Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Учасникам антибільшовицького повстання в Легедзині | |
|---|---|
48°47′58″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 48.79944° пн. ш. 30.51500° сх. д.Координати: 48°47′58″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 48.79944° пн. ш. 30.51500° сх. д. | |
| Тип | пам'ятник |
| Країна |  Україна |
| Розташування | с. Легедзине, вул. Леніна |
| Автор проєкту | Владислав Чабанюк, Сергій Афанасьєв, Валерій Афанасьєв |
| Скульптор | заслужений художник України Микола Теліженко |
| Матеріал | інкерманський вапняк |
| Засновано | 8 листопада 2010 |
| Будівництво | 7 листопада 2010 року |
| Встановлено | 8 листопада 2010 року |
  Пам'ятник учасникам антибільшовицького повстання в Легедзиному (Україна) | |
«Учасникам антибільшовицького повстання в Легедзині» — український військовий пам'ятник у селі с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області присвячений борцям за незалежність України — учасникам Легедзинського повстання 1920 року.
Ідея пам'ятника
Ідея будівництва пам'ятника виникла влітку 2010 року, під час проведення щорічної толоки в Легедзиному. Вона сподобалася Миколі Теліженку, тож він відразу запропонував концепцію. Пам'ятник, як древо життя. А воно в українців переважно зображувалося на рушниках. Тому пам'ятник — це чотири рушники, які моляться за цих загиблих людей, а вгорі знаходиться знак вічного руху. Борони директор музею Владислав Чабанюк зібрав серед місцевого люду. Над скульптурою він працював близько двох місяців. Мав помічника, співавтора — скульптора з села Моринці Юрка Олійника. На кожному «рушникові» автори пам'ятника викарбували важливі віхи історії України — трипільську добу, княжу добу, козацький період і період початку XX століття.
Відкриття
8 листопада 2010 року відбулось урочисте відкриття пам'ятника учасникам антибільшовицького повстання. Ідея вшанувати борців за волю України належала директорові заповідника «Трипільська культура» Владиславу Чабанюку та Сергію і Валерію Афанасьєвим, правнукам учасника повстання Івана Калениковича Павленка. Внаслідок їхніх зусиль та зусиль багатьох легедзинців 7 листопада 2010 в селі постав прекрасний монумент борцям за волю України роботи заслуженого художника України Миколи Теліженка. Пам'ятник зроблено з інкерманського вапняка, його розмір — 100 см на 100 см і на 250 см, вага — 5 т.
Участь в урочистостях взяли народний депутат України Олесь Доній, заступник голови Національної спілки письменників України Василь Шкляр, президент Історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль, директор Тальнівського районного музею хліборобства Вадим Мицик, народний художник України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Володимир Прядка; кобзарі Михайло Коваль і Тарас Силенко, лірник Сашко (Олександр Власюк), лідер рок-гурт «Тінь Сонця» Сергій Василюк, лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський, лідер гурту «Вертеп» з Дніпропетровська Тимофій Хомяк, поет Артем Полежака, журналісти Ростислав Мартинюк та Олександр Піддубний, правозахисник Євген Дикий та інші достойники. Радували співом гурти «Гуляйгород», «Хорея козацька» і «Тарута». Вела мітинг старший співробітник музею Трипільської культури Ніна Сесь.
Промовляли Владислав Чабанюк, Сергій Афанасьєв, Микола Теліженко, краєзнавець Олег Шатайло, історик Олександр Палій та голова Тальнівської районної ради Валентин Янішевський. Письменник Василь Шкляр висловив надію, що читачі його роману «Чорний Ворон», як колись й читачі творів Тараса Шевченка та Юрія Горліса-Горського, стануть на захист своєї Батьківщини.
Відомі люди про подію
 | А сьогодні приїхав якось так несподівано. Мене запросили, але я вчора тільки приїхав до Києва і думав, що не поїду, проте зранку прокинувся із бажанням кудись помандрувати. Не пошкодував. Але з іншого боку, трошки прикро, що я сюди мав із іншими цілями приїхати, а сьогодні тут атмосфера не та, до якої я себе морально готував. Такі ініціативи з одного боку тішать, а з іншого боку – це таке собі продовження отієї отаманщини, яка свого часу зіграла досить важливу роль в історії України. З одного боку, вона ніби то дала привід пишатися своїми героями, а з іншого боку – завадила нам збудувати свою Українську державу. Сьогодні ми говоримо про це повстання – дійсно, у 1918 році селяни не виступали проти радянської влади, у 1919 році, коли тут, можливо, не в самому селі, але точно в районі Тального, українська армія тримала фронт, не захотіли селяни підтримати армію. І є така інформація, що вони взагалі не дуже охоче йшли в армію, а якщо й ішли, то це були якісь юнаки-добровольці, тоді як армія потребувала саме досвідчених вояків, які пройшли імперіалістичну війну, які ховали зброю по стріхах – отакі потрібні були вояки – навчені й озброєні. А їх у 1919 році не було. Натомість, у 1920 році, коли вони вже все зрозуміли, було пізно. Їх, фактично, поодинці перебили. Щодо пам’ятника, то він мені сподобався. Гарний. Але знову ж таки – те, що на пам’ятнику борони – це дуже символічно. Там має як мінімум кулемет «Максим» стояти. Бо наші вороги понаставляли по всій Україні пам’ятників з танками, гарматами, ракетами та літаками, а ми ставимо пам’ятники з боронами. Причому, це пам’ятник не трударю чи хліборобу, а людям, які боронили землю боронами. Борона – не тому, що вона боронить і захищає, а тому, що боронить і вирощує. |  |
| | Ці люди знали, що загинуть, проте повстали. Борони виклали! Я б не додумався. І кожен зубець у цій бороні – це як цвях для ворога. Тим більше таких борон буде, тим скоріше Україна звільниться. Перші кроки заклади ці повстанці, другі – ми трохи допомогли, а далі вже будуть іти наші діти, які виростуть справжніми українцями. Ми вже закінчуємо фільм про Чорного Козака, а наступний фільм, я думаю, буде про повстання у Легедзиному. Бо нам є чим пишатися. | |
Примітки
- Віта Середа. Прочерк. 8.11.2010. - «Начитався Шевченка і став бандитом». На Черкащині встановили пам'ятник борцям із більшовиками
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri lat sec Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri lat min Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri lon sec Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri lon deg Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri lat deg Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri lon minUchasnikam antibilshovickogo povstannya v LegedziniShablon Viznachna pam yatka zobrazhennya vidsutnye 48 47 58 pn sh 30 30 54 sh d 48 79944 pn sh 30 51500 sh d 48 79944 30 51500 Koordinati 48 47 58 pn sh 30 30 54 sh d 48 79944 pn sh 30 51500 sh d 48 79944 30 51500Tippam yatnikKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannyas Legedzine vul LeninaAvtor proyektuVladislav Chabanyuk Sergij Afanasyev Valerij AfanasyevSkulptorzasluzhenij hudozhnik Ukrayini Mikola TelizhenkoMaterialinkermanskij vapnyakZasnovano8 listopada 2010Budivnictvo7 listopada 2010 rokuVstanovleno8 listopada 2010 rokuPam yatnik uchasnikam antibilshovickogo povstannya v Legedzinomu Ukrayina Uchasnikam antibilshovickogo povstannya v Legedzini ukrayinskij vijskovij pam yatnik u seli s Legedzine Talnivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti prisvyachenij borcyam za nezalezhnist Ukrayini uchasnikam Legedzinskogo povstannya 1920 roku Ideya pam yatnikaIdeya budivnictva pam yatnika vinikla vlitku 2010 roku pid chas provedennya shorichnoyi toloki v Legedzinomu Vona spodobalasya Mikoli Telizhenku tozh vin vidrazu zaproponuvav koncepciyu Pam yatnik yak drevo zhittya A vono v ukrayinciv perevazhno zobrazhuvalosya na rushnikah Tomu pam yatnik ce chotiri rushniki yaki molyatsya za cih zagiblih lyudej a vgori znahoditsya znak vichnogo ruhu Boroni direktor muzeyu Vladislav Chabanyuk zibrav sered miscevogo lyudu Nad skulpturoyu vin pracyuvav blizko dvoh misyaciv Mav pomichnika spivavtora skulptora z sela Morinci Yurka Olijnika Na kozhnomu rushnikovi avtori pam yatnika vikarbuvali vazhlivi vihi istoriyi Ukrayini tripilsku dobu knyazhu dobu kozackij period i period pochatku XX stolittya Vidkrittya8 listopada 2010 roku vidbulos urochiste vidkrittya pam yatnika uchasnikam antibilshovickogo povstannya Ideya vshanuvati borciv za volyu Ukrayini nalezhala direktorovi zapovidnika Tripilska kultura Vladislavu Chabanyuku ta Sergiyu i Valeriyu Afanasyevim pravnukam uchasnika povstannya Ivana Kalenikovicha Pavlenka Vnaslidok yihnih zusil ta zusil bagatoh legedzinciv 7 listopada 2010 v seli postav prekrasnij monument borcyam za volyu Ukrayini roboti zasluzhenogo hudozhnika Ukrayini Mikoli Telizhenka Pam yatnik zrobleno z inkermanskogo vapnyaka jogo rozmir 100 sm na 100 sm i na 250 sm vaga 5 t Uchast v urochistostyah vzyali narodnij deputat Ukrayini Oles Donij zastupnik golovi Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Vasil Shklyar prezident Istorichnogo klubu Holodnij Yar Roman Koval direktor Talnivskogo rajonnogo muzeyu hliborobstva Vadim Micik narodnij hudozhnik Ukrayini laureat Nacionalnoyi premiyi im Tarasa Shevchenka Volodimir Pryadka kobzari Mihajlo Koval i Taras Silenko lirnik Sashko Oleksandr Vlasyuk lider rok gurt Tin Soncya Sergij Vasilyuk lider gurtu Tartak Sashko Polozhinskij lider gurtu Vertep z Dnipropetrovska Timofij Homyak poet Artem Polezhaka zhurnalisti Rostislav Martinyuk ta Oleksandr Piddubnij pravozahisnik Yevgen Dikij ta inshi dostojniki Raduvali spivom gurti Gulyajgorod Horeya kozacka i Taruta Vela miting starshij spivrobitnik muzeyu Tripilskoyi kulturi Nina Ses Promovlyali Vladislav Chabanyuk Sergij Afanasyev Mikola Telizhenko krayeznavec Oleg Shatajlo istorik Oleksandr Palij ta golova Talnivskoyi rajonnoyi radi Valentin Yanishevskij Pismennik Vasil Shklyar visloviv nadiyu sho chitachi jogo romanu Chornij Voron yak kolis j chitachi tvoriv Tarasa Shevchenka ta Yuriya Gorlisa Gorskogo stanut na zahist svoyeyi Batkivshini Vidomi lyudi pro podiyuSashko Polozhinskij A sogodni priyihav yakos tak nespodivano Mene zaprosili ale ya vchora tilki priyihav do Kiyeva i dumav sho ne poyidu prote zranku prokinuvsya iz bazhannyam kudis pomandruvati Ne poshkoduvav Ale z inshogo boku troshki prikro sho ya syudi mav iz inshimi cilyami priyihati a sogodni tut atmosfera ne ta do yakoyi ya sebe moralno gotuvav Taki iniciativi z odnogo boku tishat a z inshogo boku ce take sobi prodovzhennya otiyeyi otamanshini yaka svogo chasu zigrala dosit vazhlivu rol v istoriyi Ukrayini Z odnogo boku vona nibi to dala privid pishatisya svoyimi geroyami a z inshogo boku zavadila nam zbuduvati svoyu Ukrayinsku derzhavu Sogodni mi govorimo pro ce povstannya dijsno u 1918 roci selyani ne vistupali proti radyanskoyi vladi u 1919 roci koli tut mozhlivo ne v samomu seli ale tochno v rajoni Talnogo ukrayinska armiya trimala front ne zahotili selyani pidtrimati armiyu I ye taka informaciya sho voni vzagali ne duzhe ohoche jshli v armiyu a yaksho j ishli to ce buli yakis yunaki dobrovolci todi yak armiya potrebuvala same dosvidchenih voyakiv yaki projshli imperialistichnu vijnu yaki hovali zbroyu po strihah otaki potribni buli voyaki navcheni j ozbroyeni A yih u 1919 roci ne bulo Natomist u 1920 roci koli voni vzhe vse zrozumili bulo pizno Yih faktichno poodinci perebili Shodo pam yatnika to vin meni spodobavsya Garnij Ale znovu zh taki te sho na pam yatniku boroni ce duzhe simvolichno Tam maye yak minimum kulemet Maksim stoyati Bo nashi vorogi ponastavlyali po vsij Ukrayini pam yatnikiv z tankami garmatami raketami ta litakami a mi stavimo pam yatniki z boronami Prichomu ce pam yatnik ne trudaryu chi hliborobu a lyudyam yaki boronili zemlyu boronami Borona ne tomu sho vona boronit i zahishaye a tomu sho boronit i viroshuye Lirnik Sashko Ci lyudi znali sho zaginut prote povstali Boroni viklali Ya b ne dodumavsya I kozhen zubec u cij boroni ce yak cvyah dlya voroga Tim bilshe takih boron bude tim skorishe Ukrayina zvilnitsya Pershi kroki zakladi ci povstanci drugi mi trohi dopomogli a dali vzhe budut iti nashi diti yaki virostut spravzhnimi ukrayincyami Mi vzhe zakinchuyemo film pro Chornogo Kozaka a nastupnij film ya dumayu bude pro povstannya u Legedzinomu Bo nam ye chim pishatisya PrimitkiVita Sereda Procherk 8 11 2010 Nachitavsya Shevchenka i stav banditom Na Cherkashini vstanovili pam yatnik borcyam iz bilshovikami