Лофур чубатий Самець Самиця Охоронний статус Уразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Т

Лофур чубатий

Самець

Самиця

Охоронний статус

Уразливий (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Куроподібні (Galliformes)
Родина:	Фазанові (Phasianidae)
Рід:	(Lophura)
Вид:	Лофур чубатий

Біноміальна назва

Lophura ignita
(Shaw, 1798)

Синоніми

Phasianus ignitus Shaw, 1797

Посилання

Вікісховище:	Lophura ignita
Віківиди:	Lophura ignita
ITIS:	176079
МСОП:	22727431
NCBI:	9044

Лофур чубатий (Lophura ignita) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.

Опис

Самці досягають довжини 70 см. На голові у них темний чуб, подібний до чуба павича. Забарвлення синювато-чорне, надхвістя червонувато-коричневе, крайні стернові пера чорні, райдужки червоні, на обличчі є плями голої яскраво-синьої шкіри. Самиці мають коричневе забарвлення, чуб у них коротший, на обличі плями голої синьої шкіри, на нижній частині тіла чорно-білі плями.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

L. i. nobilis (Sclater, PL, 1863) — північ Калімантану;
L. i. ignita (Shaw, 1798) — південь Калімантану і острів Банка.

(Lophura rufa) раніше вважалися конспецифічним з чубатим лофуром, однак були визнані окремим видом.

Поширення

Чубаті лофури мешкають в Індонезії, Малайзії та Брунеї. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на більших висотах, ніж (Lophura pyronota). Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться рослинністю, плодами і дрібними тваринами. Сезон розмноження триває з лютого по серпень. Самиці відкладають 4-8 кремово-білих яєць.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. Чубатим лофурам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Lophura ignita: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 21 лютого 2024
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2024). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 14.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 лютого 2024.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Lophura ignita: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 21 лютого 2024

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2024). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 14.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 лютого 2024.