Відра дне раніше Магара ч крим Mağaraç селище в Україні у складі Ялтинського району Автономної Республіки Крим селище Ві

Відра́дне (раніше — Магара́ч; крим. Mağaraç) — селище в Україні, у складі Ялтинського району Автономної Республіки Крим.

селище Відрадне

Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Ялтинський район
Рада	Масандрівська селищна рада
Код КАТОТТГ	UA01200210020027504
Облікова картка	Відрадне
Основні дані
Перша згадка	1652
Статус	із 2024 року
Площа	0.864 км²
Населення	▲ 730 (на 2016 рік)
Густота	844.91 осіб/км²;
Поштовий індекс	98654
Телефонний код	+380 654
Географічні координати	44°30′21″ пн. ш. 34°13′01″ сх. д. / 44.50583° пн. ш. 34.21694° сх. д. / 44.50583; 34.21694Координати: 44°30′21″ пн. ш. 34°13′01″ сх. д. / 44.50583° пн. ш. 34.21694° сх. д. / 44.50583; 34.21694
Висота над рівнем моря	68 м
Водойма	Чорне море
Відстань
Найближча залізнична станція:	Бахчисарай
До станції:	51,8 км
До райцентру:
- автошляхами:	5,2 км
До обл. центру:
- фізична:	75 км
- автошляхами:	72,9 км

Селищна влада
Адреса	смт Масандра, вул. Стаханівська, 21
Голова селищної ради	Яценко Жанна Іванівна
Карта
Відрадне
Відрадне

Відрадне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Відрадне.

Загальні відомості

Селище підпорядковується Масандрівській селищній раді, розташоване на південний захід від Нікітського ботанічного саду, на півночі і заході межує з автомагістраллю М18 E105 Ялта — Сімферополь і з смт Масандра. До залізничного вокзалу в Сімферополі — 79 км. Має транспортне сполучення з Ялтою (маршрутне таксі).

Населення 600 осіб, із яких переважна більшість українці й росіяни.

Історія

Магарач — старовинне грецьке село, перша документальна згадка якого зустрічається в «Джизйє дефтера Ліва-і Кефе» (Османських податкових відомостях) 1652 року, згідно з якими, в «селищі Скіті разом з Магарач», Мангупського кадилика Кефінського еялету Османської імперії було кілька десятків імен та прізвищ платників податків-християн — більше, ніж у будь-якому іншому з перелічених у відомості поселень.

У 1778 році християнське населення селища було депортовано російськими військами у Надазов'я.

Селище почало розвиватися після утворення 1828 року дослідно-виробничої бази з виноградарства та будівництва 1851 року винзаводу. На території селища, в парковій зоні, розташований пансіонат «Прибережний» (з 2000 року — парк—пам'ятка садово-паркового мистецтва).

13 червня 2011 року у смт Відрадне було освячено Перший храм Української греко-католицької церкви на Кримському півострові. 22 липня 2012 року Блаженніший Патріарх Святослав, Предстоятель УГКЦ, особисто передав до храму на постійне перебування для публічного почитання мощі священномученика Климента папи Римського.

У березні 2014 року незаконно анексоване Російською Федерацією.

Таємна садиба Януковича

У курортному селищі Відрадне на ділянці колишньої дружини екс-президента України Віктора Януковича Людмили Янукович знаходиться триповерхова вілла площею 2345 м², котеджі для відпочинку на березі моря, будиночки для обслуги, спа-центр, басейн, тенісний корт, альтанки, господарські приміщення тощо. Вілла знаходиться на колишній території кримського науково-дослідного інституту виноградарства і виноробства «Магарач». У 2003 році тоді ще прем'єр Віктор Янукович отримав цю землю, відібравши її у інституту, а у 2004 році там побудували віллу.

У 2015 році ринкова вартість цієї садиби з ділянкою, пляжем і спорудами оцінювалася у 25 мільйонів доларів. За інформацією розслідувачів, всі підходи до особняка перекриті залізними воротами.

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 15 лютого 2009.
Из джизйе дефтера Лива-и Кефе 1652 г. (Османские налоговые ведомости). Азовские Греки. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 30 березня 0116.
. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.

Посилання

Література

Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))

[2] . Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 15 лютого 2009.

[3] Из джизйе дефтера Лива-и Кефе 1652 г. (Османские налоговые ведомости). Азовские Греки. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 30 березня 0116.

[4] . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.