Любóв-А́нна Миха́йлівна Суха́ (27 липня 1910, с. Любеля, нині Жовківський район — 1988, Львів) — етнограф, мистецтвознавець. Кандидат історичних наук (від 1955 року).
Любов Суха | |
---|---|
Суха Любов-Анна Михайлівна | |
Народилася | 27 липня 1910 Любеля, Жовківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
Померла | 1988 Львів, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Голосківський цвинтар |
Національність | українка |
Діяльність | мистецтвознавиця, етнографка |
Alma mater | Львівський університет (1935) |
Заклад | Музей етнографії та художнього промислу Національної академії наук України |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук (1955) |
Батько | Сухий Михайло Васильович |
Мати | Суха Ольга Андріївна |
Життєпис
Народилася 27 липня 1910 року в с. Любеля (Жовківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Жовківський район, Львівська область, Україна) у сім'ї уродженців міста Белз Михайла Васильовича Сухого (1882 р.н.) та його дружини Ольги Андріївни (1884 р.н.), що працювали вчителями в с. , Рава-Руський повіт. Батько був директором школи. Дівчинка була охрещена за греко-католицьким обрядом.
Початкову освіту отримала в Народній двокласній школі в с. Любеля. Потім успішно склала вступні іспити до Львівської Державної академічної гімназії, яку закінчила з відзнакою.
Середню освіту завершила в Першій українській приватній жіночій гімназії Сестер Василіянок у Львові, фундатором і опікуном якої був митрополит Андрей Шептицький. Державна Іспитова Комісія, як було зазначено у свідоцтві про закінчення гімназії, визнала «Суху Любов-Анну зрілою до виших студій». Вважається, що на формування світогляду Любові Сухої у той час вплинуло спілкування із Василем Щуратом, Романом Цегельським, Оленою Степанів (Степанів-Дашкевич), Володимиром Калиновичем.
Навчалася у Львівському університеті у 1930—1935 роках на гуманітарному історико-філологічному факультеті. Студіювала педагогіку, психологію, філософію, слов'янську філологію, етнографію з археологією. У той час в університеті навчалися майбутні відомі вчені: Катерина Матейко, Ірина Вільде, Богдан-Ігор Антонич, Іван Ковалик, Ярослав Рудницький. Темою її дипломної роботи було дослідження відомої особистості української культури Лесі Українки. Магістерську роботу захистила 1935 року та одержала диплом магістра філософії.
Вільно володіла польською, німецькою, грецькою, латинською та російською мовами. Самостійно вивчала чеську, французьку, турецьку та арабську.
Оскільки в 30-ті роки, у зв'язку із загостренням українсько-польських стосунків на українських землях, що були включені до складу відновленої польської держави, Міністерство освіти Польщі масово звільняло українців із державних посад, Любов Суха пішла працювати викладачкою української мови та літератури до приватних шкіл Львова. Викладала в V Державному ліцеї та в гімназії ім. Ожешкової, а від 1939 року в середній школі № 9. У часи німецької окупації давала приватні уроки музики (1941—1944).
Від 1944 року 26 років працювала в Етнографічному музеї АН УРСР у Львові, що після реорганізації 1951 року звався Українським музеєм етнографії та художнього промислу АН УРСР. Брала участь у багатьох науково-дослідних експедиціях, у яких, із властивим їй знанням справи й фаховістю формувала фондові колекції музею.
Її багаторічна науково-пошукова діяльність увінчалась захистом дисертації за темою «Художні металеві вироби українців Східних Карпат (Станіславівська, Чернівецька, Дрогобицька, Закарпатська обл.: історико-етнографічне дослідження)» (1954) та здобуттям наукового ступеня кандидатки історичних наук. Ця робота була видана як монографія 1959 року.
1957 року для ознайомлення з історичними та архітектурними пам'ятками інших країн, а також для підвищення своєї кваліфікації як викладачки, відвідала Чехословаччину, Болгарію та Румунію.
Після виходу на пенсію 1970 року не розривала свого зв'язку із музеєм, співпрацювала з колишніми колегами як консультант.
Померла 1988 року на 78 році життя. Похована на 16 полі Голосківського цвинтаря у Львові.
Науковий доробок та внесок у розвиток української етнографії
Авторка праць і статей з українського народного і декоративно-прикладного мистецтва: «Художні металеві вироби українців Сх. Карпат другої пол. 19 — 20 ст.» (1959), «Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва» (1969) та ін.
Тривалий час Любов Суха працювала над фундаментальною колективною історико-етнографічною монографією «Українці».
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
- Суха Л. М. Художні металеві вироби українців Східних Карпат.– К.: Вид-во АН УРСР. 1959. — 102 с.: іл.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мар'яна Волошин. Любов Суха — дослідниця народних промислів українців Східних Карпат (до 25-ліття з дня смерті).— Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013.— С. 509—518.
- Мар'яна Волошин. Науковий доробок Любові Сухої та її внесок у розвиток української етнографії в 1940–1950-х рр.— Галичина: Всеукр. наук. і культ.-просв. краєзн. часопис.- Івано-Франківськ, 2013.- Ч. 22-23.- С. 514—522.
Це незавершена стаття про українську науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubov A nna Miha jlivna Suha 27 lipnya 1910 s Lyubelya nini Zhovkivskij rajon 1988 Lviv etnograf mistectvoznavec Kandidat istorichnih nauk vid 1955 roku Lyubov SuhaSuha Lyubov Anna MihajlivnaNarodilasya27 lipnya 1910 1910 07 27 Lyubelya Zhovkivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomerla1988 Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaGoloskivskij cvintarNacionalnistukrayinkaDiyalnistmistectvoznavicya etnografkaAlma materLvivskij universitet 1935 ZakladMuzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu Nacionalnoyi akademiyi nauk UkrayiniNaukovij stupinkandidat istorichnih nauk 1955 BatkoSuhij Mihajlo VasilovichMatiSuha Olga AndriyivnaZhittyepisNarodilasya 27 lipnya 1910 roku v s Lyubelya Zhovkivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina nini Zhovkivskij rajon Lvivska oblast Ukrayina u sim yi urodzhenciv mista Belz Mihajla Vasilovicha Suhogo 1882 r n ta jogo druzhini Olgi Andriyivni 1884 r n sho pracyuvali vchitelyami v s Rava Ruskij povit Batko buv direktorom shkoli Divchinka bula ohreshena za greko katolickim obryadom Pochatkovu osvitu otrimala v Narodnij dvoklasnij shkoli v s Lyubelya Potim uspishno sklala vstupni ispiti do Lvivskoyi Derzhavnoyi akademichnoyi gimnaziyi yaku zakinchila z vidznakoyu Serednyu osvitu zavershila v Pershij ukrayinskij privatnij zhinochij gimnaziyi Sester Vasiliyanok u Lvovi fundatorom i opikunom yakoyi buv mitropolit Andrej Sheptickij Derzhavna Ispitova Komisiya yak bulo zaznacheno u svidoctvi pro zakinchennya gimnaziyi viznala Suhu Lyubov Annu zriloyu do vishih studij Vvazhayetsya sho na formuvannya svitoglyadu Lyubovi Suhoyi u toj chas vplinulo spilkuvannya iz Vasilem Shuratom Romanom Cegelskim Olenoyu Stepaniv Stepaniv Dashkevich Volodimirom Kalinovichem Navchalasya u Lvivskomu universiteti u 1930 1935 rokah na gumanitarnomu istoriko filologichnomu fakulteti Studiyuvala pedagogiku psihologiyu filosofiyu slov yansku filologiyu etnografiyu z arheologiyeyu U toj chas v universiteti navchalisya majbutni vidomi vcheni Katerina Matejko Irina Vilde Bogdan Igor Antonich Ivan Kovalik Yaroslav Rudnickij Temoyu yiyi diplomnoyi roboti bulo doslidzhennya vidomoyi osobistosti ukrayinskoyi kulturi Lesi Ukrayinki Magistersku robotu zahistila 1935 roku ta oderzhala diplom magistra filosofiyi Vilno volodila polskoyu nimeckoyu greckoyu latinskoyu ta rosijskoyu movami Samostijno vivchala chesku francuzku turecku ta arabsku Oskilki v 30 ti roki u zv yazku iz zagostrennyam ukrayinsko polskih stosunkiv na ukrayinskih zemlyah sho buli vklyucheni do skladu vidnovlenoyi polskoyi derzhavi Ministerstvo osviti Polshi masovo zvilnyalo ukrayinciv iz derzhavnih posad Lyubov Suha pishla pracyuvati vikladachkoyu ukrayinskoyi movi ta literaturi do privatnih shkil Lvova Vikladala v V Derzhavnomu liceyi ta v gimnaziyi im Ozheshkovoyi a vid 1939 roku v serednij shkoli 9 U chasi nimeckoyi okupaciyi davala privatni uroki muziki 1941 1944 Vid 1944 roku 26 rokiv pracyuvala v Etnografichnomu muzeyi AN URSR u Lvovi sho pislya reorganizaciyi 1951 roku zvavsya Ukrayinskim muzeyem etnografiyi ta hudozhnogo promislu AN URSR Brala uchast u bagatoh naukovo doslidnih ekspediciyah u yakih iz vlastivim yij znannyam spravi j fahovistyu formuvala fondovi kolekciyi muzeyu Yiyi bagatorichna naukovo poshukova diyalnist uvinchalas zahistom disertaciyi za temoyu Hudozhni metalevi virobi ukrayinciv Shidnih Karpat Stanislavivska Chernivecka Drogobicka Zakarpatska obl istoriko etnografichne doslidzhennya 1954 ta zdobuttyam naukovogo stupenya kandidatki istorichnih nauk Cya robota bula vidana yak monografiya 1959 roku 1957 roku dlya oznajomlennya z istorichnimi ta arhitekturnimi pam yatkami inshih krayin a takozh dlya pidvishennya svoyeyi kvalifikaciyi yak vikladachki vidvidala Chehoslovachchinu Bolgariyu ta Rumuniyu Pislya vihodu na pensiyu 1970 roku ne rozrivala svogo zv yazku iz muzeyem spivpracyuvala z kolishnimi kolegami yak konsultant Pomerla 1988 roku na 78 roci zhittya Pohovana na 16 poli Goloskivskogo cvintarya u Lvovi Naukovij dorobok ta vnesok u rozvitok ukrayinskoyi etnografiyiAvtorka prac i statej z ukrayinskogo narodnogo i dekorativno prikladnogo mistectva Hudozhni metalevi virobi ukrayinciv Sh Karpat drugoyi pol 19 20 st 1959 Narisi z istoriyi ukrayinskogo dekorativno prikladnogo mistectva 1969 ta in Trivalij chas Lyubov Suha pracyuvala nad fundamentalnoyu kolektivnoyu istoriko etnografichnoyu monografiyeyu Ukrayinci Primitki Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2014 Suha L M Hudozhni metalevi virobi ukrayinciv Shidnih Karpat K Vid vo AN URSR 1959 102 s il DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mar yana Voloshin Lyubov Suha doslidnicya narodnih promisliv ukrayinciv Shidnih Karpat do 25 littya z dnya smerti Narodoznavchi zoshiti 3 111 2013 S 509 518 Mar yana Voloshin Naukovij dorobok Lyubovi Suhoyi ta yiyi vnesok u rozvitok ukrayinskoyi etnografiyi v 1940 1950 h rr Galichina Vseukr nauk i kult prosv krayezn chasopis Ivano Frankivsk 2013 Ch 22 23 S 514 522 Ce nezavershena stattya pro ukrayinsku naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi