Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ігнац Молнар угор Ignác Molnár 27 жовтня 1901 Будапешт 9 березня 1986 Відень угорський футболіст що грав на позиції напа

Ігнац Молнар

Ігнац Молнар

Ігнац Молнар (угор. Ignác Molnár, 27 жовтня 1901, Будапешт — 9 березня 1986, Відень) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

image
Ігнац Молнар
image
Ігнац Молнар
Особисті дані
Народження 27 жовтня 1901(1901-10-27)
  Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть 9 березня 1986(1986-03-09) (84 роки)
  Відень, Австрія
Громадянство image Угорщина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
?–1924 image «Бочкаї»  ? (?)
1924–1925 image «Віченца» 8 (3)
1925–1927 image 5 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1931–1932 image «Віллем II»
1932–1933 image
1933 image «Квік Ден Гаг»
1934–1936 image «Антверпен»
1936–1939 image
1937 image
1939 image «Торіно»
1947–1948 image «Фенербахче»
1948 image Туреччина
1957–1959 image «Фенербахче»
1959 image Туреччина Б
1959–1960 image Туреччина
1960–1961 image «Хапоель» (Петах-Тіква)
1961–1962 image «Маккабі» (Тель-Авів)
1962–1963 image «Аустрія» (Зальцбург)
1965–1966 image «Вефаспор»
1966 image «Алтинорду»
1967–1969 image «Фенербахче»
1969–1970 image «Аданаспор»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Молнар.

Значну частину своєї тренерської кар'єри він провів у Туреччині і, завдяки своїм досягненням, вважається одним з найбільших тренерів турецького футболу загалом і особливо для «Фенербахче». З цим клубом він був двічі чемпіоном Стамбулу та двічі чемпіоном Туреччини. Він також допоміг клубу здобути перший турецький «Золотий дубль», а також саме при ньому у 1959 році «Фенербахче» зіграло у дебютному чемпіонаті Туреччини та вперше стало чемпіоном країни.

Ігрова кар'єра

У дорослому футболі дебютував виступами за команду «Бочкаї».

У 1924 році він прибув до Італії, ставши гравцем «Віченци», яку очолив його співвітчизник [it]. Дебютував у товариському матчі проти «Карпі» 28 вересня, а в чемпіонаті перший матч зіграв 24 жовтня в домашній грі проти «Удінезе» (4:2), в якій він також забив свій перший гол. «Віченца» отримав підвищення, вигравши свою групу другого дивізіону. Але згодом «Удінезе» подало апеляцію, через використання «Віченцою» професіональних угорських футболістів Молнара та його партнера [it]. В результаті «Віченці» були зараховані технічні поразки 0:2 в усіх матчах сезону, де виходили на поле угорці, і вона опинилась на останньому місці.

Молнар змушений був залишити команду і перейшов до іншого місцевого клубу , де виступав аж до ліквідації команди у 1927 році, коли її об'єднали з двома іншими римськими колективами у єдиний клуб «Рома». Потім Молнар переїхав до Німеччини, де і закінчив футбольну кар'єру. Як футболіст він був нападником із чудовою технікою та чудовим дриблінгом.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру у Нідерландах, де до 1939 року (з перервою на 1934—1936 роки, коли він очолював бельгійський «Антверпен») тренував місцеві клуби «Віллем II», , «Квік Ден Гаг» та .

У 1939 році його співвітчизник Ернест Ербштейн, головний тренер «Торіно», вирішив залишити Італію через расову дискримінацію і запропонував Молнара керівництву туринців як його можливого замінника, сподіваючись при цьому зайняти його місце в «Роттердамі». Переговори пройшли успішно і Молнар дебютував як головний тренер італійського клубу 5 лютого 1939 року, коли команда йшла на третьому місці в турнірній таблиці, тоді як Ербштейн згодом вирішив втекти до Угорщини. Під керівництвом Молнара «Торіно» тривалий час боролось із «Болоньєю» за чемпіонство, але все ж стало лише другим. Його перебування на посаді закінчилося на початку Другої світової війни.

Після світової війни Молнар очолив турецьке «Фенербахче», з яким виграв Стамбульську футбольну лігу у сезоні 1947/48 років, не зазнавши жодної поразки на турнірі. Цей результат спонукав Турецьку федерацію футболу поставити його на чолі національної збірної, що саме мала зіграти на Олімпійських іграх 1948 року в Лондоні. Молнар прийняв цю пропозицію, на додачу до свого перебування на посаді у «Фенербахче». Втім безпосередньо перед початком турніру Молнар покинув і турецьку національну команду, і «Фенербахче» з причин, які не обговорювались далі, і залишив країну.

