Оранжере́я (нім. Orangerie) — будівля в парку Карлсауе в місті Кассель, земля Гессен, Німеччина. Оранжерею побудовано з 1702 по 1711 рік за указом ландграфа Гессен-Касселя Карла, приблизно за 400 м на південь від колишнього міського замку біля західного берега річки Фульда.
Оранжерея | ||||
---|---|---|---|---|
Вид на Оранжерею в 2011 році | ||||
51°18′37″ пн. ш. 9°30′02″ сх. д. / 51.31030000002777314° пн. ш. 9.50083000002777922° сх. д.Координати: 51°18′37″ пн. ш. 9°30′02″ сх. д. / 51.31030000002777314° пн. ш. 9.50083000002777922° сх. д. | ||||
Тип | оранжерея | |||
Статус спадщини | d | |||
Країна | Німеччина | |||
Розташування | d[1] | |||
Тип будівлі | оранжерея | |||
Архітектурний стиль | бароко | |||
Автор проєкту | Йоганн Конрад Ґіслер | |||
Засновник | Карл, ландграф Гессен-Касселя | |||
Перша згадка | XVIII ст. | |||
Сайт | museum-kassel.de/index_navi.php?parent=1060 | |||
Оранжерея (Кассель) (Німеччина) | ||||
Оранжерея у Вікісховищі |
Історія
У 1568 році на території нинішньої Оранжереї та прилеглого гессенського поля битви за бажанням Вільгема IV спроєктували замковий сад з невеличким замком з південної сторони. Його наступник ландграф Моріц дав указ переробити сад на початку XVII століття.
Нинішній бароковий замок спорудив приблизно з 1702 року у французькому стилі дворянський архітектор Йоганн Конрад Ґіслер. Основна будівля простягається на 139,40 метра в довжину. Довгі галереї виконували функцію як святкових залів, так і одночасно оранжереї для рослин, які були виставлені в горщиках у садах Оранжереї влітку. Кутовий павільйон використовувала сім'я ландграфа як літню резиденцію. На верхньому поверсі центральної будівлі розташовувався зал Аполлона. Цікаво, що до нього можна було потрапити тільки через відкритий дах — до нього не було сходів.
Ландграф Карл планував доповнити головну будівлю Оранжереї кількома павільйонами, трохи відокремленими один від одного. Проте протягом його життя була тільки споруджена будівля «Мармурова ванна» (1722 рік). Це була велична кімната, яка не виконувала жодних функцій, окрім як виставки численних мармурових скульптур Пьєра-Етьєна Монно. Тепер будівлю можна оглянути як частину екскурсії музеєм. Тільки у 1765 році Сімон Луїс де Рей збудував «Кухонний павільйон», який стоїть симетрично навпроти будівлі «Мармурова ванна» зі східної сторони Оранжереї.
Після того як Кургессен зайняли французькі війська Оранжерея виконувала функцію військового лазарету. У 1808 році вестфальський король Жером Бонапарт використовував Оранжерею як свій палац, поки не був перебудований Фрідеріціанум. У 1813 році Кассель визволила російська армія.
З 1830 року інтер'єр був сильно пошкоджений невдалими ремонтними роботами. Більшість штукатурних робіт та внутрішній живопис були втрачені. Також у 1872 році сильно змінили зовнішнє оздоблення. Наприклад, барокові медальйони римських імператорів замінили портретами гессенських правителів, а пошкоджені статуї вилучили з ніш на північній стороні. Часто основна частина Оранжереї та галявина перед будівлею — Voraue — використовувалися як виставкова будівля або приміщення для різного роду промислових, комерційних та професійних виставок.
Використання в нинішній час
Оранжерея була сильно пошкоджена у Другу світову війну під час повітряних ударів британської авіації. Після цього руїни були тимчасово укріплені та у такому вигляді були виставковим місцем для другої Федеральної садової виставки та першої виставки documenta у 1955 році. У 1970-х роках був відновлений зовнішній вигляд Оранжереї, хоча історичні залишки південної частини були замінені неякісними мистецькими копіями. Декорації фасаду лише умовно відповідають стану будівлі 1872 року, інтер'єр повністю наново переробили.
У 1977 році з нагоди documenta 6 Оранжерея була частиною лазерної інсталяції Горста Бауманна та Петера Герта.
