Амір Асадолла Алам (перс. فارسی; 1 квітня 1919 — 14 квітня 1978) — іранський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр країни у 1962—1964 роках.
Асадолла Алам | |||
| |||
---|---|---|---|
19 липня 1962 — 7 березня 1964 року | |||
Попередник: | Алі Аміні | ||
Наступник: | Хассан-Алі Мансур | ||
Народження: | 1 квітня 1919 Бірджанд, Іран | ||
Смерть: | 13 квітня 1978[1] (59 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США | ||
Країна: | Іран | ||
Партія: | d і d | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Кар'єра
У 23-річному віці став губернатором провінції Систан і Белуджистан. 1946 року очолив міністерство сільського господарства, ставши наймолодшим членом уряду в новітній історії країни. За часів прем'єрства Мохаммеда Мосаддика у Алама забрали паспорт, щоб він не зміг залишити країну.
Після повалення Моссадика повернувся до Тегерана, де став одним з найближчих радників Мохаммеда Рези Пахлаві. 1962 року був призначений на посаду прем'єр-міністра. За часів його врядування в межах політичної реформи жінкам було надано активне й пасивне виборчі права, було розширено можливості політичної участі для національних і релігійних меншин, знято обмеження на заміщення ними низки державних посад. При цьому вони отримували право присягатись не на Корані, а на власних священних для них книгах. Ісламське духовенство сприйняло такі ініціативи як оголошення війни. Країною прокотилась хвиля заворушень. Вперше з часів Другої світової війни в Тегерані було запроваджено надзвичайний стан. Один з демонстрантів був убитий, кілька десятків зазнали поранень, однак зрештою положення, що стосувались присяги були виключені з виборчого законодавства. Однак у питанні надання виборчого права жінкам Алам був непохитний.
Політична криза, що вивела в лідери духовної та політичної опозиції аятолу Хомейні, призвела у березні 1964 року до відставки уряду. За десять днів Алам був призначений на посаду ректора Університету Пахлаві в Ширазі.
У 1966—1977 роках обіймав посаду міністра у справах двору. На тій посаді відігравав провідну роль у плануванні та проведенні заходів, присвячених 2500-річчю іранської монархії. У липні 1977 року переїхав до Європи на лікування онкологічного захворювання, потім переїхав до США, де й помер 1978 року.
Примітки
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
Джерела
- 'Alí Rizā Awsatí (عليرضا اوسطى), Iran in the Past Three Centuries (Irān dar Se Qarn-e Goz̲ashteh — ايران در سه قرن گذشته), Volumes 1 and 2 (Paktāb Publishing — انتشارات پاکتاب, Tehran, Iran, 2003). (Vol. 1), (Vol. 2)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amir Asadolla Alam pers فارسی 1 kvitnya 1919 14 kvitnya 1978 iranskij derzhavnij i politichnij diyach prem yer ministr krayini u 1962 1964 rokah Asadolla Alam Prapor 67 j Prem yer ministr Iranu 19 lipnya 1962 7 bereznya 1964 roku Poperednik Ali Amini Nastupnik Hassan Ali Mansur Narodzhennya 1 kvitnya 1919 1919 04 01 Birdzhand IranSmert 13 kvitnya 1978 1978 04 13 1 59 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShAKrayina IranPartiya d i d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiKar yeraU 23 richnomu vici stav gubernatorom provinciyi Sistan i Beludzhistan 1946 roku ocholiv ministerstvo silskogo gospodarstva stavshi najmolodshim chlenom uryadu v novitnij istoriyi krayini Za chasiv prem yerstva Mohammeda Mosaddika u Alama zabrali pasport shob vin ne zmig zalishiti krayinu Pislya povalennya Mossadika povernuvsya do Tegerana de stav odnim z najblizhchih radnikiv Mohammeda Rezi Pahlavi 1962 roku buv priznachenij na posadu prem yer ministra Za chasiv jogo vryaduvannya v mezhah politichnoyi reformi zhinkam bulo nadano aktivne j pasivne viborchi prava bulo rozshireno mozhlivosti politichnoyi uchasti dlya nacionalnih i religijnih menshin znyato obmezhennya na zamishennya nimi nizki derzhavnih posad Pri comu voni otrimuvali pravo prisyagatis ne na Korani a na vlasnih svyashennih dlya nih knigah Islamske duhovenstvo sprijnyalo taki iniciativi yak ogoloshennya vijni Krayinoyu prokotilas hvilya zavorushen Vpershe z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni v Tegerani bulo zaprovadzheno nadzvichajnij stan Odin z demonstrantiv buv ubitij kilka desyatkiv zaznali poranen odnak zreshtoyu polozhennya sho stosuvalis prisyagi buli viklyucheni z viborchogo zakonodavstva Odnak u pitanni nadannya viborchogo prava zhinkam Alam buv nepohitnij Politichna kriza sho vivela v lideri duhovnoyi ta politichnoyi opoziciyi ayatolu Homejni prizvela u berezni 1964 roku do vidstavki uryadu Za desyat dniv Alam buv priznachenij na posadu rektora Universitetu Pahlavi v Shirazi U 1966 1977 rokah obijmav posadu ministra u spravah dvoru Na tij posadi vidigravav providnu rol u planuvanni ta provedenni zahodiv prisvyachenih 2500 richchyu iranskoyi monarhiyi U lipni 1977 roku pereyihav do Yevropi na likuvannya onkologichnogo zahvoryuvannya potim pereyihav do SShA de j pomer 1978 roku PrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454Dzherela Ali Riza Awsati عليرضا اوسطى Iran in the Past Three Centuries Iran dar Se Qarn e Goz ashteh ايران در سه قرن گذشته Volumes 1 and 2 Paktab Publishing انتشارات پاکتاب Tehran Iran 2003 ISBN 964 93406 6 1 Vol 1 ISBN 964 93406 5 3 Vol 2