Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пако (варіанти назви: Pa Co, Paco, Pacoh, Pako, Pokoh, Poko, Ganai, Gado) — мон-кхмерський народ у Лаосі, одна з 49 офіційно визнаних етнічних груп цієї країни.
| Пако | |
|---|---|
 Діти пако збирають дикий бетель. | |
| Кількість | 39 тис. |
| Ареал |  Лаос, провінції Сараван, Саваннакхет В'єтнам провінції Куангчі та Тхиатхьєн-Хюе |
| Раса | монголоїди |
| Близькі до: | таой (Лаос), таой (В'єтнам), бру |
| Входить до | гірські кхмери |
| Мова | пако; в'єтнамська, лаоська |
| Релігія | традиційні вірування |
«Пако» означає «горяни».
Близькими родичами пако є народи таой та бру. Вони займають спільну територію по обидва боки лаосько-в'єтнамського кордону, підтримують між собою тісні зв'язки, але існують певні відмінності в мовах та звичаях цих народів.
Пако живуть також на території сусіднього В'єтнаму, але там вони вважаються частиною народу таой.
Розселення
Пако живуть на південному сході Лаосу, переважно на північному сході провінції Сараван (район Самуй та ін.), а також на південному сході провінції Саваннакхет (район Нонг).
Етнічний масив пако продовжується й по той бік лаосько-в'єтнамського кордону, де вони розселені в провінціях Куангчі та Тхиатхьєн-Хюе.
Батьківщина пако — віддалені райони Аннамських гір. Дістатися них з боку Лаосу дуже важко. Нерівною ґрунтовою дорогою, що веде туди, проїхати можна лише вантажівкою, та й то тільки в сухий сезон. У вологий сезон доступні лише водні шляхи. Значно кращою є інфраструктура з в'єтнамського боку, з Хюе до повіту Алиой, основного району пако у В'єтнамі, прокладена шосейна дорога.
Чисельність
Чисельність пако за даними перепису населення Лаосу 2015 року становила 22 640 осіб, це 0,4 % всього населення країни.
Чисельність народу за даними попереднього 2005 року перепису становила 16 523 особи, з них 15 824 особи проживало в провінції Сараван, 647 осіб у провінції Саваннакхет, ще 52 особи в інших провінціях.
Чисельність носіїв мови пако на території В'єтнаму 2002 року оцінювалась приблизно в 16 тис. осіб.
Мова
Мова пако (код ISO 639-3: pac) належить до катуйської гілки мон-кхмерських мов (австроазійська сім'я).
Користуються також в'єтнамською (у В'єтнамі) або лаоською (в Лаосі) мовами. Через те, що території пако легше дістатися з в'єтнамського боку, пако, крім рідної, більше розмовляють в'єтнамською, ніж лаоською. Рівень писемності (в'єтнамською або лаоською) становить 15-25 %.
У Лаосі мова пако перебуває в активному використанні. Понад 70 % пако в цій країні є одномовними.
Для мови пако була створена писемність на основі лаоського письма в Лаосі та латиниці у В'єтнамі. Існує словник, граматика. Протягом 1965—1969 рр. мовою пако була перекладена частина Біблії.
Історія
Уважається, що першими жителями Індокитаю були племена, що говорили мон-кхмерськими мовами; серед них були й предки пако. Однак, починаючи з XIV—XV ст., народи тайської групи (предки лаосців, сіамців та ін.), що мігрували з південного Китаю, витіснили їх із долин у гори.
Війна у В'єтнамі (1959—1975) принесла терор і смерть людям пако на їхніх традиційних землях по обидва боки кордону. Тут стикалися комуністичний Північний В'єтнам з капіталістичним Південним В'єтнамом. Комуністи з В'єтконгу транспортували стежкою Хошиміна, що проходила землями пако, армійську техніку та боєприпаси. Американська військова авіація піддавала район бомбардуванням. Дехто з місцевих жителів, намагаючись уникнути тяжких американських атак, утікав у глухі райони Аннамських гір.
Наприкінці 1990-х років уряд Лаосу робив спроби перенесення деяких сіл пако ближче до міста Сараван, але вони виявилися невдалими.
Господарство
Традиційно пако вирощують суходільний рис переголовим підсічно-вогневим способом. Вирощують також кукурудзу, маніок, солодку картоплю, таро, гарбузи, дині, помідори, перець чилі, огірки, квасолю. Місцеві фрукти: банани, манго, папая. Люди тут дуже бідні. Гірський рельєф та безплідні ґрунти роблять місцеве сільське господарство малоефективним.
Пако, які живуть в Аннамських горах, зазвичай не мають буйволів чи великої рогатої худоби. Біля хат тримають свиней, курей та качок. Більшість м'яса, яке вони споживають, — це дичина, яку полюють у лісі. Вони ловлять щурів за допомогою залізних капканів, полюють птахів, випускаючи каміння із пращі. Мисливці також використовують списи та самостріли, часто із отруєними стрілами, для полювання оленів, кабанів та іншої дичини. Рибу ловлять пастками та сітками в сусідніх струмках. Збирання дикорослих фруктів, коріння, бамбука та інших плодів доповнює раціон щоденного харчування.
Чоловіки пако є досвідченими майстрами у виготовленні бамбукових кошиків та різьбленні по дереву. Вони також роблять пастки для лову риби, птахів або щурів з бамбука та заліза. Пако не вміють ткати, тому купують одяг у сусідніх народів або на лаоських базарах. Свої традиційні традиційні намиста роблять власноруч з матеріалів, придбаних у торговців.
Переселенці, щоб заробити трохи грошей для задоволення своїх основних потреб, наймаються будівельниками або на кавові плантації.
Суспільство
Сільські громади пако складаються з розширених сімей, кожна з яких у минулому займала окрему довгу хату.
Село керується радою старійшин, один із членів якої вважається сільським старостою. Старійшини регулюють користування сільською землею, організовують урочистості в селі, вирішують конфлікти, які неможливо вирішити на сімейному рівні, карають тих, хто порушує звичаєві закони. Сільський староста представляє громаду за межами села, зокрема він є посередником між громадою та представниками держави.
Суспільство пако є патрилінійним. Після одруження дружина переходить до батьківського роду чоловіка.
Суспільство поділяється на роди, кожен з яких виводить своє походження від спільного предка та має своє тотемне ім'я, що повторює назву певної рослини або тварини. Деякі роди мають харчові табу на тотемну рослину чи тварину.
Пако моногамні. За наречену потрібно сплатити викуп, розмір якого залежить від статків сімей. Для прикладу, він може включати два гонги, тридцять перлів, свиню та кілька глечиків рисового самогону. Пако вкладають мішані шлюби з таой, бру та кадо.
Вірування та традиції
Пако дотримуються традиційних анімістичних вірувань. Вони шанують численних духів та божеств, просять їх про захист та благословення, сподіваються, що ті дарують людям гарний урожай. Мають сильну віру в духів села та духів предків, усі інші духи навколишнього середовища здаються їм набагато менш важливими.
Хоча у В'єтнамі серед пако є близько 100 християн, у Лаосі в Христа ніхто не вірить.
У кожному селі є свій шаман, який відповідає за спілкування з духами. Шаман також виконує функції цілителя. Хвороби розглядаються як результат дії ображених духів. Місія шамана полягає у визначенні духа, який був потривожений, та визначенні жертви, яку слід принести для заспокоєння цього духа. Залежно від серйозності хвороби та «вимоги» духа, сім'я хворої людини повинна принести в жертву щось від курки до буйвола. Оскільки пако не тримають буйволів, вони мають купувати їх в сусідніх народів, отже, більшість людей не може дозволити собі таку жертву.
Пако ховають померлих у могилах. При цьому людей із бідних сімей загортають у тканину, а людей із заможних родин кладуть у дерев'яну труну. Душі небіжчика бідні приносять в жертву курку, а заможні — буйвола. Кладовище розташовується в лісі за кілька сотень метрів від села. Могилу з обох кінців позначають каменем, бамбуковою палицею або дерев'яною дошкою.
