Ілля Михайлович Премислер (25 листопада 1904, Жмеринка — 1 липня 1969, Київ) — український радянський історик, архівіст, музеєзнавець.
Ілля Михайлович Премислер | |
---|---|
Народився | 25 листопада 1904 Жмеринка, Браїлівська волость, Вінницький повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
Помер | 1 липня 1969 (64 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Галузь | історія |
Нагороди |
Біографія
Народився 25 листопада 1904 року у місті Жмеринці (тепер Вінницька область, Україна). Закінчив чотирикласне міське училище. З 1917 по 1927 рік працював робітником на залізниці, трамвайному заводі, завідувачем клубу, вчителем школи. Закінчив історичний факультет Харківського інституту народної освіти. З 1927 року — позаштатний архівіст Центрального архіву революції у Харкові.
З листопада 1927 року по листопад 1928 року служив у Червоній армії. З 1928 року — вчений архівіст Центрального архіву революції, з 1931 року — референт сектора агітації, пропаганди та археографії Центрального архівного управління УСРР. Одночасно — відділу друкованих видань Центрального архіву революції.
У 1935 році, за рішенням ЦК КП(б)У, переведений до Києва, де працював старшим науковим співробітником в Інституті історії ВУАМЛІН, а після його ліквідації у 1936 році, перейшов до Інституту історії України АН УРСР. У квітні 1936 року брав участь в роботі Конференції молодих вчених УСРР, де виступив з доповіддю «Українська Соціалістична Радянська Республіка в 1919 році». 1939 року захистив кандидатську дисертацію. У 1940 році перейшов на роботу до Інституту історії партії при ЦК КП(б)У.
Брав участь у німецько-радянській війні (призваний на службу 19 липня 1941 року). Потрапив в оточення і полон. Перебував у Дарницькому концтаборі у Києві, після звільнення з якого продовжив службу в Червоній армії. Війну закінчив на Ельбі. Демобілізований у 1946 році в званні капітана. Нагороджений орденом Червоної Зірки (8 червня 1945), медалями.
Після повернення до Києва працював в Інституті педагогіки. З 1953 по 1964 рік — старший науковий співробітник Державного музею історії України. Працював у науково-методичному відділі, потім у відділі історії України періоду Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської війни та побудови соціалізму.
Наукова діяльність
Автор біля 30 наукових статей та монографій. Упорядник документальних збірок:
- «Хронологія історії України (1861—1917 роки). — Випуск 2. 1861—1917» (Київ, 1940).
- «Червона гвардія на Україні. 1917—1918: Документи» (Київ, 1937; друге видання — Київ, 1939).
- Серед праць
- Революційний рух на Україні на початку XX століття (1900—1903 роки). — Київ, 1958.
- Ленінська «Іскра» на Україні. — Київ, 1950.
- Революційна боротьба проти польського панування в Західній Україні (1920—1939 роки) // Західна Україна: Збірник. — Київ, 1940.
- Українська Радянська Соціалістична Республіка: Короткий історичний нарис. — Київ, 1940.
- Оборона Луганська. — Москва, 1940.
- З історії революційного Луганська. — Київ, 1940.
- Визвольна війна українського народу проти німецьких окупантів у 1918 році // . — 1937. — № 4—5.
- Київ у Жовтні 1917 року // Соціалістичний Київ. — 1937. — № 10.
- До історії німецької окупації на Україні в 1918 році // . — 1936. — № 3.
- Перший похід Антанти і боротьба за відновлення Радянської України // Під марксистсько-ленінським прапором. — 1935. — № 6.
Примітки
- Память народа.(рос.)
Література
- Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.
- Премислер Ілля Михайлович // Інститут історії України НАН України. 1936—2006 / Відповідальний редактор В. А. Смолій. — Київ: Інститут історії України, 2006. — С. 624—625. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Illya Mihajlovich Premisler 25 listopada 1904 Zhmerinka 1 lipnya 1969 Kiyiv ukrayinskij radyanskij istorik arhivist muzeyeznavec Illya Mihajlovich PremislerNarodivsya25 listopada 1904 1904 11 25 Zhmerinka Brayilivska volost Vinnickij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer1 lipnya 1969 1969 07 01 64 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRAlma materHNU im V N KarazinaGaluzistoriyaNagorodiBiografiyaNarodivsya 25 listopada 1904 roku u misti Zhmerinci teper Vinnicka oblast Ukrayina Zakinchiv chotiriklasne miske uchilishe Z 1917 po 1927 rik pracyuvav robitnikom na zaliznici tramvajnomu zavodi zaviduvachem klubu vchitelem shkoli Zakinchiv istorichnij fakultet Harkivskogo institutu narodnoyi osviti Z 1927 roku pozashtatnij arhivist Centralnogo arhivu revolyuciyi u Harkovi Z listopada 1927 roku po listopad 1928 roku sluzhiv u Chervonij armiyi Z 1928 roku vchenij arhivist Centralnogo arhivu revolyuciyi z 1931 roku referent sektora agitaciyi propagandi ta arheografiyi Centralnogo arhivnogo upravlinnya USRR Odnochasno viddilu drukovanih vidan Centralnogo arhivu revolyuciyi U 1935 roci za rishennyam CK KP b U perevedenij do Kiyeva de pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom v Instituti istoriyi VUAMLIN a pislya jogo likvidaciyi u 1936 roci perejshov do Institutu istoriyi Ukrayini AN URSR U kvitni 1936 roku brav uchast v roboti Konferenciyi molodih vchenih USRR de vistupiv z dopoviddyu Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika v 1919 roci 1939 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu U 1940 roci perejshov na robotu do Institutu istoriyi partiyi pri CK KP b U Brav uchast u nimecko radyanskij vijni prizvanij na sluzhbu 19 lipnya 1941 roku Potrapiv v otochennya i polon Perebuvav u Darnickomu konctabori u Kiyevi pislya zvilnennya z yakogo prodovzhiv sluzhbu v Chervonij armiyi Vijnu zakinchiv na Elbi Demobilizovanij u 1946 roci v zvanni kapitana Nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki 8 chervnya 1945 medalyami Pislya povernennya do Kiyeva pracyuvav v Instituti pedagogiki Z 1953 po 1964 rik starshij naukovij spivrobitnik Derzhavnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Pracyuvav u naukovo metodichnomu viddili potim u viddili istoriyi Ukrayini periodu Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi gromadyanskoyi vijni ta pobudovi socializmu Pomer v Kiyevi 1 lipnya 1969 roku Naukova diyalnistAvtor bilya 30 naukovih statej ta monografij Uporyadnik dokumentalnih zbirok Hronologiya istoriyi Ukrayini 1861 1917 roki Vipusk 2 1861 1917 Kiyiv 1940 Chervona gvardiya na Ukrayini 1917 1918 Dokumenti Kiyiv 1937 druge vidannya Kiyiv 1939 Sered prac Revolyucijnij ruh na Ukrayini na pochatku XX stolittya 1900 1903 roki Kiyiv 1958 Leninska Iskra na Ukrayini Kiyiv 1950 Revolyucijna borotba proti polskogo panuvannya v Zahidnij Ukrayini 1920 1939 roki Zahidna Ukrayina Zbirnik Kiyiv 1940 Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika Korotkij istorichnij naris Kiyiv 1940 Oborona Luganska Moskva 1940 Z istoriyi revolyucijnogo Luganska Kiyiv 1940 Vizvolna vijna ukrayinskogo narodu proti nimeckih okupantiv u 1918 roci 1937 4 5 Kiyiv u Zhovtni 1917 roku Socialistichnij Kiyiv 1937 10 Do istoriyi nimeckoyi okupaciyi na Ukrayini v 1918 roci 1936 3 Pershij pohid Antanti i borotba za vidnovlennya Radyanskoyi Ukrayini Pid marksistsko leninskim praporom 1935 6 PrimitkiPamyat naroda ros LiteraturaVcheni Institutu istoriyi Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Seriya Ukrayinski istoriki Vipusk 1 Kiyiv 1998 Premisler Illya Mihajlovich Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 1936 2006 Vidpovidalnij redaktor V A Smolij Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini 2006 S 624 625 ISBN 966 02 4173 9