Міжнародні відносини Боснії і Герцеговини — сукупність двосторонніх відносин Боснії і Герцеговини з іншими державами, а також її участь у роботі міжнародних організацій і міжнародних інституцій.
Здобуття незалежності. Дейтонські угоди
3 березня 1992 р. за результатами проведеного двома днями раніше референдуму Боснія і Герцеговина вийшла зі складу СФРЮ й була проголошена незалежною державою. Ескалація міжетнічних суперечностей переросла у збройний конфлікт і повномасштабну війну, що тривала до підписання в Парижі 14 грудня 1995 р. Загальної рамкової угоди про мир (Дейтонські угоди). За умовами угод Боснія і Герцеговина, Хорватія та СРЮ погоджувались повністю поважати суверенну рівність одна одної й вирішити суперечки між собою мирними засобами; сторони зобов’язувалися поважати права людини, права біженців і переміщених осіб, всіляко співробітничати з усіма міжнародними акторами, включаючи РБ ООН, у здійсненні мирного врегулювання, розслідування і переслідування з суду військових злочинців і інших порушників міжнародних гуманітарних законів.
Доповнення 4 до Угоди визначило, що Боснія і Герцеговина залишиться єдиною державою з повним визнанням її суверенітету та територіальної недоторканості в міжнародно визнаних кордонах. Держава мала складатися з двох рівноправних частин: Федерації Боснії і Герцеговини (мусульмани та хорвати) та Республіки Сербської, які разом формують єдину спільноту ("м’яка федерація" канадського зразка). Сферами компетенції центральних керівних органів держави стали зовнішня політика, зовнішня торгівля, митна і грошова політика, питання міграції населення, комунікації та транспортне сполучення. Решта питань знаходилися в компетенції кожної з двох частин держави.
Було сформовано спільні державні органи: Президію з трьох членів (по одному представнику від мусульманської, сербської та хорватської громад, які на ротаційній основі обіймають посаду Голови Президії), двопалатний парламент (палата народів з 58-ми депутатів – 17 від босняків, 17 від хорватів, 17 від сербів і 7 – від інших етнічних спільнот, що обираються парламентами обох утворень, і палата представників з 98-ми депутатів, які обираються прямим голосуванням таким чином, що 2/3 представляє Боснію і Герцеговину, а 1/3 – Республіку Сербську), раду міністрів, яка несе відповідальність за сфери спільної компетенції.
Примітки
Література
- Регіонознавство : підручник / В.В. Копійка, В.П. Крижанівський, М.С. Дорошко та ін..; за заг.ред. академіків НАН України Л.В. Губерського і В.А. Смолія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. – 642 с.
- Країнознавство: країни пострадянського простору, Європи і Північної Америки : навч. посібник / М.С.Дорошко, Р.А.Кривонос, В.П.Крижанівський, Н.Ф.Сербіна. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. – 335 с.
Це незавершена стаття про міжнародні відносини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (травень 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodni vidnosini Bosniyi i Gercegovini sukupnist dvostoronnih vidnosin Bosniyi i Gercegovini z inshimi derzhavami a takozh yiyi uchast u roboti mizhnarodnih organizacij i mizhnarodnih institucij Zdobuttya nezalezhnosti Dejtonski ugodi3 bereznya 1992 r za rezultatami provedenogo dvoma dnyami ranishe referendumu Bosniya i Gercegovina vijshla zi skladu SFRYu j bula progoloshena nezalezhnoyu derzhavoyu Eskalaciya mizhetnichnih superechnostej pererosla u zbrojnij konflikt i povnomasshtabnu vijnu sho trivala do pidpisannya v Parizhi 14 grudnya 1995 r Zagalnoyi ramkovoyi ugodi pro mir Dejtonski ugodi Za umovami ugod Bosniya i Gercegovina Horvatiya ta SRYu pogodzhuvalis povnistyu povazhati suverennu rivnist odna odnoyi j virishiti superechki mizh soboyu mirnimi zasobami storoni zobov yazuvalisya povazhati prava lyudini prava bizhenciv i peremishenih osib vsilyako spivrobitnichati z usima mizhnarodnimi aktorami vklyuchayuchi RB OON u zdijsnenni mirnogo vregulyuvannya rozsliduvannya i peresliduvannya z sudu vijskovih zlochinciv i inshih porushnikiv mizhnarodnih gumanitarnih zakoniv Dopovnennya 4 do Ugodi viznachilo sho Bosniya i Gercegovina zalishitsya yedinoyu derzhavoyu z povnim viznannyam yiyi suverenitetu ta teritorialnoyi nedotorkanosti v mizhnarodno viznanih kordonah Derzhava mala skladatisya z dvoh rivnopravnih chastin Federaciyi Bosniyi i Gercegovini musulmani ta horvati ta Respubliki Serbskoyi yaki razom formuyut yedinu spilnotu m yaka federaciya kanadskogo zrazka Sferami kompetenciyi centralnih kerivnih organiv derzhavi stali zovnishnya politika zovnishnya torgivlya mitna i groshova politika pitannya migraciyi naselennya komunikaciyi ta transportne spoluchennya Reshta pitan znahodilisya v kompetenciyi kozhnoyi z dvoh chastin derzhavi Bulo sformovano spilni derzhavni organi Prezidiyu z troh chleniv po odnomu predstavniku vid musulmanskoyi serbskoyi ta horvatskoyi gromad yaki na rotacijnij osnovi obijmayut posadu Golovi Prezidiyi dvopalatnij parlament palata narodiv z 58 mi deputativ 17 vid bosnyakiv 17 vid horvativ 17 vid serbiv i 7 vid inshih etnichnih spilnot sho obirayutsya parlamentami oboh utvoren i palata predstavnikiv z 98 mi deputativ yaki obirayutsya pryamim golosuvannyam takim chinom sho 2 3 predstavlyaye Bosniyu i Gercegovinu a 1 3 Respubliku Serbsku radu ministriv yaka nese vidpovidalnist za sferi spilnoyi kompetenciyi PrimitkiLiteraturaRegionoznavstvo pidruchnik V V Kopijka V P Krizhanivskij M S Doroshko ta in za zag red akademikiv NAN Ukrayini L V Guberskogo i V A Smoliya K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2014 642 s Krayinoznavstvo krayini postradyanskogo prostoru Yevropi i Pivnichnoyi Ameriki navch posibnik M S Doroshko R A Krivonos V P Krizhanivskij N F Serbina K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2012 335 s Ce nezavershena stattya pro mizhnarodni vidnosini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2017