Гончарівське Гончарівський круг селище в Україні у Гончарівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської об

51°18′00″ пн. ш. 30°55′37″ сх. д. / 51.30000° пн. ш. 30.92694° сх. д.Координати: 51°18′00″ пн. ш. 30°55′37″ сх. д. / 51.30000° пн. ш. 30.92694° сх. д.

Відстань

Найближча залізнична станція:

До райцентру:

- автошляхами:

39 км

Селищна влада

Адреса

15558, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Гончарівське, вул. Танкістів, 11

Карта

Гончарівське

Гончарівське

Гончарівське у Вікісховищі

Історія

Назва Гончарівське спотворює українську історичну назву Гончарів Круг. Перш за все це був Круг — озеро круглої форми серед лісу. У 1924 р. на хуторі Гончарів — 9 дворів і 56 жителів при дорозі Смолин — Жидиничі.

Навколо нинішнього Гончарівського було багато хуторів, більшість яких радянська влада зселила або в навколишні села, або в саме селище Гончарівське.

Гончарівське в нинішньому вигляді засноване в 1953 році поблизу хутора Гончарів круг як військове містечко за рішенням командування Київського військового округу. Разом з військовим містечком створили і однойменний полігон. Рекогносцировку точного місцезнаходження селища, як і полігону, особисто здійснював командувач Київського ВО генерал армії Василь Іванович Чуйков, який і був ініціатором його створення.

До 1986 року Гончарівське розвивалось як військове містечко для 18 військових частин різних родів військ, зокрема, тут дислокувалися механізовані, танкові, артилерійські, ракетні, інженерні частини, авіатори і десантники. Свого часу Гончарівське планували зробити зразковим військовим містечком для армій країн Варшавського договору.

Гончарівське дістало статус селища міського типу з 1990 року.

Населення

Населення — переважно українці.

Чисельність населення

1979	1989	2001	2019	2022
2179	4373	3358	3464	3289

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2775	82.74%
російська	565	16.84%
білоруська	5	0.15%
угорська	1	0.03%
інші/не вказали	8	0.24%
Усього	3354	100%

Галерея

Знак містечка
Одна з вулиць увечері
Будинок офіцерів
Житловий будинок
Автостанція
Відділення банку
Кафе
Крамниця
Покинуте приміщення ТЦ

Примітки

Артюх, М. С. (2006). . Енциклопедія Сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 01.12.2019.
Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року (PDF). ukrstat.gov.ua (укр.). ДЕРЖСТАТ УКРАЇНИ.
Військовому селищу Гончарівське – 60 років | Події і коментарі. pik.cn.ua. Процитовано 19 лютого 2020.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гончарівське

Облікова картка
Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
Cities & towns of Ukraine [Архівовано 21 червня 2013 у WebCite](англ.)(укр.)

[ЕСУ-1] Артюх, М. С. (2006). . Енциклопедія Сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 01.12.2019.

[:02-2] Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року (PDF). ukrstat.gov.ua (укр.). ДЕРЖСТАТ УКРАЇНИ.

[:0-3] Військовому селищу Гончарівське – 60 років | Події і коментарі. pik.cn.ua. Процитовано 19 лютого 2020.

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних