Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Копальня Джебель-Куїф (Djebel Kouif) – колишнє гірничодобувне підприємство на півночі Алжиру.
Родовище фосфатів у Джебель-Куїф віднайшли в 1892 році, після чого права на нього викупила у першовідкривача британська «The Constantine Phosphate Company», що вела розробку до 1912 року. Далі родовище знову було виставлено на аукціон, переможцем якого стала французька La Société des Phosphates de Constantine. З Джебель-Куїф отримували фосфатну руду високої якості із вмістом трикальційфосфату на рівні 65%.
Розробка велась підземним способом за допомогою штолень. На поверхні руду дробили, сортували та просушували, після чого відвантажували у мішках або закритих вагонах до споживаччів у Франції, Іспанії, Італії та Греції. Доставка продукції здійснювалась по залізничній лінії, яка сполучала Тебессу та порт Бон (наразі Аннаба). Саме низька пропускна здатність останньої не дозволила протягом 1910-х суттєво перевищити показник видобутку в 300 тисяч тон на рік, хоча запаси родовища дозволяли планувати вилучення до 800 тисяч тон. В подальшому ситуація виправилась і в 1924-му з Бона відвантажили 650 тисяч тон, а в 1927-му з копальні відправили 763 тисячі тон.
Через два десятиліття, в 1949-му, виробництво все ще знаходилось на високому рівні – поставки компанії споживачам склали 594 тисячі тон, з яких абсолютна більшість припадала на Джебель-Куїф, хоча ще 26 тисяч тон забезпечила копальня Айн-Керма. В 1953-му на Джебель-Куїф припало вже 80% видобутку, втім, така ситуація тривала недовго і вже у 1957-му копальню Айн-Керма закрили. При цьому в 1956-му споживачам відправили 611 тисяч тон, а в 1957-му – 605 тисяч тон. За перші три квартали 1959-го змогли відправити 403 тисячі тон.
Хоча Джебель-Куїв ще забезпечував суттєві обсяги фосфатів, проте станом на 1960-й планували, що роботи в копальні завершаться за три роки (за іншими даними, копальню закрили в 1970-х роках). Таке рішення пояснювалось виснаженням запасів та підготовкою до розробки відкритим способом копальні Кеф-Есснун, базою для якої виступали величезні ресурси комплексу Джебель-Онк.
Примітки
- les-mines-de-phosphate-du-kouif.
- Phosphates_de_Constantine (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kopalnya Dzhebel Kuyif Djebel Kouif kolishnye girnichodobuvne pidpriyemstvo na pivnochi Alzhiru Dzhebel KuyifRajon roztashuvannya kopalni Rodovishe fosfativ u Dzhebel Kuyif vidnajshli v 1892 roci pislya chogo prava na nogo vikupila u pershovidkrivacha britanska The Constantine Phosphate Company sho vela rozrobku do 1912 roku Dali rodovishe znovu bulo vistavleno na aukcion peremozhcem yakogo stala francuzka La Societe des Phosphates de Constantine Z Dzhebel Kuyif otrimuvali fosfatnu rudu visokoyi yakosti iz vmistom trikalcijfosfatu na rivni 65 Rozrobka velas pidzemnim sposobom za dopomogoyu shtolen Na poverhni rudu drobili sortuvali ta prosushuvali pislya chogo vidvantazhuvali u mishkah abo zakritih vagonah do spozhivachchiv u Franciyi Ispaniyi Italiyi ta Greciyi Dostavka produkciyi zdijsnyuvalas po zaliznichnij liniyi yaka spoluchala Tebessu ta port Bon narazi Annaba Same nizka propuskna zdatnist ostannoyi ne dozvolila protyagom 1910 h suttyevo perevishiti pokaznik vidobutku v 300 tisyach ton na rik hocha zapasi rodovisha dozvolyali planuvati viluchennya do 800 tisyach ton V podalshomu situaciya vipravilas i v 1924 mu z Bona vidvantazhili 650 tisyach ton a v 1927 mu z kopalni vidpravili 763 tisyachi ton Cherez dva desyatilittya v 1949 mu virobnictvo vse she znahodilos na visokomu rivni postavki kompaniyi spozhivacham sklali 594 tisyachi ton z yakih absolyutna bilshist pripadala na Dzhebel Kuyif hocha she 26 tisyach ton zabezpechila kopalnya Ajn Kerma V 1953 mu na Dzhebel Kuyif pripalo vzhe 80 vidobutku vtim taka situaciya trivala nedovgo i vzhe u 1957 mu kopalnyu Ajn Kerma zakrili Pri comu v 1956 mu spozhivacham vidpravili 611 tisyach ton a v 1957 mu 605 tisyach ton Za pershi tri kvartali 1959 go zmogli vidpraviti 403 tisyachi ton Hocha Dzhebel Kuyiv she zabezpechuvav suttyevi obsyagi fosfativ prote stanom na 1960 j planuvali sho roboti v kopalni zavershatsya za tri roki za inshimi danimi kopalnyu zakrili v 1970 h rokah Take rishennya poyasnyuvalos visnazhennyam zapasiv ta pidgotovkoyu do rozrobki vidkritim sposobom kopalni Kef Essnun bazoyu dlya yakoyi vistupali velichezni resursi kompleksu Dzhebel Onk Primitkiles mines de phosphate du kouif Phosphates de Constantine PDF