Пал́ац Юстиції або «Будинок з левами» — будівля в історичному центрі Чернівців (Театральна площа), в якій розміщена Чернівецька обласна Державна адміністрація. Відноситься до пам'яток архітектури національного значення (Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 р.№ 442)
Пал́ац Юстиції | |
---|---|
Країна: | Україна |
Місце розташування: | м. Чернівці вул. Грушевського, 1 |
Географічні координати: | 48°17′26″ пн. ш. 25°55′56″ сх. д. / 48.29056° пн. ш. 25.93222° сх. д.Координати: 48°17′26″ пн. ш. 25°55′56″ сх. д. / 48.29056° пн. ш. 25.93222° сх. д. |
Тип будівлі: | палац |
Архітектурний стиль: | класицизм |
Архітектор: | Франц Сковрон |
Будівник: | |
Початок будівництва: | 1904 |
Завершення будівництва: | 1906 |
Опис
Це унікальна споруда Чернівців, споруджена за проектом архітектора Франциска Сковрона. Деталі проробляв Артур Вілеман. Франц Губіш підібрав матеріали і склав методику будівництва. Будівельні роботи проводив Маркус Кіслінгер – власник заводу «Патрія», який випустив екстрацеглу для кладки і глазуровану цеглу. Це типовий зразок стилю класицизм, у формах якого зображено мотив італійського ренесансного палацу з ознаками, притаманними модерну, а саме облицювальна цегла та поліхромна кераміка. В облицюванні зовнішніх стін будівлі використана червона та зелена глазурована цегла. Фасад прикрашений різнокольоровими майоліковими вставками з квітами і написами латинню «lex» – закон.
Споруда чотириповерхова, розмірами 88.7 на 45.4 метрів, у формі квадрату з двома внутрішніми двориками, площею по 580 квадратних метрів кожний. Головний фасад Палацу юстиції прикрашає статуя древньої богині правосуддя Феміди із зав’язаними очима, вагами і мечем в руці, а також статуя богині відплати Немезіди. Сторону входу увінчували розкішні овальні бетонні сходи з двома пристінними мармуровими левами, де кожен з них тримає перед собою передніми лапами картуш. В часи існування Радянського Союзу овальні сходи було зруйновано, натомість створено конструктивні, оздоблені брунатним гранітом, а скульптури левів знесені на парапети.
Історія будинку
Будівля сучасної державної адміністрації була споруджена у 1904-1906 рр. як Палац юстиції. До початку ХХ ст. цивільний суд Буковини не мав свого власного приміщення. В першій половині та середині ХІХ ст. суд розміщувався безпосередньо у тюрмі, збудованій в 1812 — 1816 роках на Австрійській, нині Соборній площі Чернівців, а з 1874 року — в одному із залів резиденції буковинських митрополитів. У 1898 р. було прийняте рішення про будівництво окремого приміщення суду по вулиці Шкільній, яке не було втілене в життя. Обговорювалось навіть питання виселення греко-православної школи (зараз середня школа №2) з метою розміщення там суду. Лише у 1899 році було обране місце для будівництва приміщення судової палати, або палацу юстиції, як її ще називали.
Примітки
- Постанова Ради Міністрів Української РСР «Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» від 06.09.1979 № 442
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pal ac Yusticiyi abo Budinok z levami budivlya v istorichnomu centri Chernivciv Teatralna plosha v yakij rozmishena Chernivecka oblasna Derzhavna administraciya Vidnositsya do pam yatok arhitekturi nacionalnogo znachennya Postanova Radi Ministriv URSR vid 06 09 1979 r 442 Pal ac Yusticiyi Krayina Ukrayina Misce roztashuvannya m Chernivci vul Grushevskogo 1 Geografichni koordinati 48 17 26 pn sh 25 55 56 sh d 48 29056 pn sh 25 93222 sh d 48 29056 25 93222 Koordinati 48 17 26 pn sh 25 55 56 sh d 48 29056 pn sh 25 93222 sh d 48 29056 25 93222 Tip budivli palac Arhitekturnij stil klasicizm Arhitektor Franc Skovron Budivnik Pochatok budivnictva 1904 Zavershennya budivnictva 1906OpisCe unikalna sporuda Chernivciv sporudzhena za proektom arhitektora Franciska Skovrona Detali proroblyav Artur Vileman Franc Gubish pidibrav materiali i sklav metodiku budivnictva Budivelni roboti provodiv Markus Kislinger vlasnik zavodu Patriya yakij vipustiv ekstraceglu dlya kladki i glazurovanu ceglu Ce tipovij zrazok stilyu klasicizm u formah yakogo zobrazheno motiv italijskogo renesansnogo palacu z oznakami pritamannimi modernu a same oblicyuvalna cegla ta polihromna keramika V oblicyuvanni zovnishnih stin budivli vikoristana chervona ta zelena glazurovana cegla Fasad prikrashenij riznokolorovimi majolikovimi vstavkami z kvitami i napisami latinnyu lex zakon Sporuda chotiripoverhova rozmirami 88 7 na 45 4 metriv u formi kvadratu z dvoma vnutrishnimi dvorikami plosheyu po 580 kvadratnih metriv kozhnij Golovnij fasad Palacu yusticiyi prikrashaye statuya drevnoyi bogini pravosuddya Femidi iz zav yazanimi ochima vagami i mechem v ruci a takozh statuya bogini vidplati Nemezidi Storonu vhodu uvinchuvali rozkishni ovalni betonni shodi z dvoma pristinnimi marmurovimi levami de kozhen z nih trimaye pered soboyu perednimi lapami kartush V chasi isnuvannya Radyanskogo Soyuzu ovalni shodi bulo zrujnovano natomist stvoreno konstruktivni ozdobleni brunatnim granitom a skulpturi leviv zneseni na parapeti Skulpturi leviv iz kartushomIstoriya budinkuBudivlya suchasnoyi derzhavnoyi administraciyi bula sporudzhena u 1904 1906 rr yak Palac yusticiyi Do pochatku HH st civilnij sud Bukovini ne mav svogo vlasnogo primishennya V pershij polovini ta seredini HIH st sud rozmishuvavsya bezposeredno u tyurmi zbudovanij v 1812 1816 rokah na Avstrijskij nini Sobornij ploshi Chernivciv a z 1874 roku v odnomu iz zaliv rezidenciyi bukovinskih mitropolitiv U 1898 r bulo prijnyate rishennya pro budivnictvo okremogo primishennya sudu po vulici Shkilnij yake ne bulo vtilene v zhittya Obgovoryuvalos navit pitannya viselennya greko pravoslavnoyi shkoli zaraz serednya shkola 2 z metoyu rozmishennya tam sudu Lishe u 1899 roci bulo obrane misce dlya budivnictva primishennya sudovoyi palati abo palacu yusticiyi yak yiyi she nazivali PrimitkiPostanova Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR Pro dopovnennya spisku pam yatok mistobuduvannya i arhitekturi Ukrayinskoyi RSR sho perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi vid 06 09 1979 442