Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вживання у цій статті не відповідає щодо розділу «Посилання». (липень 2023) |
Сука білгорайська — старовинний польський струнний музичний інструмент із групи народних хордофонів, за будовою нагадує скрипку. Названий в честь міста Білгорай.
 | |
| Класифікація | Смичковий інструмент |
|---|---|
| Подібні інструменти | Фідель Плоцька |
| Виробники | |
 Сука білгорайська у Вікісховищі | |
Історія
Ранні форми скрипки, такі як гуслє, та інші інструменти, на яких звучання отримували, керуючи струнами за допомогою смичка, відомі в Польщі принаймні з X століття. Нині, головним чином завдяки археологічним відкриттям, відомо декілька унікальних конструкцій струнних інструментів, що збереглися в Польщі. Оригінальні інструменти, такі як гуслє XI століття з Ополе, п'ятиструнний інструмент XII століття, знайдений у Гданську в 1948 році, і шестиструнний інструмент XV століття, викопаний у 1985 році в Плоцьку, відомий як Фідель Плоцка., були знайдені .
Музикознавці з-за кордону також згадали характерні для Польщі польські скрипки . Про польську скрипку згадував ранній німецький композитор і вчитель музики Мартін Агрікола у праці «Musica instrumentalis», виданій у Віттенберзі в 1528 р., та у праці «Syntagma Musicum» від 1619 р. німецького музичного теоретика та композитора Міхаеля Преторіуса.
Найдовше у користуванні була сука, яка ще в XIX столітті використовувалася як народний інструмент. Немає певних даних про його походження або ступінь поширеності. На цьому інструменті, ймовірно, грали в околицях Білгорая та Янова-Любельського. Єдиний описаний екземпляр цього інструменту походить із села Білаки поблизу Коцуди, яке з 1831 року входить до складу Здзіславиці. Скоріше, це був універсальний інструмент, що стосується репертуару, хоча завдяки, наприклад, звучанню він особливо добре гармонує зі співом, тому, ймовірно, супроводжував виконання пісень, зокрема т. зв. «Дзядовські пісні», можливо, вона також була у складі гуртів.
Жоден екземпляр суки не зберігся до нашого часу. Реконструйовано на основі акварелі Войцеха Герсона ( 1895 ), в т.ч. скрипалів Збігнєва Бутрина з Янова-Любельського та Анджея Кучковського з Варшави.
Будова
Корпус інструменту вирізаний з цільного шматка черешні. Має форму, схожу на форму та розміри альта, має від чотирьох до семи струн.
Інструмент характеризується широким і коротким грифом, декоративною розеткою, вирізаною на грифі, й струнотримачем, що спирається на нижню пластину.
Спосіб гри
Інструмент тримають на коліні у вертикальному положенні, спираючись на плече гравця. Грають на ній за допомогою техніки нігтів, тобто струни вкорочуються не натисканням зверху, а бічним дотиком до нігтя. Ця технологія була описана як характерна для польських інструментів у XVI столітті німецьким теоретиком Мартіном Агріколою .
У 90-х роках два музиканти самостійно зробили спроби відтворити манеру гри на суці білгорайській: Збігнєв Бутрин з міста Янів-Любельський та Марія Помяновська з Варшави.
Техніка нігтів збереглася і відома у виконавчій практиці азійських країн — у грі в Сарангі в Індії та Непалі та в Сарінда в Бенгалії.
Примітки
- Ewa Dahlig: Ludowe instrumenty skrzypcowe w Polsce. Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2001. .
- Martin Agricola: Musica instrumentalis dedsch erste und vierte Ausgabe. Wittemberg: reprint w „Publikation alterer praktischer und teoretischer Musik-werke...”, Jahrgang 24, band 20, Leipzig 1896, 1528, s. 204.
- Michael Praetorius: Syntagma Musicum. Wittemberg: Johannis Richteri, 1619.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюMPне вказано текст
Посилання
- Сука Білгорайська - історія забутого інструменту [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Фото інструменту [ 11 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Марія Помяновська представляє техніку гри Білгорайської стерви на YouTube
- Станіслав Фіялковський, Збігнєв Бутрин - співак і музикант, який грає суку - з околиць Янова Любельського
- Сука на сайті про польські народні інструменти [ 28 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vzhivannya zovnishnih posilan u cij statti ne vidpovidaye pravilam ta nastanovam Vikipediyi shodo rozdilu Posilannya Bud laska udoskonalte cyu stattyu shlyahom viluchennya nadmirnoyi kilkosti zovnishnih posilan abo shlyahom viluchennya zovnishnih posilan yaki ye nedorechnimi dlya rozdilu Posilannya ta konvertujte korisni posilannya u viglyadi dzherel vinosok u vidpovidnij chastini tekstu statti lipen 2023 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Suka Suka bilgorajska starovinnij polskij strunnij muzichnij instrument iz grupi narodnih hordofoniv za budovoyu nagaduye skripku Nazvanij v chest mista Bilgoraj Suka BilgorajskaSuka bilgorajskaKlasifikaciyaSmichkovij instrumentPodibni instrumentiFidel PlockaVirobniki Suka bilgorajska u VikishovishiAkvarel Vojceha Gersona 1895 roku iz zobrazhennyam suki z Kokudi prikrashenoyi shestigrannoyu zirkoyuIstoriyaRanni formi skripki taki yak guslye ta inshi instrumenti na yakih zvuchannya otrimuvali keruyuchi strunami za dopomogoyu smichka vidomi v Polshi prinajmni z X stolittya Nini golovnim chinom zavdyaki arheologichnim vidkrittyam vidomo dekilka unikalnih konstrukcij strunnih instrumentiv sho zbereglisya v Polshi Originalni instrumenti taki yak guslye XI stolittya z Opole p yatistrunnij instrument XII stolittya znajdenij u Gdansku v 1948 roci i shestistrunnij instrument XV stolittya vikopanij u 1985 roci v Plocku vidomij yak Fidel Plocka buli znajdeni Muzikoznavci z za kordonu takozh zgadali harakterni dlya Polshi polski skripki Pro polsku skripku zgaduvav rannij nimeckij kompozitor i vchitel muziki Martin Agrikola u praci Musica instrumentalis vidanij u Vittenberzi v 1528 r ta u praci Syntagma Musicum vid 1619 r nimeckogo muzichnogo teoretika ta kompozitora Mihaelya Pretoriusa Najdovshe u koristuvanni bula suka yaka she v XIX stolitti vikoristovuvalasya yak narodnij instrument Nemaye pevnih danih pro jogo pohodzhennya abo stupin poshirenosti Na comu instrumenti jmovirno grali v okolicyah Bilgoraya ta Yanova Lyubelskogo Yedinij opisanij ekzemplyar cogo instrumentu pohodit iz sela Bilaki poblizu Kocudi yake z 1831 roku vhodit do skladu Zdzislavici Skorishe ce buv universalnij instrument sho stosuyetsya repertuaru hocha zavdyaki napriklad zvuchannyu vin osoblivo dobre garmonuye zi spivom tomu jmovirno suprovodzhuvav vikonannya pisen zokrema t zv Dzyadovski pisni mozhlivo vona takozh bula u skladi gurtiv Zhoden ekzemplyar suki ne zberigsya do nashogo chasu Rekonstrujovano na osnovi akvareli Vojceha Gersona 1895 v t ch skripaliv Zbignyeva Butrina z Yanova Lyubelskogo ta Andzheya Kuchkovskogo z Varshavi BudovaKorpus instrumentu virizanij z cilnogo shmatka chereshni Maye formu shozhu na formu ta rozmiri alta maye vid chotiroh do semi strun Instrument harakterizuyetsya shirokim i korotkim grifom dekorativnoyu rozetkoyu virizanoyu na grifi j strunotrimachem sho spirayetsya na nizhnyu plastinu Sposib griInstrument trimayut na kolini u vertikalnomu polozhenni spirayuchis na pleche gravcya Grayut na nij za dopomogoyu tehniki nigtiv tobto struni vkorochuyutsya ne natiskannyam zverhu a bichnim dotikom do nigtya Cya tehnologiya bula opisana yak harakterna dlya polskih instrumentiv u XVI stolitti nimeckim teoretikom Martinom Agrikoloyu U 90 h rokah dva muzikanti samostijno zrobili sprobi vidtvoriti maneru gri na suci bilgorajskij Zbignyev Butrin z mista Yaniv Lyubelskij ta Mariya Pomyanovska z Varshavi Tehnika nigtiv zbereglasya i vidoma u vikonavchij praktici azijskih krayin u gri v Sarangi v Indiyi ta Nepali ta v Sarinda v Bengaliyi PrimitkiEwa Dahlig Ludowe instrumenty skrzypcowe w Polsce Warszawa Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk 2001 ISBN 83 85938 54 0 Martin Agricola Musica instrumentalis dedsch erste und vierte Ausgabe Wittemberg reprint w Publikation alterer praktischer und teoretischer Musik werke Jahrgang 24 band 20 Leipzig 1896 1528 s 204 Michael Praetorius Syntagma Musicum Wittemberg Johannis Richteri 1619 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu MP ne vkazano tekstPosilannyaSuka Bilgorajska istoriya zabutogo instrumentu 8 bereznya 2022 u Wayback Machine Foto instrumentu 11 kvitnya 2009 u Wayback Machine Mariya Pomyanovska predstavlyaye tehniku gri Bilgorajskoyi stervi na YouTube Stanislav Fiyalkovskij Zbignyev Butrin spivak i muzikant yakij graye suku z okolic Yanova Lyubelskogo Suka na sajti pro polski narodni instrumenti 28 bereznya 2022 u Wayback Machine