Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ернст Зіммель (нім. [ˈZɪməl]; 4 квітня 1882, Бреслау — 11 листопада 1947, Лос-Анджелес) — німецько-американський невролог і психоаналітик.
| Ернст Зіммель | |
|---|---|
| нім. Ernst Simmel | |
| Народився | 4 квітня 1882[1][2] Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] |
| Помер | 11 листопада 1947[1][2] (65 років) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1] |
| Країна |  Німеччина США |
| Діяльність | психоаналітик, невролог |
| Знання мов | німецька |
| Членство | d |
| |
Життя
Народився у Бреслау (Вроцлав). Має світське єврейське походження. Сім'я Зіммеля переїхала до Берліна в дитинстві.
Вивчав медицину та психіатрію в Берліні та Ростоці . Закінчив медичний факультет в 1908 році. Написав дисертацію на тему деменції.
У 1910 році він одружився з Алісою Секельсон.
У 1913 році він допоміг заснувати Товариство соціалістичних лікарів (VSÄ) і став одним із піонерів соціальної медицини .
Під час Першої світової війни він очолював психіатричну лікарню для жертв війни в Познані. Психоаналізу навчався самостійно. Започаткував використання психодинамічних категорій. На його новаторську роботу з лікування військового неврозу(з використанням психоаналітичних методів) звернув увагу Зигмунд Фройд. Фройд написав на основі його роботі «Групова психологія та аналіз его»
Після війни Зіммель пройшов тренінговий аналіз у Карла Абрахама — іншого провідного аналітика, який дуже високо оцінив серйозного молодого лікаря. Зіммель допоміг Аврааму і Максу Ейтінгону заснувати Берлінський психоаналітичний інститут в 1920 році. Це перша в світі психоаналітична клініка, яка надає безкоштовну аналітичну допомогу для потребуючих хворих: в періоді між 1920 і 1930 роками 1,955 консультацій проходило там. Зіммель зіграв зразкову роль в установі, наполягаючи з самого початку на конфіденційності та однаковому ставленні до тих, хто платить і до тих, хто отримує допомогу безкоштовно.
Зіммель був президентом Товариства лікарів-соціалістів з 1924 по 1933 рік і президентом Берлінського психоаналітичного товариства з 1926 по 1930 рік. У 1927 році він заснував санаторій у палаці Тегеля в Тегелі. Банкрутство змусило санаторій закритись в 1931 році. Фройд був його гостем під час кількох візитів до Берліна, і санаторій протягом п'яти років грав інноваційну роль у клінічних розробках.
У 1929 році він одружився зі своєю другою дружиною Гертою Брюггеманн.
Емігрував до Сполучених Штатів, щоб уникнути Гітлера в 1934 році. Він недовго перебував у психоаналітичному інституті Топеки, перш ніж оселитися в Лос-Анджелесі, де був членом-засновником Нового центру психоаналізу.
Дослідження
Зіммель був одним з відкривачів «військових неврозів» і наголошував на ролі, яку відігравало в них суперего, і відродження забутих дитячих травм. Він також займався новаторською роботою в галузі азартних ігор, розглядаючи їх як регресивну спробу отримати силою нарцисичні запаси . Зіммель стверджував, що «на шляху розвитку людства азартні ігри є резервуаром для анально-садистських імпульсів, що утримуються в стані репресії», і що азартні ігри служать для задоволення "бісексуального ідеалу, який Нарцис знаходить у собі ".
Серед інших тем, що висвітлювалися в десяти статтях, опублікованих ним у 1918—1937 роках, були екранні спогади; садизм у статевих вбивць; психосоматичний захист від психозу; іпохондріаз. Щодо останнього, він зосередився на ролі інтроектів у впливі на порушену іпоходриком частину тіла, написавши, що: «Інтроєктований батьківський замінник стає хворобливим матеріалом, який необхідно усунути, якщо пацієнт має видужати».
Зіммель також вперше провів психоаналітичне дослідження алкоголізму, розглядаючи алкогольне збудження як штучну манію.
Завдяки таким дослідженням Зіммель зіграв значну роль у забезпеченні поширення психоаналітичної теорії від окремих хвороб до культурних питань та соціальних ситуацій. Однак, при всьому його теоретичному радикалізмі, репутація Зіммеля як аналітика була суворою та скрупульозною.
