Львівська обласна організація Спілки політичних в'язнів України — ветеранська українська патріотична організація колишніх політичних в'язнів, їхніх дітей і родичів. Головний офіс розташований у Львові.
Керівний склад
Обраний 14 березня 2009 року на звітно-виборній конференції спілки:
- голова ЛОО СПВУ Володимир Горовий,
- почесний голова Ярослав Малицький,
- заступники голови — Христина Любінецька, , Орест Телішевський і Зеновій Шандра.
Заснування
30 серпня 1990 року в приміщенні палацу Потоцьких, що на вулиці Коперніка, відбулися установчі збори колишніх політичних в'язнів міста Львова і Львівської області. На збори прибуло 117 делегатів, які затвердили назву організації — Спілка політичних в'язнів України, обговорили та затвердили Статут Спілки. Головою обрали довголітнього політв'язня Івана Губку, заступниками — Євгена Дацюка, Ярослава Баковського, Василя Кубіва і Мирослава Меленя.
Майже одночасно в Тернополі та Івано-Франківську були утворені ініціативні групи і велася підготовка для про-ведення установчих зборів зі створення обласних СПВУ. Тоді було прийнято рішення провести у Львові установчий з'їзд Всеукраїнської Спілки політичних в'язнів 20—21 квітня 1991 року та заплановано випуск часопису-місячника «Нескорені». Для керівництва Спілкою обрали раду з 13 осіб: Івана Губку, Василя Николишина, Степана Кіндія, Михайла Босяка, Мирослава Семигальського, Василя Кубіва, Мирослава Меленя, Романа Петріва, Євгена Дацюка, Ярослава Баковського, Романа Червінського, Софію Самиців і Марію Дзюбан.
2 лютого 1991 року відбулася установча конференція Спілки дітей політв'язнів, яка прийняла відповідну Декларацію, що визначала головні завдання та мету організації, а також Статут. Головою Спілки дітей політв'язнів обрали Юрія Стефанівського, співголовами — Марію Базелюк, Богдана Бохонка і Левка Дибу.
Діяльність
Часопис «Нескорені»
Спілка політичних в'язнів України заснувала та випускає часопис «Нескорені», перший номер якого побачив світ 20 квітня 1991 року.
Часопис висвітлює історію визвольної боротьби за відродження Української держави, друкує спогади політв'язнів, розміщує звернення до влади, до Президента України, до закордонних представництв та урядів інших держав, публікує статті на актуальні теми сьогодення, подає інформацію про життя і проблеми політв'язнів і репресованих в Україні. Після обрання 6 жовтня 1991 року нової редколегії на чолі з Ярославом Малицьким часопис виходить регулярно щомісяця.
Пам'ятник «Жертвам комуністичних злочинів»
Уже стало традицією для ЛОО СПВУ в третю суботу червня проводити мітинг-реквієм біля пам'ятника «Жертвам комуністичних злочинів», вшановувати безвинно ув'язнених і замордованих червоними московськими катами в тюрмах України при їх відступі на початку Другої світової війни. На це скорботне віче запрошуються священики, керівники міста і області, керівники і члени усіх патріотичних організацій Львівщини, громадсько-політичні діячі, громадяни Львівщини, небайдужі люди.
Паломництво до Карелії
До 70-ї роковини Великого терору у вересні 2007 року відбулося паломництво представників української громадськості, а також спілчан до Карелії, присвячене жертвам масового розстрілу соловецьких політв'язнів. Десятиденна автобусна подорож завдовжки 5000 км була організована Українським інститутом національної пам'яті на запрошення Міжнародного «Меморіалу». Уперше за 10 років поїздку прочан до Карелії та на Соловки здійснено державним коштом на виконання Указу Президента України Віктора Ющенка від 21.05.2007 № 431/2007 «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору — масових політичних репресій 1937—1938 років», з метою належного вшанування пам'яті репресованих, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії країни, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті та утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.
Відзначення утворення Західноукраїнської Народної Республіки
1 листопада 1918 року у Львові було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки: «Український народе! Голосимо Тобі вість про Твоє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави… Доля Української Держави в твоїх руках», — говориться у другій відозві Української Національної Ради. Називаю цю дату, яка стала важливою віхою у житті України. Ця подія мала надзвичайно великий вплив на подальший хід нашої історії. Спілка політв'язнів, громадськість Львівщини активно відзначили цю подію, провели урочисту академію у величній залі Львівської опери.
Урочистості з нагоди річниць УГВР
Щороку в урочистостях з нагоди чергової річниці створення УГВР беруть участь ветерани ОУН-УПА, члени національно-патріотичних організацій, відомі політики, письменники, громадські діячі і, звичайно, спілчани. Відзначення 65-річчя УГВР 12 липня 2009 року вперше відбулося на державному рівні. До цієї ювілейної дати зусиллями Самбірської влади на території колишньої лісничівки облаштовано вимощений каменем майдан, установлено пам'ятний знак на честь УГВР. Не були осторонь відзначення і 66-ї річниці і активісти Львівської обласної Спілки політв'язнів України 11 липня 2010 року. Близько 20 членів Спілки відвідали святі для націоналістів історичні місця.
У середині липня у селі Сприня Самбірського району біля підніжжя Карпат щороку вшановують визначну подію визвольної боротьби XX століття — створення 11—15 липня 1944 року Української головної визвольної ради (УГВР), що виконувала роль підпільного коаліційного парламенту й уряду воюючої України. Місцем її проведення стала лісничівка на околиці лісу біля села Сприня. Саме там склали присягу на Тризубі Президент УГВР Кирило Осьмак і Голова Генерального секретаріату УГВР Роман Шухевич.
Відкриття музею «Тюрма на Лонцького»
У лютому 2008 року сталася непересічна подія у житті політв'язнів і репресованих Львівщини — було прийнято владою рішення про створення в приміщеннях відомої катівні музею «Тюрма на Лонцького». На його освяченні і урочистому віче, яке відбулося в подвір'ї тюрми, виступили начальник управління СБУ у Львівській області Анатолій Матіос, заступник Львівської облдержадміністрації Валерій П'ятак, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник, син легендарного командира УПА Юрій Шухевич, голова Львівської обласної Спілки політв'язнів України Ярослав Малицький та інші.
А 28 червня 2009 року було відкрито першу чергу музею «Тюрма на Лонцького» з участю голови СБУ Валентина Наливайченка, голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника, голови Львівської обласної державної адміністрації Миколи Кмітя, міського голови Львова Андрія Садового. Священики відслужили панахиду біля пам'ятника «Жертвам комуністичних злочинів», а гості і учасники провели велелюдне віче. Велика кількість людей відвідала кімнати музею в переобладнаних камерах для в'язнів. У той же день ввечері у Львівській опері відбулась урочиста академія і концерт.
Вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні
У своєму Указі від 2 жовтня 2009 р. Президент України Віктор Ющенко постановляє про вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні, передбачивши в ньому проведення 28 листопада Загальноукраїнської акції , організацію виставок і експозицій про голодомор 1932—1933 рр., проведення в усіх навчальних закладах України «Уроку пам'яті» і підбивання підсумків щорічної Всеукраїнської акції , а також показ фільмів, присвячених темі геноциду Українського народу, пропозицію релігійним організаціям провести 28 листопада панахиди, оголосити в цей день о 16-й годині хвилину мовчання на всій території України, приспустити Державний Прапор України, організувати покладання траурних вінків і композицій із житніх і пшеничних колосків, та інші заходи, в яких теж активну участь брали члени Львівської обласної Спілки політв'язнів України.
Співпраця з музеями, виступи перед учнями і студентами
ЛОО СПВУ співпрацює не один рік з Львівським історичним музеєм, бере активну безпосередню посильну участь у формуванні відділу про національно-визвольну боротьбу на західних теренах України, який очолює ентузіастка, патріотка, небайдужа людина, старший науковий співробітник Львівського історичного музею Світлана Кочергіна. Крім того, члени Спілки політв'язнів України нерідко виступають перед учнями і студентами шкіл та вишів з розповідями про національно-визвольну боротьбу Українського народу з загарбниками як західними, так і східними.
Звітно-виборна конференція 2009 року
В актовому залі приміщення Франківської райадміністрації м. Львова 14 березня 2009 року відбулася звітно-виборна конференція Львівської обласної Спілки політичних в'язнів України, на яку прибули 220 делегатів з усіх районних осередків Львівщини. Конференція почалась молитвою, яку виголосив о. Микола Ревуцький. Зі звітною доповіддю виступив голова ЛОО СПВУ Ярослав Малицький.
На ній було обрано новий керівний склад організації: голову ЛОО СПВУ Володимира Горового, почесного голову Ярослава Малицького, заступників — Христину Любінецьку, , Ореста Телішевського і Зеновія Шандру. Конференція прийняла ухвалу і три звернення до Президента України Віктора Ющенка, Голови Служби Безпеки України Валентина Наливайченка і Голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника. Робота конференції завершилась чудовим виступом хору «Нескорені» під керівництвом Богдани Сімович.
Відзначення 100 років від дня народження Степана Бандери
Першого січня 2009 року Україна святкувала 100-ту річницю від дня народження Великого Сина української нації, одного із найкращих войовників за волю і незалежність нашої Святої Землі. Неможливо збудувати державу, не знаючи своєї історії, не шануючи того, хто за неї віддав своє життя. Степан Бандера — це герой XX століття, людина-легенда, одна з найвидатніших постатей всієї історії України. Настав час піднести його ім‘я по всій вільній Україні, щоб кожна жива душа подякувала Богові за те, що послав нам таку світлу постать у найтемніші часи нашого буття. Степан Бандера і його побратими врятували честь України в часи окупації і терору та зуміли організувати народ на відчайдушну боротьбу проти сатанинського комунізму, фашизму і шовінізму. Цей змаг був настільки героїчним, що став неперевершеним в історії людства. Бандера підніс український націоналізм до найвищої жертовності. Його гасло — Бог і Україна! І ніякі судді — московські холуї — не зможуть позбавити його звання Героя України. Його постать сягнула такої висоти, якої ніколи не досягти кремлівським карликам-маніякам.
Вшанування 55-ї річниці Кенгірського повстання
Кожний місяць року насичений надзвичайно важливими подіями у житті нашої країни. Так 24 травня 2009 року в актовому залі палацу культури імені Гната Хоткевича Львівська обласна Спілка політв'язнів України організувала урочисту академію на вшанування 55-ї річниці Кенгірського повстання, на якій було прийняте «Звернення», скероване до Президента України. Найвищим мажорним акордом святкової симфонії в урочистій академії були вітання на сцені 23 безпосередніх учасників повстання. Неможливо було слухати без щему в серці і сліз на очах розповіді відважних людей, що були в умовах за колючим дротом оточені озброєними до зубів головорізами, які направили на безоружних людей танки і авіацію. Людей чавили танками, не шкодували ні жінок, ні дівчат.
Піша хода
Відповідно до Указу Президента України від 27 квітня 2009 року № 271/2009 «Про відзначення у 2009 році Дня пам'яті жертв політичних репресій», у травні місяці у Львові за участю багатьох ветеранських патріотичних організацій, і, звичайно Львівської обласної Спілки політичних в'язнів, при організаційній підтримці Львівської ОДА була організована піша хода з покладанням квітів від пам'ятника «Жертвам комуністичних злочинів» до місць ув'язнення — львівських тюрем і пересильних пунктів: на Лонцького, на Судовій, на Бригідках, на Пересильній та на Замарстинівській.
Примітки
- Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937-1938 років. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 серпня 2022.
- Про відзначення у 2009 році Дня пам'яті жертв політичних репресій. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 серпня 2022.
Посилання
- Львівській обласній Спілці політичних в'язнів України — 20![недоступне посилання з липня 2019] Газета «Нескорені», № 9 (205) Вересень 2010. Сторінки 1, 4. Автор: Юрій Зірченко.
- Влада Львівщини привітала політв'язнів[недоступне посилання з липня 2019] Інформаційна група 2010. Дата публікації 20.09.2010
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvivska oblasna organizaciya Spilki politichnih v yazniv Ukrayini veteranska ukrayinska patriotichna organizaciya kolishnih politichnih v yazniv yihnih ditej i rodichiv Golovnij ofis roztashovanij u Lvovi Kerivnij skladObranij 14 bereznya 2009 roku na zvitno vibornij konferenciyi spilki golova LOO SPVU Volodimir Gorovij pochesnij golova Yaroslav Malickij zastupniki golovi Hristina Lyubinecka Orest Telishevskij i Zenovij Shandra Zasnuvannya30 serpnya 1990 roku v primishenni palacu Potockih sho na vulici Kopernika vidbulisya ustanovchi zbori kolishnih politichnih v yazniv mista Lvova i Lvivskoyi oblasti Na zbori pribulo 117 delegativ yaki zatverdili nazvu organizaciyi Spilka politichnih v yazniv Ukrayini obgovorili ta zatverdili Statut Spilki Golovoyu obrali dovgolitnogo politv yaznya Ivana Gubku zastupnikami Yevgena Dacyuka Yaroslava Bakovskogo Vasilya Kubiva i Miroslava Melenya Majzhe odnochasno v Ternopoli ta Ivano Frankivsku buli utvoreni iniciativni grupi i velasya pidgotovka dlya pro vedennya ustanovchih zboriv zi stvorennya oblasnih SPVU Todi bulo prijnyato rishennya provesti u Lvovi ustanovchij z yizd Vseukrayinskoyi Spilki politichnih v yazniv 20 21 kvitnya 1991 roku ta zaplanovano vipusk chasopisu misyachnika Neskoreni Dlya kerivnictva Spilkoyu obrali radu z 13 osib Ivana Gubku Vasilya Nikolishina Stepana Kindiya Mihajla Bosyaka Miroslava Semigalskogo Vasilya Kubiva Miroslava Melenya Romana Petriva Yevgena Dacyuka Yaroslava Bakovskogo Romana Chervinskogo Sofiyu Samiciv i Mariyu Dzyuban 2 lyutogo 1991 roku vidbulasya ustanovcha konferenciya Spilki ditej politv yazniv yaka prijnyala vidpovidnu Deklaraciyu sho viznachala golovni zavdannya ta metu organizaciyi a takozh Statut Golovoyu Spilki ditej politv yazniv obrali Yuriya Stefanivskogo spivgolovami Mariyu Bazelyuk Bogdana Bohonka i Levka Dibu DiyalnistChasopis Neskoreni Logotip chasopisu Dokladnishe Neskoreni Spilka politichnih v yazniv Ukrayini zasnuvala ta vipuskaye chasopis Neskoreni pershij nomer yakogo pobachiv svit 20 kvitnya 1991 roku Chasopis visvitlyuye istoriyu vizvolnoyi borotbi za vidrodzhennya Ukrayinskoyi derzhavi drukuye spogadi politv yazniv rozmishuye zvernennya do vladi do Prezidenta Ukrayini do zakordonnih predstavnictv ta uryadiv inshih derzhav publikuye statti na aktualni temi sogodennya podaye informaciyu pro zhittya i problemi politv yazniv i represovanih v Ukrayini Pislya obrannya 6 zhovtnya 1991 roku novoyi redkolegiyi na choli z Yaroslavom Malickim chasopis vihodit regulyarno shomisyacya Pam yatnik Zhertvam komunistichnih zlochiniv Pam yatnik zhertvam komunistichnih zlochiniv Dokladnishe Pam yatnik Zhertvam komunistichnih zlochiniv Uzhe stalo tradiciyeyu dlya LOO SPVU v tretyu subotu chervnya provoditi miting rekviyem bilya pam yatnika Zhertvam komunistichnih zlochiniv vshanovuvati bezvinno uv yaznenih i zamordovanih chervonimi moskovskimi katami v tyurmah Ukrayini pri yih vidstupi na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Na ce skorbotne viche zaproshuyutsya svyasheniki kerivniki mista i oblasti kerivniki i chleni usih patriotichnih organizacij Lvivshini gromadsko politichni diyachi gromadyani Lvivshini nebajduzhi lyudi Palomnictvo do Kareliyi Do 70 yi rokovini Velikogo teroru u veresni 2007 roku vidbulosya palomnictvo predstavnikiv ukrayinskoyi gromadskosti a takozh spilchan do Kareliyi prisvyachene zhertvam masovogo rozstrilu soloveckih politv yazniv Desyatidenna avtobusna podorozh zavdovzhki 5000 km bula organizovana Ukrayinskim institutom nacionalnoyi pam yati na zaproshennya Mizhnarodnogo Memorialu Upershe za 10 rokiv poyizdku prochan do Kareliyi ta na Solovki zdijsneno derzhavnim koshtom na vikonannya Ukazu Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka vid 21 05 2007 431 2007 Pro zahodi u zv yazku z 70 mi rokovinami Velikogo teroru masovih politichnih represij 1937 1938 rokiv z metoyu nalezhnogo vshanuvannya pam yati represovanih privernennya uvagi suspilstva do tragichnih podij v istoriyi krayini viklikanih nasilnickim vprovadzhennyam komunistichnoyi ideologiyi vidrodzhennya nacionalnoyi pam yati ta utverdzhennya neterpimosti do bud yakih proyaviv nasilstva proti lyudstva Vidznachennya utvorennya Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1 listopada 1918 roku u Lvovi bulo progolosheno utvorennya Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Ukrayinskij narode Golosimo Tobi vist pro Tvoye vizvolennya z vikovichnoyi nevoli Vidnini Ti gospodar svoyeyi zemli vilnij gorozhanin Ukrayinskoyi Derzhavi Dolya Ukrayinskoyi Derzhavi v tvoyih rukah govoritsya u drugij vidozvi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi Nazivayu cyu datu yaka stala vazhlivoyu vihoyu u zhitti Ukrayini Cya podiya mala nadzvichajno velikij vpliv na podalshij hid nashoyi istoriyi Spilka politv yazniv gromadskist Lvivshini aktivno vidznachili cyu podiyu proveli urochistu akademiyu u velichnij zali Lvivskoyi operi Urochistosti z nagodi richnic UGVR Shoroku v urochistostyah z nagodi chergovoyi richnici stvorennya UGVR berut uchast veterani OUN UPA chleni nacionalno patriotichnih organizacij vidomi politiki pismenniki gromadski diyachi i zvichajno spilchani Vidznachennya 65 richchya UGVR 12 lipnya 2009 roku vpershe vidbulosya na derzhavnomu rivni Do ciyeyi yuvilejnoyi dati zusillyami Sambirskoyi vladi na teritoriyi kolishnoyi lisnichivki oblashtovano vimoshenij kamenem majdan ustanovleno pam yatnij znak na chest UGVR Ne buli ostoron vidznachennya i 66 yi richnici i aktivisti Lvivskoyi oblasnoyi Spilki politv yazniv Ukrayini 11 lipnya 2010 roku Blizko 20 chleniv Spilki vidvidali svyati dlya nacionalistiv istorichni miscya U seredini lipnya u seli Sprinya Sambirskogo rajonu bilya pidnizhzhya Karpat shoroku vshanovuyut viznachnu podiyu vizvolnoyi borotbi XX stolittya stvorennya 11 15 lipnya 1944 roku Ukrayinskoyi golovnoyi vizvolnoyi radi UGVR sho vikonuvala rol pidpilnogo koalicijnogo parlamentu j uryadu voyuyuchoyi Ukrayini Miscem yiyi provedennya stala lisnichivka na okolici lisu bilya sela Sprinya Same tam sklali prisyagu na Trizubi Prezident UGVR Kirilo Osmak i Golova Generalnogo sekretariatu UGVR Roman Shuhevich Vidkrittya muzeyu Tyurma na Lonckogo U lyutomu 2008 roku stalasya neperesichna podiya u zhitti politv yazniv i represovanih Lvivshini bulo prijnyato vladoyu rishennya pro stvorennya v primishennyah vidomoyi kativni muzeyu Tyurma na Lonckogo Na jogo osvyachenni i urochistomu viche yake