Після дев'яти років у 1957 році Молнар повернувся до Туреччини і вдруге очолив «Фенербахче». Цього разу він знову виграв з командою сезоні Стамбульську футбольну лігу у сезоні 1958/59, знову не програвши жодної гри за турнір. Цей розіграш став останнім в історії ліги, оскільки з 1959 року став проводитись загальнонаціональний чемпіонат Туреччини. Перший сезон пройшов з лютого 1959 року по червень 1959 року і Молнар та його команда обігравши у фіналі «Галатасарай» стали першим чемпіоном Туреччини, а сам Молнар став першим головним тренером, який привів команду до такого трофею.

У другому сезоні Молнар залишився у «Фенербахче» лише в першій половині сезону, а в другій частині його замінив співвітчизник Ласло Секей. Ще влітку 1959 року Молнар мав суперечки з деякими посадовими особами клубу. Президент клубу Ага Ерозан закликав публічно вибачитися тренера за свою поведінку. На думку Ерозана, Молнар внутрішньо відхилив пропозицію про продовження контракту, але у ЗМІ піднімав чутки про підвищення зарплати. Молнар, у свою чергу, сказав, що вибачень не буде. В результаті у січні 1960 року Молнару було надано місячну відпустку після поразки від «Спарти» (Прага), а незабаром після цього Молнаром був розірваний і Секей був представлений новим тренером.

З літа 1959 року Молнар також працював з другою збірною Туреччини, паралельно з його роботою у «Фенербахче». У вересні він вдруге став головним тренером національної збірної Туреччини, до січня 1960 року суміщуючи цю посаду з роботою у «Фенербахче», а потім лише тренував національну команду. Після єдиного товариського матчу проти збірної Шотландії, Молнар покинув збірну.

У 1960 році він прийняв пропозицію «Хапоель» (Петах-Тіква), вигравши чемпіонат Ізраїлю 1960/61. Восени 1961 року очолив «Маккабі» (Тель-Авів), з яким пропрацював до кінця сезону. Перед сезоном 1962/63 він покинув Ізраїль і став головним тренером австрійської «Аустрія» (Зальцбург), куди запросив воротаря Шюкрю Ерсой, з яким працював у «Фенербахче». Через рік Молнар покинув і цей клуб.

На сезон 1965/66 Молнар повернувся до Туреччини і очолив клуб першого дивізіону «Вефаспор». У лютому 1966 року він заявив про свою відставку. Незабаром після цієї відставки Молнар став головним тренером клубу другого дивізіону «Алтинорду», з яким посів 2 місце і вийшов до елітного дивізіону. Незважаючи на цей успіх, він покинув «Алтинорду» на новий сезон і увійшов до тренерського штабу турецької збірної.

У лютому 1967 році Молнар погодився очолити «Ферікей», однак ця співпраця не сталася. Натомість Молнар зайняв посаду тренера у своєму колишньому клубі «Фенербахче», де головним тренер працював Абдула Гегич. Лише у новому сезоні Молнар був представлений новим головним тренером клубу та втретє очолив команду. Цей сезон команда провела успішно, вигравши титул чемпіона. Окрім цього був здобути і перший титул Кубка Туреччини історії клубу, а отже, і перший «золотий дубль» у клубній історії. На додачу до цього «Фенербахче» виграв і Кубок Президента, аналог суперкубка країни, а також Балканський кубок, першим серед турецьких клубів. У новому сезоні результати команди не були такими вдалими і Молнара замінив румунський спеціаліст після 24-го туру.

На новий сезон Молнар погодився очолити клуб другого дивізіону «Аданаспор», з яким працював протягом майже усього сезону. Після того, як мета підвищитись у класі вже не була досяжна, він на початку травня 1970 року покинув південнотурецький клуб. Надалі Молнара почав перемовини з «Бешикташем», але не зміг домовитися про співпрацю з цим клубом , після чого повернувся до Зальцбурга і чекав тут будь-яких пропозицій з Туреччини.

На початку 1986 року здоров'я Молнара погіршилося. Його довелося госпіталізувати на лікування у Відень. Там він і помер від своєї хвороби 9 березня 1986 року на 85-му році життя.

