Мінеральні ресурси Африки
Корисні копалини
У Африці встановлені родовища майже всіх відомих видів мінеральної сировини. Серед інших континентів Африка на 1998 рік займає
1-е місце за запасами марганцю, хромових руд, бокситів, золота, платиноїдів, кобальту, алмазів, фосфоритів,
2-е — за запасами руд міді, азбесту, урану,
3-є — за запасами нафти, газу, руд ртуті, стибію, флюориту,
4-е — за запасами залізних руд.
Значні також запаси руд титану, ванадію, нікелю, бісмуту, літію, берилію, танталу, ніобію, олова, вольфраму, коштовних каменів та ін.
Енергетичні ресурси. Перші поклади нафти і газу в Африці відкриті в межах вузької смуги узбережжя Суецької затоки і в міжгірних западинах системи Атлаських гір в кінці XIX - 1-й половині XX ст. На півд. березі Суецької затоки виявлено понад 10 нафт. родов. (в т.ч. Гемса, Хургада, Рас-Гариб та ін.). В 1956 р. виявлені гігантські родов. нафти (Хассі-Месауд) і газу (Хассі-Рмель) в Алжирській Сахарі, а потім і в інш. районах А. - Габоні (Пуент-Клерет, Озурі, Анімба та ін.), Анголі (Бенфіка, Луанда та ін.), Нігерії (Окан), Лівійській Сахарі (Зельтен). За запасами нафти і газу А. поступається Азії (Близькому та Сер. Сходу), а також Півн. Америці. На 1998 р. доведені запаси нафти в А. становили 10328,9 млн т, газу – 10138,3 млрд м3. Осн. райони концентрації нафти і газу зосереджені в Присередземноморській зоні прогинання - Сахаро-Середземноморському (Єгипет, Лівія), Алжиро-Лівійському бас. (Алжир, Туніс, Лівія) і бас. Суецької затоки (Єгипет), а також в зоні перикратонних прогинів Зах. А. - бас. Гвінейської затоки (Нігерія, Камерун, Габон, Конго, Ангола, Заїр). Одиничні поклади нафти і газу виявлені в Марокко, Гані, Сенегалі, Беніні, Чаді, Судані, Танзанії, Ефіопії, Мозамбіці та ін. Значні перспективи нафтогазоносності є в межах шельфу Середземного моря, Атлантич. і Індійського океанів. Практично всі родов. нафти та газу приурочені до комплексів порід від палеозою до кайнозою включно.
Загальні запаси вугілля Африки становлять близько 178138 млн т., підтверджені 130245 млн т (1998). Вони представлені, в основному, кам’яним вугіллям і антрацитами. Запаси бурого вугілля оцінюються в 160 млн т. За даними Statistical Review of World Energy запаси кам’яного вугілля Африки на 2000 р. складають тільки 6,0% світових. Понад 70% запасів вугілля припадає на ПАР, 2-е місце займає Ботсвана (бл. 15%), 3-є - Зімбабве (3%). Осн. вугільні басейни і родовища: Спрінгс, Хейделберґ, Брейтен, Ермело-Кароліна, Ватерберґ, Спрінгбок-Флатс, Ференігінг, Утрехт, Фрайхелд та ін. (бас. Вітбанк), бас. Мамабуле, Марапуле, Хванге. Значні запаси вугілля є у: Свазіленді, Мозамбіці, Нігерії, Мадагаскарі, Танзанії, Замбії; відомі також родов. вугілля в Заїрі, Єгипті, Марокко, Алжирі та ін. У Заїрі, в долинах рр. Луалаба і Ломамі, є великі поклади горючих сланців.
Промислові запаси урану А. на 90-і рр. XX ст. оцінювалися в 900 тис. т (в перерахунку на U3O8). На 1998 р. ресурси урану в Африці становили 2098 тис.т, підтверджені запаси – 488 тис. т. Найбільші з них – родовища в ПАР (ресурси 1584 і підтв. запаси 218 тис.т урану, 1998), а також пегматитові родов. Россінґ і Треккоп’є в Намібії. Значні запаси урану є в Нігері, Алжирі, Єгипті, Замбії, Зімбабве, Сомалі.
Руди чорних металів. Підтверджені запаси зал. руд складають бл. 22 млрд т., а загальні – 52,5 млрд т (1998). Найбільші родовища залізистих кварцитів раннього докембрію - Сайшен, Гаморугара, Табазімбі та ін. (ПАР), Маеватанана (Мадагаскар), Чемутете, Матоте, Бадана-Мітча (Ангола) та ін. Великими є також осадові родов. девону - Гара-Джебілет, Мешері-Абделазіз (Алжир), різні за віком фанерозойські родов. - Бахарія (Єгипет), Ніамей (Нігер) та ін. Деякі родов. зал. руд пов'язані з корами вивітрювання (Калум в Гвінеї); досить численні магматогенні родов. заліза спільно з титаном і ванадієм - Магнет-Хейс, Мапахс, Кеннеді-Вейл та ін. (ПАР). В прибережних океаніч. розсипах є значні скупчення залізистих мінералів.
Підтверджені запаси марганцевих руд в Африці складають1,36 млрд т, а загальні – 5,14 млрд т (1998). При цьому понад 77% припадає на ПАР, 18% - на Габон, поклади є також в Марокко, Гані, Буркіна-Фасо, Заїрі та інш. Найбільші родовища пов'язані з метаморфіч. товщами докембрію - Мідделплатс, Весселс, Хотазел та інш. (ПАР), Нсута (Гана). Відомі стратиформні родов. - Мванда (Габон) та ін. гідротермальні, родов. кори вивітрювання - Кізенга (Заїр).
Хром. У родов. Африкик укладено понад 3905 млн т хромових руд (підтв. запаси), їх ресурси на континенті становлять 12698,5 млн т (1998); близько 94% запасів припадає на ПАР, 3,6% - на Зімбабве. Гол. родов. приурочені до Бушвелдського комплексу в ПАР і Великої Дайки в Зімбабве. З родов. титанових руд найзначніші за запасами розсипи ільменіту, титаномагнетиту, рутилу, іноді з цирконом або монацитом (родов. Брадфорд-Ротифунк, Моямба, Шербро, Гбангбама в С’єрра-Леоне, Рашид - в Єгипті). Є родов. у Сенегалі (Кайар-Лонпуль), Сомалі (Кісімайо), ПАР (Річардс-Бей, Умгабаба), Мозамбіку. Великі родов. залізо-титано-ванадієвих руд є в Єгипті і ПАР. Запаси ТіО2 в рутилі та ільменіті становлять бл. 25 млн т .
Руди кольорових металів. Алюмінієві руди в Африці представлені г.ч. бокситами (підтв. запаси 10215, загальні – 28450 млн т, 38% підтв. запасів світу, 1998). Великі запаси алюмінію в нефелінових сієнітах. Родов. бокситів пов’язані з мезозойськими корами вивітрювання і розміщуються в осн. у Гвінеї (Дабола-Тагюрата, Донгел-Сігон, Гонку та ін.), Камеруні, Малі, Кот-д’-Івуар, Гані і на Мадагаскарі.
Запаси міді в Африці на 90-і рр. XX ст. оцінювалися в 100 млн т металу. У 1998 підтв. запаси міді – 57248 тис.т (частка у світі – 8,6%), загальні – 83348 тис.т. Найважливіші родов. мідних руд розташовані у мідноносному поясі Центральної Африки, що проходить через Заїр (Колвезі, Тенке-Фунгуруме, Кіпуші, Мусоші та ін.) і Замбію (Нкана, Конкола, Нчанга, Чингола та ін.). На частку Заїру (Дем. Респ. Конго) припадає 41% запасів міді А., на частку Замбії – 31,5%, бл. 6,5% - на Намібію (все – на 1998). Менш значні докембрійські стратиформні родов. відомі в Ботсвані, Намібії і Уганді; родов. руд міді локалізовані також у відкладах крейди в Анголі. Характерні гідротермальні родов. в Марокко (Бу-Аззер, Ель-Граарі), Заїрі (Кіпуші), Замбії (Кансанші), Ботсвані (Мацітама), ПАР та ін. країнах. Унікальне за генезисом карбонатитове родов. Палабора (ПАР).
Поліметали. При великій кількості рудопроявів загалом Африка бідна родов. руд свинцю і цинку (запаси на 90-і рр. XX ст. відповідно бл. 10 та 19 млн т. в перерахунку на метал). Осн. запаси свинцю (50%) - в ПАР (найбільше родов. свинцю – Блек-Маунтін, розвід. запаси 2160 тис.т., 1998), далі йдуть Марокко, Заїр, Алжир та ін. Запаси руд цинку розповсюджені по країнах А. більш рівномірно: на Заїр припадає бл. 8%, Алжир 7%. Відомі родов. руд цинку в Намібії, Марокко, Замбії, Тунісі. Найбільше докембрійське гідротермальне родов. в А. - Кабве (Брокен-Хілл) в Замбії (свинець, цинк, мідь, ванадій). В ПАР є великі комплексні родов. Аггенейс і Гамсберґ (свинець, цинк, мідь, срібло), Пріска і Коппертон (мідь, свинець, цинк, срібло); в Конго розташовані середні і малі родов. руд міді, свинцю і цинку. Для Півн. А. характерні мезозойсько-кайнозойські стратиформні родов. руд свинцю і цинку: Ель-Абед і інш. (Алжир), Уед-Мокта, Бу-Бекер, Беддіан-Туїссит (Марокко); є також гідротермальні родов.
Загальні запаси олова в А. на 90-і рр. XX ст. становили близько 720 тис.т. (в перерахунку на метал). У 1998 р. заг. запаси олова – 680, а підтв. 415 тис.т (з них у розсипах – 136 тис.т). Більша частина олов'яних руд зумовлена фанерозойськими епохами активізації. Такими є гранітні пегматити та ґрейзени Намібії (Карібіб і інш.), ПАР (Грундурн, інш.), олов'яного поясу Замбії, Мозамбіку, Заїру, Руанди, Бурунді, Уганди, Сомалі, Нігерії, Єгипту (Умм-Наггат і інш.). Дрібні ґрейзенові родов. відомі в Ахаггарі (Алжир). Ендогенні родов. супроводжуються промисловими розсипами, особливо на плато Джос в Нігерії, в Заїрі і на Мадагаскарі. Найзначніші запаси олова зосереджені в Заїрі (Дем. Респ. Конго) – понад 50% підтв. запасів і в Нігерії (бл. 22%).
Загальні запаси нікелю в Африці становлять бл. 21,6 млн т, а підтв. – 4,9 млн т (9,8% світових) в перерахунку на метал (1998). Бл. 50% запасів зосереджено в магматогенних родов. Бушвелдського комплексу ПАР; інші запаси - в Ботсвані, Бурунді, Зімбабве, на Мадагаскарі, в Танзанії.
Загальні запаси кобальту Африки 3,4 млн т, підтверджені – 2,5 млн т (частка у світі – 45,5%) в перерахунку на метал (1998). Майже всі запаси зосереджені в родов. мідноносного поясу Центр. Африки. Кобальт є і в мідно-нікелевих рудах магматогенних родов. Окіп, Інсізва (ПАР), Мацітама (Ботсвана), Шангані (Зімбабве). З гідротермальних родов. найбільше Бу-Аззер (Марокко).
Родовища руд вольфраму в Африці численні, але невеликі (заг. запаси - 62 тис.т, підтв. – 26 тис.т, 1998). Самостійними є гідротермальні і ґрейзенові родов. (Башир в Алжирі). З олов'яно-вольфрамових найбільші - Пуніа і Каліма в Заїрі. Середні і дрібні ґрейзенові і пегматитові олов'яно-вольфрамові і берил-вольфрамові родов. типові для Уганди, Бурунді, Руанди, Заїру, Намібії, ПАР, Алжиру, Нігерії, Зімбабве.
Берилій зосереджений в гранітних пегматитах, які є в Намібії, ПАР, Зімбабве, Мозамбіку, Заїрі, Бурунді, Уганді, Мадагаскарі, Нігерії та інш. країнах. На 1998 р. заг. запаси оксиду берилію в А. становили 217,7 тис.т, підтв. – 63,9 тис.т. (частка континенту у світі – 28,1%)
Комплексні руди. Африка відома також своїми родовищами комплексних руд літію, танталу, цезію, ніобію, пов'язаними з рідкіснометалічними гранітними пегматитами (родов. Карібіб в Намібії, Грундурн в ПАР, Бікіта і Каматіві-Дете в Зімбабве, район Алту-Лігонья в Мозамбіку). Менш значні родов. Мадагаскару, Заїру і Уганди. Крім того, в пегматитових тілах знаходиться значна кількість танталу, ніобію, рубідію, берилію, олова, бісмуту, коштовних і виробних каменів (смарагд, аквамарин, топаз, кольоровий турмалін, амазоніт та інш.). У Заїрі і Нігерії найважливіші джерела танталу і ніобію - розсипи, що утворилися за рахунок апогранітів плато Джос. Найбільшими за запасами ніобію є також карбонатитові родовища Луеш (Демократична Республіка Конго), Букусу і Сукулу (Уганда), Мбея (Танзанія), Мріма (Кенія), Бонга і Чивіра (Ангола), Чилва (Малаві). Крім ніобію вони містять тантал, рідкісноземельні елементи, флюорит, і залізо, апатит, флогопіт, вермікуліт, мідь, уран (Палабора, ПАР).
Стронцієві руди А. пов'язані з великими гідротермальними мезозойськими родов. Ессель і Абу-Горбон в Єгипті та Бені-Мансур в Алжирі, а також з карбонатитовим родов. Канганкунде (Малаві).
Руди рідкісноземельних елементів асоціюють з гранітними пегматитами (ПАР, Мозамбік, Мадагаскар) і гідротермальними родов. (Стінкампскрал, ПАР); до ранньофанерозойських належать редкісноземельні пегматити (родов. Алту-Лігонья, Мозамбік). Великі запаси цих елементів укладені в карбонатитових масивах, а також в розсипах Атлантич. та Інд. узбережжя А. і сх. берега Мадагаскару.
Загальні запаси ртуті в Африці бл. 20,6 тис. т, а ресурси – 81 тис.т в перерахунку на метал (1998). Ртутні руди представлені гідротермальними родов. і розташовані переважно в Алжирі (родов. Мра-Сма, Геніша, Ісмаїл) та ПАР (хр. Мерчисон), а також незначні - в Марокко і Тунісі.
Загальні запаси стибію в Африці 343 тис. т, підтв. – 313 тис.т. (частка у світі – 7,2%), ресурси – 393 тис.т в перерахунку на метал (1998). Вони пов'язані з гідротермальними родов. в докембрійських карбонатних породах ПАР і Марокко та в міоценових карбонатно-глинистих товщах Алжиру і Тунісу. Осн. запаси стибію зосереджені в родов. Гравелот (ПАР, 80% підтв. запасів континенту), сурм'яні (стибієві) руди є в Алжирі, Марокко, Зімбабве.
Загальні запаси золота в Африці на 1998 р. становили 40458 т, підтверджені – 22178 т (частка у світі 45,4%). З них 90% підтв. запасів знаходяться в ПАР, далі йдуть – Гана (850 т), Малі (400 т), Зімбабве (300 т), Танзанія (226 т) та ін. В Африці знаходяться найбільші у світі родов. руд золота - метаморфогені докембрійські кварцитові конґломерати Вітватерсранда в пр. Трансвааль і Оранжова (ПАР). До цього ж типу належить і велике родов. Тарква в Гані. Значні запаси є в гідротермальних родов. Барбертон, Гравелот, Пілгрімс-Рест (ПАР), Ельдорадо, Пенхалонга, Мурієл і інш. (Зімбабве), Кіло і Мото (Заїр), Бібіані, Ашанті, Кононго, Престеа (Гана), Тірірін і інш. (Алжир), Сукарі і Баррамія (Єгипет), а також розсипні родов. А.: Етеке, Мімонго-Пунга (Габон), Ауата, Морумора, Бору та інш. (Ефіопія); Кінтініан, Туга, Банора (Гвінея). Щодо срібла, то його значних самост. родовищ немає. Осн. к-ть срібла видобувають з комплексних гідротермальних поліметаліч. руд (ПАР, Заїр, Намібія, Замбія, Марокко, Алжир, Зімбабве).
Осн. запаси платинових руд Земної кулі знаходяться в ПАР (родов. Бушвелдського комплексу - Аток, Мідделвіт, Сварткліп, Бафокенг та інш.). Підтверджені запаси ПАР (1998) – 49920 т МПГ (86% світових) та 23950 т платини (майже 89% світових).
Гірничохімічна сировина представлена гол. чин. фосфоритами і апатитами. Запаси фосфоритів Африки становлять понад 20 млрд т (близько 50% світових запасів, 1998). Осн. запаси зосереджені в 20 унікальних осадових родов. Марокко (80%), Алжиру, Зах. Сахари, Сирії, Єгипту, Нігера, Буркіна-Фасо. Запаси апатиту теж значні - бл. 1 млрд т (ПАР, Уганда, Зімбабве). Загальні запаси калійних солей – 142 млн т., підтв. – 63 млн т. (0,8% світових). Родовища калійних солей зосереджені в Ефіопії, Марокко, Тунісі, Габоні, Конго. Залягання кам. солі - в Ботсвані, сірки та флюориту (підтв. запаси бл. 39 млн т, 1998) - в ПАР, Марокко, Тунісі, Зімбабве, Намібії. Бариту (підтв. запаси – 25250 тис.т, 7,4% світових, 1998) - в Марокко, Алжирі, Тунісі, Ліберії, ПАР, соди - в Кенії.
Нерудні корисні копалини Надра А. багаті на азбест (ПАР, Зімбабве, Судан, Ботсвана, Кенія), графіт (Мадагаскар, Намібія, ПАР, Мозамбік, Танзанія), корунд (ПАР, Зімбабве, Мозамбік, Замбія), мусковіт (ПАР, Зімбабве, Танзанія і інш.), флогопіт (Мадагаскар), вермікуліт (ПАР), п’єзокварц (Сомалі, Ангола, Мадагаскар, Мозамбік), ісландський шпат (ПАР).
Алмази. У Африці разом з Росією зосереджена б.ч. ресурсів і запасів алмазів світу. На 1998 р. заг. запаси природних алмазів А. – бл. 860 млн кар. (частка у світі 72,5%), ювелірних алмазів – бл. 330 млн кар (частка у світі 74,8%), ресурси – 3723 млн кар. Корінні родов. алмазів пов'язані з трубками і дайками кімберлітів в осн. протерозою і крейди. Серед корінних родов. А. найбільші: трубки Прем'єр, Постмасбурґ, Кімберлі, Ягерсфонтейн, Фосбурґ, Коффіфонтейн, Фінч, Врімер (ПАР), Орапа, Джваненг, Летлхакана (Ботсвана), Камафука-Камазамбо, Катока (Ангола), Дізіле (Заїр), Мвадуї (Танзанія), дайки ПАР (Свартрюххенс), С’єрра-Леоне, Кот-д’Івуар.
Гірнича промисловість
Країни Африки грають важливу роль в світовій гірничодобувній промисловості. Спостерігається тенденція на її зростання з традиційно експортною спеціалізацією. В А. сконцентровано бл. 30% загального числа шахт і відкритих розробок промислово розвинених країн. На частку ПАР - найбільш економічно розвиненої держави А. припадає бл. 20% гірн. промисловості континенту. Частка продукції гірничодобувної промисловості в ВВП країн Африки назагал становить бл. 20%. Для структури гірничої промисловості країн Африкик характерна більш висока питома вага великих шахт і відкритих розробок, ніж в інших регіонах світу. На частку шахт і відкритих розробок річною потужністю понад 1 млн т. руди припадає 51% загального числа зареєстрованих шахт і розробок. Характерна особливість розвитку гірничодоб. промисловості країн Африки - порівняно низька питома вага відкритих розробок. Видобувається: нафта і газ, кам. вугілля, уранові, залізні, марганцеві, хромові, стибієві (сурм'яні), свинцево-цинкові, кобальтові, мідні, ванадієві, ртутні, золотоносні (1-е місце у світі) руди, алмази, фосфорити, апатити, азбест, вермікуліт, флюорит, графіт, флогопіт, барит, целестин.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Мінеральні ресурси світу: Африка / Володимир Білецький, Валерій Самилін // Донец. вісн. Наук. т-ва ім. Шевченка. Т. 15 : Економіка. Соціологія. – Донецьк, 2006. – С. 68–80.
- First Blood Diamonds, Now Blood Computers? [ 2 червня 2013 у Wayback Machine.] by Elizabeth Dias, Time Magazine, July 24, 2009
- October 15, 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mineralni resursi AfrikiKorisni kopaliniU Africi vstanovleni rodovisha majzhe vsih vidomih vidiv mineralnoyi sirovini Sered inshih kontinentiv Afrika na 1998 rik zajmaye 1 e misce za zapasami margancyu hromovih rud boksitiv zolota platinoyidiv kobaltu almaziv fosforitiv 2 e za zapasami rud midi azbestu uranu 3 ye za zapasami nafti gazu rud rtuti stibiyu flyuoritu 4 e za zapasami zaliznih rud Znachni takozh zapasi rud titanu vanadiyu nikelyu bismutu litiyu beriliyu tantalu niobiyu olova volframu koshtovnih kameniv ta in Energetichni resursi Pershi pokladi nafti i gazu v Africi vidkriti v mezhah vuzkoyi smugi uzberezhzhya Sueckoyi zatoki i v mizhgirnih zapadinah sistemi Atlaskih gir v kinci XIX 1 j polovini XX st Na pivd berezi Sueckoyi zatoki viyavleno ponad 10 naft rodov v t ch Gemsa Hurgada Ras Garib ta in V 1956 r viyavleni gigantski rodov nafti Hassi Mesaud i gazu Hassi Rmel v Alzhirskij Sahari a potim i v insh rajonah A Gaboni Puent Kleret Ozuri Animba ta in Angoli Benfika Luanda ta in Nigeriyi Okan Livijskij Sahari Zelten Za zapasami nafti i gazu A postupayetsya Aziyi Blizkomu ta Ser Shodu a takozh Pivn Americi Na 1998 r dovedeni zapasi nafti v A stanovili 10328 9 mln t gazu 10138 3 mlrd m3 Osn rajoni koncentraciyi nafti i gazu zoseredzheni v Priseredzemnomorskij zoni proginannya Saharo Seredzemnomorskomu Yegipet Liviya Alzhiro Livijskomu bas Alzhir Tunis Liviya i bas Sueckoyi zatoki Yegipet a takozh v zoni perikratonnih proginiv Zah A bas Gvinejskoyi zatoki Nigeriya Kamerun Gabon Kongo Angola Zayir Odinichni pokladi nafti i gazu viyavleni v Marokko Gani Senegali Benini Chadi Sudani Tanzaniyi Efiopiyi Mozambici ta in Znachni perspektivi naftogazonosnosti ye v mezhah shelfu Seredzemnogo morya Atlantich i Indijskogo okeaniv Praktichno vsi rodov nafti ta gazu priurocheni do kompleksiv porid vid paleozoyu do kajnozoyu vklyuchno Zagalni zapasi vugillya Afriki stanovlyat blizko 178138 mln t pidtverdzheni 130245 mln t 1998 Voni predstavleni v osnovnomu kam yanim vugillyam i antracitami Zapasi burogo vugillya ocinyuyutsya v 160 mln t Za danimi Statistical Review of World Energy zapasi kam yanogo vugillya Afriki na 2000 r skladayut tilki 6 0 svitovih Ponad 70 zapasiv vugillya pripadaye na PAR 2 e misce zajmaye Botsvana bl 15 3 ye Zimbabve 3 Osn vugilni basejni i rodovisha Springs Hejdelberg Brejten Ermelo Karolina Vaterberg Springbok Flats Fereniging Utreht Frajheld ta in bas Vitbank bas Mamabule Marapule Hvange Znachni zapasi vugillya ye u Svazilendi Mozambici Nigeriyi Madagaskari Tanzaniyi Zambiyi vidomi takozh rodov vugillya v Zayiri Yegipti Marokko Alzhiri ta in U Zayiri v dolinah rr Lualaba i Lomami ye veliki pokladi goryuchih slanciv Promislovi zapasi uranu A na 90 i rr XX st ocinyuvalisya v 900 tis t v pererahunku na U3O8 Na 1998 r resursi uranu v Africi stanovili 2098 tis t pidtverdzheni zapasi 488 tis t Najbilshi z nih rodovisha v PAR resursi 1584 i pidtv zapasi 218 tis t uranu 1998 a takozh pegmatitovi rodov Rossing i Trekkop ye v Namibiyi Znachni zapasi uranu ye v Nigeri Alzhiri Yegipti Zambiyi Zimbabve Somali Rudi chornih metaliv Pidtverdzheni zapasi zal rud skladayut bl 22 mlrd t a zagalni 52 5 mlrd t 1998 Najbilshi rodovisha zalizistih kvarcitiv rannogo dokembriyu Sajshen Gamorugara Tabazimbi ta in PAR Maevatanana Madagaskar Chemutete Matote Badana Mitcha Angola ta in Velikimi ye takozh osadovi rodov devonu Gara Dzhebilet Mesheri Abdelaziz Alzhir rizni za vikom fanerozojski rodov Bahariya Yegipet Niamej Niger ta in Deyaki rodov zal rud pov yazani z korami vivitryuvannya Kalum v Gvineyi dosit chislenni magmatogenni rodov zaliza spilno z titanom i vanadiyem Magnet Hejs Mapahs Kennedi Vejl ta in PAR V priberezhnih okeanich rozsipah ye znachni skupchennya zalizistih mineraliv Pidtverdzheni zapasi margancevih rud v Africi skladayut1 36 mlrd t a zagalni 5 14 mlrd t 1998 Pri comu ponad 77 pripadaye na PAR 18 na Gabon pokladi ye takozh v Marokko Gani Burkina Faso Zayiri ta insh Najbilshi rodovisha pov yazani z metamorfich tovshami dokembriyu Middelplats Vessels Hotazel ta insh PAR Nsuta Gana Vidomi stratiformni rodov Mvanda Gabon ta in gidrotermalni rodov kori vivitryuvannya Kizenga Zayir Hrom U rodov Afrikik ukladeno ponad 3905 mln t hromovih rud pidtv zapasi yih resursi na kontinenti stanovlyat 12698 5 mln t 1998 blizko 94 zapasiv pripadaye na PAR 3 6 na Zimbabve Gol rodov priurocheni do Bushveldskogo kompleksu v PAR i Velikoyi Dajki v Zimbabve Z rodov titanovih rud najznachnishi za zapasami rozsipi ilmenitu titanomagnetitu rutilu inodi z cirkonom abo monacitom rodov Bradford Rotifunk Moyamba Sherbro Gbangbama v S yerra Leone Rashid v Yegipti Ye rodov u Senegali Kajar Lonpul Somali Kisimajo PAR Richards Bej Umgababa Mozambiku Veliki rodov zalizo titano vanadiyevih rud ye v Yegipti i PAR Zapasi TiO2 v rutili ta ilmeniti stanovlyat bl 25 mln t Rudi kolorovih metaliv Alyuminiyevi rudi v Africi predstavleni g ch boksitami pidtv zapasi 10215 zagalni 28450 mln t 38 pidtv zapasiv svitu 1998 Veliki zapasi alyuminiyu v nefelinovih siyenitah Rodov boksitiv pov yazani z mezozojskimi korami vivitryuvannya i rozmishuyutsya v osn u Gvineyi Dabola Tagyurata Dongel Sigon Gonku ta in Kameruni Mali Kot d Ivuar Gani i na Madagaskari Zapasi midi v Africi na 90 i rr XX st ocinyuvalisya v 100 mln t metalu U 1998 pidtv zapasi midi 57248 tis t chastka u sviti 8 6 zagalni 83348 tis t Najvazhlivishi rodov midnih rud roztashovani u midnonosnomu poyasi Centralnoyi Afriki sho prohodit cherez Zayir Kolvezi Tenke Fungurume Kipushi Musoshi ta in i Zambiyu Nkana Konkola Nchanga Chingola ta in Na chastku Zayiru Dem Resp Kongo pripadaye 41 zapasiv midi A na chastku Zambiyi 31 5 bl 6 5 na Namibiyu vse na 1998 Mensh znachni dokembrijski stratiformni rodov vidomi v Botsvani Namibiyi i Ugandi rodov rud midi lokalizovani takozh u vidkladah krejdi v Angoli Harakterni gidrotermalni rodov v Marokko Bu Azzer El Graari Zayiri Kipushi Zambiyi Kansanshi Botsvani Macitama PAR ta in krayinah Unikalne za genezisom karbonatitove rodov Palabora PAR Polimetali Pri velikij kilkosti rudoproyaviv zagalom Afrika bidna rodov rud svincyu i cinku zapasi na 90 i rr XX st vidpovidno bl 10 ta 19 mln t v pererahunku na metal Osn zapasi svincyu 50 v PAR najbilshe rodov svincyu Blek Mauntin rozvid zapasi 2160 tis t 1998 dali jdut Marokko Zayir Alzhir ta in Zapasi rud cinku rozpovsyudzheni po krayinah A bilsh rivnomirno na Zayir pripadaye bl 8 Alzhir 7 Vidomi rodov rud cinku v Namibiyi Marokko Zambiyi Tunisi Najbilshe dokembrijske gidrotermalne rodov v A Kabve Broken Hill v Zambiyi svinec cink mid vanadij V PAR ye veliki kompleksni rodov Aggenejs i Gamsberg svinec cink mid sriblo Priska i Kopperton mid svinec cink sriblo v Kongo roztashovani seredni i mali rodov rud midi svincyu i cinku Dlya Pivn A harakterni mezozojsko kajnozojski stratiformni rodov rud svincyu i cinku El Abed i insh Alzhir Ued Mokta Bu Beker Beddian Tuyissit Marokko ye takozh gidrotermalni rodov Zagalni zapasi olova v A na 90 i rr XX st stanovili blizko 720 tis t v pererahunku na metal U 1998 r zag zapasi olova 680 a pidtv 415 tis t z nih u rozsipah 136 tis t Bilsha chastina olov yanih rud zumovlena fanerozojskimi epohami aktivizaciyi Takimi ye granitni pegmatiti ta grejzeni Namibiyi Karibib i insh PAR Grundurn insh olov yanogo poyasu Zambiyi Mozambiku Zayiru Ruandi Burundi Ugandi Somali Nigeriyi Yegiptu Umm Naggat i insh Dribni grejzenovi rodov vidomi v Ahaggari Alzhir Endogenni rodov suprovodzhuyutsya promislovimi rozsipami osoblivo na plato Dzhos v Nigeriyi v Zayiri i na Madagaskari Najznachnishi zapasi olova zoseredzheni v Zayiri Dem Resp Kongo ponad 50 pidtv zapasiv i v Nigeriyi bl 22 Zagalni zapasi nikelyu v Africi stanovlyat bl 21 6 mln t a pidtv 4 9 mln t 9 8 svitovih v pererahunku na metal 1998 Bl 50 zapasiv zoseredzheno v magmatogennih rodov Bushveldskogo kompleksu PAR inshi zapasi v Botsvani Burundi Zimbabve na Madagaskari v Tanzaniyi Zagalni zapasi kobaltu Afriki 3 4 mln t pidtverdzheni 2 5 mln t chastka u sviti 45 5 v pererahunku na metal 1998 Majzhe vsi zapasi zoseredzheni v rodov midnonosnogo poyasu Centr Afriki Kobalt ye i v midno nikelevih rudah magmatogennih rodov Okip Insizva PAR Macitama Botsvana Shangani Zimbabve Z gidrotermalnih rodov najbilshe Bu Azzer Marokko Rodovisha rud volframu v Africi chislenni ale neveliki zag zapasi 62 tis t pidtv 26 tis t 1998 Samostijnimi ye gidrotermalni i grejzenovi rodov Bashir v Alzhiri Z olov yano volframovih najbilshi Punia i Kalima v Zayiri Seredni i dribni grejzenovi i pegmatitovi olov yano volframovi i beril volframovi rodov tipovi dlya Ugandi Burundi Ruandi Zayiru Namibiyi PAR Alzhiru Nigeriyi Zimbabve Berilij zoseredzhenij v granitnih pegmatitah yaki ye v Namibiyi PAR Zimbabve Mozambiku Zayiri Burundi Ugandi Madagaskari Nigeriyi ta insh krayinah Na 1998 r zag zapasi oksidu beriliyu v A stanovili 217 7 tis t pidtv 63 9 tis t chastka kontinentu u sviti 28 1 Kompleksni rudi Afrika vidoma takozh svoyimi rodovishami kompleksnih rud litiyu tantalu ceziyu niobiyu pov yazanimi z ridkisnometalichnimi granitnimi pegmatitami rodov Karibib v Namibiyi Grundurn v PAR Bikita i Kamativi Dete v Zimbabve rajon Altu Ligonya v Mozambiku Mensh znachni rodov Madagaskaru Zayiru i Ugandi Krim togo v pegmatitovih tilah znahoditsya znachna kilkist tantalu niobiyu rubidiyu beriliyu olova bismutu koshtovnih i virobnih kameniv smaragd akvamarin topaz kolorovij turmalin amazonit ta insh U Zayiri i Nigeriyi najvazhlivishi dzherela tantalu i niobiyu rozsipi sho utvorilisya za rahunok apogranitiv plato Dzhos Najbilshimi za zapasami niobiyu ye takozh karbonatitovi rodovisha Luesh Demokratichna Respublika Kongo Bukusu i Sukulu Uganda Mbeya Tanzaniya Mrima Keniya Bonga i Chivira Angola Chilva Malavi Krim niobiyu voni mistyat tantal ridkisnozemelni elementi flyuorit i zalizo apatit flogopit vermikulit mid uran Palabora PAR Stronciyevi rudi A pov yazani z velikimi gidrotermalnimi mezozojskimi rodov Essel i Abu Gorbon v Yegipti ta Beni Mansur v Alzhiri a takozh z karbonatitovim rodov Kangankunde Malavi Rudi ridkisnozemelnih elementiv asociyuyut z granitnimi pegmatitami PAR Mozambik Madagaskar i gidrotermalnimi rodov Stinkampskral PAR do rannofanerozojskih nalezhat redkisnozemelni pegmatiti rodov Altu Ligonya Mozambik Veliki zapasi cih elementiv ukladeni v karbonatitovih masivah a takozh v rozsipah Atlantich ta Ind uzberezhzhya A i sh berega Madagaskaru Zagalni zapasi rtuti v Africi bl 20 6 tis t a resursi 81 tis t v pererahunku na metal 1998 Rtutni rudi predstavleni gidrotermalnimi rodov i roztashovani perevazhno v Alzhiri rodov Mra Sma Genisha Ismayil ta PAR hr Merchison a takozh neznachni v Marokko i Tunisi Zagalni zapasi stibiyu v Africi 343 tis t pidtv 313 tis t chastka u sviti 7 2 resursi 393 tis t v pererahunku na metal 1998 Voni pov yazani z gidrotermalnimi rodov v dokembrijskih karbonatnih porodah PAR i Marokko ta v miocenovih karbonatno glinistih tovshah Alzhiru i Tunisu Osn zapasi stibiyu zoseredzheni v rodov Gravelot PAR 80 pidtv zapasiv kontinentu surm yani stibiyevi rudi ye v Alzhiri Marokko Zimbabve Zagalni zapasi zolota v Africi na 1998 r stanovili 40458 t pidtverdzheni 22178 t chastka u sviti 45 4 Z nih 90 pidtv zapasiv znahodyatsya v PAR dali jdut Gana 850 t Mali 400 t Zimbabve 300 t Tanzaniya 226 t ta in V Africi znahodyatsya najbilshi u sviti rodov rud zolota metamorfogeni dokembrijski kvarcitovi konglomerati Vitvatersranda v pr Transvaal i Oranzhova PAR Do cogo zh tipu nalezhit i velike rodov Tarkva v Gani Znachni zapasi ye v gidrotermalnih rodov Barberton Gravelot Pilgrims Rest PAR Eldorado Penhalonga Muriyel i insh Zimbabve Kilo i Moto Zayir Bibiani Ashanti Konongo Prestea Gana Tiririn i insh Alzhir Sukari i Barramiya Yegipet a takozh rozsipni rodov A Eteke Mimongo Punga Gabon Auata Morumora Boru ta insh Efiopiya Kintinian Tuga Banora Gvineya Shodo sribla to jogo znachnih samost rodovish nemaye Osn k t sribla vidobuvayut z kompleksnih gidrotermalnih polimetalich rud PAR Zayir Namibiya Zambiya Marokko Alzhir Zimbabve Osn zapasi platinovih rud Zemnoyi kuli znahodyatsya v PAR rodov Bushveldskogo kompleksu Atok Middelvit Svartklip Bafokeng ta insh Pidtverdzheni zapasi PAR 1998 49920 t MPG 86 svitovih ta 23950 t platini majzhe 89 svitovih Girnichohimichna sirovina predstavlena gol chin fosforitami i apatitami Zapasi fosforitiv Afriki stanovlyat ponad 20 mlrd t blizko 50 svitovih zapasiv 1998 Osn zapasi zoseredzheni v 20 unikalnih osadovih rodov Marokko 80 Alzhiru Zah Sahari Siriyi Yegiptu Nigera Burkina Faso Zapasi apatitu tezh znachni bl 1 mlrd t PAR Uganda Zimbabve Zagalni zapasi kalijnih solej 142 mln t pidtv 63 mln t 0 8 svitovih Rodovisha kalijnih solej zoseredzheni v Efiopiyi Marokko Tunisi Gaboni Kongo Zalyagannya kam soli v Botsvani sirki ta flyuoritu pidtv zapasi bl 39 mln t 1998 v PAR Marokko Tunisi Zimbabve Namibiyi Baritu pidtv zapasi 25250 tis t 7 4 svitovih 1998 v Marokko Alzhiri Tunisi Liberiyi PAR sodi v Keniyi Nerudni korisni kopalini Nadra A bagati na azbest PAR Zimbabve Sudan Botsvana Keniya grafit Madagaskar Namibiya PAR Mozambik Tanzaniya korund PAR Zimbabve Mozambik Zambiya muskovit PAR Zimbabve Tanzaniya i insh flogopit Madagaskar vermikulit PAR p yezokvarc Somali Angola Madagaskar Mozambik islandskij shpat PAR Almazi U Africi razom z Rosiyeyu zoseredzhena b ch resursiv i zapasiv almaziv svitu Na 1998 r zag zapasi prirodnih almaziv A bl 860 mln kar chastka u sviti 72 5 yuvelirnih almaziv bl 330 mln kar chastka u sviti 74 8 resursi 3723 mln kar Korinni rodov almaziv pov yazani z trubkami i dajkami kimberlitiv v osn proterozoyu i krejdi Sered korinnih rodov A najbilshi trubki Prem yer Postmasburg Kimberli Yagersfontejn Fosburg Koffifontejn Finch Vrimer PAR Orapa Dzhvaneng Letlhakana Botsvana Kamafuka Kamazambo Katoka Angola Dizile Zayir Mvaduyi Tanzaniya dajki PAR Svartryuhhens S yerra Leone Kot d Ivuar Girnicha promislovistKrayini Afriki grayut vazhlivu rol v svitovij girnichodobuvnij promislovosti Sposterigayetsya tendenciya na yiyi zrostannya z tradicijno eksportnoyu specializaciyeyu V A skoncentrovano bl 30 zagalnogo chisla shaht i vidkritih rozrobok promislovo rozvinenih krayin Na chastku PAR najbilsh ekonomichno rozvinenoyi derzhavi A pripadaye bl 20 girn promislovosti kontinentu Chastka produkciyi girnichodobuvnoyi promislovosti v VVP krayin Afriki nazagal stanovit bl 20 Dlya strukturi girnichoyi promislovosti krayin Afrikik harakterna bilsh visoka pitoma vaga velikih shaht i vidkritih rozrobok nizh v inshih regionah svitu Na chastku shaht i vidkritih rozrobok richnoyu potuzhnistyu ponad 1 mln t rudi pripadaye 51 zagalnogo chisla zareyestrovanih shaht i rozrobok Harakterna osoblivist rozvitku girnichodob promislovosti krayin Afriki porivnyano nizka pitoma vaga vidkritih rozrobok Vidobuvayetsya nafta i gaz kam vugillya uranovi zalizni margancevi hromovi stibiyevi surm yani svincevo cinkovi kobaltovi midni vanadiyevi rtutni zolotonosni 1 e misce u sviti rudi almazi fosforiti apatiti azbest vermikulit flyuorit grafit flogopit barit celestin Div takozhAfrikaDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Mineralni resursi svitu Afrika Volodimir Bileckij Valerij Samilin Donec visn Nauk t va im Shevchenka T 15 Ekonomika Sociologiya Doneck 2006 S 68 80 First Blood Diamonds Now Blood Computers 2 chervnya 2013 u Wayback Machine by Elizabeth Dias Time Magazine July 24 2009 October 15 2010