Коми шне село в Україні у Станично Луганській селищній громаді Щастинського району Луганської області Населення становит

Коми́шне — село в Україні, у Станично-Луганській селищній громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 732 особи. Колишній орган місцевого самоврядування — Комишненська сільська рада.

село Комишне
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Щастинський район
Громада	Станично-Луганська селищна громада
Основні дані
Засноване	1886
Населення	732
Площа	4,96 км²
Густота населення	147,58 осіб/км²
Поштовий індекс	93644
Телефонний код	+380 6472
Географічні дані
Географічні координати	48°43′10″ пн. ш. 39°38′09″ сх. д. / 48.71944° пн. ш. 39.63583° сх. д. / 48.71944; 39.63583Координати: 48°43′10″ пн. ш. 39°38′09″ сх. д. / 48.71944° пн. ш. 39.63583° сх. д. / 48.71944; 39.63583
Середня висота над рівнем моря	105 м
Водойми	річка Балка Комишова


Місцева влада
Адреса ради	93644, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с. Комишне, вул. Дружби, 3
Карта
Комишне
Комишне
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комишне.

Географія

Географічні координати: 48°43' пн. ш. 39°38' сх. д. Загальна площа села — 4,96 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 17 км від районного центру. Найближча залізнична станція — Вільхівка, за 10 км. У селі бере початок річка Балка Комишова.

Історія

Населений пункт засновано як хутір Комишний у XVIII столітті. Першими поселенцями стали донські козаки, а також селяни з Правобережної України та центральних губерній Російської імперії.

У другій половині XIX століття на території поселення нараховувалось 117 дворів, де проживав 391 чоловік та 388 жінок.

1892 року побудовано Свято-Вознесенський храм.

У 1932–1933 роках Камишненська сільська рада постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 26 осіб, імена яких встановлено.

У 1950-х роках до складу Комишного було приєднано хутір Паськів.

Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Заповіт Ілліча», восьмирічна школа, бібліотека, клуб і лікарня.

Упродовж війни на сході України село потрапило до зони бойових дій. 12 серпня 2014 року прикордонний пункт біля села був обстріляний артилерією з боку Росії. 20 серпня 2014-го загинув під час мінометного обстрілу блокпосту біля села Камишине сержант 13-го батальйону «Чернігів-1» Руслан Джужа. 9 лютого 2015 року Комишне зазнало обстрілу із «Градів» з території Росії, снаряди були випущені зі станиці (Тарасовський район Ростовської області), пошкоджень зазнали кілька житлових будинків. 25 травня 2015-го біля Комишного терористи розстріляли медичний військовий автомобіль, один український військовий загинув, ще один поранений.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 732 особи, з них 12,43% зазначили рідною мову українську, 86,75% — російську, а 0,82% — іншу.

Пам'ятки

Неподалік від села розташований ботанічний заказник місцевого значення «Комишнянський».

На околицях Комишного виявлено 2 поселення епохи бронзи, поселення пізнього середньовіччя, могильник раннього середньовіччя та 10 курганних могильників із 26 курганами.

Мешканці

В селі народився Кучеренко Віктор Петрович (1937—1997) — український живописець;

Примітки

Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 840.
Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
Село Камышное Свято-Вознесенский храм [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 534.
. Архів оригіналу за 26 Жовтня 2014. Процитовано 26 Жовтня 2014.
. Архів оригіналу за 20 Грудня 2016. Процитовано 13 Серпня 2014.
. Архів оригіналу за 9 Лютого 2015. Процитовано 9 Лютого 2015.
. Архів оригіналу за 26 Травня 2015. Процитовано 26 Травня 2015.
. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 15 Березня 2014.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.

Джерела

Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.

Посилання

Облікова картка на сайті ВРУ
Погода в селі Комишне [ 20 Грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[FOOTNOTEІсторія_міст_і_сіл_Української_РСР._Луганська_область1968840-1] Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 840.

[Высоцкий-2] Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.

[3] Село Камышное Свято-Вознесенский храм [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

[FOOTNOTEНаціональна_книга_пам'яті_жертв_Голодомору_1932-1933_років_в_Україні._Луганська_область2008534-4] Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 534.

[5] . Архів оригіналу за 26 Жовтня 2014. Процитовано 26 Жовтня 2014.

[6] . Архів оригіналу за 20 Грудня 2016. Процитовано 13 Серпня 2014.

[7] . Архів оригіналу за 9 Лютого 2015. Процитовано 9 Лютого 2015.

[8] . Архів оригіналу за 26 Травня 2015. Процитовано 26 Травня 2015.

[9] . Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 15 Березня 2014.

[10] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.