Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва при Лілібеї — перше зіткнення між флотами Карфагена і Римської республіки біля Лілібею (зараз Марсала) на Сицилії у 218 р до н.е. під час Другої Пунічної війни. Було спричинене нападом Ганнібала на іберське (іспанське) місто Сагунт, яке було важливим центром для Риму, так як воно надавало опорну точку в Іберії (Іспанії) на випадок ускладнень відносин з Карфагеном.
| битва при Лілібеї | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга Пунічна війна | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Карфаген |  Римська республіка Сиракузи | ||||||
| Командувачі | |||||||
| невідомо | Тіберій Семпроній Марк Емілій Лепід | ||||||
Передумови
Навесні 219 р. до н.е. Ганнібал оточив Сагунт, кинувши тим самим відкритий виклик Риму. Місто, підступи до якого за характером місцевості були дуже важко прохідними, мужньо оборонялося протягом 8 місяців. Жителі до самого кінця сподівалися, що прийде допомога з Риму. Але вона не прийшла, і восени 219 р Сагунт був узятий штурмом. Захоплення Сагунта стало приводом для початку Другої Пунічної війни, адже Ганнібал не тільки становив небезпеку для Риму, а й порушив договір, який був укладений після закінчення Першої Пунічної війни:
«На нижченаведених умовах, якщо вони бажані будуть і до народу римського, повинна бути дружба між карфагенянами і римлянами: карфагеняни зобов'язані очистити всю Сицилію, не воювати з Гієрон, не ходити війною ні на сиракузян, ні на союзників їх; карфагеняни зобов'язані видати римлянам всіх полонених без викупу; карфагеняни зобов'язані сплатити римлянам протягом двадцяти років дві тисячі двісті евбейских талантів срібла».
Війна була оголошена ранньою весною 218 р. І за планом Римського сенату один із консулів - Публій Корнелій Сципіон - мав відплисти в Іспанію. Іншому консулу - Тиберій Семпронію Лонгу - було доручено провести десант в Африці, спираючись на Сицилію.
Сили сторін
Сиракузи
12 кораблів були відправлені до Мессани, коли сиракузці помітили 20 карфагенських квінкверем.
"Коли в Мессані їх помітили, сиракузький цар Гієрон, чекаючи тоді в Мессані прибуття римського консула, відправив проти них (карфагенян) дванадцять кораблів, які і захопили їх, не зустрівши ніякого опору, і відвели в мессанську гавань"
Римська республіка
На початку літа шляхом жеребкування Тіберій Семпроній отримав у своє розпорядження 2 легіони, 16 тисяч піхоти й 1800 кінноти союзників, а також 160 п’ятипалубних квінкверем (великих кораблів) та відплив у Сицилію, але дізнавшись про ситуацію на Лілібеї він відправився туди.
Карфаген
Двадцяти квінкверем були надіслані карфагенянами з тисячею воїнів спустошувати італійське узбережжя: дев'ять пристало до Ліпарі, вісім - до острова Вулкана, а три були занесені хвилями у протоку. Від полонених карфагенян сиракузький цар, який чекав на прибуття римлян дізнався, що незалежно від посланого в Італію флоту в двадцять кораблів, до якого належали вони самі, ще тридцять п'ять квінкверем пливуть у Сицилію, щоб спонукати до повстання давніх союзників (тобто жителів Західної Сицилії) «Їх головне призначення, - говорили полонені, - зайняти Лілібей; але, ймовірно, та ж буря, яка розкидала наш флот, занесла їх до Егадських островів»
Битва
Підготовка
Коли стало зрозуміло, що головною метою карфагенян була окупація Лілібею, цар Гієрон написав претору Марку Емілію, чиєю провінцією була Сицилія, лист, в якому він дав пораду зайняти Лілібей сильним вартовим загоном. Негайно ж претор поспішив зосередити в Лілібей свої військові сили; зарахованим у флот союзникам було дано наказ знести на кораблі готової їжі на десять днів, щоб вони могли за першим сигналом без всякого зволікання сісти на судно, а по всьому узбережжю були розіслані часові спостерігати з вишок за наближенням ворожого флоту. Завдяки цим заходам карфагеняни, хоча і намагалися підпливти до Лілібею до світанку, були все-таки помічені. Негайно з вишок був поданий сигнал, в місті підняли тривогу, і суду наповнилися матросами; частина воїнів зайняла стіни і сторожові пости біля воріт, інша частина сіла на кораблі. Карфагеняни, помітивши, що їм доведеться мати справу з підготовленими римлянами, до сходу сонця трималися в деякому віддаленні від гавані, знімаючи тим часом вітрила і, пристосовуючи свій флот до битви. Коли ж розвиднілося, вони відступили до відкритого моря, щоб самим мати простір для битви і дати ворогові можливість вільно вивести свої кораблі з гавані. Римляни зі свого боку не ухилялися від бою, бо покладалися на численність і хоробрість воїнів.
Бій
Суперники виплили у відкрите море. Римляни хотіли помірятися силами на близькій відстані і вступити в рукопашний бій, пунійці ж, навпаки, ухилялися від нього, вважали, що краще застосовувати в бою мистецтво, а не силу і «боротися кораблі разом із кораблями, а не людина з людиною і меч з мечем». Вони вчинили цілком розумно: оскільки їх флот ряснів матросами і веслярами і поступався римському числом воїнів, тому усякий раз, коли корабель карфагенян зчіплювався з римським, було помітно, що число озброєних, які вступили в сутичку, було далеко не однаковим. Коли це відношення було помічено, то римляни ще більше підбадьорилися, а карфагеняни, переконавшись у своїй порівняльній слабкості, остаточно занепали духом. Сім пунійським кораблів були захоплені, інші втекли. Матросів і воїнів на полонених кораблях було тисячу сімсот чоловік, в їх числі - три знатних карфагенянина. Римський флот повернувся в гавань неушкоджений; тільки один корабель виявився з пробитим бортом, але і його вдалося полагодити.
Наслідки
Слідом за цією битвою консул Тиберій Семпроній прибув в Мессану. У протоці його зустрів цар Гієрон із флотом; він привітав консула з благополучним прибуттям його самого, військо і флот і побажав йому щастя і успіхів в Сицилії. Потім він виклав йому стан справ на острові, розповів про замахи карфагенян, обіцяв бути вірним союзником римського народу, і зобов'язався безоплатно доставляти легіонам і флоту хліб і одяг. «Велика небезпека, - додав він, - загрожує Лілібею і приморським містам; є в них люди, яким би зміна правління сподобалась». Зважаючи на ці обставини консул вирішив без усяких зволікання відправитися з флотом в Лілібей; цар і царський флот вирушили разом з ним. Уже під час плавання вони дізналися, що під Лілібеєм відбулася битва і що частина ворожих кораблів була захоплена, частина втекла.
У Лілібеї консул відпустив Гієрона з царським флотом, залишив для охорони сицилійського узбережжя претора, а сам відправився до острова Меліта, який був зайнятий карфагенянами. Після його прибуття начальник гарнізону Гамількар, син Гісгона, здався йому з 2 тисячами воїнів, містом і всім островом. Звідси римляни через кілька днів повернулися в Лілібей, і полонені, яких взяв претор, так само як і ті, які здалися консулу, були продані у торгах.
Примітки
- С.І. Ковальов. Істроія Риму. - Полігон 2002.
- С.І. Ковальов. Істроія Риму. - Полігон 2002., Полібій. Всезагальна історія КНИГА III (21, 33)
- Полібій. Всезагальна історія КНИГА I 62(8)
- Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста. КНИГА XXI (49)
- Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста. КНИГА XXI (50)
- Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста. КНИГА XXI (51)
Джерела та література
Джерела
- Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста. КНИГА XXI [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Полібій. Всезагальна історія КНИГА I [ 27 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Полібій. Всезагальна історія КНИГА III [ 24 червня 2017 у Wayback Machine.]
Література
- С.І. Ковальов. Істроія Риму. - Полігон 2002.
Посилання
- http://militera.lib.ru/science/razin_ea/1/04.html [ 28 травня 2020 у Wayback Machine.]
