Епі-ольмеки або Після-ольмеки — археологічна культура, що існувала після занепаду ольмекської цивілізації. Її розквіт припав на 300 до н. е. — 250 н. е. Була нащадками ольмеків, тому в дослідників отримала свою назву: «епі» з грецької мови означає «після». Розташовувалася на території центральної частини штату Веракрус (Мексика). Мають також іншу назву «Істмійська культура».
Епіольмеки | |
Епіольмеки у Вікісховищі |
Історія
Розташовувалася в басейні річки Папалоапан. Піднесення епіольмекських міст на західному кордоні ольмеків збігається зі зменшенням населення на сході ольмекської культури та її занепадом в цілому, тобто десь між 400 та 300 роками до н. е. На думку деяких дослідників епіомельки утворилися в результаті змішання ольмеків, що лишилися, та новоприбулих племен. Втім це питання залишається дискусійним.
Трес-Сапотес, один з найбільших ольмекських археологічних пам'яток, продовжував існувати за епіольмеків. В часи епіольмеків найбільшими поселеннями були Трес-Сапотес та Серра де-лас-Месас, менш важливими — Ель-Месон, Лердо-де-Техада, Ла-Мохарра, Бесубаан, Чуніан-де-Абахо.
Найбільше піднесення спостерігається у період з 100 року до н.е до 250 року н. е. До 250 року до н. е. культури епі-ольмеків потіснила класична культура Веракрус. Рештки епіольмекських поселень існували до 500 року н. е.
Писемність і мова
Епіольмеки розвинули писемність на основі ольмекської, значно її вдосконаливши. Завдяки цьому з'явилась одна з найперших месоамериканських писемностей, відома як «писемність Ла-Мохарра» (за одним з міст епіольмеків) або «епіольмекська писемність». Вона близька до писемності мая, втім на сьогодні практично не дешифрована. Деякі вчені розглядають епіольмекську писемність перехідною між ольмекською та маянською.
У 1997 році Джон Джастесон і Терренс Кауфман запропонували дешифрування епіольмекської писемності, за що у 2003 році отримали грант Гуггенґайма. Проте вже у 2004 році правильність дешифрування оскаржили Стівен Х'юстон і Майкл Коу, які марно спробували застосувати дешифрування Джастесона і Кауфмана до раніше невідомих епіольмекських написів.
Вважається, що епіомельки розмовляли однією з мов міше-сокеанської групи.
Державне управління
На чолі міст-держав стояли володарі, проте їх влада обмежувалася радою знаті. Стосовно станів та верств населення в епіольмекських містах-державах на сьогодні замало відомостей.
Економіка
Основу господарства становили землеробство, полювання, рибальство і торгівля. Торгівля замість центральних регіонів Месоамерики в часи епіольмеків переорієнтувалася на Теуантепекський перешийок. Вивозилися предмети розкоші, бавовняний одяг, найбільшу статтю імпорту становив обсидіан.
Календар, цифри і довга лічба
Від ольмеків успадкували складний календар. Водночас одними з перших застосовували при його використанні принцип довгої лічби (довгого рахунку), який з часом набув свого розвитку в математиці мая. Вважаються, що вони першими застосовували записи цифр в математиці через «крапку» і «риску» для запису часу. Застосування календаря дослідники також пов'язують з доволі високим рівнем знань в астрономії.
Скульптура
Основним видом були стели й вівтарі. Використовувалися мотиви мистецтва часів ольмеків. Процес переходу від суто ольмекської культури до епіольмекської був поступовий.
Для епі-ольмеків характерно виконання базальтових монументів і стел з меншою майстерністю, грубіше, з гіршим промальовуванням деталей, ніж пам'ятники з ольмекських міст. Водночас якість скульптури в епіольмеків перевершувала всі скульптурні техніки сучасних їм культур.
В епіольмеків стели зображують історичні події за участю правителів. При цьому зображувалось жертвоприношення на честь перемог або свят, піддані представлені маленькими. Подібні ж монументи згодом стали звичайним явищем в культурі мая.
Кераміка
Зберігаються традиції гончарства та створення непобутової кераміки. При цьому керамічні фігурки мають менше реалістичних деталей на відміну від періоду ольмеків.
- Стела з довгою лічбою Ла-Мохарра
- Трес-Сапотес
- Посуд епіольмеків
- Стела. Серра де-лас-Месас
Джерела
- Pool, Christopher (2007) Olmec Archaeology and Early Mesoamerica, Cambridge University Press, .
- Coe, Michael D and Rex Koontz. Mexico: From the Olmecs to the Aztecs. 6th Edition. New York: Thames and Hudson, 2008
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Епіольмеки |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Epi olmeki abo Pislya olmeki arheologichna kultura sho isnuvala pislya zanepadu olmekskoyi civilizaciyi Yiyi rozkvit pripav na 300 do n e 250 n e Bula nashadkami olmekiv tomu v doslidnikiv otrimala svoyu nazvu epi z greckoyi movi oznachaye pislya Roztashovuvalasya na teritoriyi centralnoyi chastini shtatu Verakrus Meksika Mayut takozh inshu nazvu Istmijska kultura Epiolmeki Epiolmeki u Vikishovishi Oblast epiolmekivIstoriyaRoztashovuvalasya v basejni richki Papaloapan Pidnesennya epiolmekskih mist na zahidnomu kordoni olmekiv zbigayetsya zi zmenshennyam naselennya na shodi olmekskoyi kulturi ta yiyi zanepadom v cilomu tobto des mizh 400 ta 300 rokami do n e Na dumku deyakih doslidnikiv epiomelki utvorilisya v rezultati zmishannya olmekiv sho lishilisya ta novopribulih plemen Vtim ce pitannya zalishayetsya diskusijnim Tres Sapotes odin z najbilshih olmekskih arheologichnih pam yatok prodovzhuvav isnuvati za epiolmekiv V chasi epiolmekiv najbilshimi poselennyami buli Tres Sapotes ta Serra de las Mesas mensh vazhlivimi El Meson Lerdo de Tehada La Moharra Besubaan Chunian de Abaho Najbilshe pidnesennya sposterigayetsya u period z 100 roku do n e do 250 roku n e Do 250 roku do n e kulturi epi olmekiv potisnila klasichna kultura Verakrus Reshtki epiolmekskih poselen isnuvali do 500 roku n e Pisemnist i movaDiv takozh Istmijske pismo Epiolmeki rozvinuli pisemnist na osnovi olmekskoyi znachno yiyi vdoskonalivshi Zavdyaki comu z yavilas odna z najpershih mesoamerikanskih pisemnostej vidoma yak pisemnist La Moharra za odnim z mist epiolmekiv abo epiolmekska pisemnist Vona blizka do pisemnosti maya vtim na sogodni praktichno ne deshifrovana Deyaki vcheni rozglyadayut epiolmeksku pisemnist perehidnoyu mizh olmekskoyu ta mayanskoyu U 1997 roci Dzhon Dzhasteson i Terrens Kaufman zaproponuvali deshifruvannya epiolmekskoyi pisemnosti za sho u 2003 roci otrimali grant Guggengajma Prote vzhe u 2004 roci pravilnist deshifruvannya oskarzhili Stiven H yuston i Majkl Kou yaki marno sprobuvali zastosuvati deshifruvannya Dzhastesona i Kaufmana do ranishe nevidomih epiolmekskih napisiv Vvazhayetsya sho epiomelki rozmovlyali odniyeyu z mov mishe sokeanskoyi grupi Derzhavne upravlinnyaNa choli mist derzhav stoyali volodari prote yih vlada obmezhuvalasya radoyu znati Stosovno staniv ta verstv naselennya v epiolmekskih mistah derzhavah na sogodni zamalo vidomostej EkonomikaOsnovu gospodarstva stanovili zemlerobstvo polyuvannya ribalstvo i torgivlya Torgivlya zamist centralnih regioniv Mesoameriki v chasi epiolmekiv pereoriyentuvalasya na Teuantepekskij pereshijok Vivozilisya predmeti rozkoshi bavovnyanij odyag najbilshu stattyu importu stanoviv obsidian Kalendar cifri i dovga lichbaVid olmekiv uspadkuvali skladnij kalendar Vodnochas odnimi z pershih zastosovuvali pri jogo vikoristanni princip dovgoyi lichbi dovgogo rahunku yakij z chasom nabuv svogo rozvitku v matematici maya Vvazhayutsya sho voni pershimi zastosovuvali zapisi cifr v matematici cherez krapku i risku dlya zapisu chasu Zastosuvannya kalendarya doslidniki takozh pov yazuyut z dovoli visokim rivnem znan v astronomiyi SkulpturaOsnovnim vidom buli steli j vivtari Vikoristovuvalisya motivi mistectva chasiv olmekiv Proces perehodu vid suto olmekskoyi kulturi do epiolmekskoyi buv postupovij Dlya epi olmekiv harakterno vikonannya bazaltovih monumentiv i stel z menshoyu majsternistyu grubishe z girshim promalovuvannyam detalej nizh pam yatniki z olmekskih mist Vodnochas yakist skulpturi v epiolmekiv perevershuvala vsi skulpturni tehniki suchasnih yim kultur V epiolmekiv steli zobrazhuyut istorichni podiyi za uchastyu praviteliv Pri comu zobrazhuvalos zhertvoprinoshennya na chest peremog abo svyat piddani predstavleni malenkimi Podibni zh monumenti zgodom stali zvichajnim yavishem v kulturi maya KeramikaZberigayutsya tradiciyi goncharstva ta stvorennya nepobutovoyi keramiki Pri comu keramichni figurki mayut menshe realistichnih detalej na vidminu vid periodu olmekiv Stela z dovgoyu lichboyu La Moharra Tres Sapotes Posud epiolmekiv Stela Serra de las MesasDzherelaPool Christopher 2007 Olmec Archaeology and Early Mesoamerica Cambridge University Press ISBN 978 0 521 78882 3 Coe Michael D and Rex Koontz Mexico From the Olmecs to the Aztecs 6th Edition New York Thames and Hudson 2008 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Epiolmeki