Литвиненко Микола Миколайович

Мико́ла Микола́йович Литвине́нко (22 травня 1956 р.) — лікар вищої категорії, Заслужений лікар України, директор Комунального підприємства «Кременчуцький обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради, член Національної спілки журналістів України, Почесний громадянин Кременчука.

Литвиненко Микола Миколайович
Народився	22 травня 1956(1956-05-22) (68 років) Кременчук, Україна
Країна	СРСР,  Україна
Нагороди	Заслужений лікар України Орден «За заслуги» ІІІ ступеня , Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» , Почесний громадянин Кременчука

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литвиненко.

Біографія

Литвиненко Микола Миколайович народився 22 травня 1956 р. м. Кременчуці Полтавської області.

Після закінчення  міської середньої школи № 9 (1971—1975 рр.) навчався на фельдшерському відділені Кременчуцького медичного училища.

У 1977 р. розпочав свою трудову діяльність санітаром Кременчуцької міської станції швидкої медичної допомоги, де після закінчення медучилища до 1978 р. працював фельдшером.

У 1978—1984 рр. навчався на лікувальному факультеті Полтавського медичного стоматологічного інституту. За сумісництвом працював у Полтавській обласній клінічній лікарні.

Закінчивши аспірантуру (фах — терапія), продовжив роботу виїзним лікарем на Кременчуцькій міській станції  швидкої медичної допомоги, де працював з 1985 по 1992 р. Колективом був обраний головним лікарем, обов'язки якого виконував у 1992—1998 рр.

1999 р. призначений начальником Кременчуцького обласного госпіталю для інвалідів війни, де працює і донині (нині Комунальний заклад «Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради).

Вперше в Україні розробив концепцію, започаткував і запровадив мобільний денний стаціонар, що істотно покращив обслуговування  інвалідів і ветеранів Другої світової війни безпосередньо поруч із місцем проживання, у відділених районах міста, Кременчуцького району, а також навколишніх районів області.

З 2000 р.  ректор народного університету «Здоров'я», програми якого розроблено спільно з міським Центром здоров'я.

У липні 2001 р. Микола Литвиненко спільно з науковцями кафедри «Видавничої справи та редагування» Кременчуцького інституту економіки і нових технологій створив і очолив редакцію міської інформаційно-аналітичної, художньо-публіцистичної газети «Турбота».

У 2005 р. встановлено дружні стосунки з президентом Благодійної громадської організації St. Marien Rheine-Eshendorf (Німеччина) Йозефом Кубереком. Благодійники надали значну допомогу — нове діагностичне обладнання, обладнання харчоблоку, спеціальні ліжка, посуд тощо.

Коли на Сході України розпочалася антитерористична операція, госпіталь створив Центр реабілітації для наших захисників.

Обирався депутатом Крюківської районної ради ХХІІ-ХХІІІ скликань.

У своєму буденному житті Микола Миколайович керується принципом: «Допомогти людям, які цього потребують».

Нагороди та звання

• орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2012);
• медаль Жукова (1998);
• медаль «За громадську мужність» (2005);
• медаль «За вагомий особистий внесок у розвиток Автозаводського району м. Кременчука» (2005);
• медаль «20 років виведення військ з Афганістану» (2009);
• медаль «За заслуги І-го ступеня Української спілки ветеранів Афганістану» (2010)
• медаль «65 років Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (2010)
• медаль «За мужність та активну громадську діяльність» (2013);
• медаль «За охорону здоров'я нації» (2013);
• медаль «70 років визволення Кременчука» (2013);
• почесний знак «За заслуги перед містом» (2014);
• відзнака Президента України «За гуманітарну участь в АТО»;
• лауреат Всеукраїнської програми «Національні лідери України»;
• лауреат обласної премії ім. М. Скліфосовського Полтавської обласної ради у номінації «Кращий керівник закладу охорони здоров'я» 2016 р.
• почесне звання «Заслужений лікар України»;
• звання «Почесний громадянин Кременчука» за багаторічну відданість справі служіння людям, небайдуже ставлення до вирішення проблемних питань стану воєнних конфліктів та членів їх родин, особистий внесок у розвиток медичної галузі, зразкове виконання службових обов'язків, уміле керівництво медичним підприємством, активну життєву позицію

Джерела

1. Сьогодні відзначає День народження керівник Кременчуцького шпиталю для ветеранів війни. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 17 вересня 2023.
2. Рішення  ХХХVІІІ (38) сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області  від 3 вересня 2019 р.
3. . Архів оригіналу за 29 червня 2022. Процитовано 17 вересня 2023.

Література

1. Хто є хто на Полтавщині: Видатні земляки. Випуск 3. — К.: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, Українське наукове товариство геральдики та вексилології , 2006.
2. Литвиненко Микола Миколайович// ЗМК Кременчука: Кінець ХІХ — початок ХХІ ст. Енциклопедичний довідник. — Харків, 2010.
3. Сербін А. О., Сербін Р. А. «Когорта заслужених. З добром до людей». Кн. 2. — Кременчук: ПП «Бітарт», 2018.