Титули і досягнення

Як тренера

image «Фенербахче»
image «Хапоель» (Петах-Тіква)

Примітки

  1. . www.enciclopediadelcalcio.it. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 червня 2020.
  2. . www.museovicenzacalcio1902.net. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 1 серпня 2017.
  3. . Архів оригіналу за 17 ottobre 2013. Процитовано 30 settembre 2012. {{}}: Недійсний |deadurl=sì ()
  4. . Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  5. . www.rafcmuseum.be. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  6. Quick beeft een trainr. 19 травня 1933 — через KB NBM C 44 [Microfilm].
  7. . rjb.x-cago.com. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  8. Статистика на сайті RSSSF.com [ 25 березня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 12 червня 2020.
  10. tff.org: “MİLLİ TAKIM TEKNİK DİREKTÖRLERİ” [ 3 серпня 2011 у Wayback Machine.] (aufgerufen am 6. Juli 2014)
  11. 22. Juni 1959, Milliyet, S. 6: “Şiddetli itham etti”
  12. 23. Juni 1959, Milliyet, S. 6
  13. 14. Januar 1960, Milliyet, S. 6: “F.Bahçe yenildi ve…”
  14. 15. Januar 1960, Milliyet, S. 6: “Molnar cezaya hayret ediyor”
  15. 15. Januar 1960, Milliyet, S. 6: “Esat, geçici antrenör”
  16. 19. Januar 1960, Milliyet, S. 6: “Szekelly Fenerbahçe'de”
  17. 9. Juni 1959, Milliyet, S. 6: “Molnar ‘B’ Milli takım antrenörü”
  18. 4. Juli 1959, Milliyet, S. 6
  19. 10. September 1959, Milliyet, S. 6: “MOLNAR A,CİHÂT ARMAN B MİLLÎ TAKIM ANTRENÖRÜ”
  20. 21. November 1959, Milliyet, S. 6: “1962 DÜNYA FUTBOL ŞAMPİYONASINA İŞTİRAK EDİYORUZ”
  21. 29. Dezember 1960, Milliyet, S. 6: “Molnar 5-0 mı? Hayret, dedi”
  22. 31. Januar 1961, Milliyet, S. 6: “Almanyayan antrenör istedik”
  23. 1. März 1961, Milliyet, S. 6: “MOLNAR GELMEK İSTİYOR”
  24. 8. August 1961, Milliyet, S. 6: “Molnar Şehrimizde”
  25. . hpt.co.il. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  26. . hpt.co.il. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  27. 22. August 1962, Milliyet, S. 8: “Fenerbahçe,Şükrü'ye bonservis verdi”
  28. 9. August 1965, Milliyet, S. 8: “Molnar,Vefa ile anlaştı”
  29. 12. Februar 1966, Milliyet, S. 8
  30. 1. Mai 1966, Milliyet, S. 8
  31. angelfire.com: “1965-1966 Türkiye 2. Ligi” [ 24 вересня 2018 у Wayback Machine.] (abgerufen am 6. Juli 2014)
  32. 25. August 1966, Milliyet, S. 8
  33. 7. Februar 1967, Milliyet, S. 10
  34. 29. März 1967, Milliyet, S. 8
  35. 15. Juni 1967, Milliyet, S. 8
  36. mackolik.com: “Bütün Kupalar Fener'in” [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (abgerufen am 8. Juli 2014)
  37. 19. Juni 1969, Milliyet, S. 10
  38. 22. November 1969, Milliyet, S. 10
  39. 9. Dezember 1969, Milliyet, S. 12
  40. 4. Mai 1970, Milliyet, S. 10
  41. 12. Mai 1970, Milliyet, S. 12
  42. 3. August 1970, Milliyet, S. 10
  43. 12. Juli 1975, Milliyet, S. 12
  44. 24. Dezember 1975, Milliyet, S. 12
  45. 10. März 1986, Milliyet, S. 14

Посилання

  • Ігнац Молнар на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
  • Профіль на sport.de [ 12 червня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ignac Molnar ugor Ignac Molnar 27 zhovtnya 1901 Budapesht 9 bereznya 1986 Viden ugorskij futbolist sho grav na poziciyi napadnika Po zavershenni igrovoyi kar yeri trener Ignac Molnar Ignac Molnar Osobisti dani Narodzhennya 27 zhovtnya 1901 1901 10 27 Budapesht Avstro Ugorshina Smert 9 bereznya 1986 1986 03 09 84 roki Viden Avstriya Gromadyanstvo Ugorshina Poziciya napadnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1924 Bochkayi 1924 1925 Vichenca 8 3 1925 1927 5 5 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1931 1932 Villem II 1932 1933 1933 Kvik Den Gag 1934 1936 Antverpen 1936 1939 1937 1939 Torino 1947 1948 Fenerbahche 1948 Turechchina 1957 1959 Fenerbahche 1959 Turechchina B 1959 1960 Turechchina 1960 1961 Hapoel Petah Tikva 1961 1962 Makkabi Tel Aviv 1962 1963 Austriya Zalcburg 1965 1966 Vefaspor 1966 Altinordu 1967 1969 Fenerbahche 1969 1970 Adanaspor Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Molnar Znachnu chastinu svoyeyi trenerskoyi kar yeri vin proviv u Turechchini i zavdyaki svoyim dosyagnennyam vvazhayetsya odnim z najbilshih treneriv tureckogo futbolu zagalom i osoblivo dlya Fenerbahche Z cim klubom vin buv dvichi chempionom Stambulu ta dvichi chempionom Turechchini Vin takozh dopomig klubu zdobuti pershij tureckij Zolotij dubl a takozh same pri nomu u 1959 roci Fenerbahche zigralo u debyutnomu chempionati Turechchini ta vpershe stalo chempionom krayini Igrova kar yeraU doroslomu futboli debyutuvav vistupami za komandu Bochkayi U 1924 roci vin pribuv do Italiyi stavshi gravcem Vichenci yaku ocholiv jogo spivvitchiznik it Debyutuvav u tovariskomu matchi proti Karpi 28 veresnya a v chempionati pershij match zigrav 24 zhovtnya v domashnij gri proti Udineze 4 2 v yakij vin takozh zabiv svij pershij gol Vichenca otrimav pidvishennya vigravshi svoyu grupu drugogo divizionu Ale zgodom Udineze podalo apelyaciyu cherez vikoristannya Vichencoyu profesionalnih ugorskih futbolistiv Molnara ta jogo partnera it V rezultati Vichenci buli zarahovani tehnichni porazki 0 2 v usih matchah sezonu de vihodili na pole ugorci i vona opinilas na ostannomu misci Molnar zmushenij buv zalishiti komandu i perejshov do inshogo miscevogo klubu de vistupav azh do likvidaciyi komandi u 1927 roci koli yiyi ob yednali z dvoma inshimi rimskimi kolektivami u yedinij klub Roma Potim Molnar pereyihav do Nimechchini de i zakinchiv futbolnu kar yeru Yak futbolist vin buv napadnikom iz chudovoyu tehnikoyu ta chudovim driblingom Kar yera treneraRozpochav trenersku kar yeru u Niderlandah de do 1939 roku z perervoyu na 1934 1936 roki koli vin ocholyuvav belgijskij Antverpen trenuvav miscevi klubi Villem II Kvik Den Gag ta U 1939 roci jogo spivvitchiznik Ernest Erbshtejn golovnij trener Torino virishiv zalishiti Italiyu cherez rasovu diskriminaciyu i zaproponuvav Molnara kerivnictvu turinciv yak jogo mozhlivogo zaminnika spodivayuchis pri comu zajnyati jogo misce v Rotterdami Peregovori projshli uspishno i Molnar debyutuvav yak golovnij trener italijskogo klubu 5 lyutogo 1939 roku koli komanda jshla na tretomu misci v turnirnij tablici todi yak Erbshtejn zgodom virishiv vtekti do Ugorshini Pid kerivnictvom Molnara Torino trivalij chas borolos iz Bolonyeyu za chempionstvo ale vse zh stalo lishe drugim Jogo perebuvannya na posadi zakinchilosya na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Pislya svitovoyi vijni Molnar ocholiv turecke Fenerbahche z yakim vigrav Stambulsku futbolnu ligu u sezoni 1947 48 rokiv ne zaznavshi zhodnoyi porazki na turniri Cej rezultat sponukav Turecku federaciyu futbolu postaviti jogo na choli nacionalnoyi zbirnoyi sho same mala zigrati na Olimpijskih igrah 1948 roku v Londoni Molnar prijnyav cyu propoziciyu na dodachu do svogo perebuvannya na posadi u Fenerbahche Vtim bezposeredno pered pochatkom turniru Molnar pokinuv i turecku nacionalnu komandu i Fenerbahche z prichin yaki ne obgovoryuvalis dali i zalishiv krayinu Pislya dev yati rokiv u 1957 roci Molnar povernuvsya do Turechchini i vdruge ocholiv Fenerbahche Cogo razu vin znovu vigrav z komandoyu sezoni Stambulsku futbolnu ligu u sezoni 1958 59 znovu ne progravshi zhodnoyi gri za turnir Cej rozigrash stav ostannim v istoriyi ligi oskilki z 1959 roku stav provoditis zagalnonacionalnij chempionat Turechchini Pershij sezon projshov z lyutogo 1959 roku po cherven 1959 roku i Molnar ta jogo komanda obigravshi u finali Galatasaraj stali pershim chempionom Turechchini a sam Molnar stav pershim golovnim trenerom yakij priviv komandu do takogo trofeyu U drugomu sezoni Molnar zalishivsya u Fenerbahche lishe v pershij polovini sezonu a v drugij chastini jogo zaminiv spivvitchiznik Laslo Sekej She vlitku 1959 roku Molnar mav superechki z deyakimi posadovimi osobami klubu Prezident klubu Aga Erozan zaklikav publichno vibachitisya trenera za svoyu povedinku Na dumku Erozana Molnar vnutrishno vidhiliv propoziciyu pro prodovzhennya kontraktu ale u ZMI pidnimav chutki pro pidvishennya zarplati Molnar u svoyu chergu skazav sho vibachen ne bude V rezultati u sichni 1960 roku Molnaru bulo nadano misyachnu vidpustku pislya porazki vid Sparti Praga a nezabarom pislya cogo Molnarom buv rozirvanij i Sekej buv predstavlenij novim trenerom Z lita 1959 roku Molnar takozh pracyuvav z drugoyu zbirnoyu Turechchini paralelno z jogo robotoyu u Fenerbahche U veresni vin vdruge stav golovnim trenerom nacionalnoyi zbirnoyi Turechchini do sichnya 1960 roku sumishuyuchi cyu posadu z robotoyu u Fenerbahche a potim lishe trenuvav nacionalnu komandu Pislya yedinogo tovariskogo matchu proti zbirnoyi Shotlandiyi Molnar pokinuv zbirnu U 1960 roci vin prijnyav propoziciyu Hapoel Petah Tikva vigravshi chempionat Izrayilyu 1960 61 Voseni 1961 roku ocholiv Makkabi Tel Aviv z yakim propracyuvav do kincya sezonu Pered sezonom 1962 63 vin pokinuv Izrayil i stav golovnim trenerom avstrijskoyi Austriya Zalcburg kudi zaprosiv vorotarya Shyukryu Ersoj z yakim pracyuvav u Fenerbahche Cherez rik Molnar pokinuv i cej klub Na sezon 1965 66 Molnar povernuvsya do Turechchini i ocholiv klub pershogo divizionu Vefaspor U lyutomu 1966 roku vin zayaviv pro svoyu vidstavku Nezabarom pislya ciyeyi vidstavki Molnar stav golovnim trenerom klubu drugogo divizionu Altinordu z yakim posiv 2 misce i vijshov do elitnogo divizionu Nezvazhayuchi na cej uspih vin pokinuv Altinordu na novij sezon i uvijshov do trenerskogo shtabu tureckoyi zbirnoyi U lyutomu 1967 roci Molnar pogodivsya ocholiti Ferikej odnak cya spivpracya ne stalasya Natomist Molnar zajnyav posadu trenera u svoyemu kolishnomu klubi Fenerbahche de golovnim trener pracyuvav Abdula Gegich Lishe u novomu sezoni Molnar buv predstavlenij novim golovnim trenerom klubu ta vtretye ocholiv komandu Cej sezon komanda provela uspishno vigravshi titul chempiona Okrim cogo buv zdobuti i pershij titul Kubka Turechchini istoriyi klubu a otzhe i pershij zolotij dubl u klubnij istoriyi Na dodachu do cogo Fenerbahche vigrav i Kubok Prezidenta analog superkubka krayini a takozh Balkanskij kubok pershim sered tureckih klubiv U