Кропив'янка балеарська

Кропив'янка балеарська
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Кропив'янкові (Sylviidae) Рід: Curruca Вид: Кропив'янка балеарська
Біноміальна назва
Curruca balearica (, 1913)
Ареал виду
Синоніми
Sylvia sarda balearica Sylvia balearica
Посилання
Вікісховище: Curruca balearica Віківиди: Curruca balearica МСОП: 22734798

Кропи́в'янка балеарська (Curruca balearica) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae). Ендемік Балеарських островів у західній частині Середземного моря.

Опис

Довжина птаха становить 12,5 см, враховуючи довгий хвіст. У самців під час сезону розмноження верхня частина тіла сизувато-сіра, а нижня частина тіла кремова з легким рожевуватим відтінком. Горло білувате, передня частина обличчя чорнувата. У самиць верхня частина тіла сірувато-коричнева, чорнуваті плями на обличчі у них відсутні. Райдужки оранжеві. навколо очей червонувато-оранжеві кільця. Дзьоб прямий, загострений, біля основи оранжевий, на кінчику чорнуватий. У самців під час негніздового періоду і у молодих птахів забарвлення є подібним до забарвлення самиць. У молодих птахів кільця навколо очей білуваті, а лапи жовтуваті. Загалом балеарські кропив'янки є дуже схожими на сардинських кропив'янок, однак відрізняються дещо меншими розмірами, більш стрункою будовою тіла і тоншим хвостом. Крім того, сардинські кропив'янки є дещо більш сірі, а горло у них більш темне, ніж у балеарських кропив'янок. Вокалізація у цих видів також відрізняється.

Таксономія

Балеарські кропив'янки раніше вважалися підвидом сардинської кропив'янки, однак були визнані окремим видом через різницю у вокалізації, способі життя і зовнішньому вигляді. Генетичні дослідження дослідження показали, що балеарські кропив'янки найближче споріднені з прованськими кропив'янками, а сардинські кропив'янки є споріднені з цією сестринською групою. Клада з цих трьох видів, у свою чергу, є споріднена з сестринською групою сірих і піренейських кропив'янок.

Поширення і екологія

Балеарські кропив'янки мешкають на всіх Балеарських островах, за винятком Менорки. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, що варіюються від густих лісів алепської сосни, через маквіс, що складається з маслин, масткових дерев і ялівців, до лук, порослих Ampelodesmos mauritanica, характерних для бідних ґрунтів архіпелага. Віддають перевагу сухим, низькорослих чагарниковим заростям. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря.

Балеарські кропив'янки живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, восени також ягодами і плодами чагарників, зокрема Rhamnus ludovici-salvatoris і Pistacia lentiscus. Гніздяться з березня по червень. Гніздо глибоке, чашоподібне, робиться з трави, стебел і листя, встелється тонкими травинками, шерстю і корінцями, розміщується в невисоких чагарниках. В кладці від 2 до 4 яєць. Інкубаційний період триває 12-15 днів. насиджують і самиці. і самці. За сезон може вилупитися 2 виводки.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція балеарських кропив'янок становить від 20 до 50 тисяч дорослих птахів.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Curruca balearica: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 листопада 2022
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 листопада 2022.
4. Cai, T.; Cibois, A.; Alström, P.; Moyle, R.G.; Kennedy, J.D.; Shao, S.; Zhang, R.; Irestedt, M.; Ericson, P.G.P.; Gelang, M.; Qu, Y.; Lei, F.; Fjeldså, J. (2019). Near-complete phylogeny and taxonomic revision of the world's babblers (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 130: 346—356. doi:10.1016/j.ympev.2018.10.010.