Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Потаське хлібоприймальне підприємство є дочірнім підприємством ДАК «Хліб України».
З історії
Замріяна, романтична Маньківщина — розпростерлася хлібною скатертиною у південно-західній частині Черкаського краю, помереженого прохідними залісненими льодовиковими долинами та крутосхилами балок і річок. Незбагнена краса… Чи можна деінде побачити такі дивовижні світанки, перебути такі задушевні вечори, пережити такі ясні і місячні ночі, «хоч голки збирай»? Ці землі таять у собі невичерпні природні багатства, а їх історію у доволі непростих умовах творив у всі часи трудовий люд. Що ж було у цьому райському куточку колись? Якщо сказати образно, то був тут «край обжитого світу» — ойкумена, адже, саме сюди 100 тис. років тому дійшла межа найбільшого зледеніння планети: тут здіймалася височенна крижана стіна. Пізніше у цих краях (за дослідженнями Б. Рибакова) у V ст. до н. е. у верхів'ях річки Гіппаніс (давня назва Гірського Тікича) побував давньогрецький вчений Геродот, який описав життя арійців — орачів, праукраїнців-хліборобів, що вклонялися богові Сонця, і, не виключено, були мешканцями північної країни Гіпербореї — праматері всього людства. Мешканці села Поташ, розташованого за 5 км від смт Маньківка пишаються давньою історією свого поселення, у назві котрого увічнено один із видів середньовічної господарської діяльності — видобування калійної солі вугільної кислоти (застосовується як добриво, а також у миловарінні, виробництві скла, для фарбування тканин тощо). Поташ нарівні зі збіжжям був головними предметами експорту магнатів Калиновських, що здавали в оренду у докозацьку добу Уманську, Маньківську, Іваньківську, Мошурівську і Буцьку буди. З 1890 року поруч з поселенням пролягла залізниця (існує й станція «Поташ», розташована за 7 км від смт Маньківка). А вже у 1929 році разом з виникненням в радянській державі потреби в організованому прийманні збіжжя від щойностворених колгоспів — було засноване Потаське хлібоприймальне підприємство — пункт «Заготзерно». Реалізація цього завдання вимагала складських приміщень (площ) для зберігання зерна. І ось, того ж року неподалік від тамтешньої залізничної станції було побудовано перших два дерев'яних склади, де і здійснювалася перевалка зерна. У старій хатинці — поблизу з територією підприємства, містилася бухгалтерія та лабораторія, працівники яких слідкували за кількістю та якістю зерна, що надходило у державні засіки. Але складських приміщень не вистачало для розміщення всього вирощеного зерна. Тому у великих селах, де колективні господарства мали свої комори (амбари) для зберігання збіжжя, були засновані кущові пункти з приймання зернових культур. Називали такі пункти «глибинками». У «глибинках» зерно, зазвичай, зберігалося тимчасово. Далі його перевозили кіньми на Потаський пункт, де вручну завантажували у склади, а при відвантаженні знову набирали збіжжя в мішки і навантажували, знову ж-таки вручну, у вагони. Через деякий час «глибинки» втратили свою значущість, оскільки час вимагав більших обсягів заготівель, а подвійні затрати на перевалку зерна робили всю справу — неефективною. Тож держава почала будувати нові склади більші за місткістю (камінні та цегляні). Таким чином, у 1934–1935 роках було збудовано два кам'яних склади місткістю по 2 500 тонн кожен. У 1942 році, під час фашистської окупації, було зведено ще два кам'яні склади, бо все зерно, яке вирощувалось в Маньківському та Буцькому районах, вантажилося у вагони на Потаському пункті і вивозилося до Німеччини. На території краю під час звільнення Правобережної України від фашистських окупантів точилися жорсткі кровопролитні бої, зокрема, розгорталася одна із найтяжчих танкових битв в історії людства, на честь перемоги у якій на перехресті доріг, поблизу залізничної станції, встановлено пам'ятний знак — 76 мм гармату. Після Німецько-радянської війни український народ включився у масштабну відбудову зруйнованих підприємств та будівництво нових. У 1946 році працівники «Заготзерна» розпочали будівництво трьох зерноскладів, в які вже в 1948 році розпочалося приймання збіжжя. В період з 1949 по 1954 роки було побудовано ще чотири склади. Разом із складами зводилися й сушарки та очисні агрегати для якісної обробки зерна для тривалого його зберігання. Капітальне будівництво складських приміщень відбувалося у період з 1962 до 1967 року. За цей час з'явилося 14 зерноскладів місткістю 44, 8 тис. тонн, які вже були повністю механізовані, дві зерносушарки потужністю 60 тонн на добу кожна, точки відвантаження як на залізничний транспорт, так і на — автомобільний, асфальтовані майданчики для тимчасового зберігання зерна, гараж для автомобілів, приміщення для лабораторії та контори, під'їзні залізничні колії. На той час тепловозів ще не було, тому вагони для навантаження на території підприємства ставилися вагонеткою на кінній тязі. У семидесятих роках, коли майже всі роботи на хлібоприймальному пункті були механізовані, працювати стало легше, підприємство стало прибутковим. Відтоді з'явилася можливість більше піклуватись про соціальний рівень життя працівників: розпочалося будівництво житлових будинків для персоналу (нині проживає сім сімей, є й кімнати для приїжджих на п'ять місць), на території підприємства збудували їдальню на 80 місць, продуктовий магазин, де реалізація продукції здійснюється за закупівельними цінами. Власними силами звели приміщення контори, встановили нові механізовані автомобільні ваги, придбали новий тепловоз для подачі вагонів під завантаження та облаштували міні-заправку (встановили ємності для паливно-мастильних матеріалів, які використовуються під час сушіння зерна). Дбаючи про безпеку на виробництві, було побудовано чотири протипожежні водоймища та придбано протипожежний автомобіль. Працює власна дизельна електростанція на випадок відсутності в мережі струму. У 1997 році інженерні кадри пункту змонтували нову сушарку для сушіння гібридної кукурудзи, за продуктивністю якій не було рівних в області. З товаровиробниками із Маньківського, Тальнівського, Жашківського, Уманського та Монастирищенського районів налагоджено співпрацю, саме вони завозили на Потаське підприємство сортову кукурудзу для її сушіння та доведення до посівних кондицій. Держава завжди у полі посиленої уваги тримала питання додержання технологій доведення до відповідних кондицій та зберігання як звичайного, так і сортового зерна. На підприємстві концентрувалися запаси насіння, які обмінювались на найкращі сорти в інших областях, доводились до посівних кондицій та видавались на посів товаровиробникам. Сьогодні Потаське хлібоприймальне підприємство займає територію понад 19 га землі, має 25 механізованих зерноскладів загальною місткістю 68, 5 тис. тонн, 2 матеріальні склади, 5 зерносушарок, одну здвоєну сушарку для кукурудзи, пекарню з потужністю випічки хлібобулочних виробів 500 кг за зміну, дві крупорушки потужністю 500 кг в зміну кожна для виробництва гречаної, ячмінної, горохової, пшоняної, пшеничної крупи. На підприємстві діє своя кузня, столярний цех, майстерня з ремонту обладнання та з ремонту автомобілів (закуплено шість верстатів для виконання різних операцій з обробітку металу та дерева). Таким чином: приймання 2 500 тонн зерна на добу і його обробка під час цього — не є межею для колективу Потаського ХПП, оскільки тут забезпечені і хороші умови праці, і створено все для гарного відпочинку.
Сучасні дні
На підприємстві діє кукурудзокалібрувальний завод, де фахівці калібрують, протруюють та розфасовують у тару сортову кукурудзу для реалізації товаровиробникам на посів. Механізація виробництва дала можливість відвантажувати від семи до десяти вагонів зерна на добу, одночасно здійснюючи відвантаження на автотранспорт. У 1985 році підприємство придбало і встановило власні залізничні 150-тонні ваги. У 1997 році власним коштом тут розпочалася газифікація ключових виробничих дільниць: тепер збіжжя просушується у сушарках, які працюють на газові, що зрештою дає й здешевлення вартості послуг. Для соціального захисту своїх працівників Потаське ХПП наприкінці 80-х XX століття збудувало комплекс з вирощування та відгодівлі ВРХ та пташник. Нині у складі комплексу функціонує п'ять тваринницьких ферм для ведення громадського тваринництва. Є й своя пасіка на понад 50 бджолосімей. Працівники ХПП цілий рік забезпечені м'ясом, молоком, хлібом, медом. Підприємство має свій автопарк, у якому налічується понад 20 одиниць авто та тракторної техніки для обслуговування виробничої діяльності та обробітку взятої в оренду 200 га землі (вирощують зернові та круп'яні культури, кормовий та цукровий буряк). Робота на Потаському ХПП відноситься до розряду престижних у регіоні, оскільки тут створено комфортні умови для продуктивної праці, до того ж кожна дільниця має побутові кімнати для відпочинку та приготування їжі, працюють три банні кімнати для приймання душу по закінченню робочого дня, діє медпункт-аптека, де в будь-який час можна придбати ліки та отримати першу медичну допомогу. Територія підприємства заквітчана і прибрана, а в тамтешньому саду дозрівають соковиті яблука, абрикоси, персики, сливи, черешні та смородина. Колектив підприємства, а — це майже 140 працюючих, пишається своїми ветеранами праці, що все життя віддали розвитку рідного підприємства (їх імена занесені в Книгу Пошани). Завдячуючи їхній самовідданій праці пристанційне господарство під назвою ДП ДАК «Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство» стало нині справжньою оазою добробуту, яким його працівники щедро діляться з мешканцями села Поташ (завдячуючи цьому підприємству нині все село газифіковане). ДП ДАК «Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство» тісно співпрацює з Одеською державною академією харчових технологій, що дає можливість постійно удосконалювати виробничі технології задля підвищення прибутковості підприємства та покращення умов роботи працівників.
 | Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2015 U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2022 Potaske hliboprijmalne pidpriyemstvo ye dochirnim pidpriyemstvom DAK Hlib Ukrayini Z istoriyiZamriyana romantichna Mankivshina rozprosterlasya hlibnoyu skatertinoyu u pivdenno zahidnij chastini Cherkaskogo krayu pomerezhenogo prohidnimi zalisnenimi lodovikovimi dolinami ta krutoshilami balok i richok Nezbagnena krasa Chi mozhna deinde pobachiti taki divovizhni svitanki perebuti taki zadushevni vechori perezhiti taki yasni i misyachni nochi hoch golki zbiraj Ci zemli tayat u sobi nevicherpni prirodni bagatstva a yih istoriyu u dovoli neprostih umovah tvoriv u vsi chasi trudovij lyud Sho zh bulo u comu rajskomu kutochku kolis Yaksho skazati obrazno to buv tut kraj obzhitogo svitu ojkumena adzhe same syudi 100 tis rokiv tomu dijshla mezha najbilshogo zledeninnya planeti tut zdijmalasya visochenna krizhana stina Piznishe u cih krayah za doslidzhennyami B Ribakova u V st do n e u verhiv yah richki Gippanis davnya nazva Girskogo Tikicha pobuvav davnogreckij vchenij Gerodot yakij opisav zhittya arijciv orachiv praukrayinciv hliborobiv sho vklonyalisya bogovi Soncya i ne viklyucheno buli meshkancyami pivnichnoyi krayini Giperboreyi pramateri vsogo lyudstva Meshkanci sela Potash roztashovanogo za 5 km vid smt Mankivka pishayutsya davnoyu istoriyeyu svogo poselennya u nazvi kotrogo uvichneno odin iz vidiv serednovichnoyi gospodarskoyi diyalnosti vidobuvannya kalijnoyi soli vugilnoyi kisloti zastosovuyetsya yak dobrivo a takozh u milovarinni virobnictvi skla dlya farbuvannya tkanin tosho Potash narivni zi zbizhzhyam buv golovnimi predmetami eksportu magnativ Kalinovskih sho zdavali v orendu u dokozacku dobu Umansku Mankivsku Ivankivsku Moshurivsku i Bucku budi Z 1890 roku poruch z poselennyam prolyagla zaliznicya isnuye j stanciya Potash roztashovana za 7 km vid smt Mankivka A vzhe u 1929 roci razom z viniknennyam v radyanskij derzhavi potrebi v organizovanomu prijmanni zbizhzhya vid shojnostvorenih kolgospiv bulo zasnovane Potaske hliboprijmalne pidpriyemstvo punkt Zagotzerno Realizaciya cogo zavdannya vimagala skladskih primishen plosh dlya zberigannya zerna I os togo zh roku nepodalik vid tamteshnoyi zaliznichnoyi stanciyi bulo pobudovano pershih dva derev yanih skladi de i zdijsnyuvalasya perevalka zerna U starij hatinci poblizu z teritoriyeyu pidpriyemstva mistilasya buhgalteriya ta laboratoriya pracivniki yakih slidkuvali za kilkistyu ta yakistyu zerna sho nadhodilo u derzhavni zasiki Ale skladskih primishen ne vistachalo dlya rozmishennya vsogo viroshenogo zerna Tomu u velikih selah de kolektivni gospodarstva mali svoyi komori ambari dlya zberigannya zbizhzhya buli zasnovani kushovi punkti z prijmannya zernovih kultur Nazivali taki punkti glibinkami U glibinkah zerno zazvichaj zberigalosya timchasovo Dali jogo perevozili kinmi na Potaskij punkt de vruchnu zavantazhuvali u skladi a pri vidvantazhenni znovu nabirali zbizhzhya v mishki i navantazhuvali znovu zh taki vruchnu u vagoni Cherez deyakij chas glibinki vtratili svoyu znachushist oskilki chas vimagav bilshih obsyagiv zagotivel a podvijni zatrati na perevalku zerna robili vsyu spravu neefektivnoyu Tozh derzhava pochala buduvati novi skladi bilshi za mistkistyu kaminni ta ceglyani Takim chinom u 1934 1935 rokah bulo zbudovano dva kam yanih skladi mistkistyu po 2 500 tonn kozhen U 1942 roci pid chas fashistskoyi okupaciyi bulo zvedeno she dva kam yani skladi bo vse zerno yake viroshuvalos v Mankivskomu ta Buckomu rajonah vantazhilosya u vagoni na Potaskomu punkti i vivozilosya do Nimechchini Na teritoriyi krayu pid chas zvilnennya Pravoberezhnoyi Ukrayini vid fashistskih okupantiv tochilisya zhorstki krovoprolitni boyi zokrema rozgortalasya odna iz najtyazhchih tankovih bitv v istoriyi lyudstva na chest peremogi u yakij na perehresti dorig poblizu zaliznichnoyi stanciyi vstanovleno pam yatnij znak 76 mm garmatu Pislya Nimecko radyanskoyi vijni ukrayinskij narod vklyuchivsya u masshtabnu vidbudovu zrujnovanih pidpriyemstv ta budivnictvo novih U 1946 roci pracivniki Zagotzerna rozpochali budivnictvo troh zernoskladiv v yaki vzhe v 1948 roci rozpochalosya prijmannya zbizhzhya V period z 1949 po 1954 roki bulo pobudovano she chotiri skladi Razom iz skladami zvodilisya j susharki ta ochisni agregati dlya yakisnoyi obrobki zerna dlya trivalogo jogo zberigannya Kapitalne budivnictvo skladskih primishen vidbuvalosya u period z 1962 do 1967 roku Za cej chas z yavilosya 14 zernoskladiv mistkistyu 44 8 tis tonn yaki vzhe buli povnistyu mehanizovani dvi zernosusharki potuzhnistyu 60 tonn na dobu kozhna tochki vidvantazhennya yak na zaliznichnij transport tak i na avtomobilnij asfaltovani majdanchiki dlya timchasovogo zberigannya zerna garazh dlya avtomobiliv primishennya dlya laboratoriyi ta kontori pid yizni zaliznichni koliyi Na toj chas teplovoziv she ne bulo tomu vagoni dlya navantazhennya na teritoriyi pidpriyemstva stavilisya vagonetkoyu na kinnij tyazi U semidesyatih rokah koli majzhe vsi roboti na hliboprijmalnomu punkti buli mehanizovani pracyuvati stalo legshe pidpriyemstvo stalo pributkovim Vidtodi z yavilasya mozhlivist bilshe pikluvatis pro socialnij riven zhittya pracivnikiv rozpochalosya budivnictvo zhitlovih budinkiv dlya personalu nini prozhivaye sim simej ye j kimnati dlya priyizhdzhih na p yat misc na teritoriyi pidpriyemstva zbuduvali yidalnyu na 80 misc produktovij magazin de realizaciya produkciyi zdijsnyuyetsya za zakupivelnimi cinami Vlasnimi silami zveli primishennya kontori vstanovili novi mehanizovani avtomobilni vagi pridbali novij teplovoz dlya podachi vagoniv pid zavantazhennya ta oblashtuvali mini zapravku vstanovili yemnosti dlya palivno mastilnih materialiv yaki vikoristovuyutsya pid chas sushinnya zerna Dbayuchi pro bezpeku na virobnictvi bulo pobudovano chotiri protipozhezhni vodojmisha ta pridbano protipozhezhnij avtomobil Pracyuye vlasna dizelna elektrostanciya na vipadok vidsutnosti v merezhi strumu U 1997 roci inzhenerni kadri punktu zmontuvali novu susharku dlya sushinnya gibridnoyi kukurudzi za produktivnistyu yakij ne bulo rivnih v oblasti Z tovarovirobnikami iz Mankivskogo Talnivskogo Zhashkivskogo Umanskogo ta Monastirishenskogo rajoniv nalagodzheno spivpracyu same voni zavozili na Potaske pidpriyemstvo sortovu kukurudzu dlya yiyi sushinnya ta dovedennya do posivnih kondicij Derzhava zavzhdi u poli posilenoyi uvagi trimala pitannya doderzhannya tehnologij dovedennya do vidpovidnih kondicij ta zberigannya yak zvichajnogo tak i sortovogo zerna Na pidpriyemstvi koncentruvalisya zapasi nasinnya yaki obminyuvalis na najkrashi sorti v inshih oblastyah dovodilis do posivnih kondicij ta vidavalis na posiv tovarovirobnikam Sogodni Potaske hliboprijmalne pidpriyemstvo zajmaye teritoriyu ponad 19 ga zemli maye 25 mehanizovanih zernoskladiv zagalnoyu mistkistyu 68 5 tis tonn 2 materialni skladi 5 zernosusharok odnu zdvoyenu susharku dlya kukurudzi pekarnyu z potuzhnistyu vipichki hlibobulochnih virobiv 500 kg za zminu dvi kruporushki potuzhnistyu 500 kg v zminu kozhna dlya virobnictva grechanoyi yachminnoyi gorohovoyi pshonyanoyi pshenichnoyi krupi Na pidpriyemstvi diye svoya kuznya stolyarnij ceh majsternya z remontu obladnannya ta z remontu avtomobiliv zakupleno shist verstativ dlya vikonannya riznih operacij z obrobitku metalu ta dereva Takim chinom prijmannya 2 500 tonn zerna na dobu i jogo obrobka pid chas cogo ne ye mezheyu dlya kolektivu Potaskogo HPP oskilki tut zabezpecheni i horoshi umovi praci i stvoreno vse dlya garnogo vidpochinku Suchasni dniNa pidpriyemstvi diye kukurudzokalibruvalnij zavod de fahivci kalibruyut protruyuyut ta rozfasovuyut u taru sortovu kukurudzu dlya realizaciyi tovarovirobnikam na posiv Mehanizaciya virobnictva dala mozhlivist vidvantazhuvati vid semi do desyati vagoniv zerna na dobu odnochasno zdijsnyuyuchi vidvantazhennya na avtotransport U 1985 roci pidpriyemstvo pridbalo i vstanovilo vlasni zaliznichni 150 tonni vagi U 1997 roci vlasnim koshtom tut rozpochalasya gazifikaciya klyuchovih virobnichih dilnic teper zbizhzhya prosushuyetsya u susharkah yaki pracyuyut na gazovi sho zreshtoyu daye j zdeshevlennya vartosti poslug Dlya socialnogo zahistu svoyih pracivnikiv Potaske HPP naprikinci 80 h XX stolittya zbuduvalo kompleks z viroshuvannya ta vidgodivli VRH ta ptashnik Nini u skladi kompleksu funkcionuye p yat tvarinnickih ferm dlya vedennya gromadskogo tvarinnictva Ye j svoya pasika na ponad 50 bdzholosimej Pracivniki HPP cilij rik zabezpecheni m yasom molokom hlibom medom Pidpriyemstvo maye svij avtopark u yakomu nalichuyetsya ponad 20 odinic avto ta traktornoyi tehniki dlya obslugovuvannya virobnichoyi diyalnosti ta obrobitku vzyatoyi v orendu 200 ga zemli viroshuyut zernovi ta krup yani kulturi kormovij ta cukrovij buryak Robota na Potaskomu HPP vidnositsya do rozryadu prestizhnih u regioni oskilki tut stvoreno komfortni umovi dlya produktivnoyi praci do togo zh kozhna dilnicya maye pobutovi kimnati dlya vidpochinku ta prigotuvannya yizhi pracyuyut tri banni kimnati dlya prijmannya dushu po zakinchennyu robochogo dnya diye medpunkt apteka de v bud yakij chas mozhna pridbati liki ta otrimati pershu medichnu dopomogu Teritoriya pidpriyemstva zakvitchana i pribrana a v tamteshnomu sadu dozrivayut sokoviti yabluka abrikosi persiki slivi chereshni ta smorodina Kolektiv pidpriyemstva a ce majzhe 140 pracyuyuchih pishayetsya svoyimi veteranami praci sho vse zhittya viddali rozvitku ridnogo pidpriyemstva yih imena zaneseni v Knigu Poshani Zavdyachuyuchi yihnij samoviddanij praci pristancijne gospodarstvo pid nazvoyu DP DAK Hlib Ukrayini Potaske hliboprijmalne pidpriyemstvo stalo nini spravzhnoyu oazoyu dobrobutu yakim jogo pracivniki shedro dilyatsya z meshkancyami sela Potash zavdyachuyuchi comu pidpriyemstvu nini vse selo gazifikovane DP DAK Hlib Ukrayini Potaske hliboprijmalne pidpriyemstvo tisno spivpracyuye z Odeskoyu derzhavnoyu akademiyeyu harchovih tehnologij sho daye mozhlivist postijno udoskonalyuvati virobnichi tehnologiyi zadlya pidvishennya pributkovosti pidpriyemstva ta pokrashennya umov roboti pracivnikiv Ce nezavershena stattya pro pidpriyemstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi