Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черво́не — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області, центр Червонівської сільської ради. Населення становить 938 осіб Інформація на 2023 рік ). Село розташоване на півдні Ужгородського району, за 16,0 кілометра від районного центру.
| село Червоне | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Закарпатська область | ||||
| Район | Ужгородський район | ||||
| Рада | Червонівська сільська рада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA21100270080091672 | ||||
| Облікова картка | Облікова картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1946 року | ||||
| Населення | 938 осіб | ||||
| Площа | 0,013 км² | ||||
| Густота населення | 66846,15 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 89461 | ||||
| Телефонний код | +380 3127 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°25′51″ пн. ш. 22°16′22″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.27278° сх. д.Координати: 48°25′51″ пн. ш. 22°16′22″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.27278° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 102 м | ||||
| Водойми | р. Латориця | ||||
| Відстань до обласного центру | 16,0 км | ||||
| Відстань до районного центру | 16,0 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 89400, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Червоне, вул. Шкільна, 30 | ||||
| Сільський голова | Філіп Володимир Володимирович | ||||
| Карта | |||||
  Червоне | |||||
 Червоне | |||||
| Мапа | |||||
Географія
Село Червоне лежить за 16,0 км на південь від районного центру, фізична відстань до Києва — 620,2 км.
Історія
У 1920-х роках чехословацька влада створила штучне поселення для відпочинку місцевої громади вздовж Тиси. Його територія належала колишньому хутору Szalánci. З 1927 року тут поселяють русинів. На початку 1940-х років угорські родини оселилися на вулиці Онча.
Символіка
Червоне поле вказує на назву села. Золота церква є символом високої духовності мешканців. Березова гілочка та квітка нарцису означають перших поселенців села, які переселилися з околиць Великого Березного та Хуста. Хвилясті балки символізують місцеву річку (старе та нове річище Латориці), а також підкреслюють приналежність до Ужгородщини та Чопської міської територіальної громади.
На прапорі також використано основний колір для ідентифікації села, його герб, а також національні кольори, оскільки село розташоване біля державного кордону України.
Храм Різдва пр. Богородиці. 1993.
У 1946 р. переселенці з Верховини перевезли в Червоне чудову дерев’яну готичну церкву з Дулова Тячівського району.
На жаль, споруду не відновили на новому місці, а просто використали як матеріал для спорудження молитовного дому і невеликої фари для священика. Фундамент виклали з каменю без розчину. Стіни мали каркасну конструкцію із заповненням брусами, зовні обшиту дошками, а всередині поштукатурену глиною по дранці. Стелю утворювала обшивка з дощок, набита на бруси перекриття. Дахи мали етернітове покриття.
Вежу не будували, щоб не привертати уваги органів радянської влади до спорудження церкви. Перевезенням церкви займався куратор Іван Кемінь, а спорудження очолював майстер Сокол. З місцевих помічників люди пам’ятають Василя Симулика та Юрія Гомечка. У 1947 р. церква Різдва пр. богородиці вже діяла. Василю Симулику вдалося дістати маленькі дзвони із уже закритої дзвонарні Ф. Егрі. Пізніше купили один більший дзвін.
Наприкінці 1980-х років син Василя Симулика Володимир, що був заступником голови церковного комітету, вирішив відремонтувати фару.
З великими труднощами отримав дозвіл місцевих властей, сам завіз дерево і сам упродовж місяця у 1988 р. зробив під виглядом ремонту повну реконструкцію будинку та ще й обмурував дерев’яну споруду цеглою. Після цього успіху Володимир Симулик запропонував громаді збудувати церкву, і люди радо погодилися. Знову довелося маскувати справу під ремонт.
Акт обстеження стану дерев’яної церкви склали 26 травня 1988 р. Районний архітектор В. Б. Бабак підготував план реконструкції, що зводилася до заміни попсованих частин та прибудови вежі із шпилястим завершенням, а перечинський інженер М. Ф. Мигович склав кошторис робіт. Всю організаційну та будівельну роботу взяв на себе Володимир Симулик, який розробив форму церкви та вежі, а головним помічником був Василь Вакаров з Ізи.
З 1989 до 1992 р. довкола дерев’яної споруди вимурували нову цегляну церкву базилічної форми, а дерев’яну розібрали. Настінне малювання в новій церкві виконав В. Якубець. Збереглася проста каркасна дерев’яна дзвіниця. Головою церковної громади під час будівництва був Ю. М. Плиска, а служив у храмі о. Михайло Бобик.
Населення
Станом на 1989 рік у селі проживало 1093 особи, серед них — 567 чоловіків і 526 жінок.
За даними перепису населення 2001 року у селі проживало 869 осіб. Рідною мовою назвали:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 743 | 85,50% |
| угорська | 117 | 13,46% |
| російська | 7 | 0,81% |
| інші | 2 | 0,23% |
Політика
Голова Червонівського старостинського округу — Філіп Володимир Володимирович, 1987 року народження, вдругий обраний у 2019 році. Інтереси громади представляють 1 голови старостинського округу:
| Партія | Кількість депутатів | Відсоток |
|---|---|---|
| самовисування | 0 | 100,00% |
Туристичні місця
- храм Різдва Богородиці 1993
- озера
Відомі люди
- Грицак Іван Юрійович (1949) — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чехії (2009—2012).
Примітки
- Облікова картка на сайті ВРУ
- . Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 9 липня 2014.
- Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 9 липня 2014.[недоступне посилання]
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН. Процитовано 9 липня 2014.[недоступне посилання]
- Червонівська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
- Червонівська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
- Червонівська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 9 липня 2014.
- Поліха, Петро (01 квітня 2010 р.). . Закарпаття онлайн. Старий Замок Паланок. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
Посилання
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Червоне [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervo ne selo v Ukrayini v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti centr Chervonivskoyi silskoyi radi Naselennya stanovit 938 osib Informaciya na 2023 rik Selo roztashovane na pivdni Uzhgorodskogo rajonu za 16 0 kilometra vid rajonnogo centru selo Chervone Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Chervonivska silska rada Kod KATOTTG UA21100270080091672 Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane 1946 roku Naselennya 938 osib Plosha 0 013 km Gustota naselennya 66846 15 osib km Poshtovij indeks 89461 Telefonnij kod 380 3127 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 25 51 pn sh 22 16 22 sh d 48 43083 pn sh 22 27278 sh d 48 43083 22 27278 Koordinati 48 25 51 pn sh 22 16 22 sh d 48 43083 pn sh 22 27278 sh d 48 43083 22 27278 Serednya visota nad rivnem morya 102 m Vodojmi r Latoricya Vidstan do oblasnogo centru 16 0 km Vidstan do rajonnogo centru 16 0 km Misceva vlada Adresa radi 89400 Zakarpatska obl Uzhgorodskij r n s Chervone vul Shkilna 30 Silskij golova Filip Volodimir Volodimirovich Karta Chervone Chervone Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Chervone GeografiyaSelo Chervone lezhit za 16 0 km na pivden vid rajonnogo centru fizichna vidstan do Kiyeva 620 2 km IstoriyaU 1920 h rokah chehoslovacka vlada stvorila shtuchne poselennya dlya vidpochinku miscevoyi gromadi vzdovzh Tisi Jogo teritoriya nalezhala kolishnomu hutoru Szalanci Z 1927 roku tut poselyayut rusiniv Na pochatku 1940 h rokiv ugorski rodini oselilisya na vulici Oncha SimvolikaChervone pole vkazuye na nazvu sela Zolota cerkva ye simvolom visokoyi duhovnosti meshkanciv Berezova gilochka ta kvitka narcisu oznachayut pershih poselenciv sela yaki pereselilisya z okolic Velikogo Bereznogo ta Husta Hvilyasti balki simvolizuyut miscevu richku stare ta nove richishe Latorici a takozh pidkreslyuyut prinalezhnist do Uzhgorodshini ta Chopskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi Na prapori takozh vikoristano osnovnij kolir dlya identifikaciyi sela jogo gerb a takozh nacionalni kolori oskilki selo roztashovane bilya derzhavnogo kordonu Ukrayini Hram Rizdva pr Bogorodici 1993 U 1946 r pereselenci z Verhovini perevezli v Chervone chudovu derev yanu gotichnu cerkvu z Dulova Tyachivskogo rajonu Na zhal sporudu ne vidnovili na novomu misci a prosto vikoristali yak material dlya sporudzhennya molitovnogo domu i nevelikoyi fari dlya svyashenika Fundament viklali z kamenyu bez rozchinu Stini mali karkasnu konstrukciyu iz zapovnennyam brusami zovni obshitu doshkami a vseredini poshtukaturenu glinoyu po dranci Stelyu utvoryuvala obshivka z doshok nabita na brusi perekrittya Dahi mali eternitove pokrittya Vezhu ne buduvali shob ne privertati uvagi organiv radyanskoyi vladi do sporudzhennya cerkvi Perevezennyam cerkvi zajmavsya kurator Ivan Kemin a sporudzhennya ocholyuvav majster Sokol Z miscevih pomichnikiv lyudi pam yatayut Vasilya Simulika ta Yuriya Gomechka U 1947 r cerkva Rizdva pr bogorodici vzhe diyala Vasilyu Simuliku vdalosya distati malenki dzvoni iz uzhe zakritoyi dzvonarni F Egri Piznishe kupili odin bilshij dzvin Naprikinci 1980 h rokiv sin Vasilya Simulika Volodimir sho buv zastupnikom golovi cerkovnogo komitetu virishiv vidremontuvati faru Z velikimi trudnoshami otrimav dozvil miscevih vlastej sam zaviz derevo i sam uprodovzh misyacya u 1988 r zrobiv pid viglyadom remontu povnu rekonstrukciyu budinku ta she j obmuruvav derev yanu sporudu cegloyu Pislya cogo uspihu Volodimir Simulik zaproponuvav gromadi zbuduvati cerkvu i lyudi rado pogodilisya Znovu dovelosya maskuvati spravu pid remont Akt obstezhennya stanu derev yanoyi cerkvi sklali 26 travnya 1988 r Rajonnij arhitektor V B Babak pidgotuvav plan rekonstrukciyi sho zvodilasya do zamini popsovanih chastin ta pribudovi vezhi iz shpilyastim zavershennyam a perechinskij inzhener M F Migovich sklav koshtoris robit Vsyu organizacijnu ta budivelnu robotu vzyav na sebe Volodimir Simulik yakij rozrobiv formu cerkvi ta vezhi a golovnim pomichnikom buv Vasil Vakarov z Izi Z 1989 do 1992 r dovkola derev yanoyi sporudi vimuruvali novu ceglyanu cerkvu bazilichnoyi formi a derev yanu rozibrali Nastinne malyuvannya v novij cerkvi vikonav V Yakubec Zbereglasya prosta karkasna derev yana dzvinicya Golovoyu cerkovnoyi gromadi pid chas budivnictva buv Yu M Pliska a sluzhiv u hrami o Mihajlo Bobik NaselennyaStanom na 1989 rik u seli prozhivalo 1093 osobi sered nih 567 cholovikiv i 526 zhinok Za danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli prozhivalo 869 osib Ridnoyu movoyu nazvali Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 743 85 50 ugorska 117 13 46 rosijska 7 0 81 inshi 2 0 23 PolitikaDokladnishe Chervonivska silska rada Uzhgorodskij rajon Golova Chervonivskogo starostinskogo okrugu Filip Volodimir Volodimirovich 1987 roku narodzhennya vdrugij obranij u 2019 roci Interesi gromadi predstavlyayut 1 golovi starostinskogo okrugu Partiya Kilkist deputativ Vidsotok samovisuvannya 0 100 00 Turistichni miscya hram Rizdva Bogorodici 1993 ozeraVidomi lyudiGricak Ivan Yurijovich 1949 ukrayinskij diplomat Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Chehiyi 2009 2012 PrimitkiOblikova kartka na sajti VRU Arhiv originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 9 lipnya 2014 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 lipnya 2014 Arhiv originalu za 19 travnya 2014 Procitovano 9 lipnya 2014 Sklad nayavnogo ta postijnogo naselennya za stattyu Zakarpatska oblast osib 021 UZhGORODSKIJ RAJON Rik Kategoriya naselennya Stat Procitovano 9 lipnya 2014 nedostupne posilannya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya 021 UZhGORODSKIJ RAJON Procitovano 9 lipnya 2014 nedostupne posilannya Chervonivska silska rada Oblikova kartka na sajti VRU Chervonivska silska rada Kerivnij sklad poperednih sklikan Chervonivska silska rada Rezultati viboriv deputativ radi Arhiv originalu za 28 lipnya 2012 Procitovano 9 lipnya 2014 Poliha Petro 01 kvitnya 2010 r Zakarpattya onlajn Starij Zamok Palanok Arhiv originalu za 2 lyutogo 2022 Procitovano 2 lyutogo 2022 PosilannyaOblikova kartka na sajti VRU Pogoda v seli Chervone 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi