Посто́йнска Я́ма (словен. Postojnska jama; нім. Adelsberger Grotte) — система карстових печер завдовжки 20 570 м на плато , знаходиться поблизу міста Постойна в Словенії в регіоні Нотрансько-крашка. Найдовша система печер в Словенії і один з найвідвідуваніших туристами місць у цій країні, з XIX століття оснащене електроосвітленням і залізницею.
Постойнска Яма | |
---|---|
словен. Postojnska jama нім. Adelsberger Grotte | |
Сталагміт «Білий діамант» — символ печери | |
Характеристики | |
Тип | карстова |
Гірські породи | вапняк |
Відвідування | |
Освітлення | так |
Вебсайт | postojnska-jama.eu |
Розташування | |
45°46′57″ пн. ш. 14°12′13″ сх. д. / 45.78276000002777835° пн. ш. 14.20366000002777618° сх. д. | |
Країна | Словенія |
Регіон | Постойна |
Карти розташування | |
| |
Постойнска Яма у Вікісховищі |
Печера була утворена водами річки Пивка, яка протікає по печері протягом 800 м. Всередині увесь рік тримається температура близько 10 °С. 5,3 км печери відкрито для відвідування — це найбільша протяжність відкритого для відвідування туристами печерного простору в світі.
Історія
Печера вперше описана в XVII столітті бароном Янезом Вайкардом Вальвазором. Докладні дослідження і відкриття нових територій печери були зроблені Лукою Чехом в 1818 році, який готував печеру до відвідування першим імператором Австрії Францом II.
У 1819 році печера була відкрита для загального відвідування і Чех став першим офіційним туристичним гідом. Електричне освітлення печери було проведено в 1884 році, навіть раніше ніж в самій Любляні, столиці Крайни, за наказом імператора Франца Йосифа, який відвідував печеру двічі. Для прийому Габсбургів перед входом до печери був збудований розкішний Пред'ямський палац (нині відданий під ресторан).
У роки Першої світової війни через печеру в тил австрійців за допомогою інженерів пройшло ціле військове з'єднання італійської армії.
У 1872 році була прокладена перша в світі печерна залізниця, вагонетки якої спочатку штовхалися гідами, а на початку XX століття був встановлений газовий локомотив. Після 1945 року локомотив був замінений на електричний. У так званому концертному залі всередині печери здавна проводяться музичні заходи (наприклад, в 1930 році тут дав два концерти театр «Ла Скала»).
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 9 листопада 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posto jnska Ya ma sloven Postojnska jama nim Adelsberger Grotte sistema karstovih pecher zavdovzhki 20 570 m na plato znahoditsya poblizu mista Postojna v Sloveniyi v regioni Notransko krashka Najdovsha sistema pecher v Sloveniyi i odin z najvidviduvanishih turistami misc u cij krayini z XIX stolittya osnashene elektroosvitlennyam i zalizniceyu Postojnska Yamasloven Postojnska jama nim Adelsberger GrotteStalagmit Bilij diamant simvol pecheriHarakteristikiTipkarstovaGirski porodivapnyakVidviduvannyaOsvitlennyatakVebsajtpostojnska jama euRoztashuvannya45 46 57 pn sh 14 12 13 sh d 45 78276000002777835 pn sh 14 20366000002777618 sh d 45 78276000002777835 14 20366000002777618Krayina SloveniyaRegionPostojnaKarti roztashuvannya Postojnska Yama u Vikishovishi Koncertnij zal Pechera bula utvorena vodami richki Pivka yaka protikaye po pecheri protyagom 800 m Vseredini uves rik trimayetsya temperatura blizko 10 S 5 3 km pecheri vidkrito dlya vidviduvannya ce najbilsha protyazhnist vidkritogo dlya vidviduvannya turistami pechernogo prostoru v sviti IstoriyaPechera vpershe opisana v XVII stolitti baronom Yanezom Vajkardom Valvazorom Dokladni doslidzhennya i vidkrittya novih teritorij pecheri buli zrobleni Lukoyu Chehom v 1818 roci yakij gotuvav pecheru do vidviduvannya pershim imperatorom Avstriyi Francom II U 1819 roci pechera bula vidkrita dlya zagalnogo vidviduvannya i Cheh stav pershim oficijnim turistichnim gidom Elektrichne osvitlennya pecheri bulo provedeno v 1884 roci navit ranishe nizh v samij Lyublyani stolici Krajni za nakazom imperatora Franca Josifa yakij vidviduvav pecheru dvichi Dlya prijomu Gabsburgiv pered vhodom do pecheri buv zbudovanij rozkishnij Pred yamskij palac nini viddanij pid restoran U roki Pershoyi svitovoyi vijni cherez pecheru v til avstrijciv za dopomogoyu inzheneriv projshlo cile vijskove z yednannya italijskoyi armiyi U 1872 roci bula prokladena persha v sviti pecherna zaliznicya vagonetki yakoyi spochatku shtovhalisya gidami a na pochatku XX stolittya buv vstanovlenij gazovij lokomotiv Pislya 1945 roku lokomotiv buv zaminenij na elektrichnij U tak zvanomu koncertnomu zali vseredini pecheri zdavna provodyatsya muzichni zahodi napriklad v 1930 roci tut dav dva koncerti teatr La Skala Primitki Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 9 listopada 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya