Теорія моментів

В гідродинаміці, теорія моментів або теорія приводного диску це теорія, яка описує математичну модель ідеальний приводний диск, такий як пропелер або гвинт у гелікоптері, і була створена В.Д. Ранкіном (1865), (1888) і (1889).

Привід диск створює прискорення потоку рідини справа наліво

Ротор моделюють як нескінченно тонкий диск, що обертається довкола своєї осі з постійною швидкістю. Основним станом гвинтокрилу є зависання. Такий диск створює потік довкола ротора. За допомогою деяких математичних властивостей рідини, можна отримати математичний зв'язок між потужністю, радіусом ротора, моментом і індуктивною швидкістю. Тертя не враховується.

Для стаціонарного ротора, такого як у гвинтокрила, потужність, яка необхідна для утворення заданої тяги розраховується за формулою:

${\displaystyle P={\sqrt {\frac {T^{3}}{2\rho A}}}}$

Де:

• T це тяга
• ${\displaystyle \rho }$ це густина повітря (або іншого середовища)
• Площа диска ротора

Посилання

• Momentum theory (Froude) [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]