Ґріґоре Александру Ґіка (Grigore Alexandru Ghica; * 27 серпня 1807, Ботошані, Молдовське князівство — † 24 серпня 1857, Париж) — останній господар Молдовського князівства, правив у 1849-1853 і в 1854-1856 роках, двоюрідний племінник Григорія III Ґіка, син Олександра Ґіки, дід Владимира Ґіки. Прихильник об'єднання Дунайських князівств в одну державу.
Ґріґоре Александру Ґіка Grigore Alexandru Ghica | |||
| |||
---|---|---|---|
Народження: | 27 серпня 1807 Ботошані, Молдовське князівство | ||
Смерть: | 24 серпня 1857 (49 років) Париж, Франція | ||
Країна: | Молдовське князівство | ||
Рід: | Ґіка[d] | ||
Діти: | Йоан Ґріґоре Ґіка, d і d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Навчався в Парижі, по поверненню до Молдови був у ліберальній опозиції проти господаря Михайла Стурдзи, прихильника Росії; після падіння влади останнього (1849) став господарем Молдови (на термін у 7 років — згідно з Балталіманською угодою), сприяв заснуванню шкіл, поліпшенню шляхів сполучення.
Після вступу російських військ у Молдову (1853) втік до Австрії, але повернувся на престол після відступу росіян (1854). Прагнув реформувати все управління в прогресивному напрямку, але мало встиг зробити. Був прихильником об'єднання Молдови з Валахією.
У 1856 році закінчився термін повноважень Ґ.Ґіки, який не був продовжений. Натомість каймакамом (тимчасовим правителем, реґентом) Молдови став консерватор Теодор Балш (супротивник об'єднання Дунайських князівств), а після його раптової смерті (1857) — Ніколае Воґоріде (таких самих поглядів), які скасували всі реформи Ґ.Ґіки.
Сам Ґіка відбув до Парижа, сподіваючись схилити Наполеона III втрутитися в румунські справи і припинити зловживання Воґоріде. Не отримавши аудієнції в Тюїльрі і не витримавши нападок з боку супротивників об'єднання Молдови та Валахії, наклав на себе руки.
Дивись також
Джерела
- Grigore Alexandru Ghica (1807—1857) (рум.)
- Балталіманська угода
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigore Aleksandru Gika Grigore Alexandru Ghica 27 serpnya 1807 Botoshani Moldovske knyazivstvo 24 serpnya 1857 Parizh ostannij gospodar Moldovskogo knyazivstva praviv u 1849 1853 i v 1854 1856 rokah dvoyuridnij pleminnik Grigoriya III Gika sin Oleksandra Giki did Vladimira Giki Prihilnik ob yednannya Dunajskih knyazivstv v odnu derzhavu Grigore Aleksandru Gika Grigore Alexandru GhicaGrigore Aleksandru Gika Prapor Gospodar Moldovskogo knyazivstva Narodzhennya 27 serpnya 1807 1807 08 27 Botoshani Moldovske knyazivstvoSmert 24 serpnya 1857 1857 08 24 49 rokiv Parizh FranciyaKrayina Moldovske knyazivstvoRid Gika d Diti Joan Grigore Gika d i d Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gika BiografiyaNavchavsya v Parizhi po povernennyu do Moldovi buv u liberalnij opoziciyi proti gospodarya Mihajla Sturdzi prihilnika Rosiyi pislya padinnya vladi ostannogo 1849 stav gospodarem Moldovi na termin u 7 rokiv zgidno z Baltalimanskoyu ugodoyu spriyav zasnuvannyu shkil polipshennyu shlyahiv spoluchennya Pislya vstupu rosijskih vijsk u Moldovu 1853 vtik do Avstriyi ale povernuvsya na prestol pislya vidstupu rosiyan 1854 Pragnuv reformuvati vse upravlinnya v progresivnomu napryamku ale malo vstig zrobiti Buv prihilnikom ob yednannya Moldovi z Valahiyeyu U 1856 roci zakinchivsya termin povnovazhen G Giki yakij ne buv prodovzhenij Natomist kajmakamom timchasovim pravitelem regentom Moldovi stav konservator Teodor Balsh suprotivnik ob yednannya Dunajskih knyazivstv a pislya jogo raptovoyi smerti 1857 Nikolae Vogoride takih samih poglyadiv yaki skasuvali vsi reformi G Giki Sam Gika vidbuv do Parizha spodivayuchis shiliti Napoleona III vtrutitisya v rumunski spravi i pripiniti zlovzhivannya Vogoride Ne otrimavshi audiyenciyi v Tyuyilri i ne vitrimavshi napadok z boku suprotivnikiv ob yednannya Moldovi ta Valahiyi naklav na sebe ruki Divis takozhBaltalimanska ugodaDzherelaGrigore Alexandru Ghica 1807 1857 rum Baltalimanska ugoda