Дослідження антисемітизму
Один із постійних внесків Зіммеля був зроблений в антології про антисемітизм 1946 р. — спільній роботі психоаналітиків та теоретиків соціальної сфери на основі внесків на симпозіум 1944 р., Що відбувся в Сан-Франциско. Іншими авторами були Теодор В. Адорно, Бернхард Берлінер, Отто Феніхель, Ельзе Френкель-Брансвік, Макс Хоркхаймер.
У власній роботі Зіммеля — «Антисемітизм і масова психопатологія» — він трактує антисемітизм на основі критичного дослідження міфу Фрейда, викладеного у книзі [en] (1939). Зіммель пояснив антисемітський комплекс термінами ірраціональних імпульсів у людей та груп, спрямованих на подолання патологічних розладів. Повернення до інфантильних способів заперечення зовнішньої реальності (повернення до стадій розвитку, в яких домінує драйв смерті). В моделі Зіммеля антисемітизм виявився масовим психозом, що дало змогу людині компенсувати психологічний дефіцит таким чином, щоб залишатися соціально інтегрованим і відносно цілим психологічно: «Політ у масовий психоз — це не лише втеча від реальності, а й від індивідуального божевілля».
Документи
Документи Зіммеля зберігаються в бібліотеці Нового центру психоаналізу в Лос-Анджелесі.
Праці
- Kriegs-Neurosen und «Psychisches Trauma» , Мюнхен і Лейпциг: Отто Немніх, 1918.
- «Про психоаналіз воєнного неврозу», 1919 р. Передруковано у Ернста Зіммеля, Карла Абрахама, Шандора Ференці та Ернеста Джонса, Про психоаналіз та воєнні неврози . Лондон: Міжнародна психоаналітична преса., 1921.
- 'Психоаналіз і маси', 1919 рік.
- 'Über die Psychogenese von Organstörungen und ihre psychoanalytische Behandlung'. У звіті про шостий загальний медичний конгрес з психотерапії (с. 56-65; 251—260). Лейпциг: Гірцель, 1931 рік
- «Психоаналітичний санаторій та психоаналітичний рух». Вісник клініки Меннінгера 1 (1937) 133—143.
- «Самозбереження та інстинкт смерті». Психоаналітичний квартал 13 (1944), 160—185.
- (ред.) Антисемітизм: соціальна хвороба . Нью-Йорк: Міжнародна університетська преса, 1946.
- Psychoanalyse und ihre Anwendungen . Франкфурт-на-Майні: С. Фішер, 1993
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119558416 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Religion and civilization. Sigmund Freud. Abingdon, Oxon ; New York, NY : Routledge, 2018.: Routledge. 14 липня 2017. с. 89—92. ISBN .
- Л. Пикард Викторианский Лондон. Религия. перевод Н.Г. Кротовской. Филология: научные исследования. Т. 1, № 1. 2013-01. с. 72—80. doi:10.7256/2305-6177.2013.01.8. ISSN 2305-6177. Процитовано 22 березня 2021.
- Фролов, О. П. (27 листопада 2018). ОБ’ЄКТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ ОБШУКУ У ФОРМІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). № 3-4. с. 257—263. doi:10.33244/2521-1196.3-4.2018.257-263. ISSN 2521-1196. Процитовано 22 березня 2021.
- Прись И.Е. Философия физики Вернера Гайзенберга и его понятие замкнутой теории в свете позднего Виттгенштайна. NB: Философские исследования. Т. 8, № 8. 2014-08. с. 25—71. doi:10.7256/2306-0174.2014.8.12782. ISSN 2306-0174. Процитовано 22 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernst Zimmel nim ˈZɪmel 4 kvitnya 1882 Breslau 11 listopada 1947 Los Andzheles nimecko amerikanskij nevrolog i psihoanalitik Ernst Zimmelnim Ernst SimmelNarodivsya4 kvitnya 1882 1882 04 04 1 2 Breslau Sileziya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 Pomer11 listopada 1947 1947 11 11 1 2 65 rokiv Los Andzheles Kaliforniya SShA 1 Krayina Nimechchina SShADiyalnistpsihoanalitik nevrologZnannya movnimeckaChlenstvod Mediafajli u VikishovishiZhittyaNarodivsya u Breslau Vroclav Maye svitske yevrejske pohodzhennya Sim ya Zimmelya pereyihala do Berlina v ditinstvi Vivchav medicinu ta psihiatriyu v Berlini ta Rostoci Zakinchiv medichnij fakultet v 1908 roci Napisav disertaciyu na temu demenciyi U 1910 roci vin odruzhivsya z Alisoyu Sekelson U 1913 roci vin dopomig zasnuvati Tovaristvo socialistichnih likariv VSA i stav odnim iz pioneriv socialnoyi medicini Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin ocholyuvav psihiatrichnu likarnyu dlya zhertv vijni v Poznani Psihoanalizu navchavsya samostijno Zapochatkuvav vikoristannya psihodinamichnih kategorij Na jogo novatorsku robotu z likuvannya vijskovogo nevrozu z vikoristannyam psihoanalitichnih metodiv zvernuv uvagu Zigmund Frojd Frojd napisav na osnovi jogo roboti Grupova psihologiya ta analiz ego Pislya vijni Zimmel projshov treningovij analiz u Karla Abrahama inshogo providnogo analitika yakij duzhe visoko ociniv serjoznogo molodogo likarya Zimmel dopomig Avraamu i Maksu Ejtingonu zasnuvati Berlinskij psihoanalitichnij institut v 1920 roci Ce persha v sviti psihoanalitichna klinika yaka nadaye bezkoshtovnu analitichnu dopomogu dlya potrebuyuchih hvorih v periodi mizh 1920 i 1930 rokami 1 955 konsultacij prohodilo tam Zimmel zigrav zrazkovu rol v ustanovi napolyagayuchi z samogo pochatku na konfidencijnosti ta odnakovomu stavlenni do tih hto platit i do tih hto otrimuye dopomogu bezkoshtovno Zimmel buv prezidentom Tovaristva likariv socialistiv z 1924 po 1933 rik i prezidentom Berlinskogo psihoanalitichnogo tovaristva z 1926 po 1930 rik U 1927 roci vin zasnuvav sanatorij u palaci Tegelya v Tegeli Bankrutstvo zmusilo sanatorij zakritis v 1931 roci Frojd buv jogo gostem pid chas kilkoh vizitiv do Berlina i sanatorij protyagom p yati rokiv grav innovacijnu rol u klinichnih rozrobkah U 1929 roci vin odruzhivsya zi svoyeyu drugoyu druzhinoyu Gertoyu Bryuggemann Emigruvav do Spoluchenih Shtativ shob uniknuti Gitlera v 1934 roci Vin nedovgo perebuvav u psihoanalitichnomu instituti Topeki persh nizh oselitisya v Los Andzhelesi de buv chlenom zasnovnikom Novogo centru psihoanalizu DoslidzhennyaZimmel buv odnim z vidkrivachiv vijskovih nevroziv i nagoloshuvav na roli yaku vidigravalo v nih superego i vidrodzhennya zabutih dityachih travm Vin takozh zajmavsya novatorskoyu robotoyu v galuzi azartnih igor rozglyadayuchi yih yak regresivnu sprobu otrimati siloyu narcisichni zapasi Zimmel stverdzhuvav sho na shlyahu rozvitku lyudstva azartni igri ye rezervuarom dlya analno sadistskih impulsiv sho utrimuyutsya v stani represiyi i sho azartni igri sluzhat dlya zadovolennya biseksualnogo idealu yakij Narcis znahodit u sobi Sered inshih tem sho visvitlyuvalisya v desyati stattyah opublikovanih nim u 1918 1937 rokah buli ekranni spogadi sadizm u statevih vbivc psihosomatichnij zahist vid psihozu ipohondriaz