Ейреніс смугастий | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Eirenis medus , 1940 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ейреніс смугастий (Eirenis medus) — неотруйна змія з роду Ейреніс родини Вужеві.
Опис
Загальна довжина досягає 32 см. Кінчик морди тупо закруглений. Маленький виличний щиток лежить на другому і зрідка торкається третього верхньогубного. Є 1 передочний і 2 заочноямкових щитка. Останні іноді зливаються один з одним. Верхньогубних щитків 7, з них третій й четвертий доходять до очей. Навколо середини тулуба є 15 лусок. Черевних щитків — 154–174, у самок більше, ніж у самців. Анальний щиток розділений. Підхвостових щитків — 44-62 пари. Має дуже короткий хвіст.
Зверху піщаного, сірувато-оливкового або сірувато-коричневого кольору. Середина кожної лусочки світліше її боків. Краї окремих лусок буро-оливкового, майже чорного кольору. На спині, особливо у передній половині тулуба, темні краю луски складаються в численні (більше 50) вузькі, більш-менш хвилясті поперечні смужки, звичайно розчленовані на хребті. У задній половині тулуба вони зазвичай не виражені, але окремі луски часто зберігають темну облямовку. Хвіст зверху зазвичай без цяток. Темної поперечної смуги на потилиці немає. У молодих особин на маківці, лобному і надочноямкових щитках розташовуються великі бурі плями, які майже або повністю зникають у дорослих змій. Задні краї верхньогубних щитків — темні. Черево світлого забарвлення, без плям.
Спосіб життя
Полюбляє кам'янисті схили, міжгірські низини, передгірні пагорби. Зустрічається на висоті до 1100–1600 м над рівнем моря. Ховається під камінням, може жити у термітниках. Активний вночі. Після зимівлі з'являється на початку квітня і активний до кінця жовтня. Харчується комахами, павуками та іншими безхребетними, зокрема скорпіонами.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає 2-3 яйця довжиною до 18 мм. Молоді ейреніси довжиною до 126 мм з'являються в жовтні.
Розповсюдження
Мешкає у південному Туркменістані в межах Копетдагу, північному Ірані.
Джерела
- Nagy, Z.T.; Schmidtler, J.F. Joger, U. & Wink, M. 2004. Systematik der Zwergnattern (Reptilia: Colubridae: Eirenis) und verwandter Gruppen anhand von DNA-Sequenzen und morphologischen Daten. Salamandra 39 (3/4): 149–168
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ejrenis smugastij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Vuzhevi Rid Ejrenis Eirenis Vid Ejrenis smugastij Binomialna nazva Eirenis medus 1940 Posilannya Vikishovishe Eirenis medus Vikividi Eirenis medus EOL 794930 MSOP 164719 Ejrenis smugastij Eirenis medus neotrujna zmiya z rodu Ejrenis rodini Vuzhevi OpisZagalna dovzhina dosyagaye 32 sm Kinchik mordi tupo zakruglenij Malenkij vilichnij shitok lezhit na drugomu i zridka torkayetsya tretogo verhnogubnogo Ye 1 peredochnij i 2 zaochnoyamkovih shitka Ostanni inodi zlivayutsya odin z odnim Verhnogubnih shitkiv 7 z nih tretij j chetvertij dohodyat do ochej Navkolo seredini tuluba ye 15 lusok Cherevnih shitkiv 154 174 u samok bilshe nizh u samciv Analnij shitok rozdilenij Pidhvostovih shitkiv 44 62 pari Maye duzhe korotkij hvist Zverhu pishanogo siruvato olivkovogo abo siruvato korichnevogo koloru Seredina kozhnoyi lusochki svitlishe yiyi bokiv Krayi okremih lusok buro olivkovogo majzhe chornogo koloru Na spini osoblivo u perednij polovini tuluba temni krayu luski skladayutsya v chislenni bilshe 50 vuzki bilsh mensh hvilyasti poperechni smuzhki zvichajno rozchlenovani na hrebti U zadnij polovini tuluba voni zazvichaj ne virazheni ale okremi luski chasto zberigayut temnu oblyamovku Hvist zverhu zazvichaj bez cyatok Temnoyi poperechnoyi smugi na potilici nemaye U molodih osobin na makivci lobnomu i nadochnoyamkovih shitkah roztashovuyutsya veliki buri plyami yaki majzhe abo povnistyu znikayut u doroslih zmij Zadni krayi verhnogubnih shitkiv temni Cherevo svitlogo zabarvlennya bez plyam Sposib zhittyaPolyublyaye kam yanisti shili mizhgirski nizini peredgirni pagorbi Zustrichayetsya na visoti do 1100 1600 m nad rivnem morya Hovayetsya pid kaminnyam mozhe zhiti u termitnikah Aktivnij vnochi Pislya zimivli z yavlyayetsya na pochatku kvitnya i aktivnij do kincya zhovtnya Harchuyetsya komahami pavukami ta inshimi bezhrebetnimi zokrema skorpionami Ce yajcekladna zmiya Samicya vidkladaye 2 3 yajcya dovzhinoyu do 18 mm Molodi ejrenisi dovzhinoyu do 126 mm z yavlyayutsya v zhovtni RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivdennomu Turkmenistani v mezhah Kopetdagu pivnichnomu Irani DzherelaNagy Z T Schmidtler J F Joger U amp Wink M 2004 Systematik der Zwergnattern Reptilia Colubridae Eirenis und verwandter Gruppen anhand von DNA Sequenzen und morphologischen Daten Salamandra 39 3 4 149 168 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Ce nezavershena stattya z gerpetologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi