Олекса́ндр Сергі́йович Вознесе́нський, справжнє прізвище Бродський (рос. Вознесенский Александр Сергеевич; нар. 11 березня 1880, Вознесенськ — пом. 22 січня 1939) — український та російський кінодраматург, критик, теоретик кіно.
Вознесенський Олександр Сергійович | |
---|---|
Вознесенский Александр Сергеевич | |
Дата народження | 11 березня 1880 |
Місце народження | Вознесенськ Херсонської губернії |
Дата смерті | 22 січня 1939 (58 років) |
Місце смерті | Нова Шульба, Семипалатинська область |
Громадянство | Російська імперія → СРСР |
Професія | поет, драматург, кінорежисер |
Кар'єра | 1911—1921 |
З життєпису
Походить з родини повітового лікаря. 1897 року поступив на медичний факультет Московського університету, по тому пройшов чотири курси юридичного факультету, 1902 полишив навчання.
Одночасно в 1898 вчився у драматичній студії Московського філармонічного товариства у К. С. Станіславського.
З 1902 року почав регулярно друкуватися в газетах та журналах — поезії, фейлетони, критичні замітки, літературні огляди — вперше надрукувався в «Одеських новинах» — проживав тоді в Одесі.
Товаришував з Корнієм Чуковським, був боярином на його весіллі.
Вірші його почали друкувати 1905 року в журналі «Жало», з 1913 — в «Сатириконі» та «Новому Сатириконі».
1909 року одружився, жінкою його була Юренєва Віра Леонідівна — майбутня заслужена артистка РРФСР.
Виступав з публічними доповідями, на основі яких написав книгу «Поети, закохані в прозу» — випущена 1910 року в Києві.
1911 року в Московському художньому театрі К. Марджанов поставив його п"єсу «Сльози», згодом по ній знято фільм.
За його сценаріями у 1911—1921 роках поставлено понад 20 фільмів, з них — «Німі свідки» (1914), «Королева екрану» (1916), «Жінка завтрашнього дня» (в 2-х серіях, 1914-15), «Цар Микола ІІ — самодержець всеросійський» (1917), «Слухайте, брати!» (1919), «Все для фронту!» (1920).
1914 року вийшов його поетичний збірник «Шлях Агасфера» — перевиданий 1916.
1917 року відкрив керував студією Екранного мистецтва в Петрограді, в 1919—1920 — Кінокурсами в Києві, в 1919 році також викладав у Театральній академії в Києві.
у 1921—1922 роках працював в Московському кінокомітеті як член художньої ради.
Виступав в пресі з рецензійними статтями, перша — «Про мистецтво мовчання, більше, чим кіно» — 1911. З часом його рецензії та статті були перероблені в книгу «Мистецтво екрану» — 1924.
У 1918—1923 роках керував кінокурсами (згодом перейменовані в «Студію екранного мистецтва») у Києві, з 1924 — у Ленінграді; автор праці «Мистецтво екрану» (1924).
Писав п'єси майже до кінця 1920-х, скрізь головна роль була виписана під Віру Юр'єву; перекладав з німецької та польської мов — Пшибишевського перекладав, навіть не знаючи польської. Зокрема, на початку 1930-х перекладав Еріха Вайнерта. 1932 року ці переклади вийшли друком з передмовою О. Й. Дейча.
Репресований в середині 1930-х. Помер 1939 року в селі Нова Шульба Семипалатинської області.
Посмертно реабілітований.
Джерела
- Інститут історії України [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Персони (рос. [ 20 червня 2013 у Wayback Machine.])
- А. С. Вознесенський (рос.) [ 29 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Олександр Вознесенський (Бродський) (рос.) [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Поезія Москвоського університету (рос.) [ 19 травня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Sergi jovich Voznese nskij spravzhnye prizvishe Brodskij ros Voznesenskij Aleksandr Sergeevich nar 11 bereznya 1880 18800311 Voznesensk pom 22 sichnya 1939 ukrayinskij ta rosijskij kinodramaturg kritik teoretik kino Voznesenskij Oleksandr SergijovichVoznesenskij Aleksandr SergeevichZobrazhennyaData narodzhennya11 bereznya 1880 1880 03 11 Misce narodzhennyaVoznesensk Hersonskoyi guberniyiData smerti22 sichnya 1939 1939 01 22 58 rokiv Misce smertiNova Shulba Semipalatinska oblastGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRProfesiyapoet dramaturg kinorezhiserKar yera1911 1921 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voznesenskij Z zhittyepisuPohodit z rodini povitovogo likarya 1897 roku postupiv na medichnij fakultet Moskovskogo universitetu po tomu projshov chotiri kursi yuridichnogo fakultetu 1902 polishiv navchannya Odnochasno v 1898 vchivsya u dramatichnij studiyi Moskovskogo filarmonichnogo tovaristva u K S Stanislavskogo Z 1902 roku pochav regulyarno drukuvatisya v gazetah ta zhurnalah poeziyi fejletoni kritichni zamitki literaturni oglyadi vpershe nadrukuvavsya v Odeskih novinah prozhivav todi v Odesi Tovarishuvav z Korniyem Chukovskim buv boyarinom na jogo vesilli Virshi jogo pochali drukuvati 1905 roku v zhurnali Zhalo z 1913 v Satirikoni ta Novomu Satirikoni 1909 roku odruzhivsya zhinkoyu jogo bula Yurenyeva Vira Leonidivna majbutnya zasluzhena artistka RRFSR Vistupav z publichnimi dopovidyami na osnovi yakih napisav knigu Poeti zakohani v prozu vipushena 1910 roku v Kiyevi 1911 roku v Moskovskomu hudozhnomu teatri K Mardzhanov postaviv jogo p yesu Slozi zgodom po nij znyato film Za jogo scenariyami u 1911 1921 rokah postavleno ponad 20 filmiv z nih Nimi svidki 1914 Koroleva ekranu 1916 Zhinka zavtrashnogo dnya v 2 h seriyah 1914 15 Car Mikola II samoderzhec vserosijskij 1917 Sluhajte brati 1919 Vse dlya frontu 1920 1914 roku vijshov jogo poetichnij zbirnik Shlyah Agasfera perevidanij 1916 1917 roku vidkriv keruvav studiyeyu Ekrannogo mistectva v Petrogradi v 1919 1920 Kinokursami v Kiyevi v 1919 roci takozh vikladav u Teatralnij akademiyi v Kiyevi u 1921 1922 rokah pracyuvav v Moskovskomu kinokomiteti yak chlen hudozhnoyi radi Vistupav v presi z recenzijnimi stattyami persha Pro mistectvo movchannya bilshe chim kino 1911 Z chasom jogo recenziyi ta statti buli pererobleni v knigu Mistectvo ekranu 1924 U 1918 1923 rokah keruvav kinokursami zgodom perejmenovani v Studiyu ekrannogo mistectva u Kiyevi z 1924 u Leningradi avtor praci Mistectvo ekranu 1924 Pisav p yesi majzhe do kincya 1920 h skriz golovna rol bula vipisana pid Viru Yur yevu perekladav z nimeckoyi ta polskoyi mov Pshibishevskogo perekladav navit ne znayuchi polskoyi Zokrema na pochatku 1930 h perekladav Eriha Vajnerta 1932 roku ci perekladi vijshli drukom z peredmovoyu O J Dejcha Represovanij v seredini 1930 h Pomer 1939 roku v seli Nova Shulba Semipalatinskoyi oblasti Posmertno reabilitovanij DzherelaInstitut istoriyi Ukrayini 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Personi ros 20 chervnya 2013 u Wayback Machine A S Voznesenskij ros 29 kvitnya 2015 u Wayback Machine Oleksandr Voznesenskij Brodskij ros 9 travnya 2013 u Wayback Machine Poeziya Moskvoskogo universitetu ros 19 travnya 2017 u Wayback Machine