Рівни нна рі чка річка що тече по рівнинній місцевості у відносно неглибокій добре розробленій широкій долині із значним

Рівни́нна рі́чка — річка, що тече по рівнинній місцевості у відносно неглибокій, добре розробленій, широкій долині із значними заплавами.

Характеризується невеликим похилом і швидкістю течії. Поздовжній профіль рівнинної річки плавно увігнутий, пологий. На окремих ділянках річка може перетинати кристалічні породи, утворюючи пороги. У розвитку річища переважають процеси розмивання дна і берегів та акумуляції продуктів розмиву.

Густота річкової мережі рівнинної частини території України змінюється переважно в межах від 0,2 до 0,4 км/ км², у межиріччі Дністра і Південного Бугу — від 0,09 до 0,2 км/ км².

Долини рівнинних річок широкі, ящикоподібні, трапецієподібні або V-подібні, часто асиметричні. Річища широкі, звивисті, з меандрами, рукавами, протоками. Швидкість течії у межень 0,2—0,5 м/с, похили — до 10 м/км у верхів'ях та 1 м/км і менше у пониззях. Живлення річок мішане. Максимальні витрати спостерігаються переважно навесні, в окремі роки на малих річках — під час дощових паводків.

Див. також

Гірська річка

Джерела

Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .