Мико́ла Тере́нтійович Шапова́л (* 15 червня 1919, Багачка Перша — тепер Великобагачанський район — † 22 березня 1982, Харків) — український письменник та поет, кавалер ордена Червоної Зірки, нагороджений медалями.
Шаповал Микола Терентійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 15 червня 1919 Перша Багачка | |||
Помер | 22 березня 1982 (62 роки) Харків | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | письменник, поет | |||
Alma mater | УжНУ | |||
Учасник | Друга світова війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Походить з родини селян-бідняків. Був поводирем у кобзаря Федора Кушнерика, протягом 1928—1934 років виховувався в дитячому будинку — у віці двох років залишився круглим сиротою. Закінчив семирічку, вчився в , вчителював.
1938 року працював в великобагачанській газеті «Ленінський шлях» (згодом — «Рідний край»).
1939 вступає до Українського комуністичного інституту журналістики, мобілізований до Радянської армії.
Учасник Другої світової війни, був в рядах військ, котрі зайняли в 1943 Харків. Маршал Іван Конєв згадував у своїх мемуарах його листівку — заклик до бійців, яку він склав перед наступом.
Працював у газеті «Молодь України» кореспондентом по Закарпатській області.
Після війни — на Закарпатті, закінчив Ужгородський університет, працював у газеті.
Згодом повертається до Харкова, де писав оповідання, повісті, романи про історію й сучасність, вірші для дорослих та дітей.
Його поетичні збірки:
- 1948 — «Третя весна»,
- 1950 — «Світанок у горах»,
- 1951 — «Переможці»,
- 1955 — «Бескиди»,
- 1955 — «Дороги співають»,
- 1971 — «Теплі дощі»,
- 1978 — «Поезії»,
- 1982 — «Ясени».
Вийшли друком його повісті та новели:
- 1959 — «Оляна»,
- 1960 — «Мовчазна любов»,
- 1962 — «Над Пслом небо високе».
- 1963 — «Весна починалась у вересні»,
- 1963 — «Нічна втеча»,
- 1963 — «В пошуках скарбів» — про Д. І. Яворницького,
- 1972 — «Неймовірна правда»,
- 1977 — «Поле в обіймах»,
- 1966 — роман «Іду до людей»,
- «Троє, де ви?»,
- «Останній постріл».
5 листопада 2004 року коштами мешкаючих в США його нащадків на будинку, котрий знаходиться в Харкові — на розі вулиць Чернишевського та Раднаркомівської, де з 1955 по 1982 роки він проживав, встановлена меморіальна дошка.
Джерела
- Харківська обласна бібліотека [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- УРЕ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Великі Великобагачани [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія Волошина[недоступне посилання з серпня 2019]
Посилання
- Шаповал Микола Терентійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 826.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Tere ntijovich Shapova l 15 chervnya 1919 Bagachka Persha teper Velikobagachanskij rajon 22 bereznya 1982 Harkiv ukrayinskij pismennik ta poet kavaler ordena Chervonoyi Zirki nagorodzhenij medalyami Shapoval Mikola TerentijovichNarodivsya15 chervnya 1919 1919 06 15 Persha BagachkaPomer22 bereznya 1982 1982 03 22 62 roki HarkivGromadyanstvo SRSRDiyalnistpismennik poetAlma materUzhNUUchasnikDruga svitova vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shapoval ZhittyepisPohodit z rodini selyan bidnyakiv Buv povodirem u kobzarya Fedora Kushnerika protyagom 1928 1934 rokiv vihovuvavsya v dityachomu budinku u vici dvoh rokiv zalishivsya kruglim sirotoyu Zakinchiv semirichku vchivsya v vchitelyuvav 1938 roku pracyuvav v velikobagachanskij gazeti Leninskij shlyah zgodom Ridnij kraj 1939 vstupaye do Ukrayinskogo komunistichnogo institutu zhurnalistiki mobilizovanij do Radyanskoyi armiyi Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni buv v ryadah vijsk kotri zajnyali v 1943 Harkiv Marshal Ivan Konyev zgaduvav u svoyih memuarah jogo listivku zaklik do bijciv yaku vin sklav pered nastupom Pracyuvav u gazeti Molod Ukrayini korespondentom po Zakarpatskij oblasti Pislya vijni na Zakarpatti zakinchiv Uzhgorodskij universitet pracyuvav u gazeti Zgodom povertayetsya do Harkova de pisav opovidannya povisti romani pro istoriyu j suchasnist virshi dlya doroslih ta ditej Jogo poetichni zbirki 1948 Tretya vesna 1950 Svitanok u gorah 1951 Peremozhci 1955 Beskidi 1955 Dorogi spivayut 1971 Tepli doshi 1978 Poeziyi 1982 Yaseni Vijshli drukom jogo povisti ta noveli 1959 Olyana 1960 Movchazna lyubov 1962 Nad Pslom nebo visoke 1963 Vesna pochinalas u veresni 1963 Nichna vtecha 1963 V poshukah skarbiv pro D I Yavornickogo 1972 Nejmovirna pravda 1977 Pole v obijmah 1966 roman Idu do lyudej Troye de vi Ostannij postril 5 listopada 2004 roku koshtami meshkayuchih v SShA jogo nashadkiv na budinku kotrij znahoditsya v Harkovi na rozi vulic Chernishevskogo ta Radnarkomivskoyi de z 1955 po 1982 roki vin prozhivav vstanovlena memorialna doshka DzherelaHarkivska oblasna biblioteka 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine URE 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Veliki Velikobagachani 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Voloshina nedostupne posilannya z serpnya 2019 PosilannyaShapoval Mikola Terentijovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 826 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi