Симбі́рська духо́вна семіна́рія — середній навчальний заклад Симбірської єпархії Російської православної церкви, готувала священно-і церковнослужителів. Існувала в 1840-1918 роках.
Симбірська духовна семінарія | |
---|---|
Дата заснування | 1840 |
Конфесія | Православ'я |
Церква | Російська православна церква |
Розташування | Симбірськ, нині Ульяновськ |
Юридична адреса | вул. Гончарова, 30 |
Будівля семінарії збереглася (вул. Гончарова, 30; пам'ятник архітектури (регіональний)).
Семінарія
У другій половині XIX століття в Росії було 48 духовних семінарій, як правило, в кожному центрі єпархій.
Духовна семінарія в Симбірську була відкрита 2 (14) вересня 1840 року за ініціативою єпископа Симбірського і Сизранського Анатолія Максимовича.
В кінці XVIII століття на цьому місці стояла двоповерхова будівля - південна частина сучасного корпусу. У 1841 році до будівлі було прибудовано її північну частину, теж двоповерхову. Після пожежі 1864 року будинок було відновлено і він став триповерховим. Остаточного вигляду корпус набув у 1904 р.
Спеціальні навчальні заклади для підготовки священнослужителів Російської православної церкви, семінарії, давали і загальну середню освіту. Програма курсу духовних семінарій разом з духовними училищем містила в собі повний курс класичних гімназій з приєднанням до нього психології, а також початкових основ і короткої історії філософії. Таким чином, діти священнослужителів, що становили основний контингент семінарій, отримували непогану освіту.
Термін навчання в семінарії становив шість років. З 1863 року, випускники семінарій отримали право на вступ до університету.
У 1898 році в семінарії навчалося 328 чоловік.
Першим ректором семінарії був призначений настоятель Казанського Зілантового монастиря архімандрит Гавриїл Воскресенський.
У 1887-1890 рр. ректором семінарії був її випускник - М.С. Флоренсов (єпископ Антоній), родич і духовний наставник богослова П. Флоренського. Флоренсов закінчив Київську духовну академію і в 1878 році стає священиком Троїцького кафедрального собору. Після Симбірська очолює Вологодську єпархію. Пішовши на спокій в Донський монастир, він знайомиться зі студентом Московського університету Павлом Флоренським і до своєї смерті в 1918 р. стає його духовним батьком.
Восени 1918 року частина педагогів і учнів покинула місто з відступаючими білими.
3 жовтня того ж року на засіданні колегії губернського відділу з народної освіти було прийнято рішення про закриття семінарії.
Ректори
- (1840—1841)
- Герасим (Добросердов) (25 жовтня 1850—1855)
- (11 жовтня 1855—1856)
- (26 березня 1874 — січень 1890)
- Сергій (Ланін) (27 січня 1890—1893)
- (1 березня 1893—1895)
- Протоієрей (1897—1918)
- Протоієрей (затверджений 26 березня 1918)
Відомі викладачі
- Василь Сбоєв
- Капітон Нєвоструєв
Відомі слухачі
- Аркадій Пластов
Посилання
- На ректорство в Симбірську семінарію // Ванчугов В.В. Перший історик російської філософії: Архімандрит Гавриїл і його час. - М .: Світ філософії, 2015-го, С.429-470.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simbi rska duho vna semina riya serednij navchalnij zaklad Simbirskoyi yeparhiyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi gotuvala svyashenno i cerkovnosluzhiteliv Isnuvala v 1840 1918 rokah Simbirska duhovna seminariya Data zasnuvannya 1840 Konfesiya Pravoslav ya Cerkva Rosijska pravoslavna cerkva Roztashuvannya Simbirsk nini Ulyanovsk Yuridichna adresa vul Goncharova 30 Budivlya seminariyi zbereglasya vul Goncharova 30 pam yatnik arhitekturi regionalnij SeminariyaU drugij polovini XIX stolittya v Rosiyi bulo 48 duhovnih seminarij yak pravilo v kozhnomu centri yeparhij Duhovna seminariya v Simbirsku bula vidkrita 2 14 veresnya 1840 roku za iniciativoyu yepiskopa Simbirskogo i Sizranskogo Anatoliya Maksimovicha V kinci XVIII stolittya na comu misci stoyala dvopoverhova budivlya pivdenna chastina suchasnogo korpusu U 1841 roci do budivli bulo pribudovano yiyi pivnichnu chastinu tezh dvopoverhovu Pislya pozhezhi 1864 roku budinok bulo vidnovleno i vin stav tripoverhovim Ostatochnogo viglyadu korpus nabuv u 1904 r Specialni navchalni zakladi dlya pidgotovki svyashennosluzhiteliv Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi seminariyi davali i zagalnu serednyu osvitu Programa kursu duhovnih seminarij razom z duhovnimi uchilishem mistila v sobi povnij kurs klasichnih gimnazij z priyednannyam do nogo psihologiyi a takozh pochatkovih osnov i korotkoyi istoriyi filosofiyi Takim chinom diti svyashennosluzhiteliv sho stanovili osnovnij kontingent seminarij otrimuvali nepoganu osvitu Termin navchannya v seminariyi stanoviv shist rokiv Z 1863 roku vipuskniki seminarij otrimali pravo na vstup do universitetu U 1898 roci v seminariyi navchalosya 328 cholovik Pershim rektorom seminariyi buv priznachenij nastoyatel Kazanskogo Zilantovogo monastirya arhimandrit Gavriyil Voskresenskij U 1887 1890 rr rektorom seminariyi buv yiyi vipusknik M S Florensov yepiskop Antonij rodich i duhovnij nastavnik bogoslova P Florenskogo Florensov zakinchiv Kiyivsku duhovnu akademiyu i v 1878 roci staye svyashenikom Troyickogo kafedralnogo soboru Pislya Simbirska ocholyuye Vologodsku yeparhiyu Pishovshi na spokij v Donskij monastir vin znajomitsya zi studentom Moskovskogo universitetu Pavlom Florenskim i do svoyeyi smerti v 1918 r staye jogo duhovnim batkom Voseni 1918 roku chastina pedagogiv i uchniv pokinula misto z vidstupayuchimi bilimi 3 zhovtnya togo zh roku na zasidanni kolegiyi gubernskogo viddilu z narodnoyi osviti bulo prijnyato rishennya pro zakrittya seminariyi Rektori 1840 1841 Gerasim Dobroserdov 25 zhovtnya 1850 1855 11 zhovtnya 1855 1856 26 bereznya 1874 sichen 1890 Sergij Lanin 27 sichnya 1890 1893 1 bereznya 1893 1895 Protoiyerej 1897 1918 Protoiyerej zatverdzhenij 26 bereznya 1918 Vidomi vikladachiVasil Sboyev Kapiton NyevostruyevVidomi sluhachiArkadij PlastovPosilannyaNa rektorstvo v Simbirsku seminariyu Vanchugov V V Pershij istorik rosijskoyi filosofiyi Arhimandrit Gavriyil i jogo chas M Svit filosofiyi 2015 go S 429 470