Франческо Феррара (італ. Francesco Ferrara; 7 грудня 1810, Палермо, Сицилійське королівство — 22 січня 1900, Венеція, Королівство Італія) — італійський сенатор, економіст, статистик і видавець.
Франческо Феррара | |
---|---|
італ. Francesco Ferrara | |
Ім'я при народженні | італ. Francesco Ferrara |
Народився | 7 грудня 1810[1][2][3] Палермо, Королівство Італія |
Помер | 22 січня 1900[1][2][3] (89 років) Венеція, Італія |
Країна | Королівство Італія |
Діяльність | економіст, статистик, політик |
Науковий ступінь | лауреат[d][4] |
Знання мов | італійська[1][5] |
Заклад | Туринський університет |
Посада | d, d, d[4], d[4], d[4], d[4] і d[4] |
Партія | d |
|
Життєпис
Франческо Феррара народився 7 грудня 1810 в столиці острова Сицилія місті Палермо.
У 1840-х роках заснував журнал «Статистичний журнал» (італ. «Giornale de Statistica»), який видавав спільно з іншим видатним італійським політекономом Емеріко Амарі. У цьому періодичному друкованому виданні вони опублікували безліч своїх статей політико-економічної і статистичної спрямованості, в яких Феррара показав себе, як переконаний прихильник манчестерської школи, не змінивши своїм переконанням до самої смерті. За участь (переважно літературну) в революційному русі був разом з Амарі заарештований в 1847 році і посаджений в Палермську цитадель. У наступному році був звільнений Сицилійською революцією, після чого зайняв місце в рядах тимчасового уряду і був посланий в місто Турин з пропозицією Сицилійського престолу Фердинанду Савойському, герцогу Генуезькому.
Так як під час його відсутності революція була придушена і на Сицилії був відновлений колишній режим, Франческо Феррара, знаючи, що після повернення його знову посадять в тюрму, не повернувся назад на батьківщину. Він зайняв посаду професора політичної економії в Туринському університеті, а через якийсь час перевівся на ту-ж посаду в університет міста Піза.
У 1865 році Франческо Феррара був обраний депутатом, а в 1881 році увійшов в Сенат Італії.
У квітні 1867 увійшов до Ради міністрів Італії під головуванням Урбано Раттацці, де очолив міністерство фінансів країни. На цій посаді запропонував сміливий проект оподаткування одноразовим, розподіленим на кілька років податком в 600 мільйонів фр. церковного майна, яке повинно було бути першим кроком до їх секуляризації. Внаслідок частих розбіжностей з цього питання з головою Радміну, Франческо Феррара вже чотири місяці по тому вийшов у відставку, проте його проект в значно пом'якшеному вигляді Раттацці провів через палати.
З 1868 року Феррара очолював Вище комерційне училище в місті Венеції.
Серед найбільш значущих праць Феррари можна назвати: «Importanza dell'economia politica» (Турин, 1849) і «Memorie di statistica» (збірник його статистичних статей з різних питань, Рим, 1890). Він видав у 27 т. «Biblioteca degli economisti» (1857—1868), біографічні і критичні введення до яких надрукував і окремо, під назвою «Esame storico-critico degli economisti e delle dottrine economiste» (Турин, 1890-92).
Франческо Феррара помер 22 січня 1900 року в Венеції. Похований в церкві Сан-Доменіко (Палермо).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- https://storia.camera.it/deputato/francesco-ferrara-18101007
- CONOR.Sl
Джерела
- Riccardo Faucci, «FERRARA, Francesco» in Dizionario Biografico degli Italiani, Volume 46, Roma, Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franchesko Ferrara ital Francesco Ferrara 7 grudnya 1810 Palermo Sicilijske korolivstvo 22 sichnya 1900 Veneciya Korolivstvo Italiya italijskij senator ekonomist statistik i vidavec Franchesko Ferraraital Francesco FerraraIm ya pri narodzhenniital Francesco FerraraNarodivsya7 grudnya 1810 1810 12 07 1 2 3 Palermo Korolivstvo ItaliyaPomer22 sichnya 1900 1900 01 22 1 2 3 89 rokiv Veneciya ItaliyaKrayina Korolivstvo ItaliyaDiyalnistekonomist statistik politikNaukovij stupinlaureat d 4 Znannya movitalijska 1 5 ZakladTurinskij universitetPosadad d d 4 d 4 d 4 d 4 i d 4 Partiyad Mediafajli u VikishovishiZhittyepisFranchesko Ferrara narodivsya 7 grudnya 1810 v stolici ostrova Siciliya misti Palermo Podiyi v Palermo 1848 U 1840 h rokah zasnuvav zhurnal Statistichnij zhurnal ital Giornale de Statistica yakij vidavav spilno z inshim vidatnim italijskim politekonomom Emeriko Amari U comu periodichnomu drukovanomu vidanni voni opublikuvali bezlich svoyih statej politiko ekonomichnoyi i statistichnoyi spryamovanosti v yakih Ferrara pokazav sebe yak perekonanij prihilnik manchesterskoyi shkoli ne zminivshi svoyim perekonannyam do samoyi smerti Za uchast perevazhno literaturnu v revolyucijnomu rusi buv razom z Amari zaareshtovanij v 1847 roci i posadzhenij v Palermsku citadel U nastupnomu roci buv zvilnenij Sicilijskoyu revolyuciyeyu pislya chogo zajnyav misce v ryadah timchasovogo uryadu i buv poslanij v misto Turin z propoziciyeyu Sicilijskogo prestolu Ferdinandu Savojskomu gercogu Genuezkomu Tak yak pid chas jogo vidsutnosti revolyuciya bula pridushena i na Siciliyi buv vidnovlenij kolishnij rezhim Franchesko Ferrara znayuchi sho pislya povernennya jogo znovu posadyat v tyurmu ne povernuvsya nazad na batkivshinu Vin zajnyav posadu profesora politichnoyi ekonomiyi v Turinskomu universiteti a cherez yakijs chas perevivsya na tu zh posadu v universitet mista Piza U 1865 roci Franchesko Ferrara buv obranij deputatom a v 1881 roci uvijshov v Senat Italiyi U kvitni 1867 uvijshov do Radi ministriv Italiyi pid golovuvannyam Urbano Rattacci de ocholiv ministerstvo finansiv krayini Na cij posadi zaproponuvav smilivij proekt opodatkuvannya odnorazovim rozpodilenim na kilka rokiv podatkom v 600 miljoniv fr cerkovnogo majna yake povinno bulo buti pershim krokom do yih sekulyarizaciyi Vnaslidok chastih rozbizhnostej z cogo pitannya z golovoyu Radminu Franchesko Ferrara vzhe chotiri misyaci po tomu vijshov u vidstavku prote jogo proekt v znachno pom yakshenomu viglyadi Rattacci proviv cherez palati Z 1868 roku Ferrara ocholyuvav Vishe komercijne uchilishe v misti Veneciyi Sered najbilsh znachushih prac Ferrari mozhna nazvati Importanza dell economia politica Turin 1849 i Memorie di statistica zbirnik jogo statistichnih statej z riznih pitan Rim 1890 Vin vidav u 27 t Biblioteca degli economisti 1857 1868 biografichni i kritichni vvedennya do yakih nadrukuvav i okremo pid nazvoyu Esame storico critico degli economisti e delle dottrine economiste Turin 1890 92 Franchesko Ferrara pomer 22 sichnya 1900 roku v Veneciyi Pohovanij v cerkvi San Domeniko Palermo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 https storia camera it deputato francesco ferrara 18101007 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaRiccardo Faucci FERRARA Francesco in Dizionario Biografico degli Italiani Volume 46 Roma Istituto dell Enciclopedia Italiana 1996