Shodo ostannogo vin zoseredivsya na roli introektiv u vplivi na porushenu ipohodrikom chastinu tila napisavshi sho Introyektovanij batkivskij zaminnik staye hvoroblivim materialom yakij neobhidno usunuti yaksho paciyent maye viduzhati Zimmel takozh vpershe proviv psihoanalitichne doslidzhennya alkogolizmu rozglyadayuchi alkogolne zbudzhennya yak shtuchnu maniyu Zavdyaki takim doslidzhennyam Zimmel zigrav znachnu rol u zabezpechenni poshirennya psihoanalitichnoyi teoriyi vid okremih hvorob do kulturnih pitan ta socialnih situacij Odnak pri vsomu jogo teoretichnomu radikalizmi reputaciya Zimmelya yak analitika bula suvoroyu ta skrupuloznoyu Doslidzhennya antisemitizmu Odin iz postijnih vneskiv Zimmelya buv zroblenij v antologiyi pro antisemitizm 1946 r spilnij roboti psihoanalitikiv ta teoretikiv socialnoyi sferi na osnovi vneskiv na simpozium 1944 r Sho vidbuvsya v San Francisko Inshimi avtorami buli Teodor V Adorno Bernhard Berliner Otto Fenihel Elze Frenkel Bransvik Maks Horkhajmer U vlasnij roboti Zimmelya Antisemitizm i masova psihopatologiya vin traktuye antisemitizm na osnovi kritichnogo doslidzhennya mifu Frejda vikladenogo u knizi en 1939 Zimmel poyasniv antisemitskij kompleks terminami irracionalnih impulsiv u lyudej ta grup spryamovanih na podolannya patologichnih rozladiv Povernennya do infantilnih sposobiv zaperechennya zovnishnoyi realnosti povernennya do stadij rozvitku v yakih dominuye drajv smerti V modeli Zimmelya antisemitizm viyavivsya masovim psihozom sho dalo zmogu lyudini kompensuvati psihologichnij deficit takim chinom shob zalishatisya socialno integrovanim i vidnosno cilim psihologichno Polit u masovij psihoz ce ne lishe vtecha vid realnosti a j vid individualnogo bozhevillya DokumentiDokumenti Zimmelya zberigayutsya v biblioteci Novogo centru psihoanalizu v Los Andzhelesi PraciKriegs Neurosen und Psychisches Trauma Myunhen i Lejpcig Otto Nemnih 1918 Pro psihoanaliz voyennogo nevrozu 1919 r Peredrukovano u Ernsta Zimmelya Karla Abrahama Shandora Ferenci ta Ernesta Dzhonsa Pro psihoanaliz ta voyenni nevrozi London Mizhnarodna psihoanalitichna presa 1921 Psihoanaliz i masi 1919 rik Uber die Psychogenese von Organstorungen und ihre psychoanalytische Behandlung U zviti pro shostij zagalnij medichnij kongres z psihoterapiyi s 56 65 251 260 Lejpcig Gircel 1931 rik Psihoanalitichnij sanatorij ta psihoanalitichnij ruh Visnik kliniki Menningera 1 1937 133 143 Samozberezhennya ta instinkt smerti Psihoanalitichnij kvartal 13 1944 160 185 red Antisemitizm socialna hvoroba Nyu Jork Mizhnarodna universitetska presa 1946 Psychoanalyse und ihre Anwendungen Frankfurt na Majni S Fisher 1993PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119558416 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Religion and civilization Sigmund Freud Abingdon Oxon New York NY Routledge 2018 Routledge 14 lipnya 2017 s 89 92 ISBN 978 1 315 30391 8 L Pikard Viktorianskij London Religiya perevod N G Krotovskoj Filologiya nauchnye issledovaniya T 1 1 2013 01 s 72 80 doi 10 7256 2305 6177 2013 01 8 ISSN 2305 6177 Procitovano 22 bereznya 2021 Frolov O P 27 listopada 2018 OB YeKTIVNI ELEMENTI OBShUKU U FORMI SPECIALNOYi OPERACIYi Mizhnarodnij yuridichnij visnik aktualni problemi suchasnosti teoriya ta praktika 3 4 s 257 263 doi 10 33244 2521 1196 3 4 2018 257 263 ISSN 2521 1196 Procitovano 22 bereznya 2021 Pris I E Filosofiya fiziki Vernera Gajzenberga i ego ponyatie zamknutoj teorii v svete pozdnego Vittgenshtajna NB Filosofskie issledovaniya T 8 8 2014 08 s 25 71 doi 10 7256 2306 0174 2014 8 12782 ISSN 2306 0174 Procitovano 22 bereznya 2021