Нині в Оранжереї розміщуються астрономічно-фізичні кабінети з інтегрованим планетарієм. Таким чином, зберігається наукове значення астрономії, розвиток якої підтримувався у часи ландграфа Моріца. У той час перша установка для перегляду зірок та дослідження астрономічних явищ знаходилась у колишній оборонній вежі міського укріплення. З 1996 року до музею також належить «Планетарна доріжка Карлсауе».
Адміністрація Музейного ландшафту Гессена-Касселя прагне відновити оранжерею в Касселі. З цією метою в майбутньому планується, що в деяких частинах Оранжереї знову зимуватимуть дерева лимона, а влітку приміщення будівлі будуть використовувати для проведення різних заходів. Простора тераса відокремлює сад палацу від великої галявини і використовується влітку як кафе.
Протягом documenta 12 галявина використовувалась як виставкове місце, для якого побудували виставковий павільйон площею 9500 м². З 2008 року на галявині перед Оранжереєю відбувається щорічний концерт «HNA Sommer Open Air», який на цей час є другим за величиною концертом класичної музики просто неба Німеччини.
Панорама
Примітки
- archINFORM — 1994.
- planetarium | Museumslandschaft Hessen Kassel. museum-kassel.de (нім.). Процитовано 11 липня 2019.
- documenta 12: Die ersten Formen des Aue-Pavillons. www.documenta12.de (нім.). Процитовано 11 липня 2019.
- Termin für das Sommernachts-Open-Air vor der Orangerie steht fest. https://www.hna.de (нім.). 30 квітня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oranzhere ya nim Orangerie budivlya v parku Karlsaue v misti Kassel zemlya Gessen Nimechchina Oranzhereyu pobudovano z 1702 po 1711 rik za ukazom landgrafa Gessen Kasselya Karla priblizno za 400 m na pivden vid kolishnogo miskogo zamku bilya zahidnogo berega richki Fulda OranzhereyaVid na Oranzhereyu v 2011 roci51 18 37 pn sh 9 30 02 sh d 51 31030000002777314 pn sh 9 50083000002777922 sh d 51 31030000002777314 9 50083000002777922 Koordinati 51 18 37 pn sh 9 30 02 sh d 51 31030000002777314 pn sh 9 50083000002777922 sh d 51 31030000002777314 9 50083000002777922TiporanzhereyaStatus spadshinidKrayina Nimechchina ISO3166 1 alpha 3 DEU ISO3166 1 cifrovij 276 Roztashuvannyad 1 Tip budivlioranzhereyaArhitekturnij stilbarokoAvtor proyektuJogann Konrad GislerZasnovnikKarl landgraf Gessen KasselyaPersha zgadkaXVIII st Sajtmuseum kassel de index navi php parent 1060Oranzhereya Kassel Nimechchina Oranzhereya u VikishovishiIstoriyaOranzhereya fotohrom 1900 rik U 1568 roci na teritoriyi ninishnoyi Oranzhereyi ta prileglogo gessenskogo polya bitvi za bazhannyam Vilgema IV sproyektuvali zamkovij sad z nevelichkim zamkom z pivdennoyi storoni Jogo nastupnik landgraf Moric dav ukaz pererobiti sad na pochatku XVII stolittya Ninishnij barokovij zamok sporudiv priblizno z 1702 roku u francuzkomu stili dvoryanskij arhitektor Jogann Konrad Gisler Osnovna budivlya prostyagayetsya na 139 40 metra v dovzhinu Dovgi galereyi vikonuvali funkciyu yak svyatkovih zaliv tak i odnochasno oranzhereyi dlya roslin yaki buli vistavleni v gorshikah u sadah Oranzhereyi vlitku Kutovij paviljon vikoristovuvala sim ya landgrafa yak litnyu rezidenciyu Na verhnomu poversi centralnoyi budivli roztashovuvavsya zal Apollona Cikavo sho do nogo mozhna bulo potrapiti tilki cherez vidkritij dah do nogo ne bulo shodiv Landgraf Karl planuvav dopovniti golovnu budivlyu Oranzhereyi kilkoma paviljonami trohi vidokremlenimi odin vid odnogo Prote protyagom jogo zhittya bula tilki sporudzhena budivlya Marmurova vanna 1722 rik Ce bula