novomu sezoni rezultati komandi ne buli takimi vdalimi i Molnara zaminiv rumunskij specialist pislya 24 go turu Na novij sezon Molnar pogodivsya ocholiti klub drugogo divizionu Adanaspor z yakim pracyuvav protyagom majzhe usogo sezonu Pislya togo yak meta pidvishitis u klasi vzhe ne bula dosyazhna vin na pochatku travnya 1970 roku pokinuv pivdennotureckij klub Nadali Molnara pochav peremovini z Beshiktashem ale ne zmig domovitisya pro spivpracyu z cim klubom pislya chogo povernuvsya do Zalcburga i chekav tut bud yakih propozicij z Turechchini Na pochatku 1986 roku zdorov ya Molnara pogirshilosya Jogo dovelosya gospitalizuvati na likuvannya u Viden Tam vin i pomer vid svoyeyi hvorobi 9 bereznya 1986 roku na 85 mu roci zhittya Tituli i dosyagnennyaYak trenera Fenerbahche Chempion Turechchini 2 1959 1967 68 Volodar Kubka Turechchini 1 1967 68 Volodar Superkubka Turechchini 1 1968 Chempion Stambulskoyi futbolnoyi ligi 2 1947 48 1958 59 Volodar Balkanskogo kubka 1 1966 67 Hapoel Petah Tikva Chempion Turechchini 1 Primitki www enciclopediadelcalcio it Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 chervnya 2020 www museovicenzacalcio1902 net Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 1 serpnya 2017 Arhiv originalu za 17 ottobre 2013 Procitovano 30 settembre 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl si dovidka Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2020 www rafcmuseum be Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2020 Quick beeft een trainr 19 travnya 1933 cherez KB NBM C 44 Microfilm rjb x cago com Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2020 Statistika na sajti RSSSF com 25 bereznya 2007 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 12 chervnya 2020 tff org MILLI TAKIM TEKNIK DIREKTORLERI 3 serpnya 2011 u Wayback Machine aufgerufen am 6 Juli 2014 22 Juni 1959 Milliyet S 6 Siddetli itham etti 23 Juni 1959 Milliyet S 6 14 Januar 1960 Milliyet S 6 F Bahce yenildi ve 15 Januar 1960 Milliyet S 6 Molnar cezaya hayret ediyor 15 Januar 1960 Milliyet S 6 Esat gecici antrenor 19 Januar 1960 Milliyet S 6 Szekelly Fenerbahce de 9 Juni 1959 Milliyet S 6 Molnar B Milli takim antrenoru 4 Juli 1959 Milliyet S 6 10 September 1959 Milliyet S 6 MOLNAR A CIHAT ARMAN B MILLI TAKIM ANTRENORU 21 November 1959 Milliyet S 6 1962 DUNYA FUTBOL SAMPIYONASINA ISTIRAK EDIYORUZ 29 Dezember 1960 Milliyet S 6 Molnar 5 0 mi Hayret dedi 31 Januar 1961 Milliyet S 6 Almanyayan antrenor istedik 1 Marz 1961 Milliyet S 6 MOLNAR GELMEK ISTIYOR 8 August 1961 Milliyet S 6 Molnar Sehrimizde hpt co il Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2020 hpt co il Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 18 travnya 2022 22 August 1962 Milliyet S 8 Fenerbahce Sukru ye bonservis verdi 9 August 1965 Milliyet S 8 Molnar Vefa ile anlasti 12 Februar 1966 Milliyet S 8 1 Mai 1966 Milliyet S 8 angelfire com 1965 1966 Turkiye 2 Ligi 24 veresnya 2018 u Wayback Machine abgerufen am 6 Juli 2014 25 August 1966 Milliyet S 8 7 Februar 1967 Milliyet S 10 29 Marz 1967 Milliyet S 8 15 Juni 1967 Milliyet S 8 mackolik com Butun Kupalar Fener in 4 bereznya 2016 u Wayback Machine abgerufen am 8 Juli 2014 19 Juni 1969 Milliyet S 10 22 November 1969 Milliyet S 10 9 Dezember 1969 Milliyet S 12 4 Mai 1970 Milliyet S 10 12 Mai 1970 Milliyet S 12 3 August 1970 Milliyet S 10 12 Juli 1975 Milliyet S 12 24 Dezember 1975 Milliyet S 12 10 Marz 1986 Milliyet S 14PosilannyaIgnac Molnar na sajti worldfootball net angl nim fr isp port ital nid pol Profil na sport de 12 chervnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