Раз на п'ять років пако відзначають свято ексгумації. Вранці жителі села вдягають своє найкраще вбрання та йдуть на сільське кладовище. Вони викопують своїх померлих родичів, вимивають кістки й кладуть їх назад у труну чи дерев'яний ящик. Церемонію супроводжують музиканти, які стоять на краю кладовища й грають на гонгах, флейтах та рогах. У другій половині дня усі жителі села відзначають цю святкову подію, танцюють, бенкетують, випивають.
Житло
До середини XIX ст. пако жили розширеними сім'ями в довгих хатах, які могли вмістити до 200 осіб та 50 вогнищ. Довга хата стояла на палях, мала дерев'яний каркас. Кожна хата мала велику кімнату з трьома-чотирма вогнищами, яка виконувала роль гостинної, робочої зони та місце виконання побутових обрядів. Хата мала центральний коридор, до якого виходили окремі кімнати, які займали нуклеарні сім'ї. Кожна кімната мала власне вогнище та власний вхід, до якого вели дерев'яні сходи.
Сьогодні пако живуть в набагато менших хатах, розрахованих на окрему нуклеарну сім'ю. Хати ставлять на палях, на висоті приблизно 1-1,5 метри над землею. Вони мають крутий дах, криті соломою. Стіни складають з бамбукових матів, а підлогу — з розщепленого на тріски бамбуку. Хата має єдину кімнату, до якої веде коротка драбина. В одному з кутків розташоване земляне вогнище з усім необхідним кухонним начинням. Члени сім'ї сплять у протилежному кутку на бамбукових циновках прямо на підлозі. Спальні місця можуть бути відділені від основного простору легкими перегородками з бамбукових матів, але можуть і взагалі не відгороджуватись. У деяких хатах кухня розташована в окремій господарській споруді, що примикає з одного з боків до основної хати й має додатковий вхід іззовні. Більшість хат у пако мають 2-3 вікна.
У кожному селі є громадська хата, де проводять соціальні заходи. Чоловіки приходять також туди випивати, там приймають гостей, хваляться своїми мисливськими досягненнями тощо.
Побут
Традиційний одяг чоловіків пако складається з однієї лише пов’язки на стегнах. Жінки вдягають тканину, яка прикриває тіло від грудей до трохи вище колін. Вона прикрашена широкими горизонтальними червоними смугами та тоншими фіолетовими та жовтими смужками; верхня та нижня кайма чорного кольору. Зараз жінки й чоловіки все більше відмовляються від традиційного одягу, особливо переселенці. Вони носять дешевий одяг лаоського виробництва. Жінки вдягаються в саронг та блузку або футболку. Чоловіки пако носять шорти, залишаючи верхню частину тіла голою або вдягають футболку.
Жінки пако, як і раніше, носять свої традиційні намиста, на зап’ястя вдягають браслети. Деякі літні жінки проколюють вуха і прикрашають їх срібними сережками.
Свій традиційний костюм мають у пако шамани. На нижню частину тіла вони вдягають саронг, верхню прикриває фіолетова накидка з довгими рукавами у в'єтнамському стилі, на голові носять різнокольоровий тюрбан. Шаман також є доглядачем двох великих бронзових гонгів.
Основу харчування пако становить рис. Тут дуже люблять домашній рисовий самогон, який п’ють із глиняних глечиків. Як чоловіки, так і жінки, старі й молоді люблять палити тютюн з використанням своїх традиційних дерев’яних люльок.
Після довгого дня в полі пако люблять збиратися разом і відпочивати, співають пісень, танцюють. У традиційних піснях, які називаються оат, вони висловлюють свої радощі та смуток. Люди співають про війни, які пережили їхні предки, гніт та ворожість, з якими вони стикалися з боку інших етнічних груп, які бажали мати їх за рабів. Пако мають багато народних віршів, прислів’їв та загадок, які розповідають про боротьбу добра і зла, справжнє кохання та відданість між чоловіком та жінкою.
Примітки
- , Lao Statistics Bureau, pp. 121-122: Table P2.7. Total Lao Citien Populatin by Sex and Ethnicity (англ.)
- Marcus Choo. Katuic bibliography with selected annotations [ 2019-07-06 у Wayback Machine.]. Survey Unit, Linguistics Institute, Payap University, Chiang Mai, Thailand, 2010 (англ.)
- Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2016. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: (англ.)
Джерела
- Joachim Schliesinger. Ethnic Groups of Laos. Vol. 2: Profile of Austro-Asiatic-Speaking Peoples, pp. 95-101 Pa Co. BooksMango, 2014. (англ.)
- Pacoh. Asia Harvest (англ.)
- Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2016. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: (англ.)
- Pacoh in Vietnam. Joshua Project (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pako varianti nazvi Pa Co Paco Pacoh Pako Pokoh Poko Ganai Gado mon khmerskij narod u Laosi odna z 49 oficijno viznanih etnichnih grup ciyeyi krayini PakoDiti pako zbirayut dikij betel Kilkist39 tis Areal Laos provinciyi Saravan Savannakhet V yetnam provinciyi Kuangchi ta Thiathyen HyueRasamongoloyidiBlizki do taoj Laos taoj V yetnam bruVhodit dogirski khmeriMovapako v yetnamska laoskaReligiyatradicijni viruvannya Pako oznachaye goryani Blizkimi rodichami pako ye narodi taoj ta bru Voni zajmayut spilnu teritoriyu po obidva boki laosko v yetnamskogo kordonu pidtrimuyut mizh soboyu tisni zv yazki ale isnuyut pevni vidminnosti v movah ta zvichayah cih narodiv Pako zhivut takozh na teritoriyi susidnogo V yetnamu ale tam voni vvazhayutsya chastinoyu narodu taoj RozselennyaPako zhivut na pivdennomu shodi Laosu perevazhno na pivnichnomu shodi provinciyi Saravan rajon Samuj ta in a takozh na pivdennomu shodi provinciyi Savannakhet rajon Nong Etnichnij masiv pako prodovzhuyetsya j po toj bik laosko v yetnamskogo kordonu de voni rozseleni v provinciyah Kuangchi ta Thiathyen Hyue Batkivshina pako viddaleni rajoni Annamskih gir Distatisya nih z boku Laosu duzhe vazhko Nerivnoyu gruntovoyu dorogoyu sho vede tudi proyihati mozhna lishe vantazhivkoyu ta j to tilki v suhij sezon U vologij sezon dostupni lishe vodni shlyahi Znachno krashoyu ye infrastruktura z v yetnamskogo boku z Hyue do povitu Alioj osnovnogo rajonu pako u V yetnami prokladena shosejna doroga ChiselnistChiselnist pako za danimi perepisu naselennya Laosu 2015 roku stanovila 22 640 osib ce 0 4 vsogo naselennya krayini Chiselnist narodu za danimi poperednogo 2005 roku perepisu stanovila 16 523 osobi z nih 15 824 osobi prozhivalo v provinciyi Saravan 647 osib u provinciyi Savannakhet she 52 osobi v inshih provinciyah Chiselnist nosiyiv movi pako na teritoriyi V yetnamu 2002 roku ocinyuvalas priblizno v 16 tis osib MovaMova pako kod ISO 639 3 pac nalezhit do katujskoyi gilki mon khmerskih mov avstroazijska sim ya Koristuyutsya takozh v yetnamskoyu u V yetnami abo laoskoyu v Laosi movami Cherez te sho teritoriyi pako legshe distatisya z v yetnamskogo boku pako krim ridnoyi bilshe rozmovlyayut v yetnamskoyu nizh laoskoyu Riven pisemnosti v yetnamskoyu abo laoskoyu stanovit 15 25 U Laosi mova pako perebuvaye v aktivnomu vikoristanni Ponad 70 pako v cij krayini ye odnomovnimi Dlya movi pako bula stvorena pisemnist na osnovi laoskogo pisma v Laosi ta latinici u V yetnami Isnuye slovnik gramatika Protyagom 1965 1969 rr movoyu pako bula perekladena chastina Bibliyi IstoriyaUvazhayetsya sho pershimi zhitelyami Indokitayu buli plemena sho govorili mon khmerskimi movami sered nih buli j predki pako Odnak pochinayuchi z XIV XV st narodi tajskoyi grupi predki laosciv siamciv ta in sho migruvali z pivdennogo Kitayu vitisnili yih iz dolin u gori Vijna u V yetnami 1959 1975 prinesla teror i smert lyudyam pako na yihnih tradicijnih zemlyah po obidva boki kordonu Tut stikalisya komunistichnij Pivnichnij V yetnam z kapitalistichnim Pivdennim V yetnamom Komunisti z V yetkongu transportuvali stezhkoyu Hoshimina sho prohodila zemlyami pako armijsku tehniku ta boyepripasi Amerikanska vijskova aviaciya piddavala rajon bombarduvannyam Dehto z miscevih zhiteliv namagayuchis uniknuti tyazhkih amerikanskih atak utikav u gluhi rajoni Annamskih gir Naprikinci 1990 h rokiv uryad Laosu robiv sprobi perenesennya deyakih sil pako blizhche do mista Saravan ale voni viyavilisya nevdalimi GospodarstvoTradicijno pako viroshuyut suhodilnij ris peregolovim pidsichno vognevim sposobom Viroshuyut takozh kukurudzu maniok solodku kartoplyu taro garbuzi dini pomidori perec chili ogirki kvasolyu Miscevi frukti banani mango papaya Lyudi tut duzhe bidni Girskij relyef ta bezplidni grunti roblyat misceve silske gospodarstvo maloefektivnim Pako yaki zhivut v Annamskih gorah zazvichaj ne mayut bujvoliv chi velikoyi rogatoyi hudobi Bilya hat trimayut svinej kurej ta kachok Bilshist m yasa yake voni spozhivayut ce dichina yaku polyuyut u lisi Voni lovlyat shuriv za dopomogoyu zaliznih kapkaniv polyuyut ptahiv vipuskayuchi kaminnya iz prashi Mislivci takozh vikoristovuyut spisi ta samostrili chasto iz otruyenimi strilami dlya polyuvannya oleniv kabaniv ta inshoyi dichini Ribu lovlyat pastkami ta sitkami v susidnih strumkah Zbirannya dikoroslih fruktiv korinnya bambuka ta inshih plodiv dopovnyuye racion shodennogo harchuvannya Choloviki pako ye dosvidchenimi majstrami u vigotovlenni bambukovih koshikiv ta rizblenni po derevu Voni takozh roblyat pastki dlya lovu ribi ptahiv abo shuriv z bambuka ta zaliza Pako ne vmiyut tkati tomu kupuyut odyag u susidnih narodiv abo na laoskih bazarah Svoyi tradicijni tradicijni namista roblyat vlasnoruch z materialiv pridbanih u torgovciv Pereselenci shob zarobiti trohi groshej dlya zadovolennya svoyih osnovnih potreb najmayutsya budivelnikami abo na kavovi plantaciyi SuspilstvoSilski gromadi pako skladayutsya z rozshirenih simej kozhna z yakih u minulomu zajmala okremu dovgu hatu Selo keruyetsya radoyu starijshin odin iz chleniv yakoyi vvazhayetsya silskim starostoyu Starijshini regulyuyut koristuvannya silskoyu zemleyu organizovuyut urochistosti v seli virishuyut konflikti yaki nemozhlivo virishiti na simejnomu rivni karayut tih hto porushuye zvichayevi zakoni Silskij starosta predstavlyaye gromadu za mezhami sela zokrema vin ye poserednikom mizh gromadoyu ta predstavnikami derzhavi Suspilstvo pako ye patrilinijnim Pislya odruzhennya druzhina perehodit do batkivskogo rodu cholovika Suspilstvo podilyayetsya na rodi kozhen z yakih vivodit svoye pohodzhennya vid spilnogo predka ta maye svoye totemne im ya sho povtoryuye nazvu pevnoyi roslini abo tvarini Deyaki rodi mayut harchovi tabu na totemnu roslinu chi tvarinu Pako monogamni Za narechenu potribno splatiti vikup rozmir yakogo zalezhit vid statkiv simej Dlya prikladu vin mozhe vklyuchati dva gongi tridcyat perliv svinyu ta kilka glechikiv risovogo samogonu Pako vkladayut mishani shlyubi z taoj bru ta kado Viruvannya ta tradiciyiPako dotrimuyutsya tradicijnih animistichnih viruvan Voni shanuyut chislennih duhiv ta bozhestv prosyat yih pro zahist ta blagoslovennya spodivayutsya sho ti daruyut lyudyam garnij urozhaj Mayut silnu viru v duhiv sela ta duhiv predkiv usi inshi duhi navkolishnogo seredovisha zdayutsya yim nabagato mensh vazhlivimi Hocha u V yetnami sered pako ye blizko 100 hristiyan u Laosi v Hrista nihto ne virit U kozhnomu seli ye svij shaman yakij vidpovidaye za spilkuvannya z duhami Shaman takozh vikonuye funkciyi cilitelya Hvorobi rozglyadayutsya yak rezultat diyi obrazhenih duhiv Misiya shamana polyagaye u viznachenni duha yakij buv potrivozhenij ta viznachenni zhertvi yaku slid prinesti dlya zaspokoyennya cogo duha Zalezhno vid serjoznosti hvorobi ta vimogi duha sim ya hvoroyi lyudini povinna prinesti v zhertvu shos vid kurki do bujvola Oskilki pako ne trimayut bujvoliv voni mayut kupuvati yih v susidnih narodiv otzhe bilshist lyudej ne mozhe dozvoliti sobi taku zhertvu Pako hovayut pomerlih u mogilah Pri comu lyudej iz bidnih simej zagortayut u tkaninu a lyudej iz zamozhnih rodin kladut u derev yanu trunu Dushi nebizhchika bidni prinosyat v zhertvu kurku a zamozhni bujvola Kladovishe roztashovuyetsya v lisi za kilka soten metriv vid sela Mogilu z oboh kinciv poznachayut kamenem bambukovoyu paliceyu abo derev yanoyu doshkoyu Raz na p yat rokiv pako vidznachayut svyato eksgumaciyi Vranci zhiteli sela vdyagayut svoye najkrashe vbrannya ta jdut na silske kladovishe Voni vikopuyut svoyih pomerlih rodichiv vimivayut kistki j kladut yih nazad u trunu chi derev yanij yashik Ceremoniyu suprovodzhuyut muzikanti yaki stoyat na krayu kladovisha j grayut na gongah flejtah ta rogah U drugij polovini dnya usi zhiteli sela vidznachayut cyu svyatkovu podiyu tancyuyut benketuyut vipivayut ZhitloDo seredini XIX st pako zhili rozshirenimi sim yami v dovgih hatah yaki mogli vmistiti do 200 osib ta 50 vognish Dovga hata stoyala na palyah mala derev yanij karkas Kozhna hata mala veliku kimnatu z troma chotirma vognishami yaka vikonuvala rol gostinnoyi robochoyi zoni ta misce vikonannya pobutovih obryadiv Hata mala centralnij koridor do yakogo vihodili okremi kimnati yaki zajmali nuklearni sim yi Kozhna kimnata mala vlasne vognishe ta vlasnij vhid do yakogo veli derev yani shodi Sogodni pako zhivut v nabagato menshih hatah rozrahovanih na okremu nuklearnu sim yu Hati stavlyat na palyah na visoti priblizno 1 1 5 metri nad zemleyu Voni mayut krutij dah kriti solomoyu Stini skladayut z bambukovih mativ a pidlogu z rozsheplenogo na triski bambuku Hata maye yedinu kimnatu do yakoyi vede korotka drabina V odnomu z kutkiv roztashovane zemlyane vognishe z usim neobhidnim kuhonnim nachinnyam Chleni sim yi splyat u protilezhnomu kutku na bambukovih cinovkah pryamo na pidlozi Spalni miscya mozhut buti viddileni vid osnovnogo prostoru legkimi peregorodkami z bambukovih mativ ale mozhut i vzagali ne vidgorodzhuvatis U deyakih hatah kuhnya roztashovana v okremij gospodarskij sporudi sho primikaye z odnogo z bokiv do osnovnoyi hati j maye dodatkovij vhid izzovni Bilshist hat u pako mayut 2 3 vikna U kozhnomu seli ye gromadska hata de provodyat socialni zahodi Choloviki prihodyat takozh tudi vipivati tam prijmayut gostej hvalyatsya svoyimi mislivskimi dosyagnennyami tosho PobutDivchinka nabiraye vodu dlya domashnih potreb Tradicijnij odyag cholovikiv pako skladayetsya z odniyeyi lishe pov yazki na stegnah Zhinki vdyagayut tkaninu yaka prikrivaye tilo vid grudej do trohi vishe kolin Vona prikrashena shirokimi gorizontalnimi chervonimi smugami ta tonshimi fioletovimi ta zhovtimi smuzhkami verhnya ta nizhnya kajma chornogo koloru Zaraz zhinki j choloviki vse bilshe vidmovlyayutsya vid tradicijnogo odyagu osoblivo pereselenci Voni nosyat deshevij odyag laoskogo virobnictva Zhinki vdyagayutsya v sarong ta bluzku abo futbolku Choloviki pako nosyat shorti zalishayuchi verhnyu chastinu tila goloyu abo vdyagayut futbolku Zhinki pako yak i ranishe nosyat svoyi tradicijni namista na zap yastya vdyagayut brasleti Deyaki litni zhinki prokolyuyut vuha i prikrashayut yih sribnimi serezhkami Svij tradicijnij kostyum mayut u pako shamani Na nizhnyu chastinu tila voni vdyagayut sarong verhnyu prikrivaye fioletova nakidka z dovgimi rukavami u v yetnamskomu stili na golovi nosyat riznokolorovij tyurban Shaman takozh ye doglyadachem dvoh velikih bronzovih gongiv Osnovu harchuvannya pako stanovit ris Tut duzhe lyublyat domashnij risovij samogon yakij p yut iz glinyanih glechikiv Yak choloviki tak i zhinki stari j molodi lyublyat paliti tyutyun z vikoristannyam svoyih tradicijnih derev yanih lyulok Pislya dovgogo dnya v poli pako lyublyat zbiratisya razom i vidpochivati spivayut pisen tancyuyut U tradicijnih pisnyah yaki nazivayutsya oat voni vislovlyuyut svoyi radoshi ta smutok Lyudi spivayut pro vijni yaki perezhili yihni predki gnit ta vorozhist z yakimi voni stikalisya z boku inshih etnichnih grup yaki bazhali mati yih za rabiv Pako mayut bagato narodnih virshiv prisliv yiv ta zagadok yaki rozpovidayut pro borotbu dobra i zla spravzhnye kohannya ta viddanist mizh cholovikom ta zhinkoyu Primitki Lao Statistics Bureau pp 121 122 Table P2 7 Total Lao Citien Populatin by Sex and Ethnicity angl Marcus Choo Katuic bibliography with selected annotations 2019 07 06 u Wayback Machine Survey Unit Linguistics Institute Payap University Chiang Mai Thailand 2010 angl Lewis M Paul Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2016 Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition Dallas Texas SIL International Online version angl DzherelaJoachim Schliesinger Ethnic Groups of Laos Vol 2 Profile of Austro Asiatic Speaking Peoples pp 95 101 Pa Co BooksMango 2014 ISBN 978 1 63323 231 0 angl Pacoh Asia Harvest angl Lewis M Paul Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2016 Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition Dallas Texas SIL International Online version angl Pacoh in Vietnam Joshua Project angl