Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російська істинно-православна церква — християнська спільнота, що виникла де-факто в 1995 році, а в 1997 році стала самостійною, шляхом відділення більшості її духовенства від юрисдикції єпископа УАПЦ Іоанна (Модзалевського), та відходом від Модзалевського у новостворену "Російську ІПЦ" інших єпископів Росії, висвячених в УАПЦ - Стефана (Ліницького) та Серафима (Кучинського).
Проіснувала до 1999-2000 років.
Далі на основі її відгалуження діяла в 2005-2010 роках оновлена структура з такою ж назвою - автономна "Російська ІПЦ".
Перша Російська ІПЦ у 1995-2000 роках
22 травня 1995 року іподиякон Олександр Сергєєв-Зарнадзе був висвячений у сан диякона патріархом УАПЦ Димитрієм.
У грудні 1995 року як посланник від двох московських громад, не згодних з новим курсом Російської Зарубіжної Церкви, диякон Олександр зустрівся з Патріархом УАПЦ Димитрієм (Яремою) і звернувся з проханням надати допомогу, висвятивши для Росії самостійну ієрархію для окремої автономної Російської істинно-православної церкви, що й сталося в січні 1996 року.
Історія Російської істинно-православної церкви (РІПЦ) починається саме в кінці 1995 - на початку 1996 років. Перша існуюча в 1995-1996 роках автономна "Російська ІПЦ", як частина УАПЦ, розпалася, тому що виникли розбіжності між главою РІПЦ, яка була частиною Української Автокефальної Православної Церкви - владикою Іоанном (Модзолевським) та іншими єпископами. Ці розбіжності закінчилися тим, що Архієрейський Собор Російської ІПЦ 26 червня 1997 року постановив відсторонити єпископа Іоанна (Модзалевського) від служіння, і вивести його за штат.
Відмова Патріарха Димитрія (Яреми) підтримати рішення Архієрейського Собору РІПЦ стали причиною розриву більшої частини церкви з УАПЦ і створення незалежної юрисдикції — Московської митрополії РІПЦ. У цьому ж році до церкви була прийнята група на чолі з . Усі попередні висвячення групи були визнані недійсними і Рафаїл був зведений спочатку в архімандрити, а потім і в єпископи.
25 лютого 1998 року в Москві відбувся Архієрейський Собор так званої "Православної Вільної Церкви Росії", на який приїхали єпископи, що раніше відокремилися від й перебували поза будь-якою юрисдикцією. Прибулі архієреї висловили бажання з'єднатися з РІПЦ, увійшовши в її склад зі своїми єпархіями, духовенством та паствою. Архієрейський Собор РІПЦ прийняв обох і включив до складу Священного Синоду РІПЦ .
Тим часом в Синоді РІПЦ наростали суперечності. У кінці 1998 року розбіжності вилилися в розкол і Амвросій (Катамадзе) був виведений з Синоду, а 22 січня 1999 позбавлений священного сану. Слідом за ним з церкви вийшли Арсеній Кисельов і Олександр Миронов, і їх висвячені брати і сини (єпископи Тихон Кисельов і Назарій Катамадзе), створивши власний синод Російської Істинно-православної церкви.
Водночас у Синод стала надходити інформація, що Преосвященний Рафаїл не дотримався своєї обіцянки, даної при приєднанні до Церкви щодо приведення своєї діяльності у відповідність з вченням церкви. Синод визнав можливим відрахувати єпископа за штат і звільнити від усіх займаних посад, а через 8 місяців позбавити священного сану. Разом з ним з церкви пішов і єпископ , утворивши Істинно-Православну Церкву в Росії (вона ж )
На засіданні Синоду 27 листопада 1999 року прот. Олександр Сергєєв-Зарнадзе виступив з ультиматумом, що або Церква прийме його програму реформ (зокрема, переклад служб на російську мову і їх радикальне скорочення, скасування обов'язкового монашества єпископів і в перспективі самого чернецтва, істотне обмеження прав архієреїв і т. ін.), або він і духовенство, яке його підтримує, виходять за штат. При цьому священик Олександр підкреслив, що їх вихід за штат аж ніяк не означає «відхід від справ». Синод відкинув запропоновану реформу, однак, пам'ятаючи заслуги о. Олександра перед Церквою, запропонував перенести розгляд прохання про вихід за штат на один місяць.
Рішенням Святого Синоду від 11 грудня 1999 року було прийнято рішення про перехід кожного архієрея на автономне самоврядування. При цьому священик Олександр з товаришами відмовився підкорятися кому б то не було з архиєреїв, тим самим організувавши окреме служіння. У цих умовах два Архієреї, які прагнули до збереження ІПЦ, Єпископ Стефан (Ліницький) і єпископ прийняли рішення про висвячення в єпископи двох кандидатів, що і було зроблено.
Однак це не привело до єднання церкви, навпаки єпископи Стефан і Киріяк виступили на організованій свящ. Глібом Якуніним прес-конференції, на якій, за версією засобів масової інформації, підтримали модерністські ідеї останнього. Це призвело до остаточного розпаду церкви. Модерністи утворили , незабаром перейменовану в . Два єпископи що залишились заснували — .
Таким чином одна з «незалежних» (і досить скандальних) церков проіснувала всього два з половиною роки і розпалася на 4 незалежних юрисдикції.
Єпископат
Було вирішено управління Московської Єпархії передати Раді Преосвященних Вікаріїв, в який увійшли Амвросій і Стефан.
- , архієпископ (згодом митрополит) Крутицький (26 червня 1997 року — 22 грудень 1999 року)
- Стефан (Ліницький), єпископ (згодом архієпископ) Дмитровський (26 червня 1997 року — 10 січня 2000 року)
- , єпископ Волоколамський, вікарій Московської єпархії (21 вересня 1997 року — 13 березня 1999 року)
- , єпископ Псковський (1997) Сергій (Моісеєнко), єпископ Санкт-Петербурга (19 жовтня 1997 року — 13 березня 1999 року)
- , єпископ Володимирський (25 лютого 1998 року — 22 січня 1999 року)
- , єпископ Казанський і Марійський (25 лютого 1998 року — 22 січня 1999 року)
- , єпископ (титул невідомий) (30 червня 1998 року — 10 січня 2000 року)
- , єпископ Потійський (27 вересня 1998 року — 22 січня 1999 року)
- , єпископ Крутицький (22 листопада 1998 року — 22 січня 1999 року), архієпископ Коломенський (22 січня 1999 року — 10 січня 2000 року)
- , єпископ Пензенський і Симбирский (26 липня 1998 року — 22 січня 1999 року)
- Назарій (Катамадзе), єпископ (? — 22 січня 1999 року)
- , єпископ (титул невідомий) (28 грудня 1999 року — 10 січня 2000 року)
- , єпископ (титул невідомий) (7—10 січня 2000 року)
Друга Російська ІПЦ у 2005-2010 роках
Ієрарх ІПЦ (Рафаїла) - митрополит Венедикт (Молчанов) приєднався у кінці 2005 року до юрисдикції УАПЦ-Соборної під керівництвом проживаючого у США митрополита Іоанна (Майлеса). Його звернення попередньо одобрив сам митрополит Іоанн у квітні 2006 року.
Таке приєднання офіційно затвердив 13 червня 2006 року в Тернополі Всеукраїнський синод єпископів УАПЦ (Майлеса), в який входили владики Спиридон (Бабський) і Всеволод (Кочергін). Зокрема, цим синодальним рішенням від 13 червня 2006 року в склад УАПЦ (Майлеса) прийнята "Архієпархія Російської істинно-православної церкви" підпорядкування "Автономної Української Православної Церкви Америки" (тобто УПЦА, під керівництвом Іоанна Майлеса). До складу новоприйнятої архієпархії, крім митрополита Венедикта (Молчанова) - затвердженого з титулом "митрополит Казанський і Російський", входили також архієпископи Лука (Ніколаєнко) - з титулом "архієпископ Одеський", та Ростислав (Мельников) - з титулом "архієпископ Камський". . Також в цю архієпархію входила ігуменія Манефа (Токранова), яка очолювала у Казанській єпархії жіночий Успенський монастир ІПЦ в селі Смолдеярово Лаішевського району Татарстану (зареєстрований у юрисдикції "ІПЦ Казанської митрополії").
У 2007 році Венедикт оголосив свою Російську ІПЦ у складі УАПЦ (Майлеса) автономним екзархатом. Про це було оголошено на черговому синоді єпископів УПЦА, проведеному в селі Зозулинці Тернопільської області 29 травня 2007 року. .
У 2010 році інціював проголошення незалежності Російської ІПЦ, та реорганізацію її в нову структуру під новою назвою: "Патріархія Російської істинно-православної катакомбної церкви".
При цьому вікарій Венедикта - архієпископ Ростислав (Мельников) у 2011 році повернувся у юрисдикцію Рафаїла, і призначений ним на новостворену Волгоградсько-Казанську єпархію ІПЦ. .
Примітки
- . www.hierarchy.religare.ru. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
- http://uaocamerica.com/news-press-releases--pastor/news2006-.html
- http://uaocamerica.com/news-press-releases--pastor/news2007-.html
Джерела
- Альтернативное православие (под ред. А. Солдатова и Е Холмогорова) // Отечественные записки. — 2001. — № 1 (1). — С. 206—212.
- Макаркин А. В. Альтернативное православие в России: история и современное состояние // Полития. — 2002. — № 1. — С. 118—145.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijska istinno pravoslavna cerkva hristiyanska spilnota sho vinikla de fakto v 1995 roci a v 1997 roci stala samostijnoyu shlyahom viddilennya bilshosti yiyi duhovenstva vid yurisdikciyi yepiskopa UAPC Ioanna Modzalevskogo ta vidhodom vid Modzalevskogo u novostvorenu Rosijsku IPC inshih yepiskopiv Rosiyi visvyachenih v UAPC Stefana Linickogo ta Serafima Kuchinskogo Proisnuvala do 1999 2000 rokiv Dali na osnovi yiyi vidgaluzhennya diyala v 2005 2010 rokah onovlena struktura z takoyu zh nazvoyu avtonomna Rosijska IPC Persha Rosijska IPC u 1995 2000 rokah22 travnya 1995 roku ipodiyakon Oleksandr Sergyeyev Zarnadze buv visvyachenij u san diyakona patriarhom UAPC Dimitriyem U grudni 1995 roku yak poslannik vid dvoh moskovskih gromad ne zgodnih z novim kursom Rosijskoyi Zarubizhnoyi Cerkvi diyakon Oleksandr zustrivsya z Patriarhom UAPC Dimitriyem Yaremoyu i zvernuvsya z prohannyam nadati dopomogu visvyativshi dlya Rosiyi samostijnu iyerarhiyu dlya okremoyi avtonomnoyi Rosijskoyi istinno pravoslavnoyi cerkvi sho j stalosya v sichni 1996 roku Istoriya Rosijskoyi istinno pravoslavnoyi cerkvi RIPC pochinayetsya same v kinci 1995 na pochatku 1996 rokiv Persha isnuyucha v 1995 1996 rokah avtonomna Rosijska IPC yak chastina UAPC rozpalasya tomu sho vinikli rozbizhnosti mizh glavoyu RIPC yaka bula chastinoyu Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi vladikoyu Ioannom Modzolevskim ta inshimi yepiskopami Ci rozbizhnosti zakinchilisya tim sho Arhiyerejskij Sobor Rosijskoyi IPC 26 chervnya 1997 roku postanoviv vidstoroniti yepiskopa Ioanna Modzalevskogo vid sluzhinnya i vivesti jogo za shtat Vidmova Patriarha Dimitriya Yaremi pidtrimati rishennya Arhiyerejskogo Soboru RIPC stali prichinoyu rozrivu bilshoyi chastini cerkvi z UAPC i stvorennya nezalezhnoyi yurisdikciyi Moskovskoyi mitropoliyi RIPC U comu zh roci do cerkvi bula prijnyata grupa na choli z Usi poperedni visvyachennya grupi buli viznani nedijsnimi i Rafayil buv zvedenij spochatku v arhimandriti a potim i v yepiskopi 25 lyutogo 1998 roku v Moskvi vidbuvsya Arhiyerejskij Sobor tak zvanoyi Pravoslavnoyi Vilnoyi Cerkvi Rosiyi na yakij priyihali yepiskopi sho ranishe vidokremilisya vid j perebuvali poza bud yakoyu yurisdikciyeyu Pribuli arhiyereyi vislovili bazhannya z yednatisya z RIPC uvijshovshi v yiyi sklad zi svoyimi yeparhiyami duhovenstvom ta pastvoyu Arhiyerejskij Sobor RIPC prijnyav oboh i vklyuchiv do skladu Svyashennogo Sinodu RIPC Tim chasom v Sinodi RIPC narostali superechnosti U kinci 1998 roku rozbizhnosti vililisya v rozkol i Amvrosij Katamadze buv vivedenij z Sinodu a 22 sichnya 1999 pozbavlenij svyashennogo sanu Slidom za nim z cerkvi vijshli Arsenij Kiselov i Oleksandr Mironov i yih visvyacheni brati i sini yepiskopi Tihon Kiselov i Nazarij Katamadze stvorivshi vlasnij sinod Rosijskoyi Istinno pravoslavnoyi cerkvi Vodnochas u Sinod stala nadhoditi informaciya sho Preosvyashennij Rafayil ne dotrimavsya svoyeyi obicyanki danoyi pri priyednanni do Cerkvi shodo privedennya svoyeyi diyalnosti u vidpovidnist z vchennyam cerkvi Sinod viznav mozhlivim vidrahuvati yepiskopa za shtat i zvilniti vid usih zajmanih posad a cherez 8 misyaciv pozbaviti svyashennogo sanu Razom z nim z cerkvi pishov i yepiskop utvorivshi Istinno Pravoslavnu Cerkvu v Rosiyi vona zh Na zasidanni Sinodu 27 listopada 1999 roku prot Oleksandr Sergyeyev Zarnadze vistupiv z ultimatumom sho abo Cerkva prijme jogo programu reform zokrema pereklad sluzhb na rosijsku movu i yih radikalne skorochennya skasuvannya obov yazkovogo monashestva yepiskopiv i v perspektivi samogo chernectva istotne obmezhennya prav arhiyereyiv i t in abo vin i duhovenstvo yake jogo pidtrimuye vihodyat za shtat Pri comu svyashenik Oleksandr pidkresliv sho yih vihid za shtat azh niyak ne oznachaye vidhid vid sprav Sinod vidkinuv zaproponovanu reformu odnak pam yatayuchi zaslugi o Oleksandra pered Cerkvoyu zaproponuvav perenesti rozglyad prohannya pro vihid za shtat na odin misyac Rishennyam Svyatogo Sinodu vid 11 grudnya 1999 roku bulo prijnyato rishennya pro perehid kozhnogo arhiyereya na avtonomne samovryaduvannya Pri comu svyashenik Oleksandr z tovarishami vidmovivsya pidkoryatisya komu b to ne bulo z arhiyereyiv tim samim organizuvavshi okreme sluzhinnya U cih umovah dva Arhiyereyi yaki pragnuli do zberezhennya IPC Yepiskop Stefan Linickij i yepiskop prijnyali rishennya pro visvyachennya v yepiskopi dvoh kandidativ sho i bulo zrobleno Odnak ce ne privelo do yednannya cerkvi navpaki yepiskopi Stefan i Kiriyak vistupili na organizovanij svyash Glibom Yakuninim pres konferenciyi na yakij za versiyeyu zasobiv masovoyi informaciyi pidtrimali modernistski ideyi ostannogo Ce prizvelo do ostatochnogo rozpadu cerkvi Modernisti utvorili nezabarom perejmenovanu v Dva yepiskopi sho zalishilis zasnuvali Takim chinom odna z nezalezhnih i dosit skandalnih cerkov proisnuvala vsogo dva z polovinoyu roki i rozpalasya na 4 nezalezhnih yurisdikciyi YepiskopatBulo virisheno upravlinnya Moskovskoyi Yeparhiyi peredati Radi Preosvyashennih Vikariyiv v yakij uvijshli Amvrosij i Stefan arhiyepiskop zgodom mitropolit Krutickij 26 chervnya 1997 roku 22 gruden 1999 roku Stefan Linickij yepiskop zgodom arhiyepiskop Dmitrovskij 26 chervnya 1997 roku 10 sichnya 2000 roku yepiskop Volokolamskij vikarij Moskovskoyi yeparhiyi 21 veresnya 1997 roku 13 bereznya 1999 roku yepiskop Pskovskij 1997 Sergij Moiseyenko yepiskop Sankt Peterburga 19 zhovtnya 1997 roku 13 bereznya 1999 roku yepiskop Volodimirskij 25 lyutogo 1998 roku 22 sichnya 1999 roku yepiskop Kazanskij i Marijskij 25 lyutogo 1998 roku 22 sichnya 1999 roku yepiskop titul nevidomij 30 chervnya 1998 roku 10 sichnya 2000 roku yepiskop Potijskij 27 veresnya 1998 roku 22 sichnya 1999 roku yepiskop Krutickij 22 listopada 1998 roku 22 sichnya 1999 roku arhiyepiskop Kolomenskij 22 sichnya 1999 roku 10 sichnya 2000 roku yepiskop Penzenskij i Simbirskij 26 lipnya 1998 roku 22 sichnya 1999 roku Nazarij Katamadze yepiskop 22 sichnya 1999 roku yepiskop titul nevidomij 28 grudnya 1999 roku 10 sichnya 2000 roku yepiskop titul nevidomij 7 10 sichnya 2000 roku Druga Rosijska IPC u 2005 2010 rokahIyerarh IPC Rafayila mitropolit Venedikt Molchanov priyednavsya u kinci 2005 roku do yurisdikciyi UAPC Sobornoyi pid kerivnictvom prozhivayuchogo u SShA mitropolita Ioanna Majlesa Jogo zvernennya poperedno odobriv sam mitropolit Ioann u kvitni 2006 roku Take priyednannya oficijno zatverdiv 13 chervnya 2006 roku v Ternopoli Vseukrayinskij sinod yepiskopiv UAPC Majlesa v yakij vhodili vladiki Spiridon Babskij i Vsevolod Kochergin Zokrema cim sinodalnim rishennyam vid 13 chervnya 2006 roku v sklad UAPC Majlesa prijnyata Arhiyeparhiya Rosijskoyi istinno pravoslavnoyi cerkvi pidporyadkuvannya Avtonomnoyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Ameriki tobto UPCA pid kerivnictvom Ioanna Majlesa Do skladu novoprijnyatoyi arhiyeparhiyi krim mitropolita Venedikta Molchanova zatverdzhenogo z titulom mitropolit Kazanskij i Rosijskij vhodili takozh arhiyepiskopi Luka Nikolayenko z titulom arhiyepiskop Odeskij ta Rostislav Melnikov z titulom arhiyepiskop Kamskij Takozh v cyu arhiyeparhiyu vhodila igumeniya Manefa Tokranova yaka ocholyuvala u Kazanskij yeparhiyi zhinochij Uspenskij monastir IPC v seli Smoldeyarovo Laishevskogo rajonu Tatarstanu zareyestrovanij u yurisdikciyi IPC Kazanskoyi mitropoliyi U 2007 roci Venedikt ogolosiv svoyu Rosijsku IPC u skladi UAPC Majlesa avtonomnim ekzarhatom Pro ce bulo ogolosheno na chergovomu sinodi yepiskopiv UPCA provedenomu v seli Zozulinci Ternopilskoyi oblasti 29 travnya 2007 roku U 2010 roci inciyuvav progoloshennya nezalezhnosti Rosijskoyi IPC ta reorganizaciyu yiyi v novu strukturu pid novoyu nazvoyu Patriarhiya Rosijskoyi istinno pravoslavnoyi katakombnoyi cerkvi Pri comu vikarij Venedikta arhiyepiskop Rostislav Melnikov u 2011 roci povernuvsya u yurisdikciyu Rafayila i priznachenij nim na novostvorenu Volgogradsko Kazansku yeparhiyu IPC Primitki www hierarchy religare ru Arhiv originalu za 27 chervnya 2019 Procitovano 9 lipnya 2019 http uaocamerica com news press releases pastor news2006 html http uaocamerica com news press releases pastor news2007 htmlDzherelaAlternativnoe pravoslavie pod red A Soldatova i E Holmogorova Otechestvennye zapiski 2001 1 1 S 206 212 Makarkin A V Alternativnoe pravoslavie v Rossii istoriya i sovremennoe sostoyanie Politiya 2002 1 S 118 145