Іш-Вак-Чан-Ахав або Іш-Вак-Чан-…-Ахав (д/н — (15 або 16 лютого 741 року)) — цариця Саальського царства, фактично його володарка з 682 до 706 року. Сприяла його значному політичному посиленню.
Іш-Вак-Чан-Ахав | |
---|---|
Ахава (цариця) | |
Початок правління: | 9.12.10.5.12, 4 Еб' 10 Яш (30 серпня 682 року) |
Кінець правління: | 9.15.9.11.5/6, 11 Чікчан/12 Кімі 8/9 Поп (15 або 16 февраля 741) |
Дата народження: | невідомо |
Місце народження: | Дос-Пілас |
Країна: | Саальське царство |
Дата смерті: | бл. 706 |
Місце смерті: | Вакчаб'наль |
Діти: | К'ак'-Тілів-Чан-Чаак Яш-Майуй-Чан-Чаак |
Династія: | династія Дос-Пілас |
Батько: | Баахлах-Чан-К'авііль |
Мати: | Іш-Вак-Б'улу' |
Життєпис
Походила з династії Дос-Пілас (Південне Мутульське царство). Донька ахава Баахлах-Чан-К'авііля і Іш-Вак-Б'улу', представниці династії Канульського царства. У 682 році внаслідок перемог її батька над саальським ахавом К'ак'-…-Чан-Чааком, правління останнього було припинено. Того ж року вийшла заміж за представника династії Сааль. З самого початку перебрала владу на себе.
Іш-Вак-Чан- Ахав ніколи не називали володаркою Сааль (її ім'я завжди супроводжується мутульскою емблемою Дос-Пілас), але вона володіла всіма іншими привілеями царського сану, зводила монументи і виконувала основні календарні ритуали. Для встановлення зв'язку з минулим Саальського царства і щоб підкреслити безперервність царської влади, активно використовувала фігуру раннього правителя Ах-Восаль-Чан-К'ініча, з яким порівнювала власні ритуальні дії.
У 688 році народила сина К'ак'-Тілів-Чан-Чаака, якого у 693 році оголосила царем. Водночас вже якості регента зберігала усю повноту влади. У зовнішній політиці цариця спиралася на союз з Канульським та Південне мутульським царствами. 9.13.1.4.19, 12 Кавак 2 Йошкін (20 червня 693 року) була здобута перемога над царем міста К'інчількаб. Іш-Вак-Чан-Ахав розвинула свій успіх: 9.13.1.9.5, 7 Чікчан 8 Сак (14 вересня 693 року) було спалено місто Тууб'аль, а потім в 9.13.1.13.14, 5 Іш 17 Муваан (12 грудня 693 року) підкорено царство Б'італь.
Війни з невеличкими держави перетворилася на протистояння з Мутульським царством. У день 9.13.2.16.10, 5 Ок 8 Кумк'у (1 лютого 695 року) саальське військо здобуло перемогу над Мутулєм в битві біля місцевості К'ан-Туль («Жовтий Кролик»), а ворожого полководця Сійах-К'авііля було захоплено в полон. Через 30 днів Іш-Вак-Чан-Ахав відсвяткувала цей успіх під час церемонії закінчення періоду 9.13.3.0.0, 9 Ахав 13 Поп (3 березня 695 року). Після цього цариця надала своє військо Йукноом-Їч'aak-K'aк'у, ахаву Кануля, але той зазнав нищівної поразки.
Втім завдяки зусиллям цариці Сааль зберіг своє становище. Вона продовжила свої щорічні походи. У дні 9.13.4.1.13, 12 Б'єн 1 Сіп (30 березня 696 року) і 9.13.5.4.13, 3 Б'єн 16 Сек (24 травня 697 року) війська Сааля здобули перемоги над двома містами, назви яких поки не прочитані.
9.13.6.4.17, 3 Кабан 15 Сек (23 травня 698 року) було знову і остаточно розгромлено К'інчількаб'. Найзначніша перемога була здобута в день 9.13.6.10.4, 6 К'ан 2 Сак (7 вересня 698 року), коли саальські війська спалили столицю царства К'анвіц (Уканаль) і взяли в полон місцевого царя Іцамнаах-Балама.
У відзначення цих перемог в квітні 699 року в Вакчаб'налі пройшла церемонія. Іш-Вак-Чан-Ахав ритуально топтала бранця з К'інчількаб'а. Трьома роками пізніше цариця і її син відсвяткували закінчення періоду 9.13.10.0.0, 7 Ахав 3 Кумк'у (26 січня 702 року). Тоді ж були встановлені Стели 22 і 24, на яких детально описані вдалі для Сааля походи 690-х років.
Після цього Іш-Вак-Чан-Ахав зосередилася на внутрішніх справах, припинивши походи. Близько 706 року відходить від активної діяльності, її старший син К'ак'-Тілів-Чан-Чаак перебирає реальну владу. Після його смерті близько 728 року домоглася передачі влади молодшому синові Яш-Майуй-Чан-Чааку.
Померла Іш-Вак-Чан-Ахав в день 9.15.9.11.5/6, 11 Чікчан/12 Кімі 8/9 Поп (15 або 16 лютого 741 року).
Примітки
- Розшифрування четвертого слова імені цариці залишається предметом суперечок, пропонувалися варіанти Кох, Він і Цук. У 2007 році Девід Стюарт, ґрунтуючись на записі на Мічольском кельті, запропонував для цього знака читання «Лєєм». З огляду на це ім'я цариці має вигляд: Іш-Вак-Чан-Лєєм-Ахав, яке перекладається як «Володарка Сяйва, що здіймаються в Небеса».
Джерела
- Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. — L.; N.Y., 2008, Р. 74-77
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ish Vak Chan Ahav abo Ish Vak Chan Ahav d n 15 abo 16 lyutogo 741 roku caricya Saalskogo carstva faktichno jogo volodarka z 682 do 706 roku Spriyala jogo znachnomu politichnomu posilennyu Ish Vak Chan AhavAhava caricya Pochatok pravlinnya 9 12 10 5 12 4 Eb 10 Yash 30 serpnya 682 roku Kinec pravlinnya 9 15 9 11 5 6 11 Chikchan 12 Kimi 8 9 Pop 15 abo 16 fevralya 741 Data narodzhennya nevidomoMisce narodzhennya Dos PilasKrayina Saalske carstvoData smerti bl 706Misce smerti Vakchab nalDiti K ak Tiliv Chan Chaak Yash Majuj Chan ChaakDinastiya dinastiya Dos PilasBatko Baahlah Chan K aviilMati Ish Vak B ulu ZhittyepisPohodila z dinastiyi Dos Pilas Pivdenne Mutulske carstvo Donka ahava Baahlah Chan K aviilya i Ish Vak B ulu predstavnici dinastiyi Kanulskogo carstva U 682 roci vnaslidok peremog yiyi batka nad saalskim ahavom K ak Chan Chaakom pravlinnya ostannogo bulo pripineno Togo zh roku vijshla zamizh za predstavnika dinastiyi Saal Z samogo pochatku perebrala vladu na sebe Ish Vak Chan Ahav nikoli ne nazivali volodarkoyu Saal yiyi im ya zavzhdi suprovodzhuyetsya mutulskoyu emblemoyu Dos Pilas ale vona volodila vsima inshimi privileyami carskogo sanu zvodila monumenti i vikonuvala osnovni kalendarni rituali Dlya vstanovlennya zv yazku z minulim Saalskogo carstva i shob pidkresliti bezperervnist carskoyi vladi aktivno vikoristovuvala figuru rannogo pravitelya Ah Vosal Chan K inicha z yakim porivnyuvala vlasni ritualni diyi U 688 roci narodila sina K ak Tiliv Chan Chaaka yakogo u 693 roci ogolosila carem Vodnochas vzhe yakosti regenta zberigala usyu povnotu vladi U zovnishnij politici caricya spiralasya na soyuz z Kanulskim ta Pivdenne mutulskim carstvami 9 13 1 4 19 12 Kavak 2 Joshkin 20 chervnya 693 roku bula zdobuta peremoga nad carem mista K inchilkab Ish Vak Chan Ahav rozvinula svij uspih 9 13 1 9 5 7 Chikchan 8 Sak 14 veresnya 693 roku bulo spaleno misto Tuub al a potim v 9 13 1 13 14 5 Ish 17 Muvaan 12 grudnya 693 roku pidkoreno carstvo B ital Vijni z nevelichkimi derzhavi peretvorilasya na protistoyannya z Mutulskim carstvom U den 9 13 2 16 10 5 Ok 8 Kumk u 1 lyutogo 695 roku saalske vijsko zdobulo peremogu nad Mutulyem v bitvi bilya miscevosti K an Tul Zhovtij Krolik a vorozhogo polkovodcya Sijah K aviilya bulo zahopleno v polon Cherez 30 dniv Ish Vak Chan Ahav vidsvyatkuvala cej uspih pid chas ceremoniyi zakinchennya periodu 9 13 3 0 0 9 Ahav 13 Pop 3 bereznya 695 roku Pislya cogo caricya nadala svoye vijsko Juknoom Yich aak K ak u ahavu Kanulya ale toj zaznav nishivnoyi porazki Vtim zavdyaki zusillyam carici Saal zberig svoye stanovishe Vona prodovzhila svoyi shorichni pohodi U dni 9 13 4 1 13 12 B yen 1 Sip 30 bereznya 696 roku i 9 13 5 4 13 3 B yen 16 Sek 24 travnya 697 roku vijska Saalya zdobuli peremogi nad dvoma mistami nazvi yakih poki ne prochitani 9 13 6 4 17 3 Kaban 15 Sek 23 travnya 698 roku bulo znovu i ostatochno rozgromleno K inchilkab Najznachnisha peremoga bula zdobuta v den 9 13 6 10 4 6 K an 2 Sak 7 veresnya 698 roku koli saalski vijska spalili stolicyu carstva K anvic Ukanal i vzyali v polon miscevogo carya Icamnaah Balama U vidznachennya cih peremog v kvitni 699 roku v Vakchab nali projshla ceremoniya Ish Vak Chan Ahav ritualno toptala brancya z K inchilkab a Troma rokami piznishe caricya i yiyi sin vidsvyatkuvali zakinchennya periodu 9 13 10 0 0 7 Ahav 3 Kumk u 26 sichnya 702 roku Todi zh buli vstanovleni Steli 22 i 24 na yakih detalno opisani vdali dlya Saalya pohodi 690 h rokiv Pislya cogo Ish Vak Chan Ahav zoseredilasya na vnutrishnih spravah pripinivshi pohodi Blizko 706 roku vidhodit vid aktivnoyi diyalnosti yiyi starshij sin K ak Tiliv Chan Chaak perebiraye realnu vladu Pislya jogo smerti blizko 728 roku domoglasya peredachi vladi molodshomu sinovi Yash Majuj Chan Chaaku Pomerla Ish Vak Chan Ahav v den 9 15 9 11 5 6 11 Chikchan 12 Kimi 8 9 Pop 15 abo 16 lyutogo 741 roku PrimitkiRozshifruvannya chetvertogo slova imeni carici zalishayetsya predmetom superechok proponuvalisya varianti Koh Vin i Cuk U 2007 roci Devid Styuart gruntuyuchis na zapisi na Micholskom kelti zaproponuvav dlya cogo znaka chitannya Lyeyem Z oglyadu na ce im ya carici maye viglyad Ish Vak Chan Lyeyem Ahav yake perekladayetsya yak Volodarka Syajva sho zdijmayutsya v Nebesa DzherelaMartin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya Second edition L N Y 2008 R 74 77