Світлана Горбань

|Фото=

Горбань Світлана Петрівна
На презентації «Ювілейні скарби Коронації», 2015 рік
Народилася	7 листопада 1955(1955-11-07) (68 років) Сахалін
Країна	Україна
Діяльність	прозаїк
Alma mater	Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Членство	Національна спілка письменників України
Жанр	романи, оповідання
Діти	^d^[1]
Премії	Золотий Бабай, Коронація слова 2004, Коронація слова 2009, Коронація слова 2015
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Світлана Горбань (праворуч) й Наталя Лапіна на 18-тому Форумі видавців у Львові, 2011 року.

Світлана Петрівна Горбань (нар. 7 листопада 1955(19551107), Сахалін) — українська письменниця-прозаїк, членкиня Черкаської обласної організації НСПУ з 2010 р. Великі за обсягом твори пише в співавторстві зі своєю сестрою Наталею Лапіною.

Біографічні відомості

Світлана з дитинства мала потяг до літератури. Вона народилася на Сахаліні в родині військовослужбовця. Її предки були родом з України, за сталінських часів їх було виселено на Далекий Схід.

Майбутня письменниця закінчила Черкаський державний університет за спеціальністю вчитель російської мови та літератури.

Світлана Горбань мешкає в Черкасах, працювала вчителькою зарубіжної літератури в середній школі.

Дочка Світлани Горбань — ^[en] — російський політичний та громадський діяч лівого штибу, депутат Державної думи РФ, член фракції КПРФ.

Творчість

Світлана Горбань великі за обсягом твори пише разом з своєю сестою Наталею Лапіною, це переважно романи про кохання, детективи та фентезі. Разом вони є авторами повісті «Апокриф», романів «Якщо подолаєш прокляття» («Роковая ошибка магов», «Якщо полюбиш прокляття»), «Невинна грішниця» («Ловці чарівного вітру»), «Увертюра», «Надія: сплутані пазли», «Зодчий із пекла», «Роман з містом».

Також твори письменниці друкувалися у часописах «Жінка», , «Холодний яр», «Славутич».

Конкурси та премії

Світлана Горбань є лауреатом Першого Всеукраїнського конкурсу гостросюжетного роману «Золотий Бабай» (1999, за роман «Ловці чарівного вітру»), дипломантом конкурсу «Коронація слова» 2004 року (за детектив «Майстри неможливого»), 2009 року (за роман «Надія: сплутані пазли»), 2018 року (за роман "І це все, що я хотіла сказати про кохання"), 2020 року (за роман "Неповторна, або Міське бохо"), 2021 року (за роман "Кров Авіценни") та володаркою ІІ премії Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова 2015» (за «Роман з містом»).

Бібліографія

Твори в співавторстві з Наталею Лапіною

• Апокриф: повість // . — 1995. — № 1. — С. 7-23.
• Ловці чарівного вітру: Роман. — К.: Факт, 2000. — 264 с. Друге видання: Невинна грішниця. — К.: , 2003. — 304 с.
• Роковая ошибка магов: Роман-фэнтези. — Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2002. — 240 с.
• Якщо подолаєш прокляття. — К.: Зелений Пес. Гамазин, 2006. — 224 с. Інше видання: Якщо полюбиш прокляття / Если полюбишь проклятье. — К.: Мультимедийное издательство Стрельбицкого, 2017.
• Увертюра: Роман. — К.: , 2004. — 288 с.
• Надія: сплутані пазли: Роман. К.: Країна мрій, 2011. — 240 с.
• Зодчий із пекла: Детективний роман. Черкаси: видавець Кандич. С. Г., 2013. — 240 с. Інше видання: Зодчий із пекла / Зодчий из преисподней. — К.: Мультимедийное издательство Стрельбицкого, 2016.
• Роман з містом: Роман.— Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015. — 192 с.

Романи

• І це все, що я хотіла сказати про кохання (під псевдонімом Світлана Веренич). – Харків: Фоліо, 2019. – 234 с.

Оповідання

• Мандрівний дяк // Жінка. — 2002. — Вересень. — C. 10-11.
• Мандрівний дяк // УФО (Український фантастичний оглядач). — 2008. — № 2. — С. 15-16.
• Дорога // [www.zahid-shid.net/ Захід — Схід] — 25.08.2008. — вип.4. — Просторове. — С. 3.
• Любіть… // [www.zahid-shid.net/ Захід — Схід] — 22.10.2008. — вип.5. — Пентакль. — С. 1.
• Зграя: Оповідання // УФО (Український фантастичний оглядач). — 2011. — № 4. — С. 73.
• Кошеня та нічна відьма: Оповідання // Антологія творів письменників Черкащини про Велику Вітчизняну війну. — Черкаси: видавець Чабаненко Ю. А., 2013. — С. 427-432.
• Зграя. Троєручиця: Оповідання // Холодний яр. — 2015. — № 1. — С. 192-201.
• Цивільний шлюб // Львів. Смаколики. Різдво: збірка. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — С. 166-183.
• Чужа таємниця // Львів. Вишні. Дощі: збірка. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — С. 62-69.
• Зірка та лев, або Лицедійка // Львів. Пані. Панянки: збірка. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. — С. 42-88.
• Кошеня та нічна відьма: Оповідання // Холодний Яр. — 2018. — № 2. — С. 173-178.
• Казка для дорослої доньки // Львів. Спогади. Кохання: збірка. – Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2019. – С. 92-121.
• Таємниця палацу // Львів. Шоколад. Кам’яниці: збірка. – Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2020. – С. 163-190.
• ЧасЦінь // Зоря Полтавщини. – 21 липня 2020. http://zorya.poltava.ua/chascin/
• Дзвони Київської лаври (скорочено) // Черкаський край. – 29 липня 2020 року. – с. 6.
• Небезпечна гра у шашки // Львів. Пристрасті. Таємниці: збірка. – Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2021. – С. 5-29.
• Таке щасливе радісне Різдво // Черкаський край. - 5 ічня 2022 року. [ 22 січня 2022 у Wayback Machine.] - с. 6.

Есеї

• Мій віртуальний дід: Есей // Холодний яр. — 2013. — № 2. — С. 55-60.
• Чорні етюди Миколи Хвильового, або Рондо на вільну тему // Холодний Яр. — 2018. — № 1. — С. 256-261.

Твори для дітей

• Дарунок: Казка // Діво на Різдво: Казки, притчі, оповідання. — Харків: Vivat, 2019. — С. 15-22.

Примітки

1. https://www.peoples.ru/state/statesmen/anastasia_udaltsova/
2. Анастасия Удальцова. Биография. «Люди» (Peoples.ru). 22.12.2021. Процитовано 27 грудня 2022.

Посилання

• Сайт письменниці https://gorbanlapina.wordpress.com/ [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Цікавезний український детектив з англійським присмаком. Хвиля Десни, 8 серпня 2021.
• Кременчуцька панорама 9 липня 2009
• Сторінка на порталі «Захід-Схід». Три твори письменниці.
• «Надія: сплутані пазли» — роман черкащанки про черкащан. Відеосюжет телеканалу
• http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2011/12/111215_book_review_horban_borysenko.shtml [ 29 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• http://radiradev.blogspot.com/2012/07/blog-post.html [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/19108/ [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]

• http://koronatsiya.com/peremozhci/ [ 2 вересня 2019 у Wayback Machine.]