velichna kimnata yaka ne vikonuvala zhodnih funkcij okrim yak vistavki chislennih marmurovih skulptur Pyera Etyena Monno Teper budivlyu mozhna oglyanuti yak chastinu ekskursiyi muzeyem Tilki u 1765 roci Simon Luyis de Rej zbuduvav Kuhonnij paviljon yakij stoyit simetrichno navproti budivli Marmurova vanna zi shidnoyi storoni Oranzhereyi Pislya togo yak Kurgessen zajnyali francuzki vijska Oranzhereya vikonuvala funkciyu vijskovogo lazaretu U 1808 roci vestfalskij korol Zherom Bonapart vikoristovuvav Oranzhereyu yak svij palac poki ne buv perebudovanij Fridericianum U 1813 roci Kassel vizvolila rosijska armiya Z 1830 roku inter yer buv silno poshkodzhenij nevdalimi remontnimi robotami Bilshist shtukaturnih robit ta vnutrishnij zhivopis buli vtracheni Takozh u 1872 roci silno zminili zovnishnye ozdoblennya Napriklad barokovi medaljoni rimskih imperatoriv zaminili portretami gessenskih praviteliv a poshkodzheni statuyi viluchili z nish na pivnichnij storoni Chasto osnovna chastina Oranzhereyi ta galyavina pered budivleyu Voraue vikoristovuvalisya yak vistavkova budivlya abo primishennya dlya riznogo rodu promislovih komercijnih ta profesijnih vistavok Vikoristannya v ninishnij chasOranzhereya bula silno poshkodzhena u Drugu svitovu vijnu pid chas povitryanih udariv britanskoyi aviaciyi Pislya cogo ruyini buli timchasovo ukripleni ta u takomu viglyadi buli vistavkovim miscem dlya drugoyi Federalnoyi sadovoyi vistavki ta pershoyi vistavki documenta u 1955 roci U 1970 h rokah buv vidnovlenij zovnishnij viglyad Oranzhereyi hocha istorichni zalishki pivdennoyi chastini buli zamineni neyakisnimi misteckimi kopiyami Dekoraciyi fasadu lishe umovno vidpovidayut stanu budivli 1872 roku inter yer povnistyu nanovo pererobili Lazerna instalyaciya v Oranzhereyi U 1977 roci z nagodi documenta 6 Oranzhereya bula chastinoyu lazernoyi instalyaciyi Gorsta Baumanna ta Petera Gerta Nini v Oranzhereyi rozmishuyutsya astronomichno fizichni kabineti z integrovanim planetariyem Takim chinom zberigayetsya naukove znachennya astronomiyi rozvitok yakoyi pidtrimuvavsya u chasi landgrafa Morica U toj chas persha ustanovka dlya pereglyadu zirok ta doslidzhennya astronomichnih yavish znahodilas u kolishnij oboronnij vezhi miskogo ukriplennya Z 1996 roku do muzeyu takozh nalezhit Planetarna dorizhka Karlsaue Administraciya Muzejnogo landshaftu Gessena Kasselya pragne vidnoviti oranzhereyu v Kasseli Z ciyeyu metoyu v majbutnomu planuyetsya sho v deyakih chastinah Oranzhereyi znovu zimuvatimut dereva limona a vlitku primishennya budivli budut vikoristovuvati dlya provedennya riznih zahodiv Prostora terasa vidokremlyuye sad palacu vid velikoyi galyavini i vikoristovuyetsya vlitku yak kafe Protyagom documenta 12 galyavina vikoristovuvalas yak vistavkove misce dlya yakogo pobuduvali vistavkovij paviljon plosheyu 9500 m Z 2008 roku na galyavini pered Oranzhereyeyu vidbuvayetsya shorichnij koncert HNA Sommer Open Air yakij na cej chas ye drugim za velichinoyu koncertom klasichnoyi muziki prosto neba Nimechchini PanoramaVid na Oranzhereyu zliva Marmurova vanna po centru Oranzhereya sprava Kuhonnij paviljon PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 planetarium Museumslandschaft Hessen Kassel museum kassel de nim Procitovano 11 lipnya 2019 documenta 12 Die ersten Formen des Aue Pavillons www documenta12 de nim Procitovano 11 lipnya 2019 Termin fur das Sommernachts Open Air vor der Orangerie steht fest https www hna de nim 30 kvitnya 2019 Procitovano 11 lipnya 2019