Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Повість про будинок Вовкінгів і всіх родичів Марка» — фентезійний роман Вільяма Морріса, можливо, першого сучасного письменника-фантаста, який поєднав уявний світ з елементами надприродного, і, таким чином, став предтечею більшої частини сучасної фентезійної літератури. Вперше роман був опублікований у твердій обкладинці видавництвом «Рівз і Тернер» в 1889 році.
 | |
| Автор | Вільям Морріс |
|---|---|
| Мова | англійська |
| Жанр | фентезі |
| Видано | 1889 |
| Наступний твір | Коріння гір |
| У «Гутенберзі» | 2885 |
Книга, написана у поєднанні прози та віршів, вплинула на популярний твір «Володар перснів» Джона Р. Р. Толкіна.
Контекст
Цей твір і його наступник «Коріння гір» були певною мірою історичними романами з невеликою кількістю магії або взагалі без неї. Морріс продовжив розвивати новий жанр, започаткований у цьому творі, у таких пізніших фентезі, як , «Ліс за межами світу», » та ».
Книга
Сюжет
Будинок Вовкінгів — романтично реконструйований портрет життя німецьких готських племен, написаний в архаїчному стилі та з великою кількістю поезії. Морріс поєднує власні ідеалістичні погляди з тим, що було відомо на той час про звичаї та мову його підданих. Він зображує їх простими й працьовитими, здатними на героїчні вчинки, щоб захистити свої сім'ї та свободу від нападів імперського Риму.
Готи Морріса живуть у місцевості під назвою Марк на річці в Морок-лісі, розділеній на Верхній Марк, Середній Марк та Нижній Марк. Вони поклоняються своїм богам Одіну та Тюру, приносячи в жертву коней, і покладаються на провидців, які пророкують майбутнє та служать екстрасенсорами — збирачами новин.
Люди Марку обирають двох військових герцогів, які поведуть їх проти ворогів, по одному з дому Вовкінгів і дому Лаксінгів. Військовий лідер Вовкінгів — Тіодольф, людина таємничим й, можливо, божественним минулим, чиїй здатності керувати загрожує володіння чудовою кольчужною сорочкою, виготовленою гномами, яка, як він сам не підозрює, проклята. Його підтримують кохана — Лісове Сонце та їхня донька Залізне Сонце, які мають родинні зв'язки з богами.
Публікація
Вперше книга була публікована у твердій палітурці видавництвом у 1889 році. Видання було надруковано шрифтом Basle Roman видавництва 1854 року. У 1896 році воно було перевидане видавництвом Лонгманс Грін. Потім Лонгманс перевидавав його неодноразово в 1901, 1909, 1912, 1913 і 1914 роках. Після того, як авторські права Морріса були порушені, книгу перевидали інші видавництва, зокрема Russell у Нью-Йорку в 1966 році, Routledge в Лондоні в 1992 році, Inkling Books в Сіетлі у 2003 році та Elibron Classics у 2005 році.
Рецензія
Щомісячник Atlantic Monthly, рецензуючи книгу в 1890 році, писав, що в ній Морріс „використовує дуже досконале мистецтво“, коментуючи, що „сага“ має „різноманітний характер“ і є „історією, що йде від самого серця поета, і що в ній широкий простір надано для особливих рис його генія“. Рецензент пояснює, що „більша частина — це проза, але промови зазвичай виголошуються віршами“, а проза написана „своєрідним і штучним стилем, добре витриманим, але таким, що виводить твір за межі прози“… це створює ілюзію, подібну до тієї, що створюється звичайною віршованою формою. Вона дуже красива у своєму загальному русі і кольорі, і дуже благородна у фразах; її манірність, навіть, симпатизує готичному елементу в самому творі. Це така проза, яку міг би написати тільки поет». Рецензент додає, що «сам твір є надзвичайної краси в деталях, багатий як дрібними, так і широкими ефектами», ілюструючи це словами: «Кожен із його розділів рано чи пізно стає картиною, чудово згрупованою, прекрасною або величною у своїй одиниці, але з тією турботою про світло, тінь і позу, навіть про костюм і рамку, яка розкриває художника: … тепер сцена під сонячним світлом галявини, то в тіні місячного світла або в гущавині; тут бурхливий світанок, там літній полудень; але скрізь присутній олівець художника».
Оскар Вайлд починає свою рецензію 1889 року в газеті словами: «Остання книга містера Морріса — це витвір чистої художньої майстерності від початку до кінця, і сама віддаленість її стилю від загальноприйнятої мови та звичайних інтересів нашого часу надає всій історії дивної краси й незнайомого шарму. Вона написана змішаною прозою та віршами, як середньовічна „байка“». Вайлд пише, що «з художньої точки зору це можна описати як спробу повернутися шляхом самосвідомого зусилля до умов більш ранньої та свіжої епохи. . . . Коли результат прекрасний, метод виправданий. . . Безумовно, робота пана Морріса має цю досконалість. Його тонкі гармонії та багаті каденції створюють у читача той дух, який тільки й може бути інтерпретований його власним духом, пробуджують у ньому щось від темпераменту чи романтики й, виводячи його з його власної епохи, ставлять у більш правдивий і життєвий зв'язок з великими шедеврами усіх часів і народів». Після розлогого цитування тексту Вайлд робить висновок: «У дні грубого реалізму й безглуздого наслідування, це велике задоволення вітати роботу такого роду. Це твір, який не може не викликати захоплення у всіх поціновувачів літератури».
Літературний критик Рейчел Фалконер, озираючись на «Будинок Вовкінгів» Морріса, лорда Дансейні та Девіда Ліндсея, зазначає, що в той час, як сучасна фентезі «надмірно» наслідує Толкіна з його вторинними світами, романтичними пошуками, типовими персонажами та сюжетними арками, більш ранні та «порівняно забуті» автори показують, «наскільки винахідливим може бути фентезі».
Дослідниця англійської літератури Анна Ванінська стверджує, що в «Будинку Вовкінгів» і «Корінні гір» Морріс розкриває свій соціалізм, зображуючи «стародавніх воєначальників, які воюють від імені своїх громад, а не заради особистої слави».
Вплив
«Будинок Вовкінгів» був одним із тих, хто вплинув на створення популярного «Володаря перснів» Джона Р. Р. Толкіна. У листі 1960 року Толкін писав: «Мордор і підступи до Мораннона чимось зобов'язані Північній Франції після битви на Соммі». Вони більше завдячують Вільяму Моррісу з його гунами й римлянами, як у «Будинку Вовкінгів» чи «Корінні гір». Серед численних паралелей із «Володарем перснів» Морріс використовує давньоанглійські топоніми, такі як Морок-ліс та Роган, німецькі особисті імена, такі як Тіодольф, і гномів як вправних ковалів (наприклад, «Як викуваний гномами Гауберк був винесений із Зали Денних»).
Див. також
- Роган — схожий на медоварню у Рохані у «Володарів перснів» Дж. Р. Р. Толкіна
Примітки
- , #226 to Professor L. W. Forster, 31 December 1960
- L. Sprague de Camp, Literary Swordsmen and Sorcerers: The Makers of Heroic Fantasy, Arkham House, 1976, pp. 42-45
- Eugene D. LeMire, A Bibliography of William Morris, New Castle, Del., Oak Knoll Press, 2006, pp. 127—133
- Johnson, A. F. (1966) Type Designs; 3rd ed. London: ; pp. 83-85
- Morris, William (1896). The house of the Wolfings. London: Longmans, Green.
- Morris, William. The House of the Wolfings. WorldCat. Процитовано 2 листопада 2022.
- Faulkner, Peter (2013). William Morris: The Critical Heritage. Routledge. с. 331—334. ISBN .
- Anon (June 1890). Review: The House of the Wolfings. Atlantic Monthly. lxv: 851—854.
- Wilde, Oscar (2008). Reviews. Read How you Want.com. с. 523—528. ISBN .
- Wilde, Oscar (2 березня 1889). Mr. William Morris's Last Book. Pall Mall Gazette.
- Falconer, Rachel (18 квітня 2014). Earlier Fantasy Fiction: Morris, Dunsany, and Lindsay. A Companion to J. R. R. Tolkien. John Wiley & Sons. с. 303—316. doi:10.1002/9781118517468.ch21. ISBN .
- Kelvin, Norman (2012). William Morris and the Idea of Community: Romance, History, and Propaganda, 1880–1914 (review). Victorian Studies. 54 (4): 712—713. doi:10.2979/victorianstudies.54.4.712.
- House of the Wolfings, page 2 and title page
- House of the Wolfings, page 8
- House of the Wolfings, page 97
Посилання
{{{name}}} у проєкті «Гутенберг»
- University of Iowa — list of criticism of The House of the Wolfings
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povist pro budinok Vovkingiv i vsih rodichiv Marka fentezijnij roman Vilyama Morrisa mozhlivo pershogo suchasnogo pismennika fantasta yakij poyednav uyavnij svit z elementami nadprirodnogo i takim chinom stav predtecheyu bilshoyi chastini suchasnoyi fentezijnoyi literaturi Vpershe roman buv opublikovanij u tverdij obkladinci vidavnictvom Rivz i Terner v 1889 roci Budinok Vovkingiv AvtorVilyam MorrisMovaanglijskaZhanrfenteziVidano1889Nastupnij tvirKorinnya girU Gutenberzi 2885 Kniga napisana u poyednanni prozi ta virshiv vplinula na populyarnij tvir Volodar persniv Dzhona R R Tolkina KontekstCej tvir i jogo nastupnik Korinnya gir buli pevnoyu miroyu istorichnimi romanami z nevelikoyu kilkistyu magiyi abo vzagali bez neyi Morris prodovzhiv rozvivati novij zhanr zapochatkovanij u comu tvori u takih piznishih fentezi yak Lis za mezhami svitu ta KnigaSyuzhet Budinok Vovkingiv romantichno rekonstrujovanij portret zhittya nimeckih gotskih plemen napisanij v arhayichnomu stili ta z velikoyu kilkistyu poeziyi Morris poyednuye vlasni idealistichni poglyadi z tim sho bulo vidomo na toj chas pro zvichayi ta movu jogo piddanih Vin zobrazhuye yih prostimi j pracovitimi zdatnimi na geroyichni vchinki shob zahistiti svoyi sim yi ta svobodu vid napadiv imperskogo Rimu Goti Morrisa zhivut u miscevosti pid nazvoyu Mark na richci v Morok lisi rozdilenij na Verhnij Mark Serednij Mark ta Nizhnij Mark Voni poklonyayutsya svoyim bogam Odinu ta Tyuru prinosyachi v zhertvu konej i pokladayutsya na providciv yaki prorokuyut majbutnye ta sluzhat ekstrasensorami zbirachami novin Lyudi Marku obirayut dvoh vijskovih gercogiv yaki povedut yih proti vorogiv po odnomu z domu Vovkingiv i domu Laksingiv Vijskovij lider Vovkingiv Tiodolf lyudina tayemnichim j mozhlivo bozhestvennim minulim chiyij zdatnosti keruvati zagrozhuye volodinnya chudovoyu kolchuzhnoyu sorochkoyu vigotovlenoyu gnomami yaka yak vin sam ne pidozryuye proklyata Jogo pidtrimuyut kohana Lisove Sonce ta yihnya donka Zalizne Sonce yaki mayut rodinni zv yazki z bogami Publikaciya Vpershe kniga bula publikovana u tverdij paliturci vidavnictvom u 1889 roci Vidannya bulo nadrukovano shriftom Basle Roman vidavnictva 1854 roku U 1896 roci vono bulo perevidane vidavnictvom Longmans Grin Potim Longmans perevidavav jogo neodnorazovo v 1901 1909 1912 1913 i 1914 rokah Pislya togo yak avtorski prava Morrisa buli porusheni knigu perevidali inshi vidavnictva zokrema Russell u Nyu Jorku v 1966 roci Routledge v Londoni v 1992 roci Inkling Books v Sietli u 2003 roci ta Elibron Classics u 2005 roci RecenziyaShomisyachnik Atlantic Monthly recenzuyuchi knigu v 1890 roci pisav sho v nij Morris vikoristovuye duzhe doskonale mistectvo komentuyuchi sho saga maye riznomanitnij harakter i ye istoriyeyu sho jde vid samogo sercya poeta i sho v nij shirokij prostir nadano dlya osoblivih ris jogo geniya Recenzent poyasnyuye sho bilsha chastina ce proza ale promovi zazvichaj vigoloshuyutsya virshami a proza napisana svoyeridnim i shtuchnim stilem dobre vitrimanim ale takim sho vivodit tvir za mezhi prozi ce stvoryuye ilyuziyu podibnu do tiyeyi sho stvoryuyetsya zvichajnoyu virshovanoyu formoyu Vona duzhe krasiva u svoyemu zagalnomu rusi i kolori i duzhe blagorodna u frazah yiyi manirnist navit simpatizuye gotichnomu elementu v samomu tvori Ce taka proza yaku mig bi napisati tilki poet Recenzent dodaye sho sam tvir ye nadzvichajnoyi krasi v detalyah bagatij yak dribnimi tak i shirokimi efektami ilyustruyuchi ce slovami Kozhen iz jogo rozdiliv rano chi pizno staye kartinoyu chudovo zgrupovanoyu prekrasnoyu abo velichnoyu u svoyij odinici ale z tiyeyu turbotoyu pro svitlo tin i pozu navit pro kostyum i ramku yaka rozkrivaye hudozhnika teper scena pid sonyachnim svitlom galyavini to v tini misyachnogo svitla abo v gushavini tut burhlivij svitanok tam litnij poluden ale skriz prisutnij olivec hudozhnika Oskar Vajld pochinaye svoyu recenziyu 1889 roku v gazeti slovami Ostannya kniga mistera Morrisa ce vitvir chistoyi hudozhnoyi majsternosti vid pochatku do kincya i sama viddalenist yiyi stilyu vid zagalnoprijnyatoyi movi ta zvichajnih interesiv nashogo chasu nadaye vsij istoriyi divnoyi krasi j neznajomogo sharmu Vona napisana zmishanoyu prozoyu ta virshami yak serednovichna bajka Vajld pishe sho z hudozhnoyi tochki zoru ce mozhna opisati yak sprobu povernutisya shlyahom samosvidomogo zusillya do umov bilsh rannoyi ta svizhoyi epohi Koli rezultat prekrasnij metod vipravdanij Bezumovno robota pana Morrisa maye cyu doskonalist Jogo tonki garmoniyi ta bagati kadenciyi stvoryuyut u chitacha toj duh yakij tilki j mozhe buti interpretovanij jogo vlasnim duhom probudzhuyut u nomu shos vid temperamentu chi romantiki j vivodyachi jogo z jogo vlasnoyi epohi stavlyat u bilsh pravdivij i zhittyevij zv yazok z velikimi shedevrami usih chasiv i narodiv Pislya rozlogogo cituvannya tekstu Vajld robit visnovok U dni grubogo realizmu j bezgluzdogo nasliduvannya ce velike zadovolennya vitati robotu takogo rodu Ce tvir yakij ne mozhe ne viklikati zahoplennya u vsih pocinovuvachiv literaturi Literaturnij kritik Rejchel Falkoner ozirayuchis na Budinok Vovkingiv Morrisa lorda Dansejni ta Devida Lindseya zaznachaye sho v toj chas yak suchasna fentezi nadmirno nasliduye Tolkina z jogo vtorinnimi svitami romantichnimi poshukami tipovimi personazhami ta syuzhetnimi arkami bilsh ranni ta porivnyano zabuti avtori pokazuyut naskilki vinahidlivim mozhe buti fentezi Doslidnicya anglijskoyi literaturi Anna Vaninska stverdzhuye sho v Budinku Vovkingiv i Korinni gir Morris rozkrivaye svij socializm zobrazhuyuchi starodavnih voyenachalnikiv yaki voyuyut vid imeni svoyih gromad a ne zaradi osobistoyi slavi Vpliv Budinok Vovkingiv buv odnim iz tih hto vplinuv na stvorennya populyarnogo Volodarya persniv Dzhona R R Tolkina U listi 1960 roku Tolkin pisav Mordor i pidstupi do Morannona chimos zobov yazani Pivnichnij Franciyi pislya bitvi na Sommi Voni bilshe zavdyachuyut Vilyamu Morrisu z jogo gunami j rimlyanami yak u Budinku Vovkingiv chi Korinni gir Sered chislennih paralelej iz Volodarem persniv Morris vikoristovuye davnoanglijski toponimi taki yak Morok lis ta Rogan nimecki osobisti imena taki yak Tiodolf i gnomiv yak vpravnih kovaliv napriklad Yak vikuvanij gnomami Gauberk buv vinesenij iz Zali Dennih Div takozhRogan shozhij na medovarnyu u Rohani u Volodariv persniv Dzh R R TolkinaPrimitki 226 to Professor L W Forster 31 December 1960 L Sprague de Camp Literary Swordsmen and Sorcerers The Makers of Heroic Fantasy Arkham House 1976 pp 42 45 ISBN 0 87054 076 9 Eugene D LeMire A Bibliography of William Morris New Castle Del Oak Knoll Press 2006 pp 127 133 Johnson A F 1966 Type Designs 3rd ed London pp 83 85 Morris William 1896 The house of the Wolfings London Longmans Green Morris William The House of the Wolfings WorldCat Procitovano 2 listopada 2022 Faulkner Peter 2013 William Morris The Critical Heritage Routledge s 331 334 ISBN 9781136175282 Anon June 1890 Review The House of the Wolfings Atlantic Monthly lxv 851 854 Wilde Oscar 2008 Reviews Read How you Want com s 523 528 ISBN 9781427068910 Wilde Oscar 2 bereznya 1889 Mr William Morris s Last Book Pall Mall Gazette Falconer Rachel 18 kvitnya 2014 Earlier Fantasy Fiction Morris Dunsany and Lindsay A Companion to J R R Tolkien John Wiley amp Sons s 303 316 doi 10 1002 9781118517468 ch21 ISBN 978 1 118 51746 8 Kelvin Norman 2012 William Morris and the Idea of Community Romance History and Propaganda 1880 1914 review Victorian Studies 54 4 712 713 doi 10 2979 victorianstudies 54 4 712 House of the Wolfings page 2 and title page House of the Wolfings page 8 House of the Wolfings page 97Posilannya name u proyekti Gutenberg University of Iowa list of criticism of The House of the Wolfings