Кондратський Олександр Матвійович (1 серпня 1895, Миколаїв — 6 січня 1984, Київ) — український режисер-документаліст.
Кондратський Олександр Матвійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1 серпня 1895 Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 6 січня 1984 (88 років) | |||
Діяльність | режисер | |||
| ||||
Життєпис
Народ. 1 серпня 1895 р. у м. Миколаєві в родині робітника. Помер 6 січня 1984 р. в Києві. Був художником-ліногравером у газетах і журналах, виступав у театрі, знімався у фільмах ВУФКУ і Московської кінофабрики Держкіно, працював на Ленінградській кінофабриці «Союзкіно» (1930—1931) і Московській студії «Техфільм» (1932—1941). Учасник Другої світової війни. В 1945—1965 рр. був режисером студії «Київнаукфільм».
Створив стрічки: «Незвичайна сосна» (1949), «З вогнем не жартуй» (1950), «На вулицях міста» (1951), «Прискорені процеси виробництва виробів будівельної кераміки» (1953), «Як будується дім» (1954), «Каменярські роботи» (1954), «Обробка металів» (1956), «Електрика у побуті» (1957), «Електричне зварювання металів» (1958), «Будівництво теплової електростанції у збірному залізобетоні» (1959), «Ми попереджаємо», «Одна хвилина» (1960), «Техніка безпеки санітарно-технічних робіт» (1961), «Виробництво штучних заповнювачів для легкого бетону» (1962), «Жаростійкий бетон, залізобетон і конструкції з них» (1963), «Виробництво тарного картону» (1965) та ін. Автор сценаріїв фільмів: «Сибірська Швейцарія» (1931), «Газове зварювання» (1932), «Автостоп інженера Танцюри» (1954), «Виробництво парафіну і депарафінізація масел» (1967), «Підприємства важкого машинобудування» (1968), «Харчова промисловість — сільському господарству» (1969), «Нове в техніці і технології цементного виробництва» (1971).
Був членом Спілки кінематографістів України.
Ця стаття не містить . (березень 2019) |
Джерела
- Довженко-центр
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kondratskij Kondratskij Oleksandr Matvijovich 1 serpnya 1895 Mikolayiv 6 sichnya 1984 Kiyiv ukrayinskij rezhiser dokumentalist Kondratskij Oleksandr MatvijovichNarodivsya1 serpnya 1895 1895 08 01 Mikolayiv Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer6 sichnya 1984 1984 01 06 88 rokiv DiyalnistrezhiserZhittyepisNarod 1 serpnya 1895 r u m Mikolayevi v rodini robitnika Pomer 6 sichnya 1984 r v Kiyevi Buv hudozhnikom linograverom u gazetah i zhurnalah vistupav u teatri znimavsya u filmah VUFKU i Moskovskoyi kinofabriki Derzhkino pracyuvav na Leningradskij kinofabrici Soyuzkino 1930 1931 i Moskovskij studiyi Tehfilm 1932 1941 Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni V 1945 1965 rr buv rezhiserom studiyi Kiyivnaukfilm Stvoriv strichki Nezvichajna sosna 1949 Z vognem ne zhartuj 1950 Na vulicyah mista 1951 Priskoreni procesi virobnictva virobiv budivelnoyi keramiki 1953 Yak buduyetsya dim 1954 Kamenyarski roboti 1954 Obrobka metaliv 1956 Elektrika u pobuti 1957 Elektrichne zvaryuvannya metaliv 1958 Budivnictvo teplovoyi elektrostanciyi u zbirnomu zalizobetoni 1959 Mi poperedzhayemo Odna hvilina 1960 Tehnika bezpeki sanitarno tehnichnih robit 1961 Virobnictvo shtuchnih zapovnyuvachiv dlya legkogo betonu 1962 Zharostijkij beton zalizobeton i konstrukciyi z nih 1963 Virobnictvo tarnogo kartonu 1965 ta in Avtor scenariyiv filmiv Sibirska Shvejcariya 1931 Gazove zvaryuvannya 1932 Avtostop inzhenera Tancyuri 1954 Virobnictvo parafinu i deparafinizaciya masel 1967 Pidpriyemstva vazhkogo mashinobuduvannya 1968 Harchova promislovist silskomu gospodarstvu 1969 Nove v tehnici i tehnologiyi cementnogo virobnictva 1971 Buv chlenom Spilki kinematografistiv Ukrayini Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2019 DzherelaDovzhenko centr