Нерпа кільчаста саїмська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pusa hispida saimensis (, 1899) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Нерпа кільчаста саїмаанська (Pusa hispida saimensis, фін. saimaannorppa) є підвидом кільчастої нерпи (Pusa hispida).
Вони є одними з найвразливіших тюленів в усьому світі, з загальною чисельністю популяції всього близько 260 особин . Єдина існуюча популяція цих нерп знайдено в озері Саїмаа, Фінляндія (звідси назва). Сьогоденна популяція є залишком популяції кільчастої нерпи, яка була відокремлена від інших популяцій, коли закінчився останній льодовиковий період.
Ця нерпа, разом з Ладозькою нерпою і байкальською нерпою, є одним з небагатьох видів сьогочасних тюленів, мешкаючих цілком у прісній воді.
Зовнішність
Доросла саїмаанська кільчаста нерпа має між 85 і 160 см у довжину і важить від 40 до 90 кг; самців зазвичай більше, ніж самок. Має темно-сірий колір з сіро-чорні плями оточені білими кільцями. Хутро до долу світло сіре. Саїмська кільчаста нерпа найтемніша серед усіх нерп.
Розмноження
Саїмаанська кільчаста нерпа стає зрілою у віці від 3 до 7 років. Вагітність триває 11 місяців. Їх цуцики народжуються розміром від 55 до 65 см, вагою 4 — 5 кг. Тривалість життя становить трохи більше 20 років. За нинішньою чисельністю популяції, народжується кожен рік між 30 і 60 (65 в 2004 році) цуценят, приблизно половина з яких досягне повноліття.
Охорона
Початок охорони саїмаанської кільчастої нерпи становить 1955. У 1983 році чисельність популяції становила від 100 до 150 тюленів. У 2005, чисельність популяції становила близько 270, а в результаті двох несприятливих сезонів розмноження, 2006 і 2007, чисельність впала до 260. У 2019 році популяція збільшилася приблизно до 410 особин.
З метою захисту саїмаанської кільчастої нерпи, діє добровільне обмеження рибальства в зоні їх проживання. Найважливішою формою обмеження є заборона для рибальства з 15 квітня по кінець червня приблизно в 15 % площі озера. Але рівень смертності, залишається високою, за оцінками, 20-30 тюленів щорічно, причому більшість з них цуценят народжених того ж року.
Саїмаанська кільчаста нерпа живе наразі головним чином в двох фінських національних парках, і .
Див. також
Ресурси Інтернету
Посилання
- О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.: — Львів. 2012. с. 49
- . Архів оригіналу за 2 січня 2011. Процитовано 22 квітня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nerpa kilchasta sayimska Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Tyulenevi Phocidae Rid Nerpa Pusa Vid Nerpa kilchasta Pidvid Nerpa kilchasta sayimaanska Trinomialna nazva Pusa hispida saimensis 1899 Posilannya Vikishovishe Pusa hispida saimensis ITIS 622064 MSOP 41675 NCBI 248495 Fossilworks 147306 Nerpa kilchasta sayimaanska Pusa hispida saimensis fin saimaannorppa ye pidvidom kilchastoyi nerpi Pusa hispida Voni ye odnimi z najvrazlivishih tyuleniv v usomu sviti z zagalnoyu chiselnistyu populyaciyi vsogo blizko 260 osobin Yedina isnuyucha populyaciya cih nerp znajdeno v ozeri Sayimaa Finlyandiya zvidsi nazva Sogodenna populyaciya ye zalishkom populyaciyi kilchastoyi nerpi yaka bula vidokremlena vid inshih populyacij koli zakinchivsya ostannij lodovikovij period Cya nerpa razom z Ladozkoyu nerpoyu i bajkalskoyu nerpoyu ye odnim z nebagatoh vidiv sogochasnih tyuleniv meshkayuchih cilkom u prisnij vodi ZovnishnistDorosla sayimaanska kilchasta nerpa maye mizh 85 i 160 sm u dovzhinu i vazhit vid 40 do 90 kg samciv zazvichaj bilshe nizh samok Maye temno sirij kolir z siro chorni plyami otocheni bilimi kilcyami Hutro do dolu svitlo sire Sayimska kilchasta nerpa najtemnisha sered usih nerp RozmnozhennyaSayimaanska kilchasta nerpa staye zriloyu u vici vid 3 do 7 rokiv Vagitnist trivaye 11 misyaciv Yih cuciki narodzhuyutsya rozmirom vid 55 do 65 sm vagoyu 4 5 kg Trivalist zhittya stanovit trohi bilshe 20 rokiv Za ninishnoyu chiselnistyu populyaciyi narodzhuyetsya kozhen rik mizh 30 i 60 65 v 2004 roci cucenyat priblizno polovina z yakih dosyagne povnolittya OhoronaPochatok ohoroni sayimaanskoyi kilchastoyi nerpi stanovit 1955 U 1983 roci chiselnist populyaciyi stanovila vid 100 do 150 tyuleniv U 2005 chiselnist populyaciyi stanovila blizko 270 a v rezultati dvoh nespriyatlivih sezoniv rozmnozhennya 2006 i 2007 chiselnist vpala do 260 U 2019 roci populyaciya zbilshilasya priblizno do 410 osobin Z metoyu zahistu sayimaanskoyi kilchastoyi nerpi diye dobrovilne obmezhennya ribalstva v zoni yih prozhivannya Najvazhlivishoyu formoyu obmezhennya ye zaborona dlya ribalstva z 15 kvitnya po kinec chervnya priblizno v 15 ploshi ozera Ale riven smertnosti zalishayetsya visokoyu za ocinkami 20 30 tyuleniv shorichno prichomu bilshist z nih cucenyat narodzhenih togo zh roku Sayimaanska kilchasta nerpa zhive narazi golovnim chinom v dvoh finskih nacionalnih parkah i Div takozhLadozka kilchasta nerpa SayimaaResursi InternetuPosilannyaO O Kagalo ta B G Proc OSELIShNA KONCEPCIYa ZBEREZhENNYa BIORIZNOMANITTYa BAZOVI DOKUMENTI YeVROPEJSKOGO SOYuZU Lviv 2012 s 49 Arhiv originalu za 2 sichnya 2011 Procitovano 22 kvitnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya