogo blizko 30 km do yiyi beregiv Vvecheri 23 chervnya komandir 67 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi general major O I Baksov viddav nakaz Sformuvati z bijciv diviziyi mobilnij zvedenij zagin yakomu nakazuvalos nepomitnu dosyagti beregiv Zahidnoyi Dvini z hodu yiyi forsuvati ta zahopiti osoblivo vazhlivu pontonnu perepravu Do skladu cogo zagonu uvijshov i okremij navchalnij bataljon v yakomu sluzhiv Mikola Vorotincev Keruvav bataljonom gvardiyi kapitan Ukradizhenko Usyu nich jshov cej zagin po teritoriyi yaka faktichno bula zajnyata vorogom Providnikom buv miscevij zhitel partizan Kategorichno zaboronyalos vstupati v bij z vorogom Nesli z soboyu lishe zbroyu ta naboyi Mikola jshov zgibayuchis pid vagoyu kulemeta naboyiv ta granat Poryad jshli inshi bijci bataljonu sered nih i sam Ivan Ukradizhenko jogo zastupnik kapitan Volodimir Boguslavskij komandir roti komandir vzvodu lejtenant Oleksij Aleksandrov komandir viddilennya serzhant Oleksandr Sheblakov kulemetniki starshina Fedir Ivanishko ryadovij Mihajlo Kravchenko ryadovij Petro Trufanov ryadovij Anatolij Ivanov She do svitanku pidijshli do selisha Buj Osnovna chastina sil prigotuvalasya do perepravi a bataljonu Ukradizhenko bulo nakazano pidijti do selisha Uzryechye ta zdijsniti tam proriv vidrizavshi osnovni sili nimciv vid pidstupiv do pontonnogo mosta ta strimuvati natisk tankovih i pihotnih atak Navchalnij bataljon visunuvsya do selisha Koli pidijshli do richki stalo zrozumilo sho perepravitis bude dosit vazhko Vsi zasobi dlya perepravi zalishilis v tilu Uvijshovshi v selishe soldati pochali gotuvati plavzasobi V hid jshlo vse porozhni dizhki kolodi doshki Miscevi zhiteli rozbirali sarayi znimali dveri vorota i razom z bijcyami nosili ce vse do richki Htos navazhivsya prosto pereplivti richku a deyaki nabivali solomoyu svoyi plash palatki I os kapitan Ukradizhenko viddav nakaz Pochati perepravu Soldati rozdyaglisya zav yazali odyag v tugij vuzol i uvijshli v holodnu vodu Mikola razom z inshimi bijcyami shtovhav vazhkij plit Dehto z gvardijciv vstanovili svoyi kulemeti na nevelichki samorobni plotiki a potim priv yazavshi do nih kanat pereplivli na protilezhnij bereg i pidtyagnuli yih do sebe Koli pershi soldati sered yakih buv i Mikola Vorotincev ne dosyagli i polovini richki pochavsya masovanij obstril yih pomitiv vorog Kuli zasvistili poruch pochavsya minometnij obstril zagovorila artileriya voroga Pryamoyu navodkoyu bulo rozbito plit yakij jshov poruch Vid vibuhiv voda zdijmalasya navkrugi velicheznimi fontanami razom z plotami ta soldatami doshki zbroya ta ponivecheni tila rozlitalisya v usi storoni Rozbilo plit Ivanishko Jogo kontuzhenogo razom z kulemetom kinulo v vvodu Vchepivshis pid vodoyu v svij maksim vin potyag jogo po dnu Pirnayuchi znovu i znovu vin vityag jogo na bereg Stalo zrozumilo sho teper potribno peresuvatisya z maksimalnoyu shvidkistyu Ale chomus plivti stalo vazhche Povernuvshi golovu Mikola zrozumiv sho vbito soldata yakij razom z nim shtovhav plit Vibravshis na suhodil bijci pokidali odyag pryamo na zemlyu i poki inshi yih prikrivali pochali pidtyaguvati ta vstanovlyuvati kulemeti V hid pishli ruchni granati yakimi zakidali nimecki transheyi Chasu odyagtisya ne bulo V rankovij chas bilya richki bulo dosit holodno Vid holodnoyi vodi tilo Mikoli posinilo i tremtilo Palci na spuskovomu gachku ne sluhalis i tomu pershi chergi letili v rizni napryamki v zemlyu i vgoru Pochavsya bij za placdarm Yih vzvod viyavivsya pershim yakij opinivsya na zahidnomu berezi Dvini Kulemetniki vidbili pershu kontrataku voroga i takim chinom dopomogli perepravitis reshti bataljonu Vzhe cherez godinu navchalnij bataljon znahodivsya na protilezhnomu berezi V cej chas pobachivshi sho peredovij zagin navchalnogo bataljonu zakripivsya na protilezhnomu berezi vidvolikayuchi osnovni sili nimciv na sebe pochalas pereprava osnovnih chastin v storoni vid prorivu Gvardijski polki pid komanduvannyam gvardiyi majora Gennadiya Shlyapina ta gvardiyi pidpolkovnika Georgiya Kovtunova perejshli v ataku A tim chasom bijci navchalnogo bataljonu utrimuvali svij placdarm ne pidpuskayuchi takim chinom osnovni nimecki chastini do pontonnogo mostu ta zoni osnovnogo prorivu Pislya pershoyi kontrataki nastupila nevelichka pererva Soldati nareshti zmogli odyagtisya ta perevesti podih Ale nevdovzi pochalas druga a za neyu tretya kontrataki U toj chas koli Mikola razom zi svoyim bataljonom vidbivav drugu kontrataku nimciv v shtab komanduvacha I go Pribaltijskogo frontu I H Bagramyana uvijshov komanduvach 6 yi gvardijskoyi armiyi Ivan Mihajlovich Chistyakov i dopoviv Orli generala Yermakova cherpayut vodu iz Zahidnoyi Dvini Vin mav na uvazi same okremij navchalnij bataljon kapitana Ukradizhenko yakij pershim stupiv na vorozhij bereg Cilij den voni vidbivali nimecki ataki Pid chas odniyeyi z takih atak bulo vazhko poraneno v golovu komandira vzvodu gvardiyi lejtenanta Oleksiya Aleksandrova Majzhe ne zupinyayuchi svogo natisku nimci kidali v bij tanki yaki pidtrimuvala pihota Yim bulo zhittyevo neobhidno vidkinuta nazad v Zahidnu Dvinu soldativ navchalnogo bataljonu adzhe po pontonnomu mostu vzhe pochali perepravlyatisya osnovni sili 6 yi gvardijskoyi armiyi svizha pihota artileriya tanki Navchalnij bataljon vikonav svoye zavdannya Za cej bij 9 soldat ta oficeriv cogo pidrozdilu otrimali zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu Gvardiyi lejtenant Oleksij Aleksandrov Gvardiyi ryadovij Mihajlo Kravchenko Gvardiyi starshina Fedir Ivanishko Gvardiyi ryadovij Petr Trufanov Gvardiyi kapitan Volodimir Boguslavskij Gvardiyi kapitan Ivan Ukradizhenko Gvardiyi serzhant Oleksandr Sheblakov Gvardiyi starshij serzhant Oleksandr Suslov Gvardiyi ryadovij Mikola Vorotincev Nakazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 chervnya 1944 roku Mikoli Pilipovichu Vorotincevu bulo prisvoyeno zvannya Geroya SRSR Medal Zolota Zirka 3846 Podalshi roki Mikola Vorotincev buv uchasnikom Paradu Peremogi na Chervonij Ploshi 24 chervnya 1945 roku Pislya vijni Mikola Vorotincev povernuvsya v s Stasi Veselivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti V 1960 roci razom zi svoyeyu velikoyu sim yeyu pereyihav do Priazovskogo rajonu v s Novospaske 26 veresnya 1977 roku Geroj Radyanskogo Soyuzu Mikoli Pilipovich Vorotincev pishov z zhittya Pracyuvav agronomom Pohovanij v s Novospaske Jogo im yam nazvano vulici v s Novospaske ta Vesele NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina medallyu Zolota Zirka Medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Ordenom Slavi III st LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Moskva Voyenizdat 1988 ros Zolotye zvezdy kuryan Sb ocherkov dokumentov i material lov Voronezh Centralno Chernozemnoe kn izd vo 1965 ros Kovtunov G N Vsej moshyu ognya Moskva VIMO 1982 ros Podvigom slavny tvoi zemlyaki pod red A Gifelfarba Zaporozhskoe knizhno gazetnoe izdatelstvo 1962 ros