Функціональна залежність (далі часто ФЗ) — концепція, що лежить в основі багатьох питань, пов'язаних з реляційними базами даних, включаючи, зокрема, їхнє проектування. Математично являє собою бінарне відношення між множинами атрибутів даного відношення і є, по суті, зв'язком типу «один-до-багатьох». ФЗ забезпечує основу для наукового підходу до розв'язання деяких проблем, оскільки володіє багатим набором цікавих формальних властивостей.
Визначення
Функціональна залежність
Нехай маємо відношення зі схемою (заголовком) , і — деякі підмножини множини атрибутів відношення . Множина функціонально залежить від тоді і тільки тоді, коли кожне значення множини зв'язане точно з одним значенням множини . Іншими словами, якщо два кортежі збігаються за атрибутами , то вони збігаються і за атрибутами .
У такому разі — детермінант, — залежна частина.
ФЗ називається тривіальною, якщо залежна частина є підмножиною детермінанта.
Замикання множини залежностей
Одні функціональні залежності можуть припускати інші функціональні залежності. Наприклад,
- .
Множина всіх ФЗ, які припускаються даною множиною ФЗ називається замкненням множини .
Замикання множини атрибутів
Нехай — деяка множина атрибутів відношення , а — множина функціональних залежностей цього відношення. Замкненням множини атрибутів в межах називається така множина атрибутів відношення , що функціональна залежність є членом замкнення .
Незвідні множини залежностей
Нехай і — деякі множини функціональних залежностей.
- Якщо будь-яка функціональна залежність з входить і в , тоді називають покриттям множини функціональних залежностей .
- Якщо — покриття для , а — для (тобто ), тоді такі множини називаються еквівалентними.
- Множина ФЗ називається незвідною тоді і тільки тоді, коли виконуються наступні вимоги:
- В кожній ФЗ залежна частина містить лише один елемент;
- Детермінант кожної ФЗ є незвідним (ні один атрибут не може буди видаленим з детермінанта без зміни замкнення );
- Жодну ФЗ з не можна виключити без зміни замкнення .
- Для будь-якої множини ФЗ існує не менше ніж одна еквівалентна множина, яка є незвідною. Така множина називається незвідним покриттям.
Обчислення замкнень
Правило виводу Армстронга
В 1974 Вільям Армстронг запропонував набір правил виводу нових ФЗ на основі даних.
Нехай у нас є відношення і множини атрибутів . Для скорочення запису замість будемо писати просто .
- Рефлексивність:
- Поповнення:
- Транзитивність:
Правила виводу Армстронга повні (з їхньою допомогою можна вивести решту ФЗ, що маються на увазі даною множиною) і надійні («зайвих» ФЗ вивести не можна; виведена ФЗ справедлива всюди, де справедлива та множина ФЗ, з якої вона була виведена).
Крім того, з даних правил досить просто виводяться, декілька додаткових правил, які спрощують задачу виведення ФЗ.
- Самовизначення:
- Декомпозиція:
- Об'єднання:
- Композиція:
- Теорема загального об'єднання Дарвена:
Теорема: ФЗ вивідна з даної множини ФЗ за правилами виводу Армстронга тоді і тільки тоді, коли .
Замкнення множини атрибутів
Якщо застосовувати правила з попереднього розділу до того часу коли утворення нових ФЗ не припиниться, то ми отримаємо замкнення для даної множини ФЗ. На практиці рідко вимагається знаходити це замкнення само по собі, частіше за все нам набагато цікавіше дізнатися, чи входить та або інша ФЗ в замкнення. Для цього нам достатньо вирахувати замкнення детермінанта. Для цього існує доволі простий алгоритм.
- Нехай — множина атрибутів, яка врешті-решт стане замкненням.
- Здійснюємо пошук ФЗ виду , де , а . Залежну частину кожної ФЗ додаємо в .
- Повторюємо пункт 2, доки до множини буде неможливо додати атрибути.
- Множина , до якої неможливо додати атрибути і буде замкненням.
Застосування
Проектування БД
ФЗ є обмеженнями цілісності і визначають семантику даних, що зберігаються. При кожному оновленні СКБД повинна перевіряти їхнє дотримання. Значить, наявність великої кількості ФЗ небажане, інакше це призводить до уповільнення роботи. Для спрощення задачі необхідно скоротити набір ФЗ до мінімально необхідного.
Якщо є незвідним покриттям початкової множини ФЗ , то перевірка виконання ФЗ з автоматично гарантує виконання всіх ФЗ з . Таким чином, задача пошуку мінімально необхідного набору зводиться до пошуку незвідного покриття множини ФЗ, яке і буде використовуватись замість початкової множини.
Декомпозиція відношень
Теорема Хіта
Нехай дане відношення .
Якщо задовольняє функціональній залежності , тоді воно дорівнює поєднанню його проєкцій і .
Див. також
Література
- «An Introduction to Database Systems» C. J. Date. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Funkcionalna zalezhnist dali chasto FZ koncepciya sho lezhit v osnovi bagatoh pitan pov yazanih z relyacijnimi bazami danih vklyuchayuchi zokrema yihnye proektuvannya Matematichno yavlyaye soboyu binarne vidnoshennya mizh mnozhinami atributiv danogo vidnoshennya i ye po suti zv yazkom tipu odin do bagatoh FZ zabezpechuye osnovu dlya naukovogo pidhodu do rozv yazannya deyakih problem oskilki volodiye bagatim naborom cikavih formalnih vlastivostej ViznachennyaFunkcionalna zalezhnist Nehaj mayemo vidnoshennya r displaystyle r zi shemoyu zagolovkom R displaystyle R A displaystyle A i B displaystyle B deyaki pidmnozhini mnozhini atributiv vidnoshennya r displaystyle r Mnozhina B displaystyle B funkcionalno zalezhit vid A displaystyle A todi i tilki todi koli kozhne znachennya mnozhini A displaystyle A zv yazane tochno z odnim znachennyam mnozhini B displaystyle B Inshimi slovami yaksho dva kortezhi zbigayutsya za atributami A displaystyle A to voni zbigayutsya i za atributami B displaystyle B r R A R B R displaystyle r left R right A subseteq R B subseteq R A B t1 t2 r t1 A t2 A t1 B t2 B displaystyle left A to B right Leftrightarrow left left forall t 1 t 2 in r t 1 left A right t 2 left A right right Rightarrow left t 1 left B right t 2 left B right right right U takomu razi A displaystyle A determinant B displaystyle B zalezhna chastina FZ nazivayetsya trivialnoyu yaksho zalezhna chastina ye pidmnozhinoyu determinanta B A A B displaystyle left B subseteq A right Rightarrow left A to B right Zamikannya mnozhini zalezhnostej Odni funkcionalni zalezhnosti mozhut pripuskati inshi funkcionalni zalezhnosti Napriklad A B B C A C displaystyle left A to B right wedge left B to C right Rightarrow left A to C right Mnozhina S displaystyle S vsih FZ yaki pripuskayutsya danoyu mnozhinoyu FZ S displaystyle S nazivayetsya zamknennyam mnozhini S displaystyle S Zamikannya mnozhini atributiv Nehaj Z displaystyle Z deyaka mnozhina atributiv vidnoshennya r displaystyle r a S displaystyle S mnozhina funkcionalnih zalezhnostej cogo vidnoshennya Zamknennyam Z displaystyle Z mnozhini atributiv Z displaystyle Z v mezhah S displaystyle S nazivayetsya taka mnozhina atributiv Ai displaystyle A i vidnoshennya r displaystyle r sho funkcionalna zalezhnist Z Ai displaystyle Z to A i ye chlenom zamknennya S displaystyle S r R S Z R Ai R i 1 n displaystyle r left R right S Z subseteq R A i subseteq R i overline 1 n Z Ai Z Ai S displaystyle Z left A i left Z to A i right in S right Nezvidni mnozhini zalezhnostej Nehaj S1 displaystyle S 1 i S2 displaystyle S 2 deyaki mnozhini funkcionalnih zalezhnostej Yaksho bud yaka funkcionalna zalezhnist z S1 displaystyle S 1 vhodit i v S2 displaystyle S 2 todi S2 displaystyle S 2 nazivayut pokrittyam mnozhini funkcionalnih zalezhnostej S1 displaystyle S 1 Yaksho S2 displaystyle S 2 pokrittya dlya S1 displaystyle S 1 a S1 displaystyle S 1 dlya S2 displaystyle S 2 tobto S1 S2 displaystyle S 1 S 2 todi taki mnozhini nazivayutsya ekvivalentnimi Mnozhina FZ S displaystyle S nazivayetsya nezvidnoyu todi i tilki todi koli vikonuyutsya nastupni vimogi V kozhnij FZ zalezhna chastina mistit lishe odin element Determinant kozhnoyi FZ ye nezvidnim ni odin atribut ne mozhe budi vidalenim z determinanta bez zmini zamknennya S displaystyle S Zhodnu FZ z S displaystyle S ne mozhna viklyuchiti bez zmini zamknennya S displaystyle S Dlya bud yakoyi mnozhini FZ isnuye ne menshe nizh odna ekvivalentna mnozhina yaka ye nezvidnoyu Taka mnozhina nazivayetsya nezvidnim pokrittyam Obchislennya zamknenPravilo vivodu Armstronga V 1974 Vilyam Armstrong zaproponuvav nabir pravil vivodu novih FZ na osnovi danih Nehaj u nas ye vidnoshennya r R displaystyle r left R right i mnozhini atributiv A B C D R displaystyle A B C D subseteq R Dlya skorochennya zapisu zamist X Y displaystyle X cup Y budemo pisati prosto XY displaystyle XY Refleksivnist B A A B displaystyle left B subseteq A right Rightarrow left A to B right Popovnennya A B AC BC displaystyle left A to B right Rightarrow left AC to BC right Tranzitivnist A B B C A C displaystyle left A to B right wedge left B to C right Rightarrow left A to C right Pravila vivodu Armstronga povni z yihnoyu dopomogoyu mozhna vivesti reshtu FZ sho mayutsya na uvazi danoyu mnozhinoyu i nadijni zajvih FZ vivesti ne mozhna vivedena FZ spravedliva vsyudi de spravedliva ta mnozhina FZ z yakoyi vona bula vivedena Krim togo z danih pravil dosit prosto vivodyatsya dekilka dodatkovih pravil yaki sproshuyut zadachu vivedennya FZ Samoviznachennya A A displaystyle A to A Dekompoziciya A BC A B A C displaystyle left A to BC right Rightarrow left A to B right wedge left A to C right Ob yednannya A B A C A BC displaystyle left A to B right wedge left A to C right Rightarrow left A to BC right Kompoziciya A B C D AC BD displaystyle left A to B right wedge left C to D right Rightarrow left AC to BD right Teorema zagalnogo ob yednannya Darvena A B C D A C B BD displaystyle left A to B right wedge left C to D right Rightarrow left A cup left C B right to BD right Teorema FZ A B displaystyle A to B vividna z danoyi mnozhini FZ S displaystyle S za pravilami vivodu Armstronga todi i tilki todi koli B A displaystyle B subseteq A Zamknennya mnozhini atributiv Yaksho zastosovuvati pravila z poperednogo rozdilu do togo chasu koli utvorennya novih FZ ne pripinitsya to mi otrimayemo zamknennya dlya danoyi mnozhini FZ Na praktici ridko vimagayetsya znahoditi ce zamknennya samo po sobi chastishe za vse nam nabagato cikavishe diznatisya chi vhodit ta abo insha FZ v zamknennya Dlya cogo nam dostatno virahuvati zamknennya determinanta Dlya cogo isnuye dovoli prostij algoritm Nehaj X displaystyle X mnozhina atributiv yaka vreshti resht stane zamknennyam Zdijsnyuyemo poshuk FZ vidu B1B2 Bm C displaystyle B 1 B 2 ldots B m to C de B1B2 Bm X displaystyle B 1 B 2 ldots B m subseteq X a C X displaystyle C not subset X Zalezhnu chastinu kozhnoyi FZ dodayemo v X displaystyle X Povtoryuyemo punkt 2 doki do mnozhini X displaystyle X bude nemozhlivo dodati atributi Mnozhina X displaystyle X do yakoyi nemozhlivo dodati atributi i bude zamknennyam ZastosuvannyaProektuvannya BD FZ ye obmezhennyami cilisnosti i viznachayut semantiku danih sho zberigayutsya Pri kozhnomu onovlenni SKBD povinna pereviryati yihnye dotrimannya Znachit nayavnist velikoyi kilkosti FZ nebazhane inakshe ce prizvodit do upovilnennya roboti Dlya sproshennya zadachi neobhidno skorotiti nabir FZ do minimalno neobhidnogo Yaksho I displaystyle I ye nezvidnim pokrittyam pochatkovoyi mnozhini FZ S displaystyle S to perevirka vikonannya FZ z I displaystyle I avtomatichno garantuye vikonannya vsih FZ z S displaystyle S Takim chinom zadacha poshuku minimalno neobhidnogo naboru zvoditsya do poshuku nezvidnogo pokrittya mnozhini FZ yake i bude vikoristovuvatis zamist pochatkovoyi mnozhini Dekompoziciya vidnoshen Teorema Hita Nehaj dane vidnoshennya r A B C displaystyle r left A B C right Yaksho r displaystyle r zadovolnyaye funkcionalnij zalezhnosti A B displaystyle A to B todi vono dorivnyuye poyednannyu jogo proyekcij r A B displaystyle r left A B right i r A C displaystyle r left A C right A B r A B C r A B JOIN r A C displaystyle left A to B right Rightarrow left r left A B C right r left A B right text JOIN r left A C right right Div takozhRelyacijna model danih Proektuvannya baz danih Normalna formaLiteratura An Introduction to Database Systems C J Date ISBN 0 321 19784 4 angl