vidbulosya v podvir yi tyurmi vistupili nachalnik upravlinnya SBU u Lvivskij oblasti Anatolij Matios zastupnik Lvivskoyi oblderzhadministraciyi Valerij P yatak golova Lvivskoyi oblasnoyi radi Miroslav Senik sin legendarnogo komandira UPA Yurij Shuhevich golova Lvivskoyi oblasnoyi Spilki politv yazniv Ukrayini Yaroslav Malickij ta inshi A 28 chervnya 2009 roku bulo vidkrito pershu chergu muzeyu Tyurma na Lonckogo z uchastyu golovi SBU Valentina Nalivajchenka golovi Lvivskoyi oblasnoyi radi Miroslava Senika golovi Lvivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Mikoli Kmitya miskogo golovi Lvova Andriya Sadovogo Svyasheniki vidsluzhili panahidu bilya pam yatnika Zhertvam komunistichnih zlochiniv a gosti i uchasniki proveli velelyudne viche Velika kilkist lyudej vidvidala kimnati muzeyu v pereobladnanih kamerah dlya v yazniv U toj zhe den vvecheri u Lvivskij operi vidbulas urochista akademiya i koncert Vshanuvannya pam yati zhertv golodomoriv v Ukrayini U svoyemu Ukazi vid 2 zhovtnya 2009 r Prezident Ukrayini Viktor Yushenko postanovlyaye pro vshanuvannya pam yati zhertv golodomoriv v Ukrayini peredbachivshi v nomu provedennya 28 listopada Zagalnoukrayinskoyi akciyi organizaciyu vistavok i ekspozicij pro golodomor 1932 1933 rr provedennya v usih navchalnih zakladah Ukrayini Uroku pam yati i pidbivannya pidsumkiv shorichnoyi Vseukrayinskoyi akciyi a takozh pokaz filmiv prisvyachenih temi genocidu Ukrayinskogo narodu propoziciyu religijnim organizaciyam provesti 28 listopada panahidi ogolositi v cej den o 16 j godini hvilinu movchannya na vsij teritoriyi Ukrayini prispustiti Derzhavnij Prapor Ukrayini organizuvati pokladannya traurnih vinkiv i kompozicij iz zhitnih i pshenichnih koloskiv ta inshi zahodi v yakih tezh aktivnu uchast brali chleni Lvivskoyi oblasnoyi Spilki politv yazniv Ukrayini Spivpracya z muzeyami vistupi pered uchnyami i studentami LOO SPVU spivpracyuye ne odin rik z Lvivskim istorichnim muzeyem bere aktivnu bezposerednyu posilnu uchast u formuvanni viddilu pro nacionalno vizvolnu borotbu na zahidnih terenah Ukrayini yakij ocholyuye entuziastka patriotka nebajduzha lyudina starshij naukovij spivrobitnik Lvivskogo istorichnogo muzeyu Svitlana Kochergina Krim togo chleni Spilki politv yazniv Ukrayini neridko vistupayut pered uchnyami i studentami shkil ta vishiv z rozpovidyami pro nacionalno vizvolnu borotbu Ukrayinskogo narodu z zagarbnikami yak zahidnimi tak i shidnimi Zvitno viborna konferenciya 2009 roku V aktovomu zali primishennya Frankivskoyi rajadministraciyi m Lvova 14 bereznya 2009 roku vidbulasya zvitno viborna konferenciya Lvivskoyi oblasnoyi Spilki politichnih v yazniv Ukrayini na yaku pribuli 220 delegativ z usih rajonnih oseredkiv Lvivshini Konferenciya pochalas molitvoyu yaku vigolosiv o Mikola Revuckij Zi zvitnoyu dopoviddyu vistupiv golova LOO SPVU Yaroslav Malickij Na nij bulo obrano novij kerivnij sklad organizaciyi golovu LOO SPVU Volodimira Gorovogo pochesnogo golovu Yaroslava Malickogo zastupnikiv Hristinu Lyubinecku Oresta Telishevskogo i Zenoviya Shandru Konferenciya prijnyala uhvalu i tri zvernennya do Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka Golovi Sluzhbi Bezpeki Ukrayini Valentina Nalivajchenka i Golovi Lvivskoyi oblasnoyi radi Miroslava Senika Robota konferenciyi zavershilas chudovim vistupom horu Neskoreni pid kerivnictvom Bogdani Simovich Vidznachennya 100 rokiv vid dnya narodzhennya Stepana Banderi Pershogo sichnya 2009 roku Ukrayina svyatkuvala 100 tu richnicyu vid dnya narodzhennya Velikogo Sina ukrayinskoyi naciyi odnogo iz najkrashih vojovnikiv za volyu i nezalezhnist nashoyi Svyatoyi Zemli Nemozhlivo zbuduvati derzhavu ne znayuchi svoyeyi istoriyi ne shanuyuchi togo hto za neyi viddav svoye zhittya Stepan Bandera ce geroj XX stolittya lyudina legenda odna z najvidatnishih postatej vsiyeyi istoriyi Ukrayini Nastav chas pidnesti jogo im ya po vsij vilnij Ukrayini shob kozhna zhiva dusha podyakuvala Bogovi za te sho poslav nam taku svitlu postat u najtemnishi chasi nashogo buttya Stepan Bandera i jogo pobratimi vryatuvali chest Ukrayini v chasi okupaciyi i teroru ta zumili organizuvati narod na vidchajdushnu borotbu proti sataninskogo komunizmu fashizmu i shovinizmu Cej zmag buv nastilki geroyichnim sho stav neperevershenim v istoriyi lyudstva Bandera pidnis ukrayinskij nacionalizm do najvishoyi zhertovnosti Jogo gaslo Bog i Ukrayina I niyaki suddi moskovski holuyi ne zmozhut pozbaviti jogo zvannya Geroya Ukrayini Jogo postat syagnula takoyi visoti yakoyi nikoli ne dosyagti kremlivskim karlikam maniyakam Vshanuvannya 55 yi richnici Kengirskogo povstannya Kozhnij misyac roku nasichenij nadzvichajno vazhlivimi podiyami u zhitti nashoyi krayini Tak 24 travnya 2009 roku v aktovomu zali palacu kulturi imeni Gnata Hotkevicha Lvivska oblasna Spilka politv yazniv Ukrayini organizuvala urochistu akademiyu na vshanuvannya 55 yi richnici Kengirskogo povstannya na yakij bulo prijnyate Zvernennya skerovane do Prezidenta Ukrayini Najvishim mazhornim akordom svyatkovoyi simfoniyi v urochistij akademiyi buli vitannya na sceni 23 bezposerednih uchasnikiv povstannya Nemozhlivo bulo sluhati bez shemu v serci i sliz na ochah rozpovidi vidvazhnih lyudej sho buli v umovah za kolyuchim drotom otocheni ozbroyenimi do zubiv golovorizami yaki napravili na bezoruzhnih lyudej tanki i aviaciyu Lyudej chavili tankami ne shkoduvali ni zhinok ni divchat Pisha hoda Vidpovidno do Ukazu Prezidenta Ukrayini vid 27 kvitnya 2009 roku 271 2009 Pro vidznachennya u 2009 roci Dnya pam yati zhertv politichnih represij u travni misyaci u Lvovi za uchastyu bagatoh veteranskih patriotichnih organizacij i zvichajno Lvivskoyi oblasnoyi Spilki politichnih v yazniv pri organizacijnij pidtrimci Lvivskoyi ODA bula organizovana pisha hoda z pokladannyam kvitiv vid pam yatnika Zhertvam komunistichnih zlochiniv do misc uv yaznennya lvivskih tyurem i peresilnih punktiv na Lonckogo na Sudovij na Brigidkah na Peresilnij ta na Zamarstinivskij PrimitkiPro zahodi u zv yazku z 70 mi rokovinami Velikogo teroru masovih politichnih represij 1937 1938 rokiv Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 23 serpnya 2022 Pro vidznachennya u 2009 roci Dnya pam yati zhertv politichnih represij Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 23 serpnya 2022 PosilannyaLvivskij oblasnij Spilci politichnih v yazniv Ukrayini 20 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gazeta Neskoreni 9 205 Veresen 2010 Storinki 1 4 Avtor Yurij Zirchenko Vlada Lvivshini privitala politv yazniv nedostupne posilannya z lipnya 2019 Informacijna grupa 2010 Data publikaciyi 20 09 2010