- http://militera.lib.ru/h/livius_t/01.html [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Lilibeyi pershe zitknennya mizh flotami Karfagena i Rimskoyi respubliki bilya Lilibeyu zaraz Marsala na Siciliyi u 218 r do n e pid chas Drugoyi Punichnoyi vijni Bulo sprichinene napadom Gannibala na iberske ispanske misto Sagunt yake bulo vazhlivim centrom dlya Rimu tak yak vono nadavalo opornu tochku v Iberiyi Ispaniyi na vipadok uskladnen vidnosin z Karfagenom bitva pri LilibeyiDruga Punichna vijnaSICILIA 218 ACDatalitoMisceLilibej SiciliyaRezultatperemoga Rimskoyi respublikiStoroniKarfagenRimska respublika SirakuziKomanduvachinevidomoTiberij Sempronij Mark Emilij LepidPeredumoviNavesni 219 r do n e Gannibal otochiv Sagunt kinuvshi tim samim vidkritij viklik Rimu Misto pidstupi do yakogo za harakterom miscevosti buli duzhe vazhko prohidnimi muzhno oboronyalosya protyagom 8 misyaciv Zhiteli do samogo kincya spodivalisya sho prijde dopomoga z Rimu Ale vona ne prijshla i voseni 219 r Sagunt buv uzyatij shturmom Zahoplennya Sagunta stalo privodom dlya pochatku Drugoyi Punichnoyi vijni adzhe Gannibal ne tilki stanoviv nebezpeku dlya Rimu a j porushiv dogovir yakij buv ukladenij pislya zakinchennya Pershoyi Punichnoyi vijni Na nizhchenavedenih umovah yaksho voni bazhani budut i do narodu rimskogo povinna buti druzhba mizh karfagenyanami i rimlyanami karfagenyani zobov yazani ochistiti vsyu Siciliyu ne voyuvati z Giyeron ne hoditi vijnoyu ni na sirakuzyan ni na soyuznikiv yih karfagenyani zobov yazani vidati rimlyanam vsih polonenih bez vikupu karfagenyani zobov yazani splatiti rimlyanam protyagom dvadcyati rokiv dvi tisyachi dvisti evbejskih talantiv sribla Vijna bula ogoloshena rannoyu vesnoyu 218 r I za planom Rimskogo senatu odin iz konsuliv Publij Kornelij Scipion mav vidplisti v Ispaniyu Inshomu konsulu Tiberij Semproniyu Longu bulo dorucheno provesti desant v Africi spirayuchis na Siciliyu Sili storinSirakuzi 12 korabliv buli vidpravleni do Messani koli sirakuzci pomitili 20 karfagenskih kvinkverem Koli v Messani yih pomitili sirakuzkij car Giyeron chekayuchi todi v Messani pributtya rimskogo konsula vidpraviv proti nih karfagenyan dvanadcyat korabliv yaki i zahopili yih ne zustrivshi niyakogo oporu i vidveli v messansku gavan Rimska respublika Na pochatku lita shlyahom zherebkuvannya Tiberij Sempronij otrimav u svoye rozporyadzhennya 2 legioni 16 tisyach pihoti j 1800 kinnoti soyuznikiv a takozh 160 p yatipalubnih kvinkverem velikih korabliv ta vidpliv u Siciliyu ale diznavshis pro situaciyu na Lilibeyi vin vidpravivsya tudi Karfagen Dvadcyati kvinkverem buli nadislani karfagenyanami z tisyacheyu voyiniv spustoshuvati italijske uzberezhzhya dev yat pristalo do Lipari visim do ostrova Vulkana a tri buli zaneseni hvilyami u protoku Vid polonenih karfagenyan sirakuzkij car yakij chekav na pributtya rimlyan diznavsya sho nezalezhno vid poslanogo v Italiyu flotu v dvadcyat korabliv do yakogo nalezhali voni sami she tridcyat p yat kvinkverem plivut u Siciliyu shob sponukati do povstannya davnih soyuznikiv tobto zhiteliv Zahidnoyi Siciliyi Yih golovne priznachennya govorili poloneni zajnyati Lilibej ale jmovirno ta zh burya yaka rozkidala nash flot zanesla yih do Egadskih ostroviv BitvaPidgotovka Koli stalo zrozumilo sho golovnoyu metoyu karfagenyan bula okupaciya Lilibeyu car Giyeron napisav pretoru Marku Emiliyu chiyeyu provinciyeyu bula Siciliya list v yakomu vin dav poradu zajnyati Lilibej silnim vartovim zagonom Negajno zh pretor pospishiv zoserediti v Lilibej svoyi vijskovi sili zarahovanim u flot soyuznikam bulo dano nakaz znesti na korabli gotovoyi yizhi na desyat dniv shob voni mogli za pershim signalom bez vsyakogo zvolikannya sisti na sudno a po vsomu uzberezhzhyu buli rozislani chasovi sposterigati z vishok za nablizhennyam vorozhogo flotu Zavdyaki cim zahodam karfagenyani hocha i namagalisya pidplivti do Lilibeyu do svitanku buli vse taki pomicheni Negajno z vishok buv podanij signal v misti pidnyali trivogu i sudu napovnilisya matrosami chastina voyiniv zajnyala stini i storozhovi posti bilya vorit insha chastina sila na korabli Karfagenyani pomitivshi sho yim dovedetsya mati spravu z pidgotovlenimi rimlyanami do shodu soncya trimalisya v deyakomu viddalenni vid gavani znimayuchi tim chasom vitrila i pristosovuyuchi svij flot do bitvi Koli zh rozvidnilosya voni vidstupili do vidkritogo morya shob samim mati prostir dlya bitvi i dati vorogovi mozhlivist vilno vivesti svoyi korabli z gavani Rimlyani zi svogo boku ne uhilyalisya vid boyu bo pokladalisya na chislennist i horobrist voyiniv Bij Superniki viplili u vidkrite more Rimlyani hotili pomiryatisya silami na blizkij vidstani i vstupiti v rukopashnij bij punijci zh navpaki uhilyalisya vid nogo vvazhali sho krashe zastosovuvati v boyu mistectvo a ne silu i borotisya korabli razom iz korablyami a ne lyudina z lyudinoyu i mech z mechem Voni vchinili cilkom rozumno oskilki yih flot ryasniv matrosami i veslyarami i postupavsya rimskomu chislom voyiniv tomu usyakij raz koli korabel karfagenyan zchiplyuvavsya z rimskim bulo pomitno sho chislo ozbroyenih yaki vstupili v sutichku bulo daleko ne odnakovim Koli ce vidnoshennya bulo pomicheno to rimlyani she bilshe pidbadorilisya a karfagenyani perekonavshis u svoyij porivnyalnij slabkosti ostatochno zanepali duhom Sim punijskim korabliv buli zahopleni inshi vtekli Matrosiv i voyiniv na polonenih korablyah bulo tisyachu simsot cholovik v yih chisli tri znatnih karfagenyanina Rimskij flot povernuvsya v gavan neushkodzhenij tilki odin korabel viyavivsya z probitim bortom ale i jogo vdalosya polagoditi NaslidkiSlidom za ciyeyu bitvoyu konsul Tiberij Sempronij pribuv v Messanu U protoci jogo zustriv car Giyeron iz flotom vin privitav konsula z blagopoluchnim pributtyam jogo samogo vijsko i flot i pobazhav jomu shastya i uspihiv v Siciliyi Potim vin viklav jomu stan sprav na ostrovi rozpoviv pro zamahi karfagenyan obicyav buti virnim soyuznikom rimskogo narodu i zobov yazavsya bezoplatno dostavlyati legionam i flotu hlib i odyag Velika nebezpeka dodav vin zagrozhuye Lilibeyu i primorskim mistam ye v nih lyudi yakim bi zmina pravlinnya spodobalas Zvazhayuchi na ci obstavini konsul virishiv bez usyakih zvolikannya vidpravitisya z flotom v Lilibej car i carskij flot virushili razom z nim Uzhe pid chas plavannya voni diznalisya sho pid Lilibeyem vidbulasya bitva i sho chastina vorozhih korabliv bula zahoplena chastina vtekla U Lilibeyi konsul vidpustiv Giyerona z carskim flotom zalishiv dlya ohoroni sicilijskogo uzberezhzhya pretora a sam vidpravivsya do ostrova Melita yakij buv zajnyatij karfagenyanami Pislya jogo pributtya nachalnik garnizonu Gamilkar sin Gisgona zdavsya jomu z 2 tisyachami voyiniv mistom i vsim ostrovom Zvidsi rimlyani cherez kilka dniv povernulisya v Lilibej i poloneni yakih vzyav pretor tak samo yak i ti yaki zdalisya konsulu buli prodani u torgah PrimitkiS I Kovalov Istroiya Rimu Poligon 2002 S I Kovalov Istroiya Rimu Poligon 2002 Polibij Vsezagalna istoriya KNIGA III 21 33 Polibij Vsezagalna istoriya KNIGA I 62 8 Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista KNIGA XXI 49 Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista KNIGA XXI 50 Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista KNIGA XXI 51 Dzherela ta literaturaDzherela Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista KNIGA XXI 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine Polibij Vsezagalna istoriya KNIGA I 27 travnya 2020 u Wayback Machine Polibij Vsezagalna istoriya KNIGA III 24 chervnya 2017 u Wayback Machine Literatura S I Kovalov Istroiya Rimu Poligon 2002 Posilannyahttp militera lib ru science razin ea 1 04 html 28 travnya 2020 u Wayback Machine http militera lib ru h livius t 01 html 30 sichnya 2020 u Wayback Machine