Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва біля Регільського озера — напівлегендарна і вирішальна битва початку V століття до н. е. між нещодавно створеною Римською республікою та арміями Латинського союзу. Цей епізод був зумовлений спробою вигнаного царя Луція Тарквінія Гордого повернути собі владу за підтримки федерації латинських міст.
| Битва біля Регільського озера | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перша Латинська війна | |||||||
 Зображення Кастора та Поллукса під час битви на озері Регілл. Ксилографія з гравюри Джона Рейнхарда Вегеліна (1849-1927). | |||||||
| Координати: 41°52′54″ пн. ш. 12°41′49″ сх. д. / 41.88190000002777680° пн. ш. 12.69720000002777915° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Римська Республіка | Латинський союз | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Авл Постумій Альб Регіллен Тіт Ебуцій Гельва Марк Валерій Волуз Максим | Луцій Тарквіній Гордий | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 23 700 піхотинців, 1000 кавалеристів | 40 000 піхотинців, 3 000 кавалеристів | ||||||
| Втрати | |||||||
| Невідомо | Менше 10 000 вижили, 5 500 потрапили в полон | ||||||
Переможені латиняни змушені були прийняти умови вигідного для римлян мирного договору Кассія.
Датування
Точний рік битви залишається невизначеним, що є предметом суперечок з давніх часів. Згідно з Лівієм, битва датується 499 роком до Р. Х., хоча він визнає, що деякі з його джерел вказують на те, що вона відбулася під час консульства Постумія у 496 році до Р. Х. Діонісій Галікарнаський, ще одне видатне історичне джерело цього періоду, також відносить битву до 496 року до Р. Х. Таким чином, точний рік битви залишається предметом суперечок серед істориків.
Джерела
З античних авторів лише Тіт Лівій та Діонісій Галікарнаський подають детальний опис битви, її контексту та наслідків, перший у своїй праці «Історія від заснування міста» (Ab Urbe Condita), у другій книзі, а другий — у шостій книзі своїх .
Окрім проблем з датуваннями, різниться також і спосіб подання інформації істориками зважаючи на суб'єктивні причини.
Лівій наголошує на кінних поєдинках між вождями й символі concordia ordinum («злагода між верствами»), представленому в епізоді, коли кіннота прибула на підкріплення піхотних рядів. Вершники, зійшовши з коней і воюючи пліч-о-пліч з піхотою, розділяли ті ж самі небезпеки, приймаючи це зрівняння на полі битви, задля здобуття перемоги для Риму. Хоча ця деталь оповіді скоріше має анахронічний та вигаданий характер.
Що стосується Діонісія Галікарнаського, то він намагається наблизити римську тактику ведення бою до еллінських звичаїв. Наприклад, він докладніше описує сутички, що передували битві, і маневри кінноти, які нагадують ті, що використовувалися в армії Александра Македонського.
Передумови
Згідно з Лівієм, Тарквіній Гордий був вигнаний з Риму і звернувся по допомогу до кількох сусідніх міст. Головну підтримку йому надавав Ларс Порсена з Клузій, який, однак, захопившись героїзмом патріотів: Горація Коклеса, Муція Сцеволи та Клелії, вирішив припинити свої напади на Рим і розірвати союу з тепер уже поваленим римським царем. Тарквіній і його послідовники, які тим часом були позбавлені своїх володінь у Римі, змушені були знайти притулок у Тускулумі, яким правив швагер Тарквінія, диктатор .
Причиною війни стало невдоволення латинських громад прагненням Риму до безроздільного панування.
Оголошення війни припало на правління римських консулів Тита Ебуція Гельви та Гая Ветурія Цікуріна: латинське місто Крустумерія захопило римське місто Фідени, а місто Пренестіс відділилося від латинян і уклало союз з Римською республікою. Це відступництво призводить до оголошення війни в 501 р. до Р. Х. Відразу після закінчення короткочасного перемир'я обидва народи почали готуватися до ширшого протистояння.
Так у 498 р. до Р. Х. Мамілій створив Латинський союз(до нього увійшли тридцять міст, що прагнули звільнитися від впливу Риму) та організував армію, щоб кинути виклик могутнім сусідам. Тарквіни, своєю чергою, організовували військову підтримку ворогів республіки.
І римляни, і латиняни намагалися заручитися підтримкою сусідніх народів за допомогою посольств, але етруски, вольски, ерничі та рутули відмовилися стати на бік жодної зі сторін.
Битва
Підготовка до битви
З метою протистояти загрозі з боку Латинської ліги, римський консул Тит Вергіній Тріхост Целіомонтан призначив диктатором Авла Постумія Альба.Римська армія була мобілізована, розділена на чотири корпуси, кожен з яких очолювався Постумієм, Ебуцієм, Вергінієм та Авлом Семпронієм Атратіном. Але проблема для римлян в підготовці до битви полягала не лише у незначній військовій підготовці консулів та меншій армії, але й у підозрі в прихильності до Тарквінів з боку командувачів, адже цей рід все ще мав прихильників у місті. У цей час латиняни перейшли в наступ і взяли штурмом форт Корбіо, використовуючи його як базу для набігів. У відповідь Авл Постумій Альб вирішив очолити піхоту та вирушив разом з військом до бази перебування латинян, щоб дати їм відсіч.
Перша сутичка сталася біля озера Регілл на території Тускулуму, де латиняни отаборитися на скелястому мисі. Постумій же розташував свою армію неподалік, на іншому важкодоступному пагорбі.
Серед латинських полководців були , Секст Тарквіній та Тит Тарквіній родичі Тарквінія Гордого. Латиняни, зважаючи на нечисленність римлян, рушили назустріч ворожим силам, розраховуючи також на підкріплення з міста Анціо. Постумій Альба, побоюючись, що інші вольски візьмуть приклад з тих, що були під Анціо, привів решту своєї армії з Риму і розташував свої війська на більш зручній для оборони позиції.
Латиняни сформувалися таким чином: Секст Тарквіній командував лівим флангом, його брат Тит Тарквіній — центром, а Мамілій — правим флангом. Кіннота була поділена на три корпуси, два на крилах і один в резерві за центром. З римської сторони лівий фланг був під командуванням Ебуція, Вергіній командував правим, а Постумій — центром.
Як тільки обидві армії дочекались підкріплення — латиняни розпочали атаку.
Хід битви
Бій був дуже запеклим. У центрі кіннота диктатора відтіснила його супротивників після того, як Тит Тарквіній був поранений списом у плече. Оточені латиняни повільно відступали, поки не прибув Секст з кіннотою вигнаних римлян. Тим часом Ебуцій і Мамілій блискуче билися на чолі своїх піхотинців, хоча були важко поранені в особистій сутичці. Їх відкликали з поля бою, а командування взяли на себе інші римські воєначальники. Командири не були стратегами, які керували своїми арміями, а скоріше билися разом зі своїми солдатами, що призвело до того, що майже кожен очільник з обох сторін, за винятком римського диктатора, отримав певну травму.
Лівій згадує, що підкріплення римських вигнанців прибуло одразу після того, як Мамілій перейшов на другу лінію. Очолювані Луцієм Тарквінієм, вони запекло билися, щоб помститися за своє вигнання і втрату земель. Під натиском прибувшої сили лівий фланг римлян відступив, а центр дав тріщину: солдати почали покидати свої позиції. Постумій взяв ситуацію у свої руки, відправивши легата Гермінія за будь-яку ціну зупинити дезертирів, і направив свою кавалерію в уражений сектор.Атака була настільки сильною, що латинському війську довелось відступити, а римська лінія була відновлена та почала наступальні дії. Вигнанці були розбиті, Мамілій спробував врятувати ситуацію за допомогою резервних військ, але в цей час Герміній повернув контроль над римськими втікачами та направив їх сили на боротьбу з Мамілієм.
Битва затягувалась, римська піхота була вже давно втомлена, а вороги брали верх. Тож Постумій наказав вершникам зійти з коней, щоб підтримати виснажених піхотинців. З новою відвагою воїни змусили латинян здатися назавжди. Римляни переслідували переможених, а піхотинці слідували за ними.
Тарквіній, оточений після поразки союзних сил, наказав провести останню відчайдушну атаку і бився доти, доки не загинув. Втративши своїх ватажків, латиняни втекли, а їхній табір був розграбований переможцями.
Втручання Діоскурів
У своїй праці Діонісій Галікарнаський розповідає, що за однією з легенд, серед римських рядів в момент запеклого протистояння війську Мамілія з'явилися два прекрасних вершники, очоливши римську кінноту, вони взяли участь у битві проти латинян. Того ж вечора двох вершників схожої зовнішності, одягнених у військове вбрання, помітили у Римі, на Форумі. Вони зійшли з коней та вмивалися водою з фонтану біля храму Вести. Коли римські громадяни почали розпитувати їх про результат битви, вони завчасно оголосили про перемогу римлян, а потім покинули місто, з того часу більше ніхто не бачив. Наступного дня після сенат отримав листи від диктатора Постумія зі звісткою про перемогу і також згадав про двох вершників, яких потім ідентифікували як Кастора і Поллукса — божественні близнюки Діоскури. Це цікавий приклад поєднання міфологічних елементів з дійсністю з наміром висвітлити наміри та вчинки однієї зі сторін конфлікту, підкріплюючи їх мотивацію божественним благоволінням.
Наслідки
Поразка ознаменувала кінець амбіцій латинян, які були змушені визнати верховенство Риму.
Диктатор Авл Постумій Альб та його головнокомандувач кавалерії Тит Ебуцій Гельва з тріумфом повертаються до Риму. Постумій отримує титул Регіллен. На завойовану здобич в ході битв організовуються переможні ігри та фінансуються будівництва храмів.
Після своєї поразки Тарквіній Гордий покидає спроби претендувати на римський трон і, вигнаний з латинських міст, знаходить притулок у Кумах, де і зустрічає смерть в 495 р. до Р. Х.
Через кілька років, у 493 р. до Р. Х., завдяки втручанню римського консула Спурія Кассія Вісцеліна, Рим уклав мирну угоду з латинськими містами під назвою «Fœdus Cassianum» (Договір Кассія). Римляни проявили мудрість, не експлуатуючи надмірно підкорене населення. Так, близько 462 року до н. е. тосканці виявилися найвідданішими союзниками Риму, коли місто було вражене спустошливою епідемією й отримало їхню допомогу у боротьбі з еквами та вольсками.
Примітки
- Titus Livius (Livy), The History of Rome, Book 2, chapter 19. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- LacusCurtius • Dionysius' Roman Antiquities — Book V Chapters 59‑77. penelope.uchicago.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- LacusCurtius • Dionysius' Roman Antiquities — Book VI Chapters 1‑21. penelope.uchicago.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- LacusCurtius • Dionysius' Roman Antiquities — Book VI Chapters 1‑21. penelope.uchicago.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- LacusCurtius • Dionysius' Roman Antiquities — Book VI Chapters 1‑21. penelope.uchicago.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- LacusCurtius • Dionysius' Roman Antiquities — Book VI Chapters 1‑21. penelope.uchicago.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- LacusCurtius • Dionysius' Roman Antiquities — Book VI Chapters 1‑21. penelope.uchicago.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- Titus Livius (Livy), The History of Rome, Book 2, chapter 20. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- LacusCurtius • Dionysius' Roman Antiquities — Book VI Chapters 1‑21. penelope.uchicago.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- LacusCurtius • Dionysius' Roman Antiquities — Book VI Chapters 1‑21. penelope.uchicago.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- LacusCurtius • Dionysius' Roman Antiquities — Book VI Chapters 22‑48. penelope.uchicago.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- Titus Livius (Livy), The History of Rome, Book 2, chapter 21. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 24 травня 2023.
- LacusCurtius • Dionysius' Roman Antiquities — Book VI Chapters 22‑48. penelope.uchicago.edu. Процитовано 24 травня 2023.
Література
- Тіт Лівій. Історія від заснування міста (Ab urbe condita), II.19-21.
- Діонісій Галікарнаський. , V. 62; VI 1-40
- Forrest, Glen C. — History Timelines Series. 2011
- Macaulay's «Lays of Ancient Rome». The Battle of Lake Regillus. 2010
- Grant, Michael. The History of Rome. 1993
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva bilya Regilskogo ozera napivlegendarna i virishalna bitva pochatku V stolittya do n e mizh neshodavno stvorenoyu Rimskoyu respublikoyu ta armiyami Latinskogo soyuzu Cej epizod buv zumovlenij sproboyu vignanogo carya Luciya Tarkviniya Gordogo povernuti sobi vladu za pidtrimki federaciyi latinskih mist Bitva bilya Regilskogo ozera Persha Latinska vijna Zobrazhennya Kastora ta Polluksa pid chas bitvi na ozeri Regill Ksilografiya z gravyuri Dzhona Rejnharda Vegelina 1849 1927 Zobrazhennya Kastora ta Polluksa pid chas bitvi na ozeri Regill Ksilografiya z gravyuri Dzhona Rejnharda Vegelina 1849 1927 Koordinati 41 52 54 pn sh 12 41 49 sh d 41 88190000002777680 pn sh 12 69720000002777915 sh d 41 88190000002777680 12 69720000002777915 Data Tochna data nevidoma bl 496 do n e Misce okolici o poblizu suchasnogo m Fraskati Italiya Rezultat Peremoga rimlyan Zavershennya sprob Tarkviniya povernuti sobi rimskij prestol Storoni Rimska Respublika Latinskij soyuz Komanduvachi Avl Postumij Alb Regillen Tit Ebucij Gelva Mark Valerij Voluz Maksim Lucij Tarkvinij Gordij Vijskovi sili 23 700 pihotinciv 1000 kavaleristiv 40 000 pihotinciv 3 000 kavaleristiv Vtrati Nevidomo Menshe 10 000 vizhili 5 500 potrapili v polon Peremozheni latinyani zmusheni buli prijnyati umovi vigidnogo dlya rimlyan mirnogo dogovoru Kassiya DatuvannyaTochnij rik bitvi zalishayetsya neviznachenim sho ye predmetom superechok z davnih chasiv Zgidno z Liviyem bitva datuyetsya 499 rokom do R H hocha vin viznaye sho deyaki z jogo dzherel vkazuyut na te sho vona vidbulasya pid chas konsulstva Postumiya u 496 roci do R H Dionisij Galikarnaskij she odne vidatne istorichne dzherelo cogo periodu takozh vidnosit bitvu do 496 roku do R H Takim chinom tochnij rik bitvi zalishayetsya predmetom superechok sered istorikiv DzherelaZ antichnih avtoriv lishe Tit Livij ta Dionisij Galikarnaskij podayut detalnij opis bitvi yiyi kontekstu ta naslidkiv pershij u svoyij praci Istoriya vid zasnuvannya mista Ab Urbe Condita u drugij knizi a drugij u shostij knizi svoyih Rimskih starodavnostyah Okrim problem z datuvannyami riznitsya takozh i sposib podannya informaciyi istorikami zvazhayuchi na sub yektivni prichini Livij nagoloshuye na kinnih poyedinkah mizh vozhdyami j simvoli concordia ordinum zlagoda mizh verstvami predstavlenomu v epizodi koli kinnota pribula na pidkriplennya pihotnih ryadiv Vershniki zijshovshi z konej i voyuyuchi plich o plich z pihotoyu rozdilyali ti zh sami nebezpeki prijmayuchi ce zrivnyannya na poli bitvi zadlya zdobuttya peremogi dlya Rimu Hocha cya detal opovidi skorishe maye anahronichnij ta vigadanij harakter Sho stosuyetsya Dionisiya Galikarnaskogo to vin namagayetsya nabliziti rimsku taktiku vedennya boyu do ellinskih zvichayiv Napriklad vin dokladnishe opisuye sutichki sho pereduvali bitvi i manevri kinnoti yaki nagaduyut ti sho vikoristovuvalisya v armiyi Aleksandra Makedonskogo PeredumoviPersha Latinska vijna Karta rozshirennya Rimu do vignannya Tarkviniya Gordogo Zgidno z Liviyem Tarkvinij Gordij buv vignanij z Rimu i zvernuvsya po dopomogu do kilkoh susidnih mist Golovnu pidtrimku jomu nadavav Lars Porsena z Kluzij yakij odnak zahopivshis geroyizmom patriotiv Goraciya Koklesa Muciya Scevoli ta Kleliyi virishiv pripiniti svoyi napadi na Rim i rozirvati soyuu z teper uzhe povalenim rimskim carem Tarkvinij i jogo poslidovniki yaki tim chasom buli pozbavleni svoyih volodin u Rimi zmusheni buli znajti pritulok u Tuskulumi yakim praviv shvager Tarkviniya diktator Prichinoyu vijni stalo nevdovolennya latinskih gromad pragnennyam Rimu do bezrozdilnogo panuvannya Ogoloshennya vijni pripalo na pravlinnya rimskih konsuliv Tita Ebuciya Gelvi ta Gaya Veturiya Cikurina latinske misto Krustumeriya zahopilo rimske misto Fideni a misto Prenestis viddililosya vid latinyan i uklalo soyuz z Rimskoyu respublikoyu Ce vidstupnictvo prizvodit do ogoloshennya vijni v 501 r do R H Vidrazu pislya zakinchennya korotkochasnogo peremir ya obidva narodi pochali gotuvatisya do shirshogo protistoyannya Tak u 498 r do R H Mamilij stvoriv Latinskij soyuz do nogo uvijshli tridcyat mist sho pragnuli zvilnitisya vid vplivu Rimu ta organizuvav armiyu shob kinuti viklik mogutnim susidam Tarkvini svoyeyu chergoyu organizovuvali vijskovu pidtrimku vorogiv respubliki I rimlyani i latinyani namagalisya zaruchitisya pidtrimkoyu susidnih narodiv za dopomogoyu posolstv ale etruski volski ernichi ta rutuli vidmovilisya stati na bik zhodnoyi zi storin BitvaPidgotovka do bitvi Z metoyu protistoyati zagrozi z boku Latinskoyi ligi rimskij konsul Tit Verginij Trihost Celiomontan priznachiv diktatorom Avla Postumiya Alba Rimska armiya bula mobilizovana rozdilena na chotiri korpusi kozhen z yakih ocholyuvavsya Postumiyem Ebuciyem Verginiyem ta Avlom Semproniyem Atratinom Ale problema dlya rimlyan v pidgotovci do bitvi polyagala ne lishe u neznachnij vijskovij pidgotovci konsuliv ta menshij armiyi ale j u pidozri v prihilnosti do Tarkviniv z boku komanduvachiv adzhe cej rid vse she mav prihilnikiv u misti U cej chas latinyani perejshli v nastup i vzyali shturmom fort Korbio vikoristovuyuchi jogo yak bazu dlya nabigiv U vidpovid Avl Postumij Alb virishiv ocholiti pihotu ta virushiv razom z vijskom do bazi perebuvannya latinyan shob dati yim vidsich Persha sutichka stalasya bilya ozera Regill na teritoriyi Tuskulumu de latinyani otaboritisya na skelyastomu misi Postumij zhe roztashuvav svoyu armiyu nepodalik na inshomu vazhkodostupnomu pagorbi Sered latinskih polkovodciv buli Sekst Tarkvinij ta Tit Tarkvinij rodichi Tarkviniya Gordogo Latinyani zvazhayuchi na nechislennist rimlyan rushili nazustrich vorozhim silam rozrahovuyuchi takozh na pidkriplennya z mista Ancio Postumij Alba poboyuyuchis sho inshi volski vizmut priklad z tih sho buli pid Ancio priviv reshtu svoyeyi armiyi z Rimu i roztashuvav svoyi vijska na bilsh zruchnij dlya oboroni poziciyi Latinyani sformuvalisya takim chinom Sekst Tarkvinij komanduvav livim flangom jogo brat Tit Tarkvinij centrom a Mamilij pravim flangom Kinnota bula podilena na tri korpusi dva na krilah i odin v rezervi za centrom Z rimskoyi storoni livij flang buv pid komanduvannyam Ebuciya Verginij komanduvav pravim a Postumij centrom Yak tilki obidvi armiyi dochekalis pidkriplennya latinyani rozpochali ataku Hid bitvi Bij buv duzhe zapeklim U centri kinnota diktatora vidtisnila jogo suprotivnikiv pislya togo yak Tit Tarkvinij buv poranenij spisom u pleche Otocheni latinyani povilno vidstupali poki ne pribuv Sekst z kinnotoyu vignanih rimlyan Tim chasom Ebucij i Mamilij bliskuche bilisya na choli svoyih pihotinciv hocha buli vazhko poraneni v osobistij sutichci Yih vidklikali z polya boyu a komanduvannya vzyali na sebe inshi rimski voyenachalniki Komandiri ne buli strategami yaki keruvali svoyimi armiyami a skorishe bilisya razom zi svoyimi soldatami sho prizvelo do togo sho majzhe kozhen ochilnik z oboh storin za vinyatkom rimskogo diktatora otrimav pevnu travmu Livij zgaduye sho pidkriplennya rimskih vignanciv pribulo odrazu pislya togo yak Mamilij perejshov na drugu liniyu Ocholyuvani Luciyem Tarkviniyem voni zapeklo bilisya shob pomstitisya za svoye vignannya i vtratu zemel Pid natiskom pribuvshoyi sili livij flang rimlyan vidstupiv a centr dav trishinu soldati pochali pokidati svoyi poziciyi Postumij vzyav situaciyu u svoyi ruki vidpravivshi legata Germiniya za bud yaku cinu zupiniti dezertiriv i napraviv svoyu kavaleriyu v urazhenij sektor Ataka bula nastilki silnoyu sho latinskomu vijsku dovelos vidstupiti a rimska liniya bula vidnovlena ta pochala nastupalni diyi Vignanci buli rozbiti Mamilij sprobuvav vryatuvati situaciyu za dopomogoyu rezervnih vijsk ale v cej chas Germinij povernuv kontrol nad rimskimi vtikachami ta napraviv yih sili na borotbu z Mamiliyem Bitva zatyaguvalas rimska pihota bula vzhe davno vtomlena a vorogi brali verh Tozh Postumij nakazav vershnikam zijti z konej shob pidtrimati visnazhenih pihotinciv Z novoyu vidvagoyu voyini zmusili latinyan zdatisya nazavzhdi Rimlyani peresliduvali peremozhenih a pihotinci sliduvali za nimi Tarkvinij otochenij pislya porazki soyuznih sil nakazav provesti ostannyu vidchajdushnu ataku i bivsya doti doki ne zaginuv Vtrativshi svoyih vatazhkiv latinyani vtekli a yihnij tabir buv rozgrabovanij peremozhcyami Vtruchannya Dioskuriv Zobrazhennya Kastora i Polluksa sho b yutsya v bitvi na ozeri Regill Ksilografiya z gravyuri Dzhona Rejnharda Vegelina 1849 1927 U svoyij praci Dionisij Galikarnaskij rozpovidaye sho za odniyeyu z legend sered rimskih ryadiv v moment zapeklogo protistoyannya vijsku Mamiliya z yavilisya dva prekrasnih vershniki ocholivshi rimsku kinnotu voni vzyali uchast u bitvi proti latinyan Togo zh vechora dvoh vershnikiv shozhoyi zovnishnosti odyagnenih u vijskove vbrannya pomitili u Rimi na Forumi Voni zijshli z konej ta vmivalisya vodoyu z fontanu bilya hramu Vesti Koli rimski gromadyani pochali rozpituvati yih pro rezultat bitvi voni zavchasno ogolosili pro peremogu rimlyan a potim pokinuli misto z togo chasu bilshe nihto ne bachiv Nastupnogo dnya pislya senat otrimav listi vid diktatora Postumiya zi zvistkoyu pro peremogu i takozh zgadav pro dvoh vershnikiv yakih potim identifikuvali yak Kastora i Polluksa bozhestvenni bliznyuki Dioskuri Ce cikavij priklad poyednannya mifologichnih elementiv z dijsnistyu z namirom visvitliti namiri ta vchinki odniyeyi zi storin konfliktu pidkriplyuyuchi yih motivaciyu bozhestvennim blagovolinnyam NaslidkiPorazka oznamenuvala kinec ambicij latinyan yaki buli zmusheni viznati verhovenstvo Rimu Diktator Avl Postumij Alb ta jogo golovnokomanduvach kavaleriyi Tit Ebucij Gelva z triumfom povertayutsya do Rimu Postumij otrimuye titul Regillen Na zavojovanu zdobich v hodi bitv organizovuyutsya peremozhni igri ta finansuyutsya budivnictva hramiv Pislya svoyeyi porazki Tarkvinij Gordij pokidaye sprobi pretenduvati na rimskij tron i vignanij z latinskih mist znahodit pritulok u Kumah de i zustrichaye smert v 495 r do R H Cherez kilka rokiv u 493 r do R H zavdyaki vtruchannyu rimskogo konsula Spuriya Kassiya Viscelina Rim uklav mirnu ugodu z latinskimi mistami pid nazvoyu Fœdus Cassianum Dogovir Kassiya Rimlyani proyavili mudrist ne ekspluatuyuchi nadmirno pidkorene naselennya Tak blizko 462 roku do n e toskanci viyavilisya najviddanishimi soyuznikami Rimu koli misto bulo vrazhene spustoshlivoyu epidemiyeyu j otrimalo yihnyu dopomogu u borotbi z ekvami ta volskami PrimitkiTitus Livius Livy The History of Rome Book 2 chapter 19 www perseus tufts edu Procitovano 24 travnya 2023 LacusCurtius Dionysius Roman Antiquities Book V Chapters 59 77 penelope uchicago edu Procitovano 24 travnya 2023 LacusCurtius Dionysius Roman Antiquities Book VI Chapters 1 21 penelope uchicago edu Procitovano 24 travnya 2023 LacusCurtius Dionysius Roman Antiquities Book VI Chapters 1 21 penelope uchicago edu Procitovano 24 travnya 2023 LacusCurtius Dionysius Roman Antiquities Book VI Chapters 1 21 penelope uchicago edu Procitovano 24 travnya 2023 LacusCurtius Dionysius Roman Antiquities Book VI Chapters 1 21 penelope uchicago edu Procitovano 24 travnya 2023 LacusCurtius Dionysius Roman Antiquities Book VI Chapters 1 21 penelope uchicago edu Procitovano 24 travnya 2023 Titus Livius Livy The History of Rome Book 2 chapter 20 www perseus tufts edu Procitovano 24 travnya 2023 LacusCurtius Dionysius Roman Antiquities Book VI Chapters 1 21 penelope uchicago edu Procitovano 24 travnya 2023 LacusCurtius Dionysius Roman Antiquities Book VI Chapters 1 21 penelope uchicago edu Procitovano 24 travnya 2023 LacusCurtius Dionysius Roman Antiquities Book VI Chapters 22 48 penelope uchicago edu Procitovano 24 travnya 2023 Titus Livius Livy The History of Rome Book 2 chapter 21 www perseus tufts edu Procitovano 24 travnya 2023 LacusCurtius Dionysius Roman Antiquities Book VI Chapters 22 48 penelope uchicago edu Procitovano 24 travnya 2023 LiteraturaTit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Ab urbe condita II 19 21 Dionisij Galikarnaskij V 62 VI 1 40 Forrest Glen C History Timelines Series 2011 Macaulay s Lays of Ancient Rome The Battle of Lake Regillus 2010 Grant Michael